Рішення

від 24.01.2024 по справі 911/2621/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2621/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації до Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів інтелектуалів «Софія» про розірвання договору, за участю представників від:

позивача Рукавіцина Я.Ю. (витяг з реєстру);

відповідача не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Підприємства «Роман» Міжнародної ліги Українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (далі Підприємство «Роман» МЛУІІ «Софія», відповідач) про розірвання договору №315 від 13.04.2023 про закупівлю товарів за державні кошти.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідний договір укладено в процедурі закупівлі з відповідачем особою, яка для його укладення, у підтвердження наявності у неї матеріально-технічної бази, надала договір №1 від 02.01.2018 найму (оренди) нежитлового приміщення, який укладено відповідачем з особою, яка не є власником об`єкта оренди, що встановлено Святошинською окружною прокуратурою міста Києва, тому для захисту інтересів держави позивач вирішив звернутись з позовом про розірвання такого договору (а.с.1-4).

За відповідним позовом ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023: відкрито провадження у даній справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 11.10.2023 о 15:30; встановлено строк для подання відзиву; витребувано у Підприємства «Роман» МЛУІІ «Софія»: договір №01 від 02.01.2018, додаткові угоди №1 від 02.03.2018, №1/2 від 30.04.2018, акт приймання передачі нежитлового приміщення (майна) в оренду (оригінали та належним чином засвідчену копію) та встановлено строк для подання доказів (а.с.88-90).

Копію відповідної ухвали отримано позивачем 15.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600045621747 (а.с.92).

Поштове відправлення №0600045631963, у якому направлено копію відповідної ухвали відповідачу - Підприємству «Роман» МЛУІІ «Софія» повернуто з довідкою відділення зв`язку від 19.09.2023, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.93-97).

Окрім того, вказана ухвала направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 12.09.2023, зареєстрована у реєстрі 12.09.2023 за №113386672 та оприлюднена 13.09.2023; представник відповідача адвокат Гуцол Р.І. отримав копію відповідної ухвали 11.10.2023, що підтверджується його розпискою (а.с.90, зворот).

Ухвалою від 11.10.2023, яка занесена до протоколу засідання (а.с.102-103), судом на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення, а підготовче засідання відкладено на 08.11.2023 о 15:30.

Підготовче засідання відкладено на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, оскільки не всі питання, які визначені ч.2 ст.182 ГПК України, могли бути вирішені у підготовчому засіданні, враховуючи встановлення сторонам строків для подання відповіді на відзив та заперечення, а також з метою підтвердження позивачем допустимим доказами наявності у Рукавіциної Ю.Я. повноважень діяти від імені позивача в порядку самопредставництва.

Ухвалою від 11.10.2023 позивача повідомлено про відкладення підготовчого засідання (а.с.105-106).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 12.10.2023 о 09:45, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.107).

11.10.2023 представник відповідача - адвокат Гуцол Р.І. ознайомився з матеріалами справи (а.с.108).

30.10.2023 від відповідача, з дотриманням встановленого судом строку, надійшов відзив на позов (здано відділенню поштового зв`язку для направлення до суду 26.10.2023), у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити (а.с.109-111).

Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що:

укладений договір не містить умов, за яких сторона наділена правом в односторонньому порядку розірвати договір, окрім визначених п.7.2.1 договору;

позивач не вказує на істотні порушення умов договору як на підставу його розірвання;

відсутня зміна істотних обставин, оскільки договір найму (оренди) нежилого приміщення від 02.01.2018 №01 не визнано недійсним у встановленому порядку.

06.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, що подана з дотриманням встановленого судом строку, у якій позивач, підтримуючи заявлені вимоги, вказує, що використовуючи своє право на підтвердження інформації, наданої учасником процедури закупівлі, звернувся до відповідача щодо надання інформації для з`ясування дійсності правочину, на що відповіді від відповідача не отримав (а.с.117-119).

08.11.2023 відповідач в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання повідомлений належним чином, про що свідчить його розписка (а.с.104); витребувані ухвалою суду від 11.09.2023 докази відповідач не надав та не повідомив про неможливість їх подання у строки, визначені ч.8 ст.81 ГПК України.

Ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, 08.11.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 29.11.2023 о 14:20 (а.с.128).

Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повногота об`єктивного вирішення спору. Підготовче засідання відкладено судом на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, враховуючи не виконання відповідачем ухвали суду в частині витребування доказів, не закінчення строку для подання заперечень відповідачем.

З метою повідомлення про дату, час і місце засідання суду, відповідачу направлено ухвалу від 08.11.2023 (а.с.130), яка доставлена до електронного кабінету відповідача 08.11.2023 о 21:16 (а.с.131) та вважається врученою в силу ч.6 ст.242 ГПК України наступного робочого дня.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2023 до відповідача застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2684грн, зобов`язано відповідача невідкладно виконати вимоги п.7 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 11.09.2023 та надати витребувані докази; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:20 11.12.2023 (а.с.139-142).

Ухвалою від 11.12.2023, яка занесена до протоколу засідання у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 15:30 27.12.2023 на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, у зв`язку із неподанням відповідачем витребуваних судом доказів.

Ухвалами, які занесені до протоколу підготовчого засідання, 27.12.2023 судом повторно зобов`язано відповідача надати витребуванні судом докази, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16:30 24.01.2024 (а.с.153-154).

Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження, а також зважаючи на закінчення строку підготовчого провадження.

Ухвалою від 27.12.2023 відповідача повідомлено про призначення справи до судового розгляду по суті на 24.01.2024 о 16:30 (а.с.156).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 28.12.2023 о 12:28, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.157).

Враховуючи, що відповідач не подав докази, витребувані п.7 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 11.09.2023, не виконав вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 29.11.2023, якою відповідача повторно зобов`язано подати відповідні докази, а також у строк, встановлений ч.8 ст.81 ГПК України, не повідомив про неможливість подати відповідні докази повторно, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2023 (а.с.158-161) суд наклав на відповідача штраф у розмірі 13 420грн та повторно зобов`язав відповідача невідкладно виконати вимоги п.7 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 11.09.2023, п.4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 29.11.2023.

11.01.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України з посиланням на закінчення строку договору, що обумовлює відсутність предмету спору (а.с.166-167). Окрім того, у поданому клопотанні відповідач просив скасувати ухвали суду від 29.11.2023, 29.12.2023 щодо накладення штрафів.

24.01.2024 представник відповідача в судове засідання не з`явився і про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, клопотань не подавав.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

За результатами проведених публічних торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-22-007910-a)між позивачем та відповідачем укладено договір №315 від 13.04.2023 про закупівлю товарів за державні кошти (далі договір №35, а.с.6-10,54-61).

Відповідно до п. п.1.1договору №315 постачальник зобов`язується протягом дії договору поставляти замовникові продукцію харчової промисловості - «ДК 021 -2015 -15110000-2 м`ясо (філе куряче охолоджене)», зазначену у специфікації (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

У відповідності до п.2.1 договору №315 сторони погодили, що строк поставки товару за цим договором - з моменту підписання договору до 31.12.2023.

Поставка товару за договором здійснюється частинами відповідно до заявок представників закладів освіти, підпорядкованих замовнику, не пізніше одного робочого дня з моменту одержання відповідної заявки, яка має містити інформацію щодо кількості, місця та терміну поставки товару; поставка товару здійснюється дрібними партіями до 5 разів на тиждень в робочі дні з 06:00 до 17:00; датою поставки товару є дата, коли товар переданий у власність замовника в місці поставки, що підтверджується відповідними документами (п.2.2 договору №315).

Пунктами 4.1, 4.2 договору №315 передбачено, що: ціна цього договору визначена в межах бюджетного призначення та складає 14 130 000грн без ПДВ; ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін та в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 договору №315 замовник має право достроково розірвати в односторонньому порядку цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши постачальника за 10 календарних днів до розірвання.

Як визначено п.11.1 договору №315, цей договір набирає чинності з дати підписання договору і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Як вбачається з додатку №4 до технічної документації, який знаходиться у вільному доступі: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-22-007910-a, п.п.6.14 п.6 передбачено, що для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним кількіснимта іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, учасник повинен надати документи, зокрема, сканований оригінал акту санітарно-епідеміологічного обстеження об`єктів матеріально-технічної бази, а саме складських приміщень учасника, які планує залучати для виконання договору, щодо їх відповідності санітарним вимогам, який(і) виданий(і) відповідним державним органом.

На виконання вимог технічної документації відповідач долучив скан договору№01 від 02.01.2018 найму (оренди) нежитлового приміщення, в силу п.1.1 якого визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (найм) оренду нежитлового приміщення (майно) загальною площею 385 мІ, що знаходиться на І поверсі будівлі за адресою: м.Київ, вул.Туполєва, буд. 18-Є.

Копію даного договору, який не засвічений у встановленому законом порядку, позивач долучає до матеріалів справи (а.с.14-18).

Також, до матеріалів справи позивачем долучено незасвідчені: акт від 03.01.2018 приймання-передачі нежитлових приміщень (майна) в оренду (а.с.19) та додаткові угоди №1 від 02.03.2018, №1/2 від 30.04.2018 до договору №01 від 02.01.2018 (а.с.20).

Однак, як визначено ч.ч.2,4,5 ст.91 ГПК України; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Долучаючи відповідні копії, позивач повідомив, що не може надати засвідчені копії таких доказів, оскільки не володіє їх оригіналами та подав клопотання про їх витребування у відповідача (а.с.48-50), який повідомив, що оригінали таких документів у нього не зберіглися (а.с.165-167). Клопотань про витребування відповідних доказів у інших осіб сторони під час розгляду даної справи не подавали.

Враховуючи, що відповідні письмові докази договір №01 від 02.01.2018 найму (оренди) нежитлового приміщення, додаткові угоди №1 від 02.03.2018, №1/2 від 30.04.2018 до такого договору та акт приймання-передачі подані у незасвідчених копіях, а оригінали таких доказів суду не надано, суд не може визнати встановленими факти укладення відповідного договору, внесення до нього змін, виникнення певних зобов`язань у сторін такого договору, передачі об`єкта оренди відповідачу в користування тощо.

05.05.2023 вих. №44-2533ВИХ-23 Святошинською окружною прокуратурою м.Києва позивача повідомлено, що за результатами вивченням тендерної документації, встановлено, що є недійсним договір оренди, наданий відповідачем на підтвердження наявності матеріально-технічної бази, оскільки ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» не є власником приміщення, що є об`єктом оренди - площею 385кв.м, яке знаходиться на І поверсі будівлі (м.Київ, вул.Туполєва, буд. 18-Є), що підтверджується листом КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-4819(И-2023) від 13.04.2023, згідно якого таке приміщення належить Грігорян Ю.Л. (а.с.24-26,22, 70-73).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа Святошинської окружної прокуратури м. Києва від 05.05.2023 за вих. №44-2533ВИХ-23 позивач звернувся до відповідача із запитом від 08.05.2023 вих. №107-37-979 про надання пояснень про те, якими документами підтверджується право користування нежитловим приміщенням площею 385кв.м, що знаходиться на 1 поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 18-Є (а.с.27).

У підтвердження направлення зазначеного листа, позивачем надано накладну №0314605491280 від 01.09.2023 та опис вкладення у цінний лист, прийнятий за такою накладною (а.с.82-83), які свідчать про фактичне направлення такого листа вже після подання позовної заяви до суду 25.08.2023.

Факт надання відповіді на вказаний лист до прийняття рішення у даній справі під час розгляду справи не встановлено.

У даній справі позивач заявив вимогу щодо розірвання договору №315 на підставі ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), посилаючись на подання такого позову з метою захисту законних інтересів держави, а у заяві від 04.09.2023 (а.с.48-50), вказав, що обставинами, на яких грунтуються позовні вимоги, є постійні та наполегливі листи прокурора про те, що відповідачем під час процедури закупівлі товарів надано недійсний договір в підтвердження наявності матеріально-технічної бази і це створює загрозу порушення інтересів держави через неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів.

Предметом спору у даній справі є наявність у позивача права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. При цьому, в підготовчому засіданні позивач на запитання суду підтвердив, що не має наміру змінювати предмет або підстави позову, а в судовому засіданні підтримав позов повністю та просив його задовольнити.

Заявлені вимоги суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено ч.ч.1,4 ст.188 ГК України: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Положеннями ч.ч.1,3 ст.626 ЦК України закріплено, що: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. При цьому, господарський договір є підставою для виникнення майново-господарських зобов`язань, що установлено ч.1 ст.174 ГК України.

Як визначено ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, в силу ч.1 ст.175 ГК України, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Так, відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Поряд з цим, ч.2 ст. 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У даній справі позивач не наводить обставин, які свідчать про істотне порушення договору відповідачем, тобто таке, внаслідок якого позивач позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, тому підстав для задоволення заявлених вимог не має.

Фактично позивач у позовній заяві наводить обставини, які, у разі їх доведення ним надання відповідачем для укладення договору недостовірної інформація про наявність матеріально-технічної бази, могли б бути підставою, для заявлення вимог про визнання недійсним договору №315.

Так, договір є видом правочину згідно ч.2 ст.202 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України установлено, що: якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Отже, правочин, вчинений під впливом обману може бути визнаний недійсним судом за позовом заінтересованої особи, однак, у даній справі такі вимоги не заявлені позивачем, а суд, в силу ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Принцип диспозитивності в господарському судочинстві розкривається у ст.14 ГПК України, яка визначає, що: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У ч.3 ст.653 ЦК України зазначено, що: у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що припинення строку дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору в судовому порядку, оскільки розірваним може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 922/2469/21, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 14.09.2023 у справі №910/4725/22.

Як визначено п.11.1 договору №315, такий договір діє до 31 грудня 2023 року і доказів продовження його дії не надано, а умови такого договору не передбачають його автоматичної пролонгації. Також, у даній справі сторони не посилаються на не виконання зобов`язань за таким договором на момент закінчення строку його дії, визначеного за згодою сторін.

За таких обставин підстав для задоволення заявлених у справі вимог не має.

При цьому, підстав для закриття провадження у справі у відповідності з п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, як вимагає відповідач, не має, враховуючи, що позивач наполягає на розірванні договору, тобто відсутні підстави вважати, що спір між сторонами із закінченням строку дії такого договору вичерпано,

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті позову судовим збором у розмірі 2 684грн, понесені позивачем, підлягають покладенню на позивача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Управління освіти Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37498536; 03148, м. Київ, вул.Якуба Колоса, 6-А) до Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів інтелектуалів «Софія» (ідентифікаційний код 30636739; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул.Машинобудівників, 15 Б, кв. 60) про розірвання договору №315 від 13.04.2023 про закупівлю товарів за державні кошти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.02.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова