Постанова

від 12.06.2024 по справі 916/3210/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3210/22м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Карпенко Л.О., у порядку самопредставництва;

від співвідповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 06 березня 2024 року (повний текст складено 11.03.2024)

у справі № 916/3210/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс

до відповідача: Державного комерційного підприємства Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство

до співвідповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 2 737 076,00 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Смелянець Г.Є.,

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 12.06.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 747 841 грн., з яких: 2 188 734 грн. (основний борг), пеня в сумі 164 762 грн., інфляційні втрати у сумі 394 325 грн., а також судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 41 217, 61 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, які згідно з попереднім орієнтовним розрахунком становлять 15 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договорами постачання №Т-43/20 від 02.09.2020, №Т-101/20 від 30.12.2020, №Т-19/08-21 від 19.08.2021, №Т-19/04-22 від 19.04.2022 в частині своєчасної оплати за поставлений товар на загальну суму 2 188 734 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 у справі №916/3210/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс до Державного комерційного підприємства Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задоволено частково. Стягнуто з Державного комерційного підприємства Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство на користь позивача 2 188 734 грн. основної заборгованості, 86 942, 12 грн. пені, 374 754, 95 грн. інфляційних втрат та 40 229 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення від 24.01.2024 у справі №916/3210/22 видано відповідний наказ від 27.02.2024.

Разом з цим, 23.02.2024 Державне комерційне підприємство Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (далі також відповідач, заявник, ДКП ОЕПОП) звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою, в якій просить суд розстрочить виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/3210/22, згідно наведеного заявником графіку.

Обґрунтовуючи наведену заяву, відповідач послався на те, що через існування в Україні повномасштабного вторгнення РФ; наявності у структурі відповідача дільниці, яка розташована у місті Херсон, що певний час був окупований збройними силами РФ, у зв`язку з чим діяльність даній дільниці було призупинено; погіршення господарської діяльності та, як наслідок, скрутного фінансового становища, він не має можливості станом на даний час одночасно виконати рішення у даній справі.

Заявник звертає увагу на те, що ДКП ОЕПОП здійснює протезування, лікування та реабілітацію у стаціонарному відділенні осіб з інвалідністю, в тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни, а саме: військовослужбовців, а тому, у разі надходження коштів до ДКП ОЕПОП, вони йдуть, в першу чергу, на виробництво військовослужбовцям з інвалідністю протезно-ортопедичних засобів та виплату заробітної плати співробітникам ДКП ОЕПОП.

Відповідач зауважує, що незважаючи на те, що станом на даний час у відповідача наявна заборгованість по заробітній платі за січень місяць 2024, ДКП ОЕПОП, на виконання рішення господарського суду від 24.01.2024 у даній справі, перерахувало на користь ТОВ Конструкторське бюро Імпульс всі наявні на розрахунковому рахунку кошти у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується довідкою про стан рахунку завіреною банком.

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 03.05.2023 №264/А-2023, ДКП ОЕПОП визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області.

При цьому, у зв`язку з тим, що заявник отримує компенсацію за надані послуги по забезпеченню населення технічними засобами реабілітації на виконання бюджетної програми 2507110 Соціальний захист осіб з інвалідністю, за зареєстрованими в Казначейській Службі договорами ДКП ОЕПОП теоретично може отримати 564 232,00 грн., що частково дасть можливість виконати зобов`язання щодо виплати заробітної плати працівникам, підтримання життєдіяльності відповідача, та перерахування частини боргу ТОВ Конструкторське бюро Імпульс. Однак, з огляду на те, що частиною 8 ст. 20 Бюджетного Кодексу визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів від дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми, яка до сьогодні не була надана до ГУ Державної казначейської служби, оплату від контрагентів відповідач станом на даний час отримати не може.

Тому, посилаючись на ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ДКП ОЕПОП просило розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 у справі №916/3210/22 про стягнення 2 737 076 грн. шляхом сплати рівними частинами строком до 24.01.2025, починаючи з квітня 2024, за наступним графіком: квітень 2024 - 266 000,00 грн.; травень 2024 - 266 000,00 грн.; червень 2024 - 266 000,00 грн.; липень 2024 - 266 000,00 грн.; серпень 2024 - 266 000,00 грн.; вересень 2024 - 266 000,00 грн.; жовтень 2024 - 266 000,00 грн.; листопад 2024 - 266 000,00 грн.; грудень 2024 - 266 000,00 грн.; до 24 січня 2025 - 266 660,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3210/22 (суддя Смелянець Г.Є.) заяву Державного комерційного підприємства Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство про розстрочення виконання судового рішення - задоволено. Розстрочено Державному комерційному підприємству Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 у справі №916/3210/22 шляхом встановлення графіку погашення боргу строком до 24.01.2025, починаючи з квітня 2024 року за наступним графіком: 1. Квітень 2024 - 266 000,00 грн.; 2. Травень 2024 - 266 000,00 грн.; 3. Червень 2024 - 266 000,00 грн.; 4. Липень 2024 - 266 000,00 грн.; 5. Серпень 2024 - 266 000,00 грн.; 6. Вересень 2024 - 266 000,00 грн.; 7. Жовтень 2024 - 266 000,00 грн.; 8. Листопад 2024 - 266 000,00 грн.; 9. Грудень 2024 - 266 000,00 грн.; 10. До 24 січня 2025 - 266 660,07 грн.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на положення статті 331 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що відповідач, враховуючи його скрутне матеріальне становище відповідача, викликане умовами активних воєнних дій з боку РФ, пошкодження належного йому майна, неможливості виконання договірних зобов`язань, призупинення дії трудових договорів тощо, жодним чином не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем.

Судом було враховано, що інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу, зважаючи на можливість оплатити наявний борг із отримання компенсації за надані послуги по забезпеченню населення технічними засобами реабілітації на виконання бюджетної програми 2507110 Соціальний захист осіб з інвалідністю. Тобто, дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу.

Водночас содом був врахований і інтерес стягувача, який полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак, ненадання розстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності відповідача.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3210/22 скасувати.

Позивач вважає, що вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд порушив вимоги ст. 331 Господарського процесуального кодексу України та не врахував ні фінансовий стан ні ступень вини відповідача у виникненні спору, а саме: судом не враховано, що відповідач тривалий час умисно ухилявся від повернення боргу за поставлений у 2020 році товар, хоча і мав фінансові можливості для проведення розрахунку з позивачем, у встановлені договором строки. Так, у 2022 прибуток позивача складав 11 295146,54 грн., у 2023 - 23 894756676 грн., у лютому 2024 - 1 590165,31 грн., що підтверджується відповідними доказами - виписками з рахунків відповідача, наявними у матеріалах справи, які суд не взяв до уваги, посилаючись на відсутність електронного підпису.

Апелянт також вказує, що суд не врахував факт зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, оскільки останній необґрунтовано затягував судовий процес та створював перешкоди, спрямовані на ухвалення рішення у справі в розумний строк і у такий спосіб отримав додатковий час протягом якого користувався коштами позивача.

На переконання позивача, судом першої інстанції не враховано правових позиції Конституційного Суду України, що викладені в п.2 рішення постановленого 13.12.2012 у справі №18-рп/2012, згідно з якими виконання судового рішення є невід' ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямований на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий суд, що захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Детальніше доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Імпульс на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3210/22 та призначено її розгляд на 12 червня 2024 року об 11:00 год.

31.05.2024 від Державного комерційного підприємства « Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої та зазначає про те, що судом першої інстанції було винесено обґрунтоване та справедливе рішення, а аргументи апелянта про умисне ухиляння від погашення боргу при наявності фінансових можливостей для проведення розрахунку з позивачем є безпідставними, свідченням чого є сплата відповідачем в рахунок боргу 30 000,00 грн. після ухвалення судом рішення, а також на виконання оскаржуваної позивачем ухвали сплата по 266 000,00 грн. щомісячно за квітень і травень 2024, відповідно до визначеного оскаржуваною ухвалою графіку, згідно банківських документів, які додані до відзиву. Таким чином, відповідач просить залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3210/22 без змін.

У судове засідання 12.06.2024 з`явився представник Державного комерційного підприємства Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, який виклавши свою правову позицію, просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржувану ухвалу про розстрочення виконання рішення у даній справі без змін.

Представники ТОВ Конструкторське бюро Імпульс та ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання не з`явились, хоча про розгляд апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою; від учасників справи до суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату та те, що матеріалів справи достатньо для розгляду відповідної апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та співвідповідача.

При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

У судовому засіданні 12.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги ТОВ Конструкторське бюро Імпульс, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За приписами п.7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз`яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положення ч.3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події. Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Положеннями ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв`язку з чим, суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними та вирогідними (ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, надані відповідачем докази свідчать про те, що майно боржника, розташоване у місті Херсон, частково зруйновано; з працівниками Херсонської дільниці з 11.10.2023 призупинено дії трудових договорів на строк - період дії воєнного стану, що свідчить про скрутне фінансове становище ДКП ОЕПОП на даний час (станом на час виконання рішення суду від 24.01.2024).

Загально відомою обставиною є обставина військової агресії Російської Федерації проти України. Боржник є юридичною особою, основним видом діяльності, якого є здійснення протезування, лікування та реабілітації осіб з інвалідністю, в тому числі - осіб з інвалідністю внаслідок війни, а саме: військовослужбовців, які сьогодні захищають територіальну цілісність та незалежність нашої держави від збройної агресії РФ, у зв`язку з чим згідно з Витягом з розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 03.05.2023 №264/А-2023, яким ДКП ОЕПОП визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області.

Суд також бере до уваги обставини того, що доходи боржника залежать, зокрема, із отримання компенсації за надані послуги по забезпеченню населення технічними засобами реабілітації на виконання бюджетної програми 2507110 Соціальний захист осіб з інвалідністю, яка буде надана відповідачу, відповідно до діючого законодавства, що позволить останньому розраховуватись по борговим зобов`язанням.

Апеляційний суд погоджується також з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, про що свідчить часткова оплата боргу позивачу у сумі 30 000,00 грн. після ухвалення судом рішення від 24.01.2024.

Тобто, боржник лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем, а тому висновок місцевого господарського суду, що дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу, апеляційна колегія вважає правильним.

На думку судової колегії, надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на подані боржником докази на підтвердження виконання останнім вимог оскаржуваної ухвали від 06.03.2024 про розстрочення виконання рішення від 24.01.2024 у справі №916/3210/22, якою відповідачу було встановлено графік погашення боргу в сумі 2 689 660,00 грн. строком до 24.01.2025, починаючі з квітня 2024, в сумі 266 000,00 грн. щомісячно.

Так, ДКП ОЕПОП надано до суду апеляційної інстанції платіжні інструкції:

- від 08.04.2024 №17116 на суму 190 000,00 грн. та №17117 на суму 76 000,00 грн.,

- від 17.05.2024 №17281 на суму 190 000,00 грн. та 17280 на суму 76 000,00 грн.

Тому можна стверджувати про те, що боржником вживаються заходи для зменшення заборгованості перед позивачем на виконання рішення від 24.01.2024 та оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/2014/22.

Судова колегія враховує, що графік погашення заборгованості, визначений судом першої інстанції, відповідає приписам ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якою, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Колегія суддів вважає, що, враховуючи вказане вище, розстрочення виконання рішення суду у цій справі на 10 місяців, шляхом погашення заборгованості рівними частинами, не порушить баланс інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності наслідків для боржника з інтересом кредитора отримати грошові кошти у повному обсязі.

Навпаки, одноразова сплата усієї суми залишкового боргу 2 175 076,00 грн. може призвести до зворотного, коли рішення суду відповідач буде не спроможний виконати.

Колегія суддів зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов`язань як перед позивачем, так і перед третіми особами.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

За викладених обставин та беручи до уваги те, що вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який в оскаржуваній ухвалі навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням «справедливого балансу» між сторонами, суд апеляційної інстанції вважає ухвалу місцевого господарського суду законною, прийняту відповідно до вимог матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник ТОВ Конструкторське бюро Імпульс, в розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3210/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 Господарського процесуального кодексу України).

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3210/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Імпульс» - без задоволення.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Імпульс» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3210/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений 17.06.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяПринцевська Н.М.