Справа №760/13954/22
Провадження №2/760/5055/24
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
05 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.У. Система» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Р.У. Система», в якому просить
- визнати дійсним договір купівлі-продажу від 13 січня 2022 року, який укладено між позивачем та відповідачем щодо наступного нерухомого майна: нежилих приміщень технічного поверху адміністративного корпусу №37 (в літ.М), (адреса: АДРЕСА_1 ), загальною площею 930,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 394848880000, групи нежилих приміщень №11 2-го технічного поверху площею 756,4 кв.м., та групи нежилих приміщень №12 мансардного поверху площею 491,6 кв.м., в корпусі №37 (в літ.М), (адреса: АДРЕСА_1 ), загальною площею 1248 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 451300780000;
- визнати за ним право власності на наступне нерухоме майно: нежилі приміщення технічного поверху адміністративного корпусу №37 (в літ. М), (адреса: АДРЕСА_1 ), загальною площею 930,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 394848880000, групу нежилих приміщень №11 2-го технічного поверху площею 756,4 кв.м. та групу нежитлових приміщень №12 мансардного поверху площею 491,6 кв.м., в корпусі №37 (в літ. М), (адреса: АДРЕСА_1 ) загальною площею 1248 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 451300780000.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2022 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2022 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачу було надіслано поштою, рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
До суду повернувся конверт з відділення поштового зв`язку, що надсилався позивачу з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600229611957, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Позивачу було повторно надіслано ухвалу про залишення позовної заяви без руху, однак рекомендованим листом із додатками повернуто до суду без вручення позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600234745481.
Пунктом 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 05.03.2009 р. №270 (далі Правила) передбачено, що поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.
Пунктом 99 зазначених Правил встановлено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до п.102 Правил рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки вручаються в об`єкті поштового зв`язку.
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Відповідно до п.117 Правил поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
При цьому, відповідно до п.3.1.1.3 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "УКРПОШТА" від 12.05.2006 р. №211 причина повернення поштового відправлення відправнику зазначається на довідці форми 20, яка акуратно прикріплюється внизу, ліворуч лицьового боку відправлення письмової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою.
Процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення з причин закінчення строку зберігання. Жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Сам факт неотримання позивачем поштового відправлення та відсутність з його боку будь-яких проявів заінтересованості щодо руху справи в суді дає підстави для висновку про недобросовісне користування ним його процесуальними правами.
Відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місце знаходження під час провадження справи.
На момент розгляду справи суду позивачем не подано відомостей щодо зміни місця проживання.
Крім того, позивач мав можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.
Таким чином, у встановлений судом строк позивач ухвалу про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліки позовної заяви не усунув. При цьому наслідки невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху були роз`яснені позивачу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що у визначений судом строк позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позову без руху, а невиправлені недоліки є очевидними та суттєвими, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.У. Система» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Солом`янський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Солом`янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2024 |
Оприлюднено | 07.02.2024 |
Номер документу | 116762846 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Аксьонова Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні