Рішення

від 27.11.2024 по справі 759/2285/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2285/24

пр. № 2/759/2099/24

27 листопада 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Житлово-комунального кооперативу «Алмаз» (03162, м. Київ, вул.Тулузи, 24), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора (м. Київ вул. Гната Юри, 9) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У січні 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме АДРЕСА_1 . Дану квартиру померлий отримав для проживання на підставі ордеру на жиле приміщення, оскільки позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті чоловіка, дочка у встановленому порядку відмовилась від прийняття спадщини просить визнати за позивачем правао власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 14.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.05.2024 року закрито підготовче засідання у вказаній цивільній справі та призначено розгляд справи по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про день, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не відомі.

Представник Житлово-комунального кооперативу «Алмаз» у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.09.2015 року звернулась до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 16.09.2015 року звернулась до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від належного спадкового майна після померлого ОСОБА_3 .

15.02.2016 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,1610 га, 0,0890 га, 0,0180 га, що розташовані на території АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки виданої заступником голови виконавчого комітету районної ради депутатів Т. Свірус ОСОБА_3 затверджений членом ЖБК «Алмаз» і дозволено внести пайовий внесок за 3 кімнатну квартиру у сумі 3400,00 рублів.

Відповідно до квитанції МЧ №932843 від 26.03.1975, померлим було сплачено пайовий внесок за квартиру у розмірі 3400,00 рублів.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, актовий запис № 450.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1. ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування згідно ст.1217 ЦК України здійснюється за заповітом або законом.

Ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст.1216 ЦПК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст. 1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна на який посилається позивач є довідка видана заступником голови виконавчого комітету районної ради депутатів Т. Свірус ОСОБА_3 затверджений членом ЖБК «Алмаз» і йому дозволено внести пайовий внесок за 3 кімнатну квартиру у сумі 3400,00 рублів.

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що за життя ОСОБА_3 повністю сплатив пайовий внесок і відсутній борг за пайовими внесками.

Отже, встановити правові підстави для визнання того факту, що за життя ОСОБА_2 набув право власності на заявлене майно, а саме на квартиру не є можливи та жодним чином з боку позивача не підтверджено.

Відповідно до п. 23 постанови ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув право власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває право власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд не вбачає підстав, для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги не обґрунтовані, не підтвердженні, та під час судового розгляду судом не встановлені, що за життя ОСОБА_3 набув право власності на нерухоме майно на квартиру, АДРЕСА_1 , а тому вимоги про визнання за позивачем права власності, на зазначену квартиру, в порядку спадкування, задоволенню не підлягають.

Керуючись 181, 182, 328, 331, 376, 392, 529, 548, 1216, 1217, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 76, 77, 80, 81, 89, 141, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Житлово-комунального кооперативу «Алмаз» (03162, м. Київ, вул.Тулузи, 24), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора (м. Київ вул. Гната Юри, 9) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко