Ухвала

від 05.02.2024 по справі 759/2285/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2099/24

ун. № 759/2285/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово-комунального кооперативу «Алмаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: дванадцята київська нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 р. представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на квратиру за АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про відстрочення судового збору ОСОБА_1 у вказаній справі до ухвалення рішення по даній справі у зв`язку з тим, що позивач є особою пенсійного віку та отримує пенсію, пенсія є єдиним доходом позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Суд, не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки відсутні докази того, що позивач є пенсіонером, має скрутне матеріальне становище, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір » за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розсмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працезданих осіб, тобто не менше 1211,20 грн. та не більше 15 140,00 грн.

Тобто позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до ціни позову та надати докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 95, 177, 185, 285 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово-комунального кооперативу «Алмаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: дванадцята київська нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в поярдку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Петренко