ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3210/22Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Хмельницький О.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 916/3210/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс
до відповідача: Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство»
до співвідповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про стягнення 2 737 076 грн.
за участю представників:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від співвідповідача: не з`явився.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеського казенного експериментального підприємства заборгованості за поставлений товар у сумі 2 188 734 грн. (основний борг), пені в сумі 164 762 грн., інфляційних втрат у сумі 394 325 грн., а також судових витрат, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 41 217, 61 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, які згідно з попереднім орієнтовним розрахунком становлять 15 000 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.01.2023 о 10:00, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання.
11.01.2023 о 10:00 підготовче засідання не відбулось, через відсутність електропостачання у приміщенні суду та ухвалою суду від 11.01.2023 підготовче засідання призначено на 15.02.2023 об 11:40, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 15.02.2023, за відсутності представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 02.03.2023 о 12:00, із викликом учасників справи.
17.02.2023 господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№2-195/23 від 15.02.2023 у справі №916/3210/22.
У підготовчому засіданні 02.03.2023, за відсутністю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою відкладено вирішення питання щодо клопотання позивача про залучення до справи співвідповідача за вх.№6607/23 від 01.03.2023 та відповіді на відзив за вх.№6608/23 від 01.03.2023, у зв`язку із тим, що клопотання та відповідь не містять КЕП позивача. Також протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№6545/23 від 01.03.2023 та підготовче засідання відкладено на 22.03.2023 о 14:30, із викликом учасників справи.
У підготовчому засіданні 22.03.2023, за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою долучено до матеріалів справи докази надіслання заперечення позивачу, відкладено вирішення питання щодо клопотання відповідача про призначення судової експертизи та клопотання позивача про залучення до справи співвідповідача, та підготовче засідання відкладено на 19.04.2023 о 10:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
22.03.2023 господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою відмовлено Одеському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємству у продовженні строку на подання до суду зустрічного позову у справі № 916/3210/22. Повернуто Одеському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємству матеріали зустрічної позовної заяви за вх.№1123/23 від 17.03.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс у справі №916/3210/22.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 зупинено провадження у справі №916/3210/22 до перегляду Південно-західним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 про відмову у продовженні строку та повернення матеріалів зустрічної позовної заяви Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства за вх.№1123/23 від 17.03.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс про визнання договорів частково недійсними у справі №916/3210/22.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 року у справі № 916/3210/22 про відмову у продовженні строку та повернення зустрічної позовної заяви залишено без змін.
31.05.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі №916/3210/22 та підготовче засідання призначено на 22.06.2023 о 10:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
22.06.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс про залучення до справи співвідповідача за вх.№6795/23 від 03.03.2023 та до участі у справі №916/3210/22 залучено співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Встановлено співвідповідачу Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області строк для подання до суду відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Відкладено підготовче засідання на 20.07.2023 об 16:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 20.07.2023, за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 16.08.2023 о 10:15, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
16.08.2023 у підготовчому засіданні 16.08.2023, за відсутністю представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про відкладення розгляду справи за вх.№27708/23 від 15.08.2023, із врахуванням невирішеного у підготовчому засіданні клопотання Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про призначення у справі економічної експертизи, та підготовче засідання відкладено на 14.09.2023 о 16:00, з викликом учасників справи у підготовче засідання.
14.09.2023 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з аварійним відключенням електропостачання в адміністративні будівлі суду та ухвалою суду від 15.09.2023 призначено підготовче засідання на 11.10.2023 о 16:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
Також у підготовчому провадженні сторонами надано до суду:
відзив на позовну заяву за вх.№1185/23 від 12.01.2023;
клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи за вх.№4729/23 від 15.02.2023;
заява позивача про приєднання до справи додаткових доказі за вх.№4793/23 від 15.02.2023;
клопотання позивача про залучення до справи співвідповідача за вх.№6607/23 від 01.03.2023;
відповідь на відзив за вх.№6608/23 від 01.03.2023;
клопотання позивача про залучення до справи співвідповідача за вх.№6795/23 від 03.03.2023;
заперечення відповідача за вх.№9295/23 від 22.03.2023;
клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів за вх.№9345/23 від 22.03.2023;
клопотання позивача за вх.№9360/23 від 23.03.2023;
відзив співвідповідача за вх.№25009/23 від 24.07.2023.
У підготовчому засіданні 11.10.2023, за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи за вх.№4729/23 від 15.02.2023, оскільки для з`ясування обставин, заявлених відповідачем у клопотанні, не потрібні спеціальні знання, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 22.11.2023 о 10:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
22.11.2023 у судовому засіданні, за відсутністю представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача за вх.№42370/23 від 20.11.2023 та судове засідання відкладено на 13.12.2023 о 16:20, із викликом учасників справи у судове засідання.
13.12.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП «Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату суду від 30.11.2023.
Наказом голови суду від 07.12.2023 «Про ведення особливого режиму роботи господарського суду Одеської області», у зв`язку із відновленням роботи КП «Діловодство спеціалізованого суду» розгляд справ у судових засіданнях відновлено з 15.12.2023 та ухвалою суду від 15.12.2023 призначено судове засідання на 24.01.2024 о 16:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
22.01.2023 за вх.№2813/24 господарським судом одержано клопотання про заміну сторони у судовому провадженні та розгляд справи без участі відповідача, в якому Державне комерційне підприємство «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» просить суд здійснити заміну відповідача у справі № 916/3210/22 - Одеського казенного протезно-ортопедичного підприємства його правонаступником - Державним комерційним підприємством «Одеське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство» (юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Героїв Круг, буд. 11, код ЄДРПОУ: 03187720).
У судове засідання 24.01.2024 позивач не з`явився та у клопотанні за вх.№46889/23 від 25.12.2023 просив суд ухвалити рішення у справі №916/3210/22 на підставі наданих сторонами письмових доказів, без участі у судовому засіданні представника позивача.
Відповідач у судове засідання 24.01.2024 також не з`явився та у клопотанні про заміну сторони у судовому провадженні за вх.№2813/24 від 22.01.2023 просив суд розглянути справу №916/3210/22 без участі представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.
У судовому засіданні 24.01.2024, за відсутності представників сторін судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою задоволено клопотання Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» про заміну сторони у судовому провадженні за вх.№2813/24 від 22.01.2024 та здійснено заміну відповідача у справі № 916/3210/22 - Одеське казенне протезно-ортопедичне підприємство на його правонаступника - Державне комерційне підприємство «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (65078, м. Одеса, вул. Героїв Круг, буд. 11, код ЄДРПОУ: 03187720).
Також у судовому засіданні 24.01.2024, за відсутністю представників сторін, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача.
- за результатами тендерів між позивачем та відповідачем були укладені типові договори постачання № № Т-43/20 від 02.09.20 р,Т-101/20 від 30.12.20 р, Т -19/08-21 від 19.08.21 р, Т -19/04-22 від 19.04.22р (договори.), згідно з якими: розрахунок за поставлений товар відповідач зобов`язався здійснювати протягом 90 (дев`яносто) банківських днів з моменту отримання товару (п.6.4).
- на виконання договору № Т-43/20 від 02.09.20: 29.10.20 року відповідач отримав товар на суму 569 945 грн., що підтверджується видатковою накладною № 73. Станом на 11.11.22р заборгованість становить 160 169,00 грн. (01.02.21 - дата прострочення оплати); 18.01.21 відповідач отримав товар на суму 19 319 грн., що підтверджується видатковою накладною №7. Станом на 11.11.22 заборгованість становить 19 319 грн; (20.04.21р -дата прострочення оплати).
- на виконання умов договору №Т-101/20 від 30.12.20, 22.04.21 відповідач отримав товар на суму 968 960, що підтверджується накладною № 42. Заборгованість станом на 11.11.22 р складає 907 990 грн., (24.07.21 дата прострочення оплати );
- на виконання умов договору №Т-19/08-21 від 19.08.2021, 26.08.21 відповідач отримав товар на суму 52 200 грн., що підтверджується накладною №77. Заборгованість становить 52 200 грн (28.11.21р дата прострочення оплати). 25.10.21 відповідач отримав товар на суму 314 130 грн., що підтверджується накладною №97. Заборгованість становить 314 130 грн. (27.01.22р дата прострочення оплати). 15.02.22 року відповідач отримав товар на суму 121 400 грн. що підтверджується накладною №7. Заборгованість становить 121 400 грн (17.05.22 дата прострочення оплати).
- на підставі договору №Т -19/04 від 19.04.22, 27.04.22 р відповідач отримав товар на суму 653 695 грн., що підтверджується накладною №19. (01.08.22 дата прострочення оплати). Заборгованість станом на 11.11.22 складає 613 695 грн.
- згідно бухгалтерської довідки станом на 17.10.22 загальна сума заборгованості відповідача за отриманий товар становить 2 188 734 грн.
- у зв`язку з порушенням строків оплати товару позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 164 762 грн., інфляційні втрати у сумі 394 325 грн.
- позивач поніс та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, які згідно з попереднім орієнтовним розрахунком становлять 15 000 грн.
- 12.09.22 року листом № 11/285 відповідач визнав зазначену суму заборгованості за поставлений товар та запропонував позивачеві поетапне її погашення, а також частково повернення поставлений товар, натомість ні товару ні коштів за поставлений товар позивач досі не отримав. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача за поставлений позивачем товар в сумі 2 188 734 грн. визнані відповідачем та підлягають на користь позивача у повному обсязі.
- в частині зменшення термінів нарахування пені за несвоєчасне виконання умов укладених договорів та відшкодування відповідачем інфляційних втрат позивач діє в рамках положень ч.1 ст.42 ГПК України та просить стягнути на користь позивача заборгованість за поставлений товар сумі 2 188 734 грн. (основний борг); пеню в сумі 154017 грн., інфляційні втрати у сумі 394 325 грн., всього 2 737 076 грн.
- позивач заперечує проти заявленого відповідачем клопотання про призначення судової експертизи, оскільки запропоновані відповідачем питання, що на його думку підлягають дослідженню експерта, не потребують спеціальних знань і стосуються оцінки доказів, що надаються сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень у відповідності з положеннями ст.ст.73-80 ГПК України;
Стислий виклад заперечень відповідача:
- відповідачем не заперечується факт виконання зобов`язання за даним Договором з порушенням встановлених у ньому строків, проте, таке неналежне виконання зобов`язань є наслідком непереборної сили, яка виникла після укладення Договору та неналежного фінансування з боку Територіальних відділень фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України підтверджено факт настання форс- мажорних обставин з 24.02.2022 по день фактичного закінчення, (обставини непереборної сили). Вказаний лист, в якому зазначено що датою настання форс-мажору є 24.02.2022 р. по день фактичного закінчення, Торгово-промислова палата України розмістила на офіційному сайті.
- підприємство відповідача фактично було заручником непереборної сили яке фактично не могло запобігти форс-мажорним обставинам. Також, вважаємо, що існував причинно- наслідковий зв`язок між форс-мажором і неможливістю виконання зобов`язань.
- наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат належним чином не оформлений, суперечливий та в частині розрахунку інфляційних збитків та є помилковим та враховуючи помилковість розрахунку позивача, стягнення інфляційних втрат є необґрунтованим, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
- строк позовної давності сплинув по всім Договорам поставки: 1.№ Т-43/20 від 02 вересня 2020, 2,Договір №Т-101/20 від 30 грудня 2020, 3. Договір № Т-19/08-21 від 19 серпня 2021, 4. Договір № 19/04 22 від 19 квітня 2022 року.
- відповідачем не визнано наявність перед позивачем заявленої суми заборгованості та позивачем у відзиві належним чином не доведено обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог в рамках предмету позову.
- доводи позивача про факт визнання заборгованості, обґрунтування заявленої суми заборгованості, є необґрунтованими та не доведеними, а посилання на окремий висновок ТПП за запитом відповідача є хибною суб`єктивною думкою позивача, яка не ґрунтується на вимогах Закону.
Стислий виклад заперечень співвідповідача:
- оскільки, ані положеннями договорів від 02.09.2020 №Т-43/20, від 30.12.2020 №Т-101/20, від 19.08.2021 №Т-19/08-21, від 19.04.2022 №Т-19/04-22, ані нормами чинного законодавства не передбачено покладення солідарної відповідальності на ГУ ДКСУ в Одеській області за порушення відповідачем 1 договірних зобов`язань перед позивачем, тому на думку ГУ ДКСУ в Одеській області, вимоги позивача щодо покладення солідарної відповідальності за невиконання відповідачем 1 на користь позивача договірних зобов`язань, на ГУ ДКСУ в Одеській області є хибними та не підлягають задоволенню.
Обставини справи встановлені судом.
02.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Імпульс» (надалі іменується „Постачальник) та Одеським казенним експериментальним протезно - ортопедичним підприємством (надалі іменується "Покупець") укладено договір Т-43/20, згідно з яким в порядку та на умовах ЗУ Про публічні закупівлі, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується постачати у власність Покупцеві товар за кодом ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (код НК 024:2019 33695 Компонент ендопротеза головки стегнової кістки біполярний, 32832 Компонент ендопротеза колінного суглоба тибіальний непокритий, металевий,41533 Протез стопи частковий, 33175 Ендопротез голівки стегнової кістки металевий, 41541 Протез при видаленні колінного суглоба, 43795 Механічний поліцентричний колінний протез, 34203 Ніжка ендопротеза стегнової кістки непокрита, модульна) (надалі іменується "Товар") в асортименті, кількості, за номенклатурою та за цінами вказаними у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору за результатами застосування процедури відкритих торгів, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах та в порядку, визначені« цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. договору строк поставки товару за цим Договором становить 10 (десять) робочих днів з моменту отримання замовлення від Покупця.
Місце поставки - вул. Героїв Крут (колиши. Терешкової), будинок 11, місто Одеса, 65078, Україна (п. 2.2. договору).
У п. 2.3. договору визначено, що після отримання Постачальником замовлення на поставку Товару, Постачальник надає Покупцю рахунок-фактуру, в якому зазначає вартість кожної замовленої одиниці Товару, загальну вартість замовленого виду Товару та загальну вартість окремої партії Товару.
Товар вважається прийнятим Покупцем від Постачальника після підписання уповноваженим представником покупця відповідних видаткових накладних (п. 2.9. договору).
Згідно з п. 6.4. договору розрахунки за Товар, поставка якого передбачена цим Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів, у національній валюті України, на протязі 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту поставки Товару на підставі рахунку-фактури, складеного Постачальником.
У п. 7.2. договору встановлено, що покупець зобов`язується своєчасно і належним чином прийняти Товар від Постачальника та оплатити його на підставі рахунку-фактури.
Відповідно до п. 8.3. договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня за кожен день такої затримки.
У п.10.2. договору зазначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 (семи) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Відповідно до п. 11.1. договору у редакції додаткової угоди №1 від 21.12.2020 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками (у разі використання) Сторін і діє до 31 березня 2021 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 11.1. договору).
Додатком №1 до договору є специфікація №1 від 02.09.2020.
Як встановлено судом, на виконання умов договору №Т-43/20 від 02.09.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 714 690 грн., про що свідчать підписані між сторонами видаткові накладні №55 від 07.09.2020 на суму 125 595 грн., №7 від 18.01.2021 на суму 19 150 грн., №73 від 29.10.2020 на суму 569 945 грн.
Також позивачем виставлялись відповідачу рахунок фактура №62 від 04.09.2020, та рахунки на оплату №6 від 15.01.2021, №80 від 26.10.2020.
В свою чергу відповідач здійснював часткові оплати, а саме: за видатковою накладною №55 від 07.09.2020; за видатковою накладною №73 від 29.10.2020 на суму 409776 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 17.10.2022 та виписками з банківського рахунку позивача.
Таким чином, за розрахунком позивача заборгованість відповідача за видатковою накладною №73 від 29.10.2020 становить 160 169 грн., за видатковою накладною №7 від 18.01.2021 19 150 грн.
Загальна заборгованість відповідача за договором №Т-43/20 від 02.09.2020 становить 179 319 грн.
30.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Імпульс», (надалі іменується „Постачальник) та Одеським казенним експериментальним протезно - ортопедичним підприємством (надалі іменується "Покупець") укладено договір Т-101/20, згідно з яким в порядку та на умовах ЗУ Про публічні закупівлі", визначених цим Договором Постачальник зобов`язується постачати у власність Покупцеві товар за кодом ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (код НК 024:2019 33695 Компонент ендопротеза головки стегнової кістки біполярний. 32832 Компонент ендопротеза колінною суглоба тибіальпий непокритий, металевий, 41533 Протез стопи частковий, 33668 Покриті колінні гомілки / вставки протеза, 34203 Ніжка ендопротеза стегнової кістки непокрита, модульна, 33175 Ендопротез голівки стегнової кістки металевий, 41541 Протез при видаленні колінного суглоба) (надалі іменується "Товар") в асортименті, кількості, за номенклатурою та за цінами вказаними у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору за результатами застосування процедури відкритих торгів, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Згідно з п. 6.4. договору розрахунки за Товар, поставка якого передбачена цим Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів, у національній валюті України, на протязі 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту поставки Товару на підставі рахунку-фактури, складеного Постачальником.
У п. 7.2. договору встановлено, що Покупець зобов`язується своєчасно і належним чином прийняти Товар від Постачальника та оплатити його на підставі рахунку-фактури.
Відповідно до п. 8.3. договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня за кожен день такої затримки.
У п.10.2. договору зазначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 (семи) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Відповідно до п. 11.1. договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками (у разі використання) Сторін і діє до 31травня 2021 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.
Додатком №1 до договору є специфікація №1 від 30.12.2020.
Як встановлено судом, на виконання умов договору №Т-101/20 від 02.09.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 968 960 грн., про що свідчить підписана між сторонами видаткова накладна №42 від 22.04.2021 на суму 968 960 грн.,
Також позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №42 від 21.04.2021.
В свою чергу відповідач здійснював часткові оплати поставленого позивачем товару, а саме: 07.09.2021 у сумі 10 970 грн., 19.07.2022 у сумі 50000 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 17.10.2022 та виписками з банківського рахунку позивача.
Таким чином, згідно з розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за договором №Т-101/20 від 02.09.2020 становить 907 990 грн.
19.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Імпульс» (надалі іменується „Постачальник) та Одеським казенним експериментальним протезно - ортопедичним підприємством (надалі іменується "Покупець") укладено договір №Т-19/08-21, згідно з яким в порядку та на умовах ЗУ Про публічні закупівлі, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується постачати у власність Покупцеві товар за кодом ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (код НК 024:2019 33695 Компонент ендопротеза головки стегнової кістки біполярний, 32832 Компонент ендопротеза колінного суглоба тибіальний непокритий, металевий, 34203 Ніжка ендопротеза стегнової кістки непокрита, модульна, 33668 Покриті колінні гомілки / вставки протеза, 41152 Гільза приймальна для транстібіального протеза, 41541 Протез при видаленні колінного суглоба, 33177 Рукав стегнової кістки) (надалі іменується "Товар") в асортименті, кількості, за номенклатурою та за цінами вказаними у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору за результатами застосування процедури відкритих торгів, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Згідно з п. 6.4. договору розрахунки за Товар, поставка якого передбачена цим Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів, у національній валюті України, на протязі 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту поставки Товару на підставі рахунку-фактури, складеного Постачальником.
У п. 7.2. договору встановлено, що Покупець зобов`язується своєчасно і належним чином прийняти Товар від Постачальника та оплатити його на підставі рахунку-фактури.
Відповідно до п. 8.3. договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня за кожен день такої затримки.
У п.10.2. договору зазначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 (семи) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Відповідно до п. 11.1. договору, із врахуванням додаткової угоди №1 від 31.12.2021 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками (у разі використання) Сторін і діє до 31 березня 2021 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.
Додатком №1 до договору є специфікація №1 від 19.08.2021.
Як встановлено судом, на виконання умов договору №Т-19/08-21 від 19.08.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 487 730 грн., про що свідчать підписані між сторонами видаткові накладні №77 від 26.08.2021 на суму 52 200 грн., № 97 від 25.10.2021 на суму 314 130 грн., № 7 від 15.02.2022 на суму 121 400 грн.
Також позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату №75 від 26.08.2021, №96 від 22.10.2021, №7 від 10.02.2022.
Таким чином, згідно з розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за договором №Т-19/08-21 від 19.08.2021 становить 487 730 грн.
19.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Імпульс» (надалі іменується „Постачальник) та Одеським казенним експериментальним протезно - ортопедичним підприємством (надалі іменується "Покупець") укладено договір №19/04-22, згідно з яким в порядку та на умовах ЗУ Про публічні закупівлі, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується постачати у власність Покупцеві товар за кодом ДК 021:2015 - 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій (надалі іменується "Товар") в асортименті, кількості, за номенклатурою та за цінами вказаними у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору за результатами застосування процедури відкритих торгів, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Згідно з п. 6.4. договору розрахунки за Товар, поставка якого передбачена цим Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів, у національній валюті України, на протязі 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту поставки Товару на підставі рахунку-фактури, складеного Постачальником.
У п. 7.2. договору встановлено, що Покупець зобов`язується своєчасно і належним чином прийняти Товар від Постачальника та оплатити його на підставі рахунку-фактури.
Відповідно до п. 8.3. договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня за кожен день такої затримки.
У п.10.2. договору зазначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 (семи) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками (у разі використання) Сторін і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 11.1. договору).
Додатком №1 до договору є специфікація №1 від 19.04.2022.
Як встановлено судом, на виконання умов договору №19/04-22 від 19.04.2022 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 653 695 грн., про що свідчить підписана між сторонами видаткова накладна №19 від 27.04.2022 на суму 653 695 грн.
Також позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №18 від 24.04.2022.
В свою чергу відповідач здійснював часткові оплати, а саме: 12.09.2022 у сумі 30000 грн., 20.09.2022 у сумі 10000 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 17.10.2022 та виписками з банківського рахунку позивача.
Таким чином, згідно з розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за договором №19/04-22 від 09.04.2022 становить 613 695 грн.
Всього заборгованість за вищевказаними договорами становить 2 188 734 грн., що підтверджується також підписаним між сторонами Актом звірки взаємних розрахунків за період 2021.
12.05.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.05.2022 №30, в якій вимагав від відповідача виконати належним чином зобов`язання за Договором та перерахувати на його рахунок заборгованість розмірі 1995039 грн. у строк до 15 червня 2022 р. Усі необхідні для розгляду цієї претензії документи у Продавця наявні.
У відповіді на претензію №11/160 від 30.05.2022 відповідачем зазначено, що на даний момент, залишок комплектуючих поставлених ТОВ « КБ «Імпульс» на складі Підприємства, які не можуть бути залучені до виробництва готових виробів у зв`язку з військовими діями становить близько одного мільйона триста тисяч гривень. Тому з метою зменшення загальної заборгованості Підприємства, можемо запропонувати повернення таких комплектуючих. Щодо іншої частини ваших вимог повідомляємо, що ми докладаємо усіх необхідних зусиль для погашення заборгованості, що виникла. Таким чином станом на дату написання даної відповіді Підприємством проведено платіж на суму 200000 грн. Оплата підприємством за існуючою заборгованістю буде здійснюватися поетапно та з урахуванням розрахунків держави перед нами.
Листом від 15.06.2022 №35 позивач просив відповідача виконати належним чином взяті на себе зобов`язання за Договорами та перерахувати на рахунок позивача заборгованість у розмірі 1 745 039 грн. Враховуючи, скрутне фінансове становище Одеського КЕПОП, позивачем запропоновано підписати графік погашення заборгованості, що додається. У разі несплати заборгованості згідно цього графіку та залишення листа без відповіді, ТОВ «КБ «Імпульс» буде змушений звернутися до Господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та штрафних санкцій разом із віднесенням на Покупця усіх витрат, пов`язаних із судовим врегулюванням спору.
В подальшому позивач завернувся до суду з даним позовом, в якому окрім стягнення з відповідача основного боргу у сумі 2 188 734 грн., просить суд стягнути пеню в сумі 164 762 грн. та інфляційні втрати у сумі 394 325 грн.
Після відкриття провадження у справі, позивачем у відповіді на відзив на підставі ч.1 ст.42 ГПК України зменшено розмір заборгованості в частині стягнення пені до 154 017 грн.
Висновки суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладені типові договори постачання №Т-43/20 від 02.09.2020, №Т-101/20 від 30.12.2020, №Т-19/08-21 від 19.08.2021, №Т-19/04-22 від 19.04.2022, згідно з якими позивач зобов`язався поставити у власність позивача товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар на протязі 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту поставки Товару.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом на підставі наданих позивачем доказів видаткових накладних №55 від 07.09.2020, №7 від 18.01.2021, №73 від 29.10.2020, №7 від 18.01.2021, №42 від 22.04.2021, №77 від 28.08.2021, №97 від 25.10.2021, №7 від 15.02.2022, №19 від 27.04.2022 та рахунків на оплату товару, позивачем поставлений відповідачу товар, передбачений умовами укладених договорів поставки, за який відповідач розрахувався частково та із порушенням строків оплати. Заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 2 188 734 грн. та не спростована відповідачем під час розгляду даної справи у суді.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Умовами п. 8.3. договорів поставки встановлено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня за кожен день такої затримки.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені становить 154 017 грн., а саме:
за видатковою накладною №77 від 26.08.2021 за період з 01.12.2021 по 31.05.2022 на суму 52200 нараховано пені - 5046, 95 грн.;
за видатковою накладною №19 від 27.04.2022 за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 на суму 613 695 нараховано пені - 77 342, 39 грн.;
за видатковою накладною №7 від 15.02.2022 за період з 01.06.2022 по 31.10.2022 на суму 121 400 грн. нараховано пені - 25244, 56 грн.;
за видатковою накладною №97 від 25.10.2021 за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму 314 130 грн. нараховано - 46 387, 97 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті поставленого позивачем товару, як то передбачено умовами п.6.4. договорів поставки, згідно з якими розрахунки за Товар здійснюються відповідачем на протязі 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту поставки Товару на підставі рахунку-фактури, складеного позивачем.
За таких обставин, господарським судом самостійно, із врахуванням умов п.6.4. договорів поставки здійснений розрахунок пені.
За видатковою накладною №77 від 26.08.2021 розмір пені за розрахунком суду за період з 05.01.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 52200 становить 4158,84 грн.
За видатковою накладною №19 від 27.04.2022 розмір пені за розрахунком суду за період з 01.09.2022 по 31.10.2022 на суму боргу 613 695 грн. становить 51281,36 грн.
За видатковою накладною №7 від 15.02.2022 розмір пені за розрахунком суду за період з 22.06.2022 по 31.10.2022 на суму боргу 121 400 грн. становить 21951,78 грн.
За видатковою накладною №97 від 25.10.2021 розмір пені за розрахунком суду на суму боргу 314 130 грн. за період з 04.03.2022 по 31.05.2022 становить 41052,06 грн.
Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 118 444, 04 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 394 325 грн., а саме: за видатковою накладною №73 від 29.10.2021 розмір інфляційних втрат за період з 01.02.2021 по 30.09.2022 на суму боргу 160 169 грн. становить 51708,22 грн.; за видатковою накладною №7 від 18.01.2021 розмір інфляційних втрат за період з 01.05.2021 по 30.09.2022 на суму боргу 19 319 грн. становить 5387,92 грн.; за видатковою накладною №42 від 22.04.2021 розмір інфляційних втрат за період з 01.08.2021 по 30.09.2022 на суму боргу 907 990 грн. становить 234 898, 40 грн.; за видатковою накладною №77 від 26.08.2021 розмір інфляційних втрат за період з 01.12.2021 по 30.09.2022 на суму боргу 52200 становить 11763,25 грн.; за видатковою накладною №19 від 27.04.2022 розмір інфляційних втрат за період з 01.08.2022 по 30.09.2022 на суму боргу 613 695 грн. становить 18539,11 грн.; за видатковою накладною №7 від 15.02.2022 розмір інфляційних втрат за період з 01.06.2022 по 30.09.2022 на суму боргу 121 400 грн. становить 8447,07 грн.; за видатковою накладною №97 від 25.10.2021 розмір інфляційних втрат на суму боргу 314 130 грн. за період з 01.02.2022 по 30.09.2022 становить 63 583, 06 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті поставленого позивачем товару, як то передбачено умовами п.6.4. договорів поставки, згідно з якими розрахунки за Товар здійснюються відповідачем на протязі 90 (дев`яноста) банківських днів з моменту поставки Товару на підставі рахунку-фактури, складеного позивачем.
За таких обставин, господарським судом самостійно, із врахуванням умов п.6.4. договорів поставки здійснений розрахунок інфляційних втрат.
За видатковою накладною №73 від 29.10.2021 розмір інфляційних втрат за розрахунком суду за період з 11.03.2021 по 30.09.2022 на суму боргу 160 169 грн. становить 49 610,43 грн.
За видатковою накладною №7 від 18.01.2021 розмір інфляційних втрат за розрахунком суду за період з 29.05.2021 по 30.09.2022 на суму боргу 19 150 грн. становить 5 026, 49 грн. При цьому, господарський суд зауважує, що позивачем було також допущено помилку щодо зазначення вірної суми боргу, яка вказана у видатковій накладній №7 від 18.01.2021.
За видатковою накладною №42 від 22.04.2021 розмір інфляційних втрат за розрахунком суду за період з 04.09.2021 по 30.09.2022 на суму боргу 907 990 грн. становить 237 188,76 грн. Водночас виходячи з того, що заявлена до стягнення позивачем сума інфляційних втрат є меншою, ніж розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 237 ГПК України, стягненню підлягає сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем в розмірі 234 898, 40 грн.
За видатковою накладною №77 від 26.08.2021 розмір інфляційних втрат за розрахунком суду за період з 05.01.2022 по 30.09.2022 на суму боргу 52200 грн. становить 11381,76 грн.
За видатковою накладною №19 від 27.04.2022 розмір інфляційних втрат за розрахунком суду за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 на суму боргу 613 695 грн. становить 11 660, 21 грн.
За видатковою накладною №7 від 15.02.2022 розмір інфляційних втрат за розрахунком суду за період з 22.06.2022 по 30.09.2022 на суму боргу 121 400 грн. становить 4 542, 84 грн.
За видатковою накладною №97 від 25.10.2021 розмір інфляційних втрат за розрахунком суду на суму боргу 314 130 грн. за період з 04.03.2022 по 30.09.2022 становить 57634,82 грн.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають втрати від інфляції в розмірі 374 754, 95 грн.
Щодо посилань відповідача на те, що неналежне виконання зобов`язань є наслідком непереборної сили, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Водночас, згідно з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, відповідно до ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
У ст.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Господарський суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач не повідомив позивача про неможливість виконання зобов`язань за спірними договорами унаслідок дії обставин непереборної сили, не пізніше ніж протягом 7 (семи) днів з моменту їх виникнення, як то передбачено умовами п.10.2. укладених між сторонами договорів.
У Постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22 наявний висновок, згідно з яким неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Отже, враховуючи відповідні висновки ВС, а також умови п.10.2. укладених між сторонами договорів поставки, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що невиконання ним зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару у встановлений договорами строк пов`язано саме із наявністю форс-мажорних обставин.
Окрім того, відповідач не надав до суду і відповідного Сертифікату про форс-мажорні обставини, що видає ТПП про неможливість виконання відповідачем зобов`язань, передбачених умовами договорів №Т-43/20 від 02.09.2020, №Т-101/20 від 30.12.2020, №Т-19/08-21 від 19.08.2021, №Т-19/04-22 від 19.04.2022.
Більш того, господарський суд звертає увагу на те, що договір поставки №19/04-22 укладений відповідачем 19.04.2022, тобто вже після введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, а за договроами поставки №Т-43/20 від 02.09.2020, №Т-101/20 від 30.12.20202 строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару закінчився 10.03.2021, 28.05.2021, 03.09.2021 відповідно, тобто до введення в Україіні воєнного стану.
Разом з тим, господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Також суд акцентує увагу на тому, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Також господарський суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові ОП КГС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру пені, а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, враховуючи, що договір поставки Т-19/08-21 укладений між сторонами 19.08.2021, а строк оплати товару поставленого позивачем на виконання умов цього договору товару за видатковими накладними №97 від 25.10.2021 та №7 від 15.02.2022 настав саме на період початку збройної агресії проти України, а саме: 03.03.2022 та 21.06.2022, враховуючи, мету створення Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства для задоволення потреб населення у технічних та інших засобах реабілітації, виробах медичного призначення, товарах народного споживання для населення України, а також наданні реабілітаційних послуг, послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені за вищевказаними видатковою накладною №97 від 25.10.2021 (пеня в розмірі 41 052, 06 грн.) та видатковою накладною №7 від 15.02.2022 (пеня в розмірі 21951,78 грн.) до 31 501, 92 грн., тобто на 50%.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В свою чергу статтею 258 ЦК України, визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Окрім того, господарський суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався на підставі Указів Президенту України та відповідно до Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, воєнний стан в Україні продовжується з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб.
Відповідно до п. 19 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду із позовом 14.11.2022, враховуючи строки, з яких почався перебіг строку позовної давності по кожній із видаткових накладних, господарський суд дійшов висновку про проводження строків позовної давності щодо стягнення боргу, пені та інфляційних на строк дії карантину.
Щодо позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області боргу, пені та інфляційних втрат, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 14 ГПК України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.
Статтею 162 ГПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.
При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.
Предметом спору у даній справі є солідарне стягнення з Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» та з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області заборгованості за типовими договорами поставки №Т-43/20 від 02.09.2020, №Т-101/20 від 30.12.2020, №Т-19/08-21 від 19.08.2021, №Т-19/04-22 від 19.04.2022 щодо оплати поставленого позивачем товару.
Відповідно до чт. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Між тим, положеннями договорів поставки від 02.09.2020 №Т-43/20, від 30.12.2020 №Т-101/20, від 19.08.2021 №Т-19/08-21, від 19.04.2022 №Т-19/04-22 не передбачено покладення солідарної відповідальності на ГУ ДКСУ в Одеській області за порушення останнім договірних зобов`язань перед позивачем.
Більш того, нормами законодавства у даному випадку також не передбачено покладення солідарної відповідальності на ГУ ДКСУ в Одеській області.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про солідарне стягнення задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 188 734 грн., пені у розмірі 86 942, 12 грн. та інфляційних втрат у сумі 376 852,74 грн.
На підставі п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс до Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство», Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення 2 737 076 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (65078, м. Одеса, вул. Героїв Круг, буд. 11, код ЄДРПОУ: 03187720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс (03150, м. Київ, вул. Антоновича №51, код ЄДРПОУ 31483168) заборгованість у розмірі 2 188 734 грн., пеню у розмірі 86 942, 12 грн., інфляційні втрати у сумі 374 754, 95 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 40 229 грн.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 05 лютого 2024 р.
Суддя Г.Є. Смелянець
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2024 |
Оприлюднено | 07.02.2024 |
Номер документу | 116767161 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Смелянець Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні