ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
05.02.2024Справа № 910/1113/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Паркет»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страда ЛТД»
про визнання Договору розірваним та стягнення заборгованості в розмірі 522 000,93 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ Паркет» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страда ЛТД» про визнання Договору розірваним та стягнення заборгованості в розмірі 522 000,93 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись виходячи із однієї майнової вимоги та однієї немайнової вимоги та становить 10 858,01
Натомість до позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію № 91 від 30.01.2024 на суму 7 830,01 грн., а отже до позовної заяви, поданої позивачем до Господарського суду міста Києва не додано доказів сплати позивачем судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Також, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Однак, заявляючи позовні вимоги про визнання Договору розірваним, позивач не наводить правових підстав позову у цій частині, а також не зазначає про відповідність обраного способу захисту прав або інтересів, закону чи договору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Проте, зазначаючи у позовній заяві про перерахування відповідачу коштів за двома платіжними доручення № 457 від 20.08.2021 на суму 422 400,00 грн. та № 172 від 08.02.2023 на суму 55 000,00 грн., позивач в порушення наведених приписів не додає відповідних рахунків 61 від 19.08.2021 та № 1 від 05.01.2022, не викладає обставин щодо підстав для сплати 55 000,00 грн. після закінчення строку поставки (28.10.2021), а також не наводить обставин, щодо направлення претензій по повернення коштів за непоставлений товар на суму 578 600,00 грн. та на суму 639 140,20 грн. та доказів відмов відповідача у повернення коштів ,про які позивач зазначає у позовній заяві.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Паркет».
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання доказів доплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.;
- подання всіх наявних доказів (засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- подання заяви із виконанням п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, із доказами її направлення на адресу відповідача;
- подання заяви із виконанням п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, із доказами її направлення на адресу відповідача.
4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає чинності 05.02.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2024 |
Оприлюднено | 07.02.2024 |
Номер документу | 116766300 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні