Рішення

від 25.01.2024 по справі 912/1952/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 рокуСправа № 912/1952/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ВІРА" (вул. Перогова, 7, с. Мар`янівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26240)

до Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Центральна, 59, с. Велика Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26241)

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники сторін:

від позивача - Підлубна О.В., керівник;

від позивача - Загородній І.В., ордер серія ВА 1064479 від 24.10.2023;

від відповідача - Флорі А.В., керівник;

від відповідача Глазков А.С., ордер серія ВА №1054931 від 21.11.2023;

від відповідача - Швидич Т.В., самопредставництво,

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "ВІРА" до Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18 грудня 2012 року, що укладений між Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області і Приватним сільськогосподарським підприємством "ВІРА" та зареєстрований відділом Держкомзему у Маловисківському районі, про що у Державному реєстрі земель 21 грудня 2012 року вчинено запис за №352318364003668, у редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про своєчасне його звернення до відповідача з листом - повідомленням про поновлення договору, надання ним проекту додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, відсутність рішення відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору, продовження використання земельної ділянки, порушене право на поновлення договору оренди землі, яке підлягає захисту судом, в тому числі шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яка згідно з приписами частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" підлягає укладенню в обов`язковому порядку.

З позовною заявою позивачем також подане клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 23.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21.11.2023. Задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

09.11.2023 відповідачем до суду надані витребувані докази.

09.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначено, що позивачем втрачено переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки Приватним сільськогосподарським підприємством "ВІРА" не подано відповідне клопотання про поновлення Договору з додатковою угодою до Договору не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії Договору. Лист-повідомлення з додатковою угодою позивача про поновлення Договору, який отримано відповідачем 21.09.2022 не є повідомленням в розумінні п. 8 Договору, оскільки на вказаний лист-повідомлення відповідачем надано відповідь про автоматичну пролонгацію Договору.

20.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

20.11.2023 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

21.11.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.12.2023.

30.11.2023 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.12.2023.

27.12.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

28.12.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2024.

18.01.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2024.

Судове засідання у справі №912/1952/23, призначене на 15:00 - 23.01.2024, не відбулося у зв`язку з триваючою повітряною тривогою 23.01.2024 з 14:50 до 17:42, що підтверджується актом Господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2024. У звя`зку із зазначеним судове засідання призначене на 25.01.2024.

Представники позивача підтримали позовні вимоги повністю.

Представники відповідача заперечили позовні вимоги.

У судовому засіданні 25.01.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

18.12.2012 між Маловисківською райдержадміністрацією Кіровоградської області та ПСП "ВІРА" укладено Договір оренди землі (далі - Договір), зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 грудня 2012 року за № 352318364003668 (а.с. 15-17).

Згідно з п. 1, 2 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. В оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення площею 94,5253 га, в тому числі ріллі - 94,5253 га, кадастровий номер 3523183600:02:000:9097.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 41 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписаний сторонами.

Відповідно до положень ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 05 липня 2012 року № 5070-VI, чинної на день укладення договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, ПСП "ВІРА" набуло право оренди на земельну ділянку до 21.12.2022.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2023 № 350329453 земельна ділянка з кадастровим номером 3523183600:02:000:9097 належить до комунальної власності, а її розпорядником є Мар`янівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 20).

За твердженням позивача, протягом всього терміну дії договору оренди землі ПСП "ВІРА" належним чином виконувало умови договору, в тому числі використовувало земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, своєчасно та повному обсязі сплачувало орендну плату, що підтверджується довідкою від 12.10.2023 № 6933/6/11-28-13-06-2 про відсутність заборгованості, виданої ГУ ДПС у Кіровоградській області (а.с. 24).

У вересні 2022 року позивач звернувся до Мар`янівської сільської ради із листом-повідомленням та доданим до нього проектом додаткової угоди, в яких просив поновити договір оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах (а.с. 21).

Мар`янівська сільська рада листом від 18.10.2022 № 1253 повідомила, що строк дії договору автоматично продовжується на 1 рік у разі закінчення строку його дії під час воєнного стану (а.с. 23).

Позивач вказує, що 19.11.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", яким, зокрема припинено автоматичне (без згоди сторін договору) поновлення договорів на користування земельними ділянками, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану, що виявилося у внесенні змін, зокрема, до абзацу 1 пункту 27 Перехідних положень ЗК України.

Таким чином, договори оренди землі, строк користування земельними ділянками за якими закінчився з 19.11.2022, не поновлюються на 1 рік та припиняються із закінчення строку, на який їх було укладено.

З огляду на це, враховуючи набрання чинності 19.11.2022 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", строк дії договору оренди землі закінчувався 21.12.2022.

Після закінчення строку дії договору оренди землі, тобто з 21.12.2022, Мар`янівська сільська рада не заперечила в поновленні цього договору, як і не розглянула по суті на сесії сільської ради лист-повідомлення ПСП "ВІРА" про поновлення договору оренди землі та не уклала із ПСП "ВІРА" додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, проект якої додано до цього листа-повідомлення ПСП "ВІРА", що й стало підставою даного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За загальним правилом, визначеним у ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 641, 642 ЦК України визначено порядок подання пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт).

Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. А відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 643 ЦК України передбачено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (ч. 2 ст. 644 ЦК України).

Статтею 649 ЦК України визначено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст.653 ЦК України).

Частиною 3 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

При цьому, Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (ст. 124), а Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу поновлення (продовження) відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строку Договору шляхом укладення додаткової угоди.

Предметом позову у цій справі є визнання укладеною між позивачем та Мар`янівською сільською радою, як орендодавцем, додаткової угоди до Договору.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 5 вказаного Закону).

Відповідно до положень ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих медіа місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

При цьому, за змістом ч. 4 вказаної статті, внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Отже, відповідно до чинного законодавства орендодавцем та стороною договору оренди стає новий власник земельної ділянки, договір оренди не припиняє свою дію, і новий власник набуває статусу орендодавця разом із належними орендодавцю за договором правами і обов`язками.

Відповідна позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №914/637/19. При цьому Верховним Судом зазначено, що за змістом статті 148-1 Земельного кодексу України, момент переходу прав та обов`язків попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди чітко визначений та пов`язаний із моментом переходу права власності на земельну ділянку.

Таким чином, до Мар`янівською сільською радою (з 22.03.2019 дати державної реєстрації права комунальної власності) перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки (орендодавця) за чинним, укладеним з позивачем, договором оренди землі від 18.12.2012. При цьому, такий перехід відбувся в силу закону, незалежно від того чи внесено відповідні зміни до договору оренди землі.

Слід також зазначити, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", положення якого в частині змін до Закону України "Про оренду землі" набрали чинності з 15.07.2020.

Вказаним Законом статтю 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції та названо "Переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк". Закон доповнено статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", якою визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Також внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема його доповнено статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови".

Водночас розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацом 4, яким передбачено, що правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Оскільки договір оренди землі від 18.12.2012 укладено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", тому норми ст.126-1 Земельного кодексу України не можуть поширюватись на спірні правовідносини.

Таким чином, при розгляді даної справи суд керується положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній станом на дату укладення договору.

Так, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною станом на дату укладення договору) було унормовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 33 вказаного Закону, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 цього Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 наведеної статті Закону).

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019) фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди:

1) Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 1-5 вказаної статті);

2) У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частини 6-10 вказаної статті).

За загальним правилом, викладеним у ч. 5 ст. 33 Закону, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, повідомляє орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у ч. 6 вказаної статті Закону, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразова зазначала, що для поновлення договору оренди з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі №159/5756/18).

Відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18).

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону або у інший погоджений сторонами строк) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в п. 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Важливість дотримання як строку звернення орендаря до орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, так і відповіді орендодавця на таке звернення неодноразово підтверджена правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі №159/5756/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Реалізація переважного права, про яке йдеться у ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", передбачала можливість поновлення договору оренди землі шляхом укладення договору на новий строк, у якому, відповідно до частини четвертої вказаної статті, умови такого договору можуть бути змінені за згодою сторін.

При цьому, як вже зазначалося вище, незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

Водночас, навіть у випадку незгоди орендодавця з умовами проекту договору орендаря при його зверненні з заявою про продовження дії договору оренди землі, орендодавець зобов`язаний у місячний термін надати орендарю відповідь про результат розгляду його заяви (у формі рішення про поновлення договору, або ж у формі листа з обґрунтованою незгодою/запереченням щодо продовження орендних відносини).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради.

У ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 922/1188/19, із посиланням на постанову Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі 910/18875/17, вказано, що чинне законодавство України не визначає форми висловлення заперечення орендодавця стосовно поновлення договору оренди землі, а рішення ради (колегіального органу місцевого самоврядування) найбільш повно відповідає положенням п. 34 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" для дотримання письмового волевиявлення.

У пункті 4.6. постанови Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 910/4790/20 вказано, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судому постановах від 27 вересня 2022 року у справі № 912/1803/21 та від 02 листопада 2022 року у справі № 912/1802/21.

Таким чином, закріплений в ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" принцип колегіальності місцевого самоврядування та вимоги п. 34 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону передбачають прийняття рішення з питання регулювання земельних відносин, у тому числі з розгляду клопотань про надання в оренду земельних ділянок, укладення, зміни, продовження, поновлення договорів оренди землі, виключно колегіально на пленарному засіданні ради у формі рішення ради, яке найбільш повно відповідає формі письмового волевиявлення відповідно до вказаних вище норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Як слідує із фактичних обставин справи, Мар`янівською сільською радою отримано лист-повідомлення ПСП "ВІРА" про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах разом із доданим до нього проектом відповідної додаткової угоди, що у місячний термін з дня їх отримання підлягали розгляду відповідно до ст. 26, 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 05 липня 2012 року № 5070-VІ) на пленарному засіданні сесії сільської ради.

Суд погоджується з твердженням позивача, що сесією Мар`янівської сільської ради лист-повідомлення ПСП "ВІРА" про поновлення Договору не розглянуто та не прийнято жодного рішення за результатами його розгляду, в тому числі щодо поновлення договору чи щодо заперечення в його поновленні, що свідчить одночасно як про порушення сільською радою вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 05 липня 2012 року № 5070-VI), так і про мовчазну згоду на поновлення Договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Неприйняття Мар`янівською сільською радою жодного рішення за листом-повідомленням позивача про поновлення договору оренди землі у строк, визначений ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 05 липня 2012 року № 5070-VI), ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності.

Отже, відповідачем лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної додаткової угоди не розглянуто в межах строку, визначеного статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції до внесення змін Законом № 340-ІХ від 05 грудня 2019 року), адже відповідачем в порушення приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 05 липня 2012 року № 5070-V1) не вчинено у місячний термін дій, обов`язковість вчинення яких передбачено ч. 5 ст. 33 цього Закону, зокрема, лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі не розглянуто на сесії сільської ради.

Також, матеріали справи взагалі не містять доказів розгляду листа-повідомлення позивача на сесії селищної ради та прийняття за результатом розгляду відповідного рішення до теперішнього часу, в тому числі після 19.11.2022, тобто після набрання чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", яким, зокрема припинено автоматичне (без згоди сторін договору) поновлення договорів на користування земельними ділянками, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану та не надав заперечень протягом місячного строку з дня закінчення Договору, тобто з 21.12.2022.

Вказані обставини повністю спростовують позицію відповідача про те, що лист-повідомлення позивача, поданий до сільської ради у вересні 2022 року, вичерпав свою дію і про необхідність позивачу звернення з повторним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди 19.11.2022, тобто після набрання чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель".

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено наявність права у позивача на продовження строку дії Договору.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 сформовано правову позицію, що порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової згоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону № 161-ХІV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (пункт 38.2. постанови).

Як слідує із фактичних обставин, ПСП "ВІРА", як орендар, який належним чином виконував умови Договору, в тому числі щодо сплати орендної плати, що підтверджується довідкою від 12.10.2023 № 6933/6/11-28-13-06-2 (а.с. 24) про відсутність заборгованості, виданої ГУ ДПС у Кіровоградській області, та який після закінчення строку дії Договору продовжив користуватися земельною ділянкою загальною площею 94,5253 га з кадастровим номером 3523183600:02:000:9097, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з доданими до неї додатками (а.с. 25-32), звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році (форма № 29-сг (річна) (а.с. 33-38), звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року (форма № 4-сг (річна) (а.с. 39-40), своєчасно звернулося до Мар`янівської сільської ради, як орендодавця, із листом-повідомленням про поновлення Договору, додавши до нього проект відповідної додаткової угоди.

Як зазначено вище, Мар`янівською сільською радою лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної додаткової угоди в межах строку, визначеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 05 липня 2012 року № 5070-VI), на сесії сільської ради не розглянуто.

Таким чином, ПСП "ВІРА" має право на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки ПСП "ВІРА" у порядку та строки, передбачені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 05 липня 2012 року № 507 0-УІ) та договором оренди землі, звернулося до Мар`янівської сільської ради із листом-повідомленням про поновлення договору, продовжило користуванням спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, а Мар`янівська сільська рада вчасно не заперечила проти поновлення договору, що свідчить про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору.

За результатами процедури поновлення договору оренди землі, визначеної ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 05 липня 2012 року № 5070-VI), між орендодавцем та орендарем має бути укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Тобто, поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 05 липня 2012 року № 5070-VІ) спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав та обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (ст. 651, 652 ЦК України).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

"Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц дійшла правового висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду дійшла також у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26 травня 2020 року, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена статтею 33 Закону України "Про оренду землі", належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Стосовно інших доводів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).

Враховуючи зазначене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 18 грудня 2012 року, що укладений між Маловисківського районною державною адміністрацією Кіровоградської області та приватним сільськогосподарським підприємством "ВІРА" та зареєстрований відділом Держкомзему у Маловисківському районі про що у Державному реєстрі земель 21 грудня 2012 року вчинено запис за № 352318364003668, у наступній редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2012 року зареєстрованого в управлінні

Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області

від 21.12.2012 за №352318364003668

село Велика Виска " "

---

2022 року

Орендодавець: Мар`янівська сільська рада, в особі голови Флорі Андрія Володимировича, (код ЄДРПОУ 04364673) з одного боку, та

Орендар: Приватне сільськогосподарське підприємство "Віра" (код ЄДРПОУ 31493087) в особі директора підприємства Підлубної Оксани Володимирівни, з другого боку, відповідно до ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п. 8 згаданого нижче договору оренди землі, уклали дану додаткову угоду про поновлення договору оренди землі таким чином:

1. Замінити у всіх частинах і пунктах договору означення органу державної влади, який виступає Орендодавцем із Маловисківської районної державної адміністрації на Мар`янівську сільську раду.

2. Сторони досягли згоди, поновити на 10 (десять) років договір оренди землі, укладений 18 грудня 2012 року між ПСП "Віра" та Маловисківською районною державною адміністрацією на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3523183600:02:000:9097, загальною площею 94,5253 га, державна реєстрація якого здійснена 21.12.2012 року управлінні Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 352318364003668, державна реєстрація права оренди ПСП "Віра" на орендовані земельні ділянки за даним договором внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номерами записів про інше речове право 30957837 від 22.03.2019 року.

2. Залишити без змін всі інші умови договору оренди землі, укладеного 18 грудня 2012 року між ПСП "Віра" та Маловисківською районною державною адміністрацією на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3523183600:02:000:9097, загальною площею 94,5253 га, державна реєстрація якого здійснена 21.12.2012 року управлінні Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 352318364003668, державна реєстрація права оренди ПСП "Віра" на орендовані земельні ділянки за даним договором внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номерами записів про інше речове право 30957837 від 22.03.2019 року.

3. Всі інші умови вищезазначеного договору, не змінені цією Додатковою угодою, діють в колишній редакції в частині, що не суперечать вимогам чинного законодавства, Сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

4. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди від 18.12.2012 року зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області від 21.12.2012 за №352318364003668.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця", другий - у "Орендаря".

5. Реквізити сторін

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

Мар`янівська сільська рада ПСП "ВІРА"

Код ЄДРПОУ: 04364673 Код ЄДРПОУ: 31493087

26241, Кіровоградська обл., 26240, Кіровоградська обл.,

Новоукраїнський р-н, село Велика Виска, Новоукраїнський р-н, село Мар`янівка,

вул. Центральна, буд. 59 вул. Перогова, буд. 7

Сільський голова

---

А.В. Флоря Директор ПСШ "Віра"____О.В. Підлубна"

Стягнути з Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Центральна, 59, с. Велика Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26241, ідентифікаційний код 04364673) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ВІРА" (вул. Перогова, 7, с. Мар`янівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26240, ідентифікаційний код 31493087) 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 05.02.2024.

Суддя М.С. Глушков