Рішення

від 05.02.2024 по справі 908/3525/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/249/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 Справа № 908/3525/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3525/23

за позовом: Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (Боричів узвіз, буд. 8, м. Київ, 04070)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю О.М.С. (вул. Патріотична, буд. 64, м. Запоріжжя, 69000)

про стягнення 497 575,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

28.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від б/д) Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама до Товариства з обмеженою відповідальністю О.М.С. про стягнення 497575,09 грн., з якої: 216374,04 грн. основного боргу, 32456,07 грн. 15% штрафу, 40717,84 грн. 3% річних, 178239,96 грн. інфляційних збитків, 29787,18 грн. пені.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 1111/13 від 07.08.2013 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позов до суду не надійшов.

Відповідач заяву з запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3525/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 04.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

11.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3525/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвала про відкриття провадження у цій справі була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Патріотична, буд. 64, м. Запоріжжя, 69000.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 18.12.2023 було повернуто до суду без вручення, з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 05.02.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

07.08.2013 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (надалі - підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю О.М.С. (надалі - розповсюджувач) укладено договір № 1111/13 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, умовами якого (пункт 1.1) передбачено, що на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), дозволу на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого (-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів, або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок), а розповсюджувач зобов`язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов`язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Адресні програми на пріоритет це перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачем встановлено пріоритет. Адресна програма на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які встановлено пріоритет, дату та строк дії пріоритету, відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць (п. 3.1).

Згідно п. 6.1 договору сторони домовились, що ціною цього договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та нараховується підприємством відповідно до вимог Порядку та умов цього договору.

У відповідності до п. 6.3 договору, підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесенням розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями.

Згідно з п. 6.7 договору, розрахунковим періодом надання послуг тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць.

Відповідно п. 6.8, плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше 25 числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок підприємства, в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Згідно п. 6.9 договору, акт приймання-передачі до договору, із наведеним в ньому розрахунком плати за право тимчасового користування, підтверджує факт надання права тимчасового користування у відповідному розрахунковому періоді.

Розповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, по якому виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення щодо надання дозволу (п. 6.12).

Відповідно до п. 6.13 договору, плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце для розміщення зовнішньої реклами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення цього договору в цілому (п. 8.1 договору).

Відповідачу були видані дозволи №№ 33645-13, 33727-13, 33728-13 на розміщення рекламного засобу, виданий на підставі рішення виконавчого органу Київради (КМДА) зі строком дії по 15.10.2018.

Між сторонами договору підписано адресні програми на пріоритет №№ 1, 2 від 07.08.2013 та адресна програма на пріоритет № 3 від 05.11.2013 та адресна програма на право тимчасового користування № 4 від 05.11.2013.

Згідно адресних програм №№ 3, 4 від 05.11.2013, загальна плата за місяць без ПДВ становить 14310,45 грн., з ПДВ 20% - 17172,54 грн.

Відповідно довідки про стан розрахунків, що додана до позовної заяви, позивачем нараховано плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за період з березня 2017 по листопад 2017 включно на загальну суму 216374,04 грн., із розрахунку плати в сумі 24041,56 грн.

До позовної заяви додані відповідні рахунки за період з березня 2017 по листопад 2017, виписані позивачем, на суму 24041,56 грн. кожен.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначив, що у зв`язку зі змінами Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, зокрема повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 № 838, внесеними згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2013 № 2030, змінились плата за місяць.

Відповідачу листом від 17.12.2013 № 196-18376/КР було надіслано 2 екземпляри адресної програми на право тимчасового користування № 5 до договору № 1111/13 та додаткової угоди № 111/13-2. Станом на 12.03.2014 позивач не отримав від відповідача підписаного адресного переліку та додаткової угоди, тому повторно направив їх листом від 12.03.2014 № 196-3117/КР. Відповіді на вищевказані листи чи підписані адресна програма та додаткова угода позивачем не отримана. Копії зазначених листів надати не має можливості, так як службові листи узагальнена назва великої групи управлінських документів, що є одними з основних засобів обміну інформацією різних підприємств, установ і організацій між собою, а також із приватними особами. Строк зберігання зазначених листів у позивача встановлений 5 років.

До заяви про усунення недоліків позовної заяви позивачем долучено адресну програму на право тимчасового користування № 5 від 31.01.2014, згідно якої загальна плата за місяць без ПДВ встановлена в розмірі 20034,63 грн., що з ПДВ 20% складає 24041,56 грн. Також долучено додаткову угоду № 1111/13-2 від 31.01.2014 до договору № 1111/13, якою встановлюється сума за договором відповідно до Порядку та адресної програми, викладеної в новій редакції, що додається.

Ані адресна програма № 5 від 31.01.2014, ані додаткова угода № 1111/13-2 від 31.01.2014, що надані до суду, не підписані сторонами (у тому числі й позивачем).

Згідно п. 3.6 договору, адресні програми є невід`ємною частиною цього договору. У разі внесення змін до відповідної адресної програми, підприємство оформлює адресну програму в новій редакції або зміни до відповідної адресної програми. Розповсюджувач зобов`язаний підписати відповідну адресну програму, зміни до неї, що оформлюються підприємством на підставі встановлених пріоритетів, наданих розповсюджувачу дозволів, протягом 3 робочих днів з моменту встановлення відповідних пріоритетів.

У пункті 6.4 договору № 1111/13 сторонами визначено, що у разі зміни виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розміру плати, а також інших тарифів, що впливають на розмір плати за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, підприємство повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення шляхом направлення відповідного повідомлення та примірника додаткової угоди для підписання. При цьому сторони погодили, що протягом 30 календарних днів з дня отримання розповсюджувачем зовнішньої реклами такого повідомлення, він зобов`язаний підписати з підприємством додаткову угоду про коригування розміру плати за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ. У разі, якщо до закінчення тридцятиденного терміну з дня надходження відповідного повідомлення, розповсюджувач не надішле на адресу підприємства підписану додаткову угоду, що передбачає коригування розміру за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ або письмову відмову сплачувати новий розмір плати, це визнається сторонами як безумовна згода розповсюджувача зовнішньої реклами на новий розмір плати. У випадку, коли протягом тридцятиденного терміну розповсюджувач зовнішньої реклами надішле на адресу підприємства письмову відмову сплачувати новий розмір плати, сторони визнають, що цей договір припиняється, з повним відшкодуванням розповсюджувачем зовнішньої реклами коштів, за час фактичного розміщення РЗ під час дії нових тарифів. Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує новий розмір плати за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ з дати набрання чинності відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний протягом трьох днів (з моменту письмової відмови сплачувати новий розмір плати) за власний рахунок провести демонтаж РЗ, про що повідомити в письмовій формі підприємство.

На підставі відповідних рішень дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємство здійснює перерахунок та коригує розмір плати за право тимчасового користування та підписується адресна програма в новій редакції (пункт 6.5).

Підприємство, згідно п. 4.2.3, зобов`язалося повідомляти про внесення змін до адресних програм та цього договору.

Таким чином, обов`язок зі складення адресної програми, відповідної додаткової угоди до договору та надіслання їх відповідачу, покладено саме на позивача.

Відтак, безумовна згода розповсюджувача зовнішньої реклами на новий розмір плати залежить від факту надіслання позивачем та надходження відповідачу відповідного повідомлення та примірника додаткової угоди.

Відповідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно приписів ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду доказів належного повідомлення відповідача щодо зміни розміру плати за договором № 1111/13 до суми 24041,56 грн.

Позивачем також не надано суду доказів надіслання/вручення відповідачу рахунків за період з березня по листопад 2017, в яких плата за місяць встановлена в сумі 24041,56 грн. Підписані сторонами акти-приймання передачі послуг в матеріалах справи відсутні.

Відтак, при вирішенні даного спору суд приймає до уваги підписані сторонами адресні програми №№ 3, 4 від 05.11.2013, згідно яких загальна плата за місяць без ПДВ становить 14310,45 грн., з ПДВ 20% - 17172,54 грн.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно розрахунку позивача, останнім нараховано плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за період з березня по листопад 2017 включно (9 місяців).

Як встановлено судом вище, позивачем нараховується плата, виходячи зі щомісячного її розміру 24041,56 грн. з ПДВ, що є неправомірним, оскільки позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про зміну її розміру.

Таким чином, розмір плати за період з березня по листопад 2017 включно (9 місяців) становить 154552,86 грн. з ПДВ (17172,54 грн. з ПДВ (встановлений розмір адресними програмами №№ 3, 4 від 05.11.2013) х 9 місяців = 154552,86 грн.), який стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 61821,18 грн. основного боргу судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позову в цій частині.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 29787,18 грн. за загальний період з 26.03.2017 по 25.05.2018.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7.2 договору зазначено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно п. 7.3, підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 місяця штраф у розмірі 15% простроченої суми.

Розрахунок пені, зроблений позивачем, визнається судом неправильним. При розрахунку пені позивачем не враховані приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якого, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, за березень 2017 оплата мала бути здійснена 27.03.2017, оскільки 25.03.2017 було вихідним днем субота; за червень 2017 26.06.2017, оскільки 25.06.2017 було вихідним днем неділя; за листопад 2017 27.11.2017, оскільки 25.11.2017 було вихідним днем субота.

Позивачем також неправомірно нараховано пеню на суму боргу 24041,56 грн.

Зробивши перерахунок пені, виходячи зі щомісячної плати в сумі 17172,54 грн., судом встановлено, що пеня в межах заявленого позивачем періоду її нарахування становить 20712,34 грн., що стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 9074,84 грн. пені судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Позивач нарахував штраф, виходячи з загальної суми боргу 216374,04 грн. Суд визнав обґрунтованим розмір основного боргу 154552,86 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума штрафу в розмірі 23182,93 грн. (154552,86 грн. х 15% = 23182,93 грн.). У стягненні 9273,14 грн. штрафу судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Позивач нарахував 3% річних за загальний період із 25.03.2017 по 01.11.2023, виходячи зі щомісячної суми боргу 24041,56 грн. При розрахунку 3% річних позивачем були допущені помилки, аналогічні розрахунку пені. Також, згідно розрахунку 3% річних, позивач нараховує річні, починаючи з 25 числа, що є неправильним, оскільки 25 число поточного місяця є останнім днем оплати, згідно умов договору.

Згідно зробленого судом перерахунку, загальна сума 3% річних в межах заявленого позивачем періоду, складає 29064,41 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 11650,43 грн. 3% річних судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Позивач нарахував інфляційні втрати виходячи зі щомісячної суми боргу 24041,56 грн. за загальний період з квітня 2017 по вересень 2023 включно. Періоди нарахування інфляційних втрат позивачем визначені правильно.

За перерахунком суду, виходячи зі щомісячної суми боргу 17172,54 грн. інфляційні втрати становлять загальну суму 125077,21 грн. У стягненні 53162,75 грн. інфляційних втрат судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 5288,85 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю О.М.С. (вул. Патріотична, буд. 64, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 32386037) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (Боричів узвіз, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 26199714) 154552 (сто п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 86 коп. основного боргу, 23182 (двадцять три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 93 коп. штрафу, 29064 (двадцять дев`ять тисяч шістдесят чотири) грн. 41 коп. 3% річних, 20712 (двадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 34 коп. пені, 125077 (сто двадцять п`ять тисяч сімдесят сім) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 5288 (п`ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 85 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 05 лютого 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко