Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/18618/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/18618/23Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства «Аграрний дім «Агродар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс»

про стягнення 349 427,63 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Аграрний дім «Агродар» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» про стягнення 349 427,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним погашенням відповідачем заборгованості за договором поставки від 14.01.2022 № 2618, що є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

До Господарського суду міста Києва 27.12.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому заперечено проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 14.01.2022 укладено договір поставки № 2618, за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов`язався продати та поставити, а відповідач - прийняти і оплатити насіння соняшника врожаю 2021 року на умовах цього договору.

Кількість товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які і є невід`ємними частинами цього договору. Допускається постачання товару різновеликими партіями (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3., 4.2. договору ціна, загальна вартість, термін поставки, порядок оплати товару обумовлюється сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Сторонами 21.02.2022 підписано специфікацію №8 до договору, відповідно до якої загальна кількість товару складає 45 т, термін поставки до 03.03.2022, загальна вартість товару 900 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1. специфікації оплата 80% вартості поставленого товару здійснюється протягом 5 банківських днів з дати поставки постачальником товару, у кількості, передбаченій пунктом 1 цієї специфікації.

Оскільки позивачем часткового було виконано поставку соняшнику на суму 874 236,85 грн, а відповідачем обов`язку щодо оплати не виконано, позивач звернувся із позовної заявою про стягнення заборгованості до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, у справі №910/5569/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрекс" на користь Фермерського господарства "Аграрний дім "Агродар" заборгованість у розмірі 874236,85 грн, пеню у розмірі 65720,33 грн, 3% річних у розмірі 7099,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 93092,82 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 15602,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Як стверджує позивач, в межах справи № 910/5569/22 судом стягнуто штрафні санкції за період з 03.03.2022 по 04.07.2022. Оскільки відповідач погасив борг лише 05.06.2023 (відповідно до платіжних інструкцій № 112, 111, 110, 109, 108, 107.), з відповідача слід стягнути пеню, інфляційні втрати та три проценти річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 05.07.2022 по 04.06.2023.

Відповідно до частин 1, 2 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу норми частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У частині 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 6.4. договору № 2618 від 14.01.2022 сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого (несвоєчасно сплаченого) товару за кожен день прострочення, і, крім того, відшкодовує всі заподіяні збитки.

Перевіривши заявлений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він розрахований невірно, оскільки не взято до уваги приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/5569/22 було стягнено пеню за період з 03.03.2022 по 04.07.2022, до стягнення підлягає пеня в розмірі 73 052,60 грн за період з 05.07.2022 по 03.09.2022, що не заперечується відповідачем.

При цьому, щодо доводів відповідача про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності за вимогами про стягнення пені, суд виходить з наступного.

Суд має погодитись з доводами позивача, що відповідно до пункту 12 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

В Україні дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), припинено з 01.07.2023.

Крім цього, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, із змінами внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженими Законами України від 15.03.2022 № 2119-IX, від 21.04.2022 № 2212-IX, від 22.05.2022 № 2263-IX, від 15.08.2022 № 2500-IX та від 16.11.2022 № 2738-IX відповідно, в Україні введено воєнний стан, який триває й на теперішній час.

Відповідно, з урахуванням вимог пункту 12 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України судом встановлено відсутність правих підстав для застосування до даних правовідносин правових наслідків спливу строків позовної давності.

З урахуванням наведеного судом відмовлено у задоволенні відповідної заяви відповідача та задоволено вимоги позову про стягнення пені.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних в розмірі 24 071,45 грн та інфляційних втрат в розмірі 103 803,01 грн за період з 05.07.2022 по 04.06.2023.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено його арифметичну вірність.

Враховуючи наведене, суд задовольняє заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 24 071,45 грн та інфляційних втрат в розмірі 103 803,01 грн за період з 05.07.2022 по 04.06.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), буд. 92-94, оф. 37; ідентифікаційний код 25602906) на користь Фермерського господарства «Аграрний дім «Агродар» (08137, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, 8, кв. 190; ідентифікаційний номер 44088414) 73 052,60 грн пені, 103 803,01 грн інфляційних втрат; 24 071,45 грн трьох процентів річних та 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк