Рішення

від 05.02.2024 по справі 916/4696/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4696/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест до товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-торгівельна компанія альянс про стягнення 8 300,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Фарлеп-інвест (далі по тексту ПрАТ «Фарлеп-інвест») звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-торгівельна компанія альянс (далі по тексту ТОВ «АТКА») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 8 300,85 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 5 705,00 грн., яка виникла за період з 21.05.2021 по 21.12.2021, 3% річних у розмірі 418,39 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 177,46 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих позивачем у 2021 році послуг з доступу до мережі Інтернет.

Ухвалою суду від 13.11.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу 3-денний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

ТОВ «АТКА» було повідомлено про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали від 13.11.2023 на юридичну адресу відповідача, а саме: 73000, Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 25, яка була перевірена судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Проте, направлене на адресу відповідача рекомендоване повідомлення 24.11.2024 було повернуто до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ «АТКА» про розгляд судом даного спору. Слід зазначити, що номер телефону, вказаний в реєстрі для здійснення зв`язку з відповідачем не обслуговується, що підтверджується телефонограмою від 02.01.2024.

Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

24.12.2019 ПрАТ «Фарлеп-інвест» було видано наказ №75/04-03 «Про зміну умов надання послуги статична IP адреса для юридичних осіб».

19.01.2021 ПрАТ «Фарлеп-інвест» було видано наказ №6/1/04-03 «Про зміну умов надання послуг по тарифних планах для юридичних осіб послуги доступу до Інтернет».

ПрАТ «Фарлеп-інвест» було виставлено відповідачу рахунки-акти за лютий - травень 2021 року. При цьому, починаючи з травня 2021 відповідач припинив сплачувати вартість наданих послуг, оскільки у виставлених з червня до грудня 2021 рахунках вказано про наявність у відповідача боргу. Так, згідно останнього рахунку, виставленого за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 заборгованість відповідача на кінець звітного періоду складала 6520,00 грн.

ПрАТ «Фарлеп-інвест» також було надано платіжні інструкції №144 від 16.02.2021 на суму 815,00 грн., №243 від 18.03.2021 на суму 815,00 грн., №332 від 13.04.2021 на суму 815,00 грн., які підтверджують оплату відповідачем на початку 2021 року вартості наданих послуг зв`язку.

10.08.2023 ПрАТ «Фарлеп-інвест» було складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 01.08.2023 за договором №1027924/15 від 27.03.2015 по особовому рахунку №1027924, згідно якого заборгованість відповідача складає 5 705,00 грн. З вказаного акту вбачається, що відповідач востаннє оплатив у квітні вартість наданих послуг за березень, вартість наданих послуг з травня 2021 року по листопад 2021 року відповідачем оплачена не була. Таким чином, заборгованість відповідача становить 5 705,00 грн.

ПрАТ «Фарлеп-інвест» було надано суду також протоколи відправки рахунків-актів через програму M.E.Doc. від 17.05.2021, 06.07.2021, 14.07.2021, 11.08.2021, 04.09.2021, 18.10.2021, 10.11.2021, 13.12.2021.

05.10.2023 ПрАТ «Фарлеп-інвест» звернулось до ТОВ «АТКА» із претензією №175/01-23, відповідно до якої позивач, посилаючись на умови договору №1027924/15 від 27.03.2015, просив сплатити заборгованість за надані послуги у розмірі 5 705,00 грн. До вказаної претензії позивачем було додано акт звірки взаємних розрахунків від 10.08.2023, рахунки-акти, складені за період з 30.04.2021 до 30.11.2021.

На підтвердження факту направлення претензії №175/01-23 від 05.10.2023 з додатками, позивачем було надано лист з описом вкладення, квитанцію про прийняття плати за пересилання поштового відправлення від 10.10.2023 та список згрупованих відправлень.

У поданій до суду позовній заяві позивач стверджує, що сторонами було погоджено спосіб доставки рахунків на оплату отриманих відповідачем комунікаційних послуг. Так, рахунки надсилалися за допомогою програми M.E.Doc., що підтверджується протоколами відправки рахунків-актів. Крім того, на сайті www.vega.ua, у вкладці «Особистий кабінет» у кожного абонента наявна можливість переглянути фінансовий стан особистого рахунку, сформувати рахунок та сплатити заборгованість. Факт отримання Відповідачем рахунків-актів підтверджується здійсненими відповідачем оплатами послуг у 2021р. При цьому, позивачем було повідомлено, що договір про надання телекомунікаційних послуг №1027924/15 від 27.03.2015 занесений до автоматизованої системи контролю розрахунків, у паперовій формі у позивача відсутній.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003 (чинного на дату виникнення спірних правовідносин) абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг; абонентський номер - сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі; Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами;

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: 1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності; 2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; 3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам; 4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам; 5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з п. 58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 (далі Правила №295), тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України Про телекомунікації підлягають державному регулюванню. Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний). Інформація про вартість послуги, яка оприлюднюється, повинна включати в себе відомості про податок на додану вартість та інші обов`язкові збори (платежі) відповідно до законодавства.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В силу вимог ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, господарський суд дійшов наступного висновку. Так, правочини між суб`єктами господарювання належить вчиняти в письмовій формі, що втім не виключає можливості досягнення усної домовленості між сторонами з подальшим обов`язковим переданням відповідних письмових документів, які повинні підтверджувати факт укладання правочину між сторонами.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ «АТКА» у 2021 році згідно наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №144 від 16.02.2021 на суму 815,00 грн. (у призначенні платежу вказано оплата за січень 2021), №243 від 18.03.2021 на суму 815,00 грн. (у призначенні платежу вказано оплата за лютий 2021), №332 від 13.04.2021 на суму 815,00 грн. (оплата за березень 2021) здійснювало оплату наданих ПрАТ «Фарлеп-інвест» послуг доступу до Інтернету та передачі даних за січень-березень 2021 року. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли у зв`язку з наданням позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг.

Проте, вартість наданих ПрАТ «Фарлеп-інвест» послуг протягом періоду з травня 2021 до листопада 2021 оплачена не була. Факт надання послуг відповідачу підтверджується виставленими позивачем рахунками-актами у 2021 році, які повторно були направлені на адресу відповідача у 2023 році разом із претензією №175/01-23 від 05.10.2023 про оплату боргу. Слід зазначити, що згідно виставлених позивачем рахунків абонентська плата за надані послуги складала 850,00 грн. за 1 місяць.

Господарський зазначає, що із змісту позовної заяви, а також наданих позивачем доказів можна встановити, що відповідачем не було здійснено оплати за отримані послуги за 8 місяців. Так, у останньому виставленому позивачем рахунку вказано, що сума боргу становить 6520,00 грн. При цьому, із складеного позивачем 10.08.2023 акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що, крім зазначених вище платіжних доручень, відповідач не здійснював у 2021 році оплату вартості послуг, а, отже, сума боргу відповідача має складати 6520,00 грн. Проте, ПрАТ «Фарлеп-інвест» заявлено до стягнення лише 5 705,00 грн.

З викладених обставин позовні вимоги ПрАТ «Фарлеп-інвест» про стягнення із ТОВ «АТКА» заборгованості за надані послуги доступу до Інтернету та передачі даних у розмірі 5 705,00 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи чинного законодавства позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 418,39 грн. та збитки від інфляції у розмірі 2 177,46 грн., які були нараховані за кожним із 8 рахунків на загальну суму 6520,00 грн. окремо до 25.10.2023. При визначенні початкового моменту прострочення позивач керувався відомостями рахунків, згідно яких плата за поточний місяць мала бути сплачена до 20 числа наступного за місяцем надання послуг.

Господарський суд звертає увагу ПрАТ «Фарлеп-інвест», що необхідною умовою для визначення обґрунтованості вимог в частині застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України, крім обставин наявності невиконаного боржником грошового зобов`язання, є правильність визначення позивачем періоду нарахування, у тому числі, моменту (строку), з якого боржник вважається таким, що прострочив.

З наданих ПрАТ «Фарлеп-інвест» протоколів відправки рахунків-актів через програму M.E.Doc. неможливо встановити який саме рахунок-акт був направлений відповідачу. При цьому, суд зазначає, що оскільки письмовий договір про надання послуг між сторонами відсутній, публічний договір надання послуг, до якого відповідач міг приєднатись суду наданий не був, відсутні підстави стверджувати, що сторони дійсно погодили доставку рахунків через програму M.E.Doc. При цьому, теоретична наявність у відповідача можливості отримати рахунки у власному сайті www.vega.ua не підтверджена жодними доказами.

Крім того, суд зазначає, що ПрАТ «Фарлеп-інвест» заявлено до стягнення суму боргу у розмірі 5 705,00 грн., але 3% річних та збитки від інфляції нараховані на суму боргу у розмірі 6520,00 грн. Господарський суд зазначає про відсутність підстав для нарахування 3% річних та збитків на суму, стягнення якої не є предметом спору по даній справі; окреме правове обґрунтування стягнення 3% річних та збитків на суму 815,00 грн. за одним із актів позивачем також наведено не було.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що момент (строк), з якого боржник вважається таким, що прострочив, має розраховуватись із урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, тобто після пред`явлення позивачем відповідачу претензії №175/01-23 від 05.10.2023. Оскільки претензія була направлена позивачем 10.10.2023 суд дійшов висновку, що семиденний строк для її виконання сплинув 17.10.2023. Таким чином, ПрАТ «Фарлеп-інвест» має право нараховувати 3% річних та збитки від інфляції, починаючи з 18.10.2023.

Здійснивши нарахування 3% річних на суму боргу у розмірі 5 705,00 грн. протягом періоду з 18.10.2023 до 25.10.2023, суд дійшов висновку, що їх розмір складає 3,75 грн. Підстави для нарахування збитків від інфляції взагалі відсутні, оскільки інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення оплати якого становить не менше повного місяця. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених позивачем у названій частині вимог шляхом присудження до стягнення із ТОВ «АТКА» 3% річних у розмірі 3,75 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених приватним акціонерним товариством „Фарлеп-інвест до товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-торгівельна компанія альянс позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного у розмірі 5 705,00 грн., 3% річних у розмірі 3,75 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-торгівельна компанія альянс /73000, Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 25; ідентифікаційний код 37048781/ на користь приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест /01011, м. Київ, провулок Євгена Гуцала, буд. 3; ідентифікаційний код 19199961/ суму основного у розмірі 5 705,00 грн. /п`ять тисяч сімсот п`ять грн. 00 коп./, 3% річних у розмірі 3,75 грн. /три грн. 75 коп./, судовий збір у розмірі 1 845,87 грн. /одна тисяча вісімсот сорок п`ять грн. 87 коп./.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна