Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/17341/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/17341/23

За позовом Приватної фірми "Ривеніс" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "Укртранснафта" (м. Київ)

про стягнення 335 342,34 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна фірма "Ривеніс" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення 335 342,34 грн неустойки за користування технікою за договором оренди перекачувальної станції на шасі вантажного автомобіля №6 від 18.04.2022, нарахованої у зв`язку з простроченням повернення об`єкта оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

28.11.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

21.12.2023 відповідачем подано відзив, яким він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості.

23.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

26.01.2024 від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2022 між Приватною фірмою "Ривеніс" (орендодавець) та Акціонерним товариством "Укртранснафта" (орендар) було укладено договір оренди перекачувальної станції на шасі вантажного автомобіля № 6 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого орендодавець зобов`язаний передати в строкове платне користування орендареві 3 (три) одиниці спеціальної техніки (надалі - об`єкт оренди).

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата за користування об`єктом оренди становить 3 600 000,00 грн на рік.

У пункті 6.1. Договору встановлено строк оренди об`єкта оренди - 1 календарний рік (365 днів) з моменту прийняття об`єкта оренди.

Згідно з п. 5.1. Договору об`єкт оренди передається в користування орендарю у строк, що не перевищує 3 (трьох) календарних днів з моменту укладення Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що передання об`єкта оренди в користування та повернення об`єкта оренди з користування оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (в разі використання).

Відповідно до п. 5.3 Договору об`єкт оренди вважається переданим в оренду та поверненим із оренди з моменту підписання обома сторонами відповідного акта приймання-передачі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до завершення строку оренди, визначеного в п. 6.1. Договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 9.1.Договору).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Судом встановлено, що 18.04.2022 сторони підписали акти приймання-передачі, за яким Орендар прийняв вантажний спеціальний бортовий автомобіль ПСГ-160 на базі ЗІЛ-130 з номерним знаком НОМЕР_1 , інвентарний № 245; вантажний спеціальний бортовий автомобіль ПСГ-160 на базі ЗІЛ-130 з номерним знаком НОМЕР_2 , інвентарний № 160; вантажний спеціальний бортовий автомобіль ПСГ-160 на базі ЗІЛ-4314 з номерним знаком НОМЕР_3 , інвентарний № 225, в технічно справному стані.

Відповідач листом № 05-02/20/4500-22 від 18.08.2022 просив позивача достроково розірвати Договір оренди.

Листом № 271 від 23.08.2022 позивач повідомив відповідача про відмову у розірвані Договору оренди.

У подальшому відповідач звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про розірвання Договору оренди.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.12.2022 у справі № 903/769/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022, відмовлено в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Укртранснафта".

Відтак термін дії оренди закінчився 18.04.2023.

04.05.2023 та 05.05.2023 сторонами було складено і підписано акти приймання-передачі спецтехніки з орендного користування.

Звертаючись до суду, позивач вказує, що відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань з повернення орендованого майна, на 17 днів (з 19.04.2023 по 05.05.2023 включно), у зв`язку з чим позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача неустойку на підставі ст. 785 ЦК України в розмірі 335 342,34 грн.

Позивач розрахував вартість користування майном за 1 день оренди, в розмірі 9 863,01 грн, виходячи з загальної вартості оренди за рік, згідно з п. 4.1. Договору. Даний розрахунок є вірним, відповідачем така вартість 1 дня оренди не спростована.

Відповідач заперечує проти доводів позивача і вказує на відсутність його вини у простроченні повернення орендованої техніки.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Отже, за ст. 785 ЦК України негайне повернення майна з оренди є саме обов`язком орендаря.

Судом встановлено, що відповідач після закінчення строку оренди за Договором, а саме 18.04.2023, не виконав своїх зобов`язань з негайного повернення майна, а орендована спецтехніка була повернута позивачу 04.05.2023 та 05.05.2023, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання - передачі, підписані обома сторонами.

Листом №05-02/23/2856-23 від 27.04.2023 (вже після закінчення строку оренди) відповідач повідомив позивача про місцезнаходження орендованої техніки та пропонував направити свого представника для повернення майна з орендного користування. У той же час належних доказів направлення цього листа відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що позивач повідомив про прибуття свого представника для передачі орендованого майна 04.05.2023.

При цьому, уповноважений представник позивача прибув за адресою місцезнаходження 1 одиниці техніки 04.05.2023, та прийняв відповідне майно з оренди по акту приймання-передачі від цієї ж дати.

Водночас до місцезнаходження решти майна представник позивача прибув лише 05.05.2023, а не у повідомлену ним же дату - 04.05.2023.

Отже, за висновком суду, обґрунтованим є нарахування позивачем неустойки за несвоєчасне повернення відповідачем орендованого за Договором майна за період з 19.04.2023 по 03.05.2023 включно, в загальному розмірі 315 616,32 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 315 616,32 грн неустойки за порушення строків повернення об`єкта оренди є обґрунтованими, доведеними, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2; ідентифікаційний код 31570412) на користь Приватної фірми "Ривеніс" (43008, м. Луцьк, вул. Січова, 26; ідентифікаційний код 31183529) 315 616 (триста п`ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн 32 коп. неустойки та 4 734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн 24 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко