Рішення
від 05.02.2024 по справі 904/4572/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024м. ДніпроСправа № 904/4572/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Мазнова Д.С.

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес", Дніпропетровська область, м. Жовті Води

до Жовтоводської міської ради, Дніпропетровська область, м. Жовті Води

про визнання договору припиненим та зобов`язання вчинити дії

за зустрічним позовом Жовтоводської міської ради, Дніпропетровська область, м. Жовті Води

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес", Дніпропетровська область, м. Жовті Води

про стягнення 725 904,89 грн

Представники:

від позивача за первісним позовом: Свириденко Д.І.;

від відповідача за первісним позовом: Башта В.П.;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Жовтоводської міської ради, в якому просить:

- визнати договір оренди нерухомого майна від 21.12.2012, який був нотаріально посвідчений та внесений в реєстр за № 3008, укладений між Жовтоводською міською радою, у якості орендодавця, та ТОВ Компанія Енергопрогрес, у якості орендаря, припиненим з 08.04.2023;

- зобов`язати Жовтоводську міську раду вчинити дії по прийняттю з оренди майна за договором оренди нерухомого майна від 21.12.2012, який був нотаріально посвідчений та внесений в реєстр за № 3008, укладений між Жовтоводською міською радою, у якості орендодавця, та ТОВ Компанія Енергопрогрес, у якості орендаря, припиненим з 08.04.2023.

В той же час разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про уточнення та доповнення позовної заяви, в описовій частині якої зазначив, що в прохальній частині позовної заяви було допущено описку стосовно дати припинення договору, а саме: замість правильної дати 08.04.2022 було помилково вказано 08.04.2023.

Суд ухвалою від 23.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" залишив без руху. Запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів; шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням в ній всіх уточнень та доповнень, а також зазначенням чіткої прохальної частини позовної заяви у строк до 06.09.2023.

04.09.2023 до господарського суду від позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2023 надійшла уточнена позовна заява, в якій останній просить суд:

- визнати припиненим з 08.04.2022 договір оренди нерухомого майна від 21.12.2012, укладений між Жовтоводською міською радою, ЄДРПОУ 26368938, у якості орендодавця, та ТОВ Компанія Енергопрогрес, ЄДРПОУ 37481831, у якості орендаря, який був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюк В.О. та внесений в реєстр за № 3008;

- зобов`язати Жовтоводську міську раду прийняти з оренди майно за договором оренди нерухомого майна від 21.12.2012, укладеного між Жовтоводською міською радою, ЄДРПОУ 26368938, у якості орендодавця, та ТОВ Компанія Енергопрогрес, ЄДРПОУ 37481831, у якості орендаря, який був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюк В.О. та внесений в реєстр за № 3008.

Ухвалою від 06.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 04.10.2023 о 14:30 год.

26.09.2023 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій Жовтоводська міська рада просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес» заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008, яка виникла у період з 09.10.2022 до 01.09.2023, у розмірі 725 904,89 грн.

14.09.2023 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 18.09.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовив.

25.09.2023 відповідач (за первісним позовом) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами згоден частково, а саме: Жовтоводська міська рада не заперечує проти припинення дії договору оренди, проте не згодна з датою розірвання. 08.04.2022 на адресу Жовтоводської міської ради від ТОВ «Компанія Енергопрогрес» надійшов лист від 08.04.2022 № 17 «Про припинення договору оренди нерухомого майна» в якому ТОВ «Компанія Енергопрогрес» просив розірвати договір оренди нерухомого майна № 3008 від 21.12.2012, та зазначив, що заборгованість, яка виникла за оренду майна, зобов`язуються сплатити до кінця поточного року. 05.05.2022 ТОВ «Компанія Енергопрогрес» направлено лист № 20 з проханням розірвати з 08.04.2022 договір оренди нерухомого майна № 3008 від 21.12.2021. Звертає увагу, що згідно п. 10.3 договору: зміни до умов цього договору або його розірвання допускається за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Прохання орендаря про розірвання договору з 08.04.2022 надійшло до орендодавця 05.05.2022 тобто майже через місяць від запропонованої дати розірвання договору, що не відповідає умовам договору оренди від 21.12.2012 № 3008. 17.05.2022 ТОВ «Компанія Енергопрогрес» листом № 23 повідомив про сплату орендної плати надавши копію платіжного документу № 248 від 16.05.2022 на суму 135 230,47 грн. 25.05.2022 Жовтоводською міською радою було прийнято рішення № 815-22(ІV)/VIII, яким достроково припинено дію договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008 за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди про припинення дії договору оренди датою підписання акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди, після погашення заборгованості з орендної плати у повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій. Рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VІІІ оскаржено не було. ТОВ «Компанія Енергопрогрес» ігнорується та не виконується рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VІІІ. З тексту рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VІІІ вбачається надання Жовтоводською міською радою згоди на дострокове припинення дії договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008 за згодою сторін, визначено дату припинення дії договору оренди - дата підписання акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди та після погашення заборгованості з орендної плати. Тому думка позивача, що Жовтоводська міська рада погодила дату припинення договору з 08.04.2022 є хибною, оскільки у своєму рішенні міська рада чітко визначила дату припинення дії договору - дата підписання акту приймання-передачі та погашення заборгованості. Станом на дату подання цього відзиву на позовну заяву заборгованість з орендної плати яка виникла після 08.04.2022, не погашена, акт приймання-передачі нерухомого майна не підписано, а отже відсутні підстави для розірвання договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008 з 08.04.2022. Жовтоводська міська рада вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів правомірності своїх вимог про припинення з 08.04.2022 дії договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008, укладеного між Жовтоводською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес». У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд ухвалою від 27.09.2023 прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

02.10.2023 позивач (за первісним позовом) подав до суду відповідь на відзив.

В підготовче засідання 04.10.2023 з`явився представник відповідача (за первісним позовом). Представник позивача (за первісним позовом) в підготовче засідання не з`явився, 03.10.2023 подав до суду клопотання про відкладення судового засідання.

Суд ухвалою від 04.10.2023 відклав підготовче засідання на 16.10.2023.

05.10.2023 позивач за первісним позовом подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 06.10.2023 клопотання позивача за первісним позовом задовольнив.

09.10.2023 позивач за первісним позовом подав до суду відповідь на відзив.

12.10.2023 відповідач (за зустрічним позовом) подав до суду відзив на зустріну позовну заяву, в якому зазначив, що позивач у своєму позові визнає, що відповідачем була повністю сплачена орендна плата по 08.04.2022 включно платіжним дорученням від 16.05.2022 № 248 про що відповідач повідомив його листом від 17.05.2022. Окремо відсутність заборгованості відповідача преюдеційно встановлена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі № 904/3210/22. 25.05.2022 міськрадою було прийняте принципове рішення про припинення договору за згодою сторін саме з 08.04.2022, оскільки про це звертався позивач і у міськради не було заперечень з цього приводу; була утворена відповідна комісія за участю сторін; зобов`язано відповідача підготувати акти про повернення майна з оренди; відсутність заборгованості відповідача визнано самим позивачем у зустрічному позові, встановлено рішенням суду від 12.12.2022 у справі № 904/3210/22, тобто станом на 25.05.2022 перешкод для повернення майна з оренди та оформлення припинення договору вже не існувало, відтак, спір виник через не виконання позивачем прийнятого ним самим рішення. Позивач всіляко ухилявся від прийняття майна, повертав акти прийому-передачі з приводу, який визнаний безпідставним рішенням суду від 12.12.2022 у справі №904/3210/22, та натепер визнається ним самим у своєму зустрічному позові та відзиві на первісний позов - відсутність заборгованості зі штрафних санкцій. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

В підготовче засідання 16.10.2023 з`явився представник позивача за первісним позовом. Представники відповідача за первісним позовом та третьої особи в підготовче засідання не з`явились.

В судовому засіданні 16.10.2023 представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 16.10.2023 відклав підготовче засідання на 01.11.2023. Постановив провести судове засідання у справі № 904/4572/23 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 01.11.2023 з`явився представник позивача за первісним позовом. Представники відповідача за первісним позовом та третьої особи в підготовче засідання не з`явились.

В судовому засіданні 01.11.2023 представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 01.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 06.12.2023 включно, відкладено підготовче засідання на 04.12.2023 на 15:00 год, постановлено провести судове засідання у справі № 904/4572/23 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 04.12.2023 з`явився представник позивача за первісним позовом. Представники відповідача за первісним позовом та третьої особи в підготовче засідання не з`явились.

В судовому засіданні 04.12.2023 представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 04.12.2023 відклав підготовче засідання на 20.12.2023. Постановив провести судове засідання у справі № 904/4572/23 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

20.12.2023 позивач за первісним позовом подав до суду пояснення.

В підготовче засідання 20.12.2023 представники позивача, відповідача за первісним позовом та третьої особи в підготовче засідання не з`явились. 19.12.2023 відповідач за первісним позовом подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Суд ухвалою від 20.12.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 25.01.2024.

В судове засідання 25.01.2024 з`явився представник відповідача за первісним позовом, представники позивача за первісним позовом та третьої особи не з`явились.

Суд ухвалою від 25.01.2024 відклав розгляд справи по суті на 05.02.2024.

26.01.2024 позивач за первісним позовом подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 29.01.2024 клопотання задоволено.

В судове засідання 05.02.2024 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що у грудні 2012 року орендував у Жовтоводської міської територіальної громади комунальне майно строком на сорок років. Сукупно орендоване майно представляло собою єдиний ланцюг для виробництва електричної енергії, виробництво якої й було метою оренди. З цього приводу було одночасно укладено два майже ідентичних договори за редакцією орендодавця (були затверджені рішенням міськради від 15.08.2012 № 819-26/VI) (т. 1 а.с. 18), а саме: договір оренди окремого індивідуально визначеного майна від 21.12.2012 № 043/12 та договір оренди нерухомого майна від 21.12.2012, який був нотаріально посвідчений та внесений в реєстр за № 3008, в якому орендодавцем виступив відповідач.

Так, 21.12.2012 між Жовтоводською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір), який посвідчено державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 3008.

Жовтоводська міська рада (далі - орендодавець), що є власником майна, що знаходиться на балансі КП "Жовтоводськтепломережа" (балансоутримувач майна) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" (далі - орендар) приймає в строкове платне користування комунальне нерухому майно згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору (далі - майно), розміщене за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Залізнична, 15, ТЕЦ, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за належною оцінкою 1 161 471,00 грн з урахуванням ПДВ (п. 1.1. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна та його нотаріального посвідчення (п. 2.1. договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Жовтоводської міської ради від 13.12.2006 № 164-10/V, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 12 879,42 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2012р. (п. 3.1. договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).

Орендна плата перераховується до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 3.6. договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7. договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 100 % від суми заборгованості (п. 3.8. Договору).

Відповідно до розділу 5 договору орендар зобов`язується:

- своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.9. договору);

- щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння (підп. 5.15. Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. договору).

Цей договір укладається строком на 40 років, що діє з 21.12.2012 до 21.12.2052, включаючи з подовженням договору оренди майна на наступний термін за згодою сторін, за умови належного виконання орендарем своїх обов`язків згідно договору оренди, але не раніше його нотаріального посвідчення (п. 10.1. договору).

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати до виконання зобов`язань (п. 10.2. договору).

Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п. 10.3. договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; - банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи (п. 10.5. договору).

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю або підприємству, указаному орендодавцем. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.7. договору).

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.8. договору).

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі 200 % орендної плати за користування майном за увесь час прострочення (п. 10.9. договору).

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майно КП "Жовтоводськтепломережа" від 21.12.2012 (т. 1 а.с. 40), згідно з рішенням Жовтоводської міської ради від 15.08.2012 № 819-26/VI "Про затвердження договорів оренди нерухомого майна та окремого індивідуально-визначеного майна КП "Жовтоводськтепломережа", керуючись умовами договору від 21.12.2012 № 3008, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходяться на балансі КП "Жовтоводськтепломережа".

Як зазначає позивач, у лютому 2019 року сталися обставини, за які позивач-орендар не відповідав - через неналежне утримання сталося руйнування приміщення, де знаходилася переважна кількість майна за договором № 043/12, тому через загрозу життю та здоров`ю персоналу позивач вимушено втратив можливість ним користуватися. Даний факт встановлений постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у справі № 904/3461/21, що набрало чинності. Цим же рішенням суду договір № 043/12 було розірвано та звільнено позивача-орендаря від сплати орендної плати. Відтак, після втрати можливості користуватися орендованим майном за договором № 043/12 і його розірвання, позивач остаточно втратив інтерес і щодо договору № 3008 через неможливість використовувати орендоване майно за призначенням відповідно до умов договору (пункт 1.2. договору) та задля досягнення самої мети оренди - виробництво електроенергії.

Поряд із наведеним, як зазначає позивач, в період з 2020 року по теперішній час виникли додаткові критично негативні чинники, які об`єктивно доповнили й вплинули на втрату інтересу позивача до подальшого продовження договірних відносин за договором № 3008. Такими чинниками стали введений у березні 2020 року карантин у зв`язку з пандемією COVID-19 та збройна агресія рф проти України з 24.02.2022, що призвело до погіршення умов господарювання та фінансового стану підприємства. Зокрема, належне позивачу на праві власності майно, в тому числі нерухоме, яке знаходиться у м. Торецьк Донецької області, яке здавалося в оренду, і за рахунок якого позивач сплачував орендну плату за договором № 3008, одразу опинилося в зоні активних бойових дій і досі знаходиться в такому стані (код UА14020110000075529, пункту 2.2. наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 Про затвердження Переліку територій...).

У зв`язку із викладеним позивач звернувся до відповідача з листом № 17 від 08.04.2022 (т. а.с. 70), в якому зазначив, що не має можливості сплачувати орендну плату за договором. Повідомив, що в подальшому позивач не бачить перспектив щодо оренди майна. Просив розірвати договір оренди від 21.12.2012.

Відповідно до відмітки, що міститься в правому нижньому куті вказаного листа, відповідачем отримано лист позивача № 17 від 08.04.2022 08.04.2022.

26.04.2022 позивач надав відповідачу лист № 18 від 25.04.2022 (т. 1 а.с. 71), в якому просив прискорити розгляд питання щодо розірвання договору оренди, провести звірку взаємних розрахунків та погодити графік погашення заборгованості.

Відповідно до відмітки, що міститься в правому нижньому куті вказаного листа, відповідачем отримано лист позивача № 18 від 25.04.2022 26.04.2022.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом № 20 від 05.05.2022 (т. 1 а.с. 72), в якому просив розірвати договір оренди з 08.04.2022 та створити комісію для приймання майна із оренди.

Відповідно до відмітки, що міститься в правому нижньому куті вказаного листа, відповідачем отримано лист позивача № 20 від 05.05.2022 05.05.2022.

Також позивач зазначає, що направив відповідачу акт звірки взаємних розрахунків на 08.04.2022 та акт приймання-передавання майна (лист позивача № 21 від 11.05.2022, вх. відповідача 13.05.2022 (т. 1 а.с. 73), при цьому позивачем 16.05.2022 була повністю сплачена орендна плата в сумі 135 230,47 грн, про що був повідомлений відповідач з доданням копії платіжного доручення (лист позивача від 17.05.2022 № 23, вх. відповідача 17.05.2022 (т. 1 а.с. 75). В подальшому зі сторони відповідача ніяких заперечень або іншої реакції з приводу дати припинення договору та наявності заборгованості не надходило.

25.05.2022 Жовтоводською міською радою було прийняте рішення № 815-22(IV)/VIII «Про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, що належить до комунальної власності, укладеного між Жовтоводською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес» (т. 1 а.с. 80), відповідно до якого Жовтоводська міська рада вирішила достроково припинити дію договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, що належить до комунальної власності, укладеного між Жовтоводською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес», зареєстрованого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 3008, за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди про припинення дії договору оренди датою підписання акту приймання - передачі нерухомого майна з оренди, після погашення заборгованості з орендної плати у повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій.

Також, як зазначає позивач, 25.05.2022 він отримав від відповідача лист № 4/4-242-01-14 від 25.05.2022 (т. 1 а.с. 77), яким останній повернув акти звірки взаємних розрахунків станом на 08.04.2022 по договору оренди з розрахунком заборгованості з орендної плати за нерухоме майно з урахуванням штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що відповідно до вказаного розрахунку (т. 1 а.с. 77-78), загальний розмір заборгованості за договором становив 773 083,34 грн, з яких:158 652,93 - орендна плата, 538 676,84 грн - штраф, 75 753,57 грн - пеня.

Позивач зауважує, що в акті звірки, складеному та підписаному позивачем та відповідачем станом на 08.04.2022 існує розбіжність в сумі 637 852,86 грн (773 083,33 - 135 230,47) на користь відповідача, що пов`язано з наступним. В липні 2018 року була сплачена орендна плата в сумі 27 451,17 грн платіжним дорученням № 523 від 17.07.2018, а в таблиці розрахунку штрафних санкцій сплата не відображена. У вересні 2018 року була сплачена орендна плата в сумі 27 451,17 грн платіжною інструкцією № 704 від 27.09.2018, а в таблиці розрахунку штрафних санкцій сплата відображена в сумі 31 479,56 грн, тобто на 4 028,39 грн більше. На 08.04.2022 існувала заборгованість позивача з орендної плати у сумі 135 230,47 грн. 614 430,41 грн заявлені штрафні санкції, з яких - штраф 538 676,84 грн, пеня - 75 753,57 грн. 16.05.2022 платіжною інструкцією № 248 (т. 1 а.с. 76) позивач сплатив відповідачу орендну плату 135 230,47 грн (лист позивача від 17.05.2022 № 23). Таким чином, на 16.05.2022 позивачем була повністю сплачена орендна плата по 08.04.2022 і різниця за даними відповідача склала 614 430,41 грн саме штрафних санкцій, безпідставність нарахування яких встановлена рішенням суду від 12.12.2022 у справі № 904/3210/22. Розрахунок: 637 852,86 - 538 676,84 штрафні санкції - 75 753,57 пеня - 27 451,17 неврахована оплата у липні 2018 року + 4028,39 завищена різниця = 0,33 (поправка на округлення протягом дії договору). Отже, як зазначає позивач, оскільки орендна плата була повністю сплачена ще 16.05.2022 і відповідач не висував раніше вимог про сплату штрафних санкцій відповідно позивач їх ніколи не визнавав.

У зв`язку із чим, позивач звернувся до відповідача з листами № 24 від 26.05.2022 (вх. відповідача 26.05.2022) (т. 1 а.с. 81) та № 25 від 01.06.2022 (вх. відповідача 01.06.2022) (т. 1 а.с. 82) про повернення майна та оформлення припинення договору з доданням актів щодо повернення майна.

Відповідач листом № 4/4-262-01-14 від 13.06.2022 (т. 1 а.с. 84) повідомив позивача, що станом на 09.06.2022 позивачем не здійснено платежів з погашення заборгованості з орендної плати за нерухоме майно з урахуванням штрафних санкцій (п. 3.8 договору) та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.3.7 договору). Не виконання позивачем умов договору та рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VІІІ унеможливлює підписання актів приймання-передачі нерухомого майна, які направлені листами ТОВ «Енергопрогрес» для їх підписання зі сторони Жовтоводської міської ради.

Листом № 27 від 20.06.2022 (т. 1 а.с. 85) позивач просив відповідача вжити заходів щодо укладання правочинів про повернення майна з оренди та припинення договору оренди. До листа було додано проект договору про припинення дії договору оренди та акт приймання-передавання нерухомого майна з оренди.

Відповідач листом № 4/4-281-01-14 від 27.06.2022 (т. 1 а.с. 86) повідомив позивача, що на його адресу було направлено лист № 4/4-262-01-14 від 16.06.2022, в якому надано вичерпну відповідь стосовно дострокового розірвання договору оренди. У зв`язку із чим акти-приймання-передачі та договір про припинення дії договору оренди повернено без погодження.

Позивач зазначає, що на початку липня 2022 року позивач отримав від Управління ЖКГ, капітального будівництва, комунальної власності та земельних відносин Жовтоводської міської ради позов від 04.07.2022 № 59/01-04 в інтересах Жовтоводської міської громади в особі Жовтоводської міської ради про стягнення з ТОВ «Компанія Енергопрогрес» за договором № 3008 штрафних санкцій 614 430,41 грн, з яких 538 676,84 грн - штраф, 75 753,57 грн - пеня. Про сплату основного боргу в ньому не йшлося. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 у справі № 904/1814/22 вказаний позов було повернуто. У вересні 2022 року позивач отримав від Управління ЖКГ та Жовтоводської міської ради позов від 21.09.2022 № 93/01-04 про стягнення за договором № 3008 тих же штрафних санкцій у сумі 614 430,41 грн, з яких 538 676,84 грн - штрафу та 75 753,57 грн - пені. Про стягнення основного боргу в ньому також не йшлося. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі № 904/3210/22 позивачам у позові було відмовлено. Цим же рішенням було встановлено й відсутність заборгованості ТОВ «Компанія Енергопрогрес» з основної орендної плати за договором № 3008. Рішення набрало чинності 03.01.2023.

Позивач наголошує, що протягом всього зазначеного вище часу відповідач жодного разу не звертався до позивача хоча б для огляду та оцінки стану орендованого майна, незважаючи на звернення останнього та надання відкритої дати для такого відвідування.

Позивач зазначає, що 30.12.2022 вимушений був звернувся до відповідача з приводу руйнування оголовка одного з орендованих за договором № 3008 об`єкту - димової труби (лист № 54 від 30.12.2022, вх. відповідача 03.01.2023 (т. 1 а.с. 87), повторно звертав увагу останнього на нестачу в себе ресурсів через об`єктивні причини й неможливість через це забезпечити подальше збереження майна, а тому просив відповідача, як представника власника майна, вжити невідкладних заходів щодо його збереження, забезпечення безпеки людей і споруд в зоні обвалення. Відповіді на даний лист позивач не отримав.

Листом № 2/4-27-01-13 від 06.01.2023 (т. 1 а.с. 90) відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VIII «Про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, що належить до комунальної власності, укладеного між Жовтоводською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес» йому необхідно підготувати акт приймання-передачі нерухомого майна з оренди (договір № 3008 від 21.12.2012) в чотирьох екземплярах. Просив забезпечити присутність членів комісії, засідання якої відбудеться на території ТЕЦ за адресою: м. Жовті Води, вул. Залізнична, 15, 09.01.2023 о 10.00 біля КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, а саме: Лавриненка О. - головного інженера ТОВ «Компанія Енергопрогрес» та Горяної О. - головного бухгалтера ТОВ «Компанія Енергопрогрес».

Надалі, як зазначає позивач, відбулося кілька засідань комісії зміст рішень яких зводився до обліку та визначення технічного стану майна - протоколи від 09.01.2023 та 12.01.2023; стосувався зауважень зі сторони відповідача до технічного стану двох із семи об`єктів оренди - димової труби та градирні (пункти 2, 3 акту передачі майна в оренду - додаток № 2 до договору № 3008); за домовленістю в ході обговорення задля скорішого вирішення питання повернення майна та оформлення припинення договору позивач взявся організувати та здійснити ремонт оголовка димової труби, а також на підставі незалежної оцінки перерахувати до бюджету міста вартість недоліку градирні; підготовки проекту рішення сесії міськради про визначення балансоутримувача майна, що повертається з оренди -протоколи від 23.01.2023 та від 22.02.2023.

Позивач стверджує, що повністю виконав взяті на себе зобов`язання - 09.03.2023 платіжною інструкцією №108 перерахував до бюджету міста 63 870,00 грн в рахунок покриття недоліку градирні, а 02.03.2023 представниками позивача й третьої особи було підписано акт щодо виконання ремонту димової труби.

Натомість, як зазначає позивач, 22.02.2023 він отримав від відповідача листа № 4/4-100-01-14 (т. 1 а.с. 98), у якому відповідач просив сплатити заборгованість по оренді нерухомого майна станом на 22.02.2023 в розмірі 421 288,96 грн.

Подальше листування сторін, як зазначає позивач, зводилося до відстоювання своєї позиції: відповідач наголошував на оплаті спірної заборгованості з орендної плати й не приймав майно; позивач наголошував на відсутності заборгованості й наполягав на поверненні майна і оформленні припинення договору.

Позивач зазначає, що станом на теперішній час майно відповідачем так і не прийнято, правочин щодо припинення договору досі не вчинений, що зумовлює правову невизначеність, оскільки жодна із сторін не визнає позиції одна одної, позивач несе втрати щодо збереження майна, відповідач вимагає сплати в тому числі поточної орендної плати. Відтак, наведене змушує позивача звертатися за судовим захистом.

Відповідно ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Пунктами 10.5., 10.7. договору оренди встановлено, що його чинність припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду та у разі такого припинення майно повертається орендарем орендодавцю, або підприємству, вказаному орендодавцем.

Як зазначає позивач, він звернувся до відповідача про припинення договору з 08.04.2022, повністю сплатив орендну плату; до прийняття міськрадою 25.05.2022 рішення про припинення договору відповідач претензій до позивача щодо орендної плати не мав. Отже, за наведених умов і тексту рішення міськради про припинення договору убачається, що повноважним органом була повністю прийнята пропозиція про припинення договору саме з 08.04.2022. Всі існуючі на сьогодні спірні вимоги відповідачем висувалися, змінювалися та оновлювалися вже після прийняття рішення міськрадою. Таким чином, за твердженням позивача, дата припинення договору з 08.04.2022 доводиться сукупністю обставин у їх взаємозв`язку, характером та хронологією їх розвитку. У сукупності все це свідчить, що зі сторони відповідача має місце недобросовісна і суперечлива поведінка, яка направлена на одержання безпідставної вигоди за відсутності еквівалентного обміну, шкодить схоронності майна громади й за даних умов позивач потребує судового захисту.

Отже, з огляду на наявні обставини і характер спірних відносин, з урахуванням суперечливої поведінки відповідача, відповідно до принципів розумності й справедливості позивачу недоступні інші можливості захисту своїх прав, тому він і заявляє до суду вимогу про захист охоронюваного законом інтересу у правовій визначеності на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України як превентивний спосіб захисту в правовідносинах між позивачем і відповідачем, який має забезпечити, щоб обидві сторони могли знати свої права та обов`язки та діяти, не порушуючи їх.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Передусім, суд зважає на сталу практику Верховного Суду щодо способів захисту прав чи законних інтересів позивача, який звертається з позовом про визнання договору розірваним.

Так, у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19 викладена правова позиція про те, що для того щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19 зроблено такі висновки:

"32. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

33. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

34. Разом з цим, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

35. Аналіз приписів статей 16 ЦК України та 20 ГК України дає підстави стверджувати про те, що ними не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору розірваним (припиненим), позаяк реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання відповідного договору.".

Оскільки предметом позову у даній справі є конкретно сформульована вимога про визнання договору оренди припиненим з 08.04.2022, суд доходить висновку, що позивач фактично просить встановити юридичний факт розірвання договору в минулому.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, що викладена в постанові від 13.02.2018 у справі № 916/849/17, встановлення юридичного факту виходить поза межі компетенції господарського суду, оскільки в такому випадку суд не здійснює захист порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу суб`єкта господарювання.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду заявлений позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не забезпечує його поновлення.

В той же час господарський суд зазначає наступне.

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (див. рішення у справах існування ефективного засобу правового захисту є гарантування «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia, no.41526/10, конвенційних прав у рамках національного правопорядку. §101, 24.07.2012; «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck Суди застосовують при розгляді справ ЄКПЛ та протоколи до неї, v Belgium, no.7654/76, $36-40, 6.11.1980).

Статтею 8 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної у резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, визначено, що кожна людина має право на ефективне відновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення його основних прав, наданих йому конституцією або законом.

Пунктом 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 16.12.1966, установлено, що кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов`язується забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні.

До подібних правових висновків ВП ВС дійшла у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, зазначивши, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, не визнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 ЦК України, яка кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення.

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у статті 16 ЦК України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в процесуальному та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

Керуючись з аксіомою цивільного судочинства jura novit curia («суд знає закон»), при розгляді справи суд повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, яка, проте, не може бути застосована судом для вирішення спору по суті за відсутності відповідних позовних вимог позивача у справі, оскільки інший підхід суду порушив би принцип диспозитивності судового процесу та правомірні очікування як позивача (який звертається саме з певним чином обґрунтованою в правовому аспекті вимогою), так і відповідача (який, заперечуючи проти позову, наводить доводи саме щодо тих підстав та обґрунтувань, які наводяться позивачем у справі).

ВП ВС зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін з огляду на факти, встановлені під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не приводить до зміни предмета позову та/або вибраного позивачем способу захисту (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/19).

Частина 2 ст. 5 ГПК України зобов`язує суд займати активну позицію, тобто обирати між конкуруючими способами захисту, де привілеї у виборі тепер будуть мати саме ті способи захисту порушеного права чи інтересу особи, які відповідатимуть критерію «ефективності».

Здійснення таких активних дій полягають у аналізі (перевірці, тестуванню) викладених у позові вимог на предмет їх «ефективності» в аспекті спірних правовідносин, відповідності змісту порушеного права та характеру його порушення.

Наступним елементом ланцюга алгоритму є визначення судом конкретного способу захисту цивільного права, адже право чи інтерес мають бути захищені судом у конкретний спосіб захисту цивільного права, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Наведене цілком узгоджується з теорією «судового розсуду» або «судової дискреції», які можуть бути застосовані як орієнтири у підходах до розуміння «судової ролі» або ж з огляду на завдання господарського судочинства - навіть можуть певною мірою розглядатися як обов`язок суду.

У випадку заявлення позивачем декількох позовних вимог суд у межах процесуального обов`язку здійснює пошук саме «ефективного» способу захисту буде обирати один із шляхів правомірної поведінки: зупинитися на «застосуванні» у конкретній справі як ефективного способу захисту, передбаченого законом чи договором, або ж визначити «ефективний спосіб захисту, порушеного приватного права чи інтересу, який не суперечить закону». Тобто, обираючи «ефективний спосіб захисту» суддя виходить із наявних у нього дискреційних повноважень.

Суд вправі захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що буде встановлений судом у визначених законом випадках. У свою чергу Конституція України не містить положень, які б зводились до обмеження осіб у праві на судовий захист їхніх цивільних прав, свобод чи інтересів. Навпаки, у ч. 5 ст. 55 Конституції України міститься загальне правило про те, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави є основною метою при вирішенні судом господарських справ та виконанні завдань господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

ЄСПЛ виділяє декілька конвенційних процесуальних вимог до ефективного національного засобу юридичного захисту: засіб є ефективним якщо він доступний і достатній: має бути достатнім не тільки в теорії, а й на практиці: повинен бути ефективним на практиці й по закону з урахуванням індивідуальних обставин справи. У той же час важливою ремаркою щодо змісту правової категорії «ефективний спосіб судового захисту» у приватному праві України правової категорії «ефективний національний засіб юридичного захисту» буде те, що його ефективність не залежить від впевненості в успішному результаті для заявника. У цьому випадку мета позитивного зобов`язання держави Україна за ст. 13 ЄСПЛ обмежується утворенням ефективного засобу юридичного захисту, що вступає у суперечність із головним завданням ефективного способу судового захисту для заявника - забезпечення реального результату. Тобто ЄСПЛ не гарантує успішний результат для заявника, тому залишає широкий розсуд за національним судовим органом.

Таким чином, «ефективний спосіб судового захисту» - це пред`явлена до суду вимога (матеріально-правовий захід примусового характеру) про захист приватного права чи інтересу, що відповідає змісту порушеного права чи інтересу та забезпечує його реальне поновлення, а у разі неможливості такого поновлення повинна гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

«Спосіб захисту, який не суперечить закону» - це пред`явлена до суду з метою ефективного захисту приватного права чи інтересу непоіменована вимога, яка не заборонена законом, ґрунтується на власному суб`єктивному уявленні позивача, що за технікою формулювання не вимагає дослівного відтворення тими словосполученнями, які застосовані у законі, однак йому не суперечить, відповідає змісту порушеного, невизнаного або оспорюваного приватного права чи інтересу та забезпечує його реальне поновлення.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Так, господарський суд зазначає наступне.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що укладеним між сторонами договором не передбачено можливості одностороннього розірвання договору з ініціативи орендаря.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 10.3. договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Господарський суд зазначає, що спірний договір укладено в письмовій формі за підписами обох сторін, а отже, відповідно до ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України розірвання цього договору, відповідно, має бути оформлено в письмовій формі, за підписами сторін.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Як вказано вище, позивач звернувся до відповідача з листом № 17 від 08.04.2022 (т. а.с. 70), в якому зазначив, що не має можливості сплачувати орендну плату за договором. Повідомив, що в подальшому позивач не бачить перспектив щодо оренди майна. Просив розірвати договір оренди від 21.12.2012.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом № 20 від 05.05.2022 (т. 1 а.с. 72), в якому просив розірвати договір оренди з 08.04.2022 та створити комісію для приймання майна із оренди.

25.05.2022 Жовтоводською міською радою було прийняте рішення № 815-22(IV)/VIII «про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, що належить до комунальної власності, укладеного між Жовтоводською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес» (т. 1 а.с. 80), відповідно до якого Жовтоводська міська рада вирішила достроково припинити дію договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, що належить до комунальної власності, укладеного між Жовтоводською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес», зареєстрованого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 3008, за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди про припинення дії договору оренди датою підписання акту приймання - передачі нерухомого майна з оренди, після погашення заборгованості з орендної плати у повному обсязі з, урахуванням штрафних санкцій.

З викладеного вбачається, що позивач за первісним позовом листом № 17 від 08.04.2022 (т. 1а.с. 70) здійснив пропозицію відповідачу про розірвання договору оренди від 21.12.2012. За результатами розгляду вказаної пропозиції 25.05.2022 Жовтоводською міською радою було прийняте рішення № 815-22(IV)/VIII «Про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, що належить до комунальної власності, укладеного між Жовтоводською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес» (т. 1 а.с. 80), відповідно до якого Жовтоводська міська рада вирішила достроково припинити дію договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012.

Таким чином, сторонами фактично було досягнуто згоди щодо припинення договору оренди від 21.12.2012.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 25 від 01.06.2022 (вх. відповідача 01.06.2022) (т. 1 а.с. 82), в якому просив вжити заходів щодо укладання правочинів про повернення майна з оренди та припинення договору оренди. До вказаного листа було додано проект договору про припинення дії договору оренди.

Відповідач листом № 4/4-262-01-14 від 13.06.2022 (т. 1 а.с. 84) повідомив позивача, що станом на 09.06.2022 позивачем не здійснено платежів з погашення заборгованості з орендної плати за нерухоме майно з урахуванням штрафних санкцій (п. 3.8 договору) та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.3.7 договору), згідно розрахунку заборгованості і орендної плати за нерухоме майно з урахуванням штрафних санкцій та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Не виконання позивачем умов договору та рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VІІІ унеможливлює підписання актів приймання-передачі нерухомого майна, які направлені листами ТОВ «Енергопрогрес» для їх підписання з боку Жовтоводської міської ради.

Господарський суд зазначає, що наявність заборгованості з орендної плати за нерухоме майно та штрафних санкцій не може бути достатньою правовою підставою для відмови від підписання договору про припинення дії договору оренди.

Дострокове розірвання договору оренди не змінює правову природу наявної заборгованості з орендної плати та жодним чином не впливає на обов`язок орендаря сплатити таку заборгованість, а також на право орендодавця стягнути таку заборгованість в судовому порядку.

До того ж, господарський суд наголошує, що чинне законодавство України не передбачає такої підстави для відмови від підписання договору про припинення дії договору оренди, за наявності згоди на це обох сторін, як не сплата заборгованості з орендної плати. Більше того, не сплата орендарем орендної плати, відповідно до приписів чинного законодавства України є самостійною підставою для одностороннього припинення договору оренди з ініціативи орендодавця.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що відмова відповідача від підписання договору про припинення дії договору оренди, за наявності згоди на це обох сторін - є безпідставною та не обґрунтованою.

Господарський суд зазначає, що позивач за первісним позовом зі своєї сторони вчинив всі необхідні, передбачені договором та законом дії, для дострокового розірвання договору, а саме направив відповідачу відповідну пропозицію та після одержання згоди орендодавця направив йому проект договору про припинення дії договору оренди.

Таким чином, подальша поведінка відповідача за первісним позовом, яка полягає у непідписанні договору про припинення дії договору оренди, за наявності згоди на це обох сторін є суперечливою, недобросовісною та є зловживанням своїм правом, оскільки така поведінка відповідача фактично спрямована на те, щоб утримувати позивача в край обтяжливих для нього обставинах, продовжуючи нараховувати йому орендну плату, а також зобов`язуючи його утримувати орендоване майно та нести за нього відповідальність.

Господарський суд вважає, що відмова у задоволенні позовних вимог в частині визнання припиненим з 08.04.2022 договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012 з формальних підстав неефективності способу захисту в даному випадку буде «надмірним формалізмом», а також грубим порушенням судом принципу верховенства права, права на справедливий суд та повагу до прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України яке, в свою чергу, не тільки не призведе до відновлення порушених прав позивача, а навпаки втягне позивача в стан правої невизначеності, безвиході та безпорадності, надасть відповідачу можливість надалі утримувати позивача в край обтяжливих та не вигідних для нього обставинах.

В той же час, суд критично ставиться до формулювання щодо «умови» визнання припиненим з 08.04.2022 договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, однак з урахуванням обставин справи, в тому числі фактичного визнання відповідачем вимоги про припинення договору, суд, з`ясувавши характер спірних правовідносин, наявність порушеного права та інтересу позивача, з метою ефективного поновлення порушених прав і припинення дій, які порушують ці права, вважає за доцільне захистити цивільне право та інтерес позивача способом, що відповідає вимогам договору та закону, а саме шляхом визнання договору оренди нерухомого майна розірваним.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України).

Визначене вказаною нормою право на встановлення іншого строку (дати) набрання чинності за рішенням суду не надає суду право визначати відповідну дату на власний розсуд і за своєю ініціативою, адже закріплений у статті 14 ГПК принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Тобто, визначити можливість розірвання договору з відповідної дати суд може лише за заявою позивача, в межах визначених ним вимог та доводів. В іншому випадку за рішенням суду договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Оскільки згоду на дострокове припинення дії спірного договору Жовтоводською міською радою надано своїм рішенням № 815-22(IV)/VIII від 25.05.2022, а проект договору про припинення дії договору оренди відповідачу надано з листом № 25 від 01.06.2022 (вх. відповідача 01.06.2022), господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не наведено в позові та не підтверджено належними доказами наявності правових підстав для визнання спірного договору розірваним з 08.04.2022.

Таким чином, ефективним засобом правового захисту, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права та інтересу, характеру його порушення, за переконанням суду в даному випадку буде визнання договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, укладеного між Жовтоводською міською радою, у якості орендодавця, та ТОВ Компанія Енергопрогрес , у якості орендаря, розірваним з 01.06.2022, тобто дати отримання відповідачем проекту договору про припинення дії договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За вимогами статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до п. 10.5. договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; - банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

Як вказано вище, суд дійшов висновку про необхідність визнання договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012, укладеного між Жовтоводською міською радою та ТОВ Компанія Енергопрогрес, розірваним з 01.06.2022.

Відповідно до п. 10.7. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю або підприємству, указаному орендодавцем. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

З викладеного вбачається, що обов`язок повернути майно після припинення або розірвання договору, а також обов`язок щодо складання акту приймання-передавання щодо повернення майна покладено саме на позивача за первісним позовом.

Господарський суд зазначає, що позивач на виконання умов договору направив відповідачу лист № 27 від 20.06.2022 (т. 1 а.с. 85), в якому просив вжити заходів щодо укладання правочинів про повернення майна з оренди та припинення договору оренди. До вказаного листа було додано проект договору про припинення дії договору оренди та акт приймання-передавання нерухомого майна з оренди.

Однак, відповідач листом № 4/4-281-01-14 від 27.06.2022 (т. 1 а.с. 86) повідомив позивача, що на його адресу було направлено лист № 4/4-262-01-14 від 16.06.2022, в якому надано вичерпну відповідь стосовно дострокового розірвання договору оренди. У зв`язку із чим акти-приймання-передачі та договір про припинення дії договору оренди повернуто без погодження.

Як вказано вище, листом № 4/4-262-01-14 від 13.06.2022 (т. 1 а.с. 84) відповідач повідомив позивача, що станом на 09.06.2022 позивачем не здійснено платежів з погашення заборгованості з орендної плати за нерухоме майно з урахуванням штрафних санкцій (п. 3.8 договору) та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.3.7 договору), згідно з розрахунком заборгованості і орендної плати за нерухоме майно з урахуванням штрафних санкцій та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Не виконання позивачем умов договору та рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VІІІ унеможливлює підписання актів приймання-передачі нерухомого майна, які направлені листами ТОВ «Енергопрогрес» для їх підписання з боку Жовтоводської міської ради.

Господарський суд зазначає, що позивач за первісним позовом зі своєї сторони вчинив всі необхідні, передбачені договором дії, для повернення з оренди майна, а саме склав та направив відповідачу акт приймання-передачі нерухомого майна.

В той же час, стаття 785 Цивільного кодексу України зобов`язує орендаря повернути майно не у будь-якому стані, а саме в тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу. І зобов`язання орендодавця прийняти майно виникає лише у випадку повернення майна у стані, передбаченому законом та обумовленому договором оренди.

Господарський суд наголошує, що будь-яких заперечень чи зауважень стосовно стану майна, тощо, що могло б бути правомірною підставою для відмови від підписання акту приймання-передачі з оренди майна відповідач на момент отримання такого акту 20.06.2022 не надав, натомість, як на підставу відмови від підписання акту послався на не здійснення платежів з погашення заборгованості з орендної плати за нерухоме майно з урахуванням штрафних санкцій (п. 3.8 договору) та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.3.7 договору).

Господарський суд наголошує, що наявність заборгованості з орендної плати за нерухоме майно та штрафних санкцій не може бути достатньою правовою підставою для відмови від підписання договору про припинення дії договору оренди та акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди. Дострокове розірвання договору оренди не змінює правову природу наявної заборгованості з орендної плати та жодним чином не впливає на обов`язок орендаря сплатити таку заборгованість, а також на право орендодавця стягнути таку заборгованість в судовому порядку.

Господарський суд зазначає, що ані чинне законодавство України, ані умови укладеного сторонами договору, не передбачають такої підстави для відмови від підписання акту приймання-передачі нерухомого майна, за фактичного досягнення згоди щодо припинення договору оренди від 21.12.2012, як не сплата заборгованості з орендної плати.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що відмова відповідача від підписання акту приймання-передачі нерухомого майна - є неправомірно, безпідставною та не обґрунтованою. Тобто, відповідач протиправно ухиляється від підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються вимоги частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільний кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільний кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За пунктом 5 частини другої зазначеної статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Крім того, відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Позовні вимоги, пов`язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, орендар на підтвердження виконання зобов`язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати від орендодавця прийняття майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого повернення згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України.

Договір оренди нерухомого майна від 21.12.2012 суд визнав розірваним з 01.06.2022.

Встановленому законодавством та договором обов`язку орендаря повернути орендоване приміщення після закінчення строку дії договору кореспондує зустрічний обов`язок орендодавця прийняти це приміщення.

Так, вимога прийняти майно з оренди та оформити його відповідним документом відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підтверджує виконання обов`язку орендаря з повернення об`єкта оренди, тому позовні вимоги позивача за первісним позовом про зобов`язання відповідача прийняти з оренди майно за договором оренди нерухомого майна від 21.12.2012 підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання до суду первісного позову підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача в розмірі 5368,00 грн, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Жовтоводської міської ради.

Своє зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує наступним.

21.12.2012 між Жовтоводською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір), який посвідчено державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 3008.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Енергопрогрес» систематично з моменту виникнення заборгованості направлялися листи з вимогою про необхідність сплатити заборгованість по орендній платі та про відповідальність у разі несвоєчасної слати необхідних платежів відповідно до п. 3.8. вище вказаного договору. 08.04.2022 на адресу Жовтоводської міської ради від ТОВ «Компанія Енергопрогрес» надійшов лист від 08.04.2022 № 17 «Про припинення договору оренди нерухомого майна» в якому ТОВ «Компанія Енергопрогрес» просить розірвати договір оренди нерухомого майна № 3008 від 21.12.2012 .05.05.2022 ТОВ «Компанія Енергопрогрес» направило лист № 20 з проханням розірвати з 08.04.2022 договір оренди нерухомого майна № 3008 від 21.12.2021. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що 17.05.2022 відповідач за зустрічним позовом листом № 23 (т. 1 а.с. 75) повідомив про сплату орендної плати надавши копію платіжного документу № 248 від 16.05.2022 на суму 135 230,47 грн (т. 1 а.с. 76), зазначеним платіжним документом було сплачено заборгованість з орендної плати яка виникла станом на 08.04.2022. 25.05.2022 Жовтоводською міською радою було прийнято рішення № 815-22(ІV)/VIII, яким достроково припинила дію договору оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008, за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди про припинення дії договору оренди датою підписання акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди, після погашення заборгованості з орендної плати у повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій. Відповідачем ігнорується та не виконується рішення Жовтоводської міської ради від 25.05.2022 № 815-22(ІV)/VIII. Згідно з п. 3.11. договору № 3008 у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання передачі майна включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити орендодавцю заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції. Відповідачем за зустрічним позовом не проводиться оплата орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008 з 09.04.2022. За період з 09.04.2022 по 01.09.2023 за ТОВ «Компанія Ененргопрогрес» обліковується заборгованість зі сплати за оренду комунального майна за договором оренди нерухомого майна від 21.12.2012 № 3008 у розмірі 725 904,89 грн. Відповідач жодних дій зі сплати заборгованості не здійснив. Станом на дату подання цього зустрічного позову заборгованість з орендної плати, яка виникла після 08.04.2022, не погашена, акт приймання-передачі нерухомого майна не підписано, майно не передано, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 286 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, то припинення дії договору унеможливлює покладення на сторону договору зобов`язань за цим договором, лише - відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 (п.9.20-п.9.21) зазначив: «Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).».

Як вказано вище, договір оренди нерухомого майна від 21.12.2012 суд визнав розірваним з 01.06.2022.

Таким чином, нарахування орендної плати з 01.06.2022 є необґрунтованим та безпідставним, а отже зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.06.2022 по 01.09.2023 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В той же час, доказів оплати орендної плати за період з 09.04.2022 по 31.05.2022 в сумі 67 739,98? грн відповідач за зустрічним позовом не надав.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за період з 09.04.2022 по 31.05.2022 в сумі 67 739,98? грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Також, господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору та положення ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був повернути орендоване майно за актом приймання-передачі протягом 3-х робочих днів з моменту припинення договору.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем за зустрічним позовом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Господарський суд наголошує, що позивач за первісним позовом зі своєї сторони вчинив всі необхідні, передбачені договором дії, та вжив всіх залежних від нього заходів для повернення з оренди майна, а саме склав та направив відповідачу акт приймання-передачі нерухомого майна.

В той же час, як встановлено судом, відповідач протиправно ухилився від підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення, за відсутності на це обґрунтованих підстав.

Таким чином, господарський суд вважає, що акт приймання-передачі нерухомого майна з оренди мав бути підписаний в день отримання орендодавцем такого акту, тобто - 20.06.2022.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що з 20.06.2022 вина орендаря за порушення зобов`язання з повернення з оренди спірного майна відсутня.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання до суду зустрічного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача за зустрічним позовом 9872,67 грн (90,67%), на відповідача за зустрічним позовом 1015,90 грн (9,33%).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Визнати договір оренди нерухомого майна від 21.12.2012, укладений між Жовтоводською міською радою (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, б. Свободи, буд. 33, ідентифікаційний код 26368938), у якості орендодавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Енергопрогрес (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 15-28, ідентифікаційний код 37481831), у якості орендаря, який був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюк В.О. та внесений в реєстр за № 3008, розірваним з 01.06.2022.

Зобов`язати Жовтоводську міську раду (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, б. Свободи, буд. 33, ідентифікаційний код 26368938) прийняти з оренди майно за договором оренди нерухомого майна від 21.12.2012, укладеного між Жовтоводською міською радою, у якості орендодавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Енергопрогрес (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 15-28, ідентифікаційний код 37481831), у якості орендаря, який був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюк В.О. та внесений в реєстр за № 3008, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, б. Свободи, буд. 33, ідентифікаційний код 26368938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 15-28, ідентифікаційний код 37481831) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн, про що видати наказ.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергопрогрес" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Залізнична, буд. 15-28, ідентифікаційний код 37481831) на користь Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, б. Свободи, буд. 33, ідентифікаційний код 26368938) 68 755,88 грн, а саме: орендна плата за період з 09.04.2022 по 31.05.2022 у розмірі 67 739,98 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1015,90 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.02.2024

Суддя І.В. Мілєва


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	05.02.2024
Оприлюднено	07.02.2024
Номер документу	116765858
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди

Мілєва Ірина Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.02.2024 по справі 904/4572/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/4572/23

Рішення від 05.02.2024

Рішення
від 05.02.2024 по справі 904/4572/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ