Ухвала

від 31.01.2024 по справі 917/895/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

31.01.2024 Справа № 917/895/22

Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи № 917/895/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Тулз Інспекшен», 36020, м. Полтава, вул. Конституції, 11, код ЄДРПОУ 39795862,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл», 36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні. 9/17, код ЄДРПОУ 38516938,

про стягнення 1 112 625,65 грн.

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа №917/895/22. Рішенням від 24.01.2023р., яке набрало законної сили 21.02.2023р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Тулз Інспекшен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» про стягнення 1 112 625,65 грн. задоволено частково; 09.03.2023р. видано наказ на примусове виконання рішення. Ухвалою від 28.09.2023р. задовлено заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., звернено стягнення на грошові кошти у сумі 1 258 389,51 грн., які належать ТОВ "Вест-Газ-Плюс", яке має заборгованість перед ТОВ "Сервіс Ойл" в рахунок задоволення вимоги про стягнення з ТОВ "Сервіс Ойл" на користь ТОВ "Джерман Тулз Інспекшен" в загальній сумі 1 143 683,66 грн., розстрочено звернення стягнення згідно графіку п.3 резолютивної частини ухвали. Ухвала набрала законної сили 28.09.2023р.

20.12.23р. ТОВ «Сервіс Ойл» звернувся до суду з заявою про визнання наказу від 09.03.2023р. таким, що не підлягає виконанню. У обґрунтування заяви вказує, що ТОВ «Вест-Газ-Плюс» у встановлені строки та у повному обсязі виконало ухвалу суду від 28.09.2023р. та сплатило свою заборгованість перед ТОВ «Сервіс Ойл». З урахуванням цього, ТОВ «Сервіс Ойл» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. з проханням вчинити необхідні дії для завершення виконавчого провадження №71440117, однак листом від 14.12.2023р. приватний виконавець відмовив у закінченні виконавчого провадження, що спонукало боржника звернутися до суду з даною заявою.

11.01.2024р. (після виходу з відпустки) суд прийняв заяву до розгляду, призначив до розгляду в засіданні на 18.01.2024р. У вказаний день засідання не відбулося через оголошення на території України масштабної довготривалої повітряної тривоги та було відкладено на 31.01.2024р.

30.01.2023р. від представника приватного виконавця надійшла до суду заява про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Суд відмовляє у задоволенні даної заяви, оскільки, по-перше, вона подана з порушенням строків, визначених ст.197 ГПК України. По-друге, право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надано учасникам справи, що чітко вбачається з положень даної статті, в той час як в даному судовому засіданні розглядається питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відтак, учасниками справи є стягувач і боржник.

Стягувач ТОВ «Джерман Тулз Інспекшн» - заперечує проти задоволення заяви та вказує, що на час подання та розгляду заяви в межах виконавчого провадження 71440117 приватним виконавцем перераховано стягувачу 152 070,00 грн. з загальної суми, що підлягає стягненню 1 143 683,66 грн (у підтвердження надано виписку з рахунку стягувача з зазначенням сум, реквізитів кореспондента та призначення платежу). Стягувач наполягає на тому, що фактичне виконання ТОВ «Вест Газ Плюс» ухвали від 28.09.2023р. у даній справі не є тотожним виконанню наказу Господарського суду Полтавської області від 09.03.2023р., оскільки кошти, що надходили від вказаної юридичної особи, розподілялися приватним виконавцем між всіма стягувачами у зведеному виконавчому провадженні пропорційно сумі їх вимог відповідно до приписів ст.46 ЗУ «Про виконавче провадження», тож наразі, оскільки вимоги стягувача залишаються не задоволеними підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Стягувач також просить відшкодувати за рахунок боржника витрати, пов`язані з розглядом заяви 18300,00 грн. Боржник відреагував на дані заперечення шляхом подання заперечень на клопотання (заяву) від 30.01.2024р., де, серед іншого, вважає розмір заявлених витрат на правову допомогу завищеним, неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаної роботи.

На адресу суду надійшли також пояснення на заяву від приватного виконавця - Скрипника В.Л., у яких виконавець, з посиланням на нормативні приписи, обгрунтовує правомірність розподілу суму, що надійшли від ТОВ «Вест Газ Плюс», між всіма стягувачами у зведеному виконавчому провадженні, та просить розглядати справу без його участі. Суд зауважує, що в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, виконавець не є учасником даної справи.

Заслухавши у судовому засіданні 31.01.24р. представників стягувача та боржника, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви боржника, виходячи з наступного:

Згідно ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Тобто, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 03.04.2023р. приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. відкрито виконавче провадження №71440117 з виконання наказу №917/895/22, виданого 09.03.2023р. Вказане виконавче провадження входить до зведеного виконавчого провадження №71375845. Як зазначалося вище, в межах справи №917/895/22 Господарським судом Полтавської області було задоволено заяву приватного виконавця та звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 1 258 389,51 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест-Газ-Плюс», яке має заборгованість перед ТОВ «Сервіс Ойл» в рахунок задоволення вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Тулз Інспекшен» заборгованості в загальній сумі 1 143 683,66 грн., що складається з: 958 342,95 грн. основна заборгованість , 140 116,65 грн. втрати від інфляції, 14 135,53 грн. 3% річних, 16 688,93 грн. судового збору, 14 399,60 грн. витрат на витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також, крім того - 114 368,37 грн основної винагороди приватного виконавця та 337,48 грн витрат виконавчого провадження (всього - 1 258 389,51 грн.); розстрочено звернення стягнення.

Судом встановлено, що ТОВ «Вест-Газ-Плюс» виконало свій обов`язок та сплатило заборгованість в повному обсязі, однак, це не призвело до повного погашення вимог стягувача в даній справі ТОВ «Джерман Тулз Інспекшен», оскільки грошові кошти, що надходили від ТОВ «Вест Газ Плюс» розподілялися приватним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження між кількома стягувачами, вимоги яких належать до однієї черги.

Статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів.

Так, у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Згідно ч.2 даної норми, вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

Тобто, розподіл коштів у зведеному виконавчому провадженні відбувається між всіма стягувачами в силу законодавчих приписів, і виконавець самостійно не має права вирішувати, якому стягувачу в першу чергу перераховувати всі кошти.

Зміст заяви боржника та його пояснення в засіданні зводяться до того, що виконавець не мав обов`язку об`єднувати виконавчі провадження, або принаймні повинен був виділити ВП 71440117 в окреме виконавче провадження після прийняття судом ухвали від 28.09.2023р. з метою реального і повного виконання рішення на користь ТОВ «Джерман Тулз Інспекшн» і т.д. Проте суд звертає увагу, що в межах даної заяви розглядається не скарга на дії/бездіяльність приватного виконавця при виконанні рішення, а питання визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Тож, з`ясувавши, що на час розгляду заяви заборгованість боржника перед стягувачем не погашена, і в той же час боржник не піддається подвійному стягненню, у суду відсутні підстави для задоволення заяви боржника (за винятком погашеної частини боргу в сумі 152 070,00 грн.). Інакший підхід неминуче призведе до порушення прав та інтересів стягувача, оскільки він буде позбавлений можливості отримати присуджені йому судовим рішенням, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, кошти.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного:

По-перше, суд погоджується зі стягувачем в тому, що оскільки виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу, то витрати на професійну правову допомогу, понесені стороною під час вирішення питання, передбачених розд. V ГПК України, можуть бути розподілені (відшкодовані) в загальному порядку (Глава 8 ГПК України).

Як зазначалося вище, позивач просить відшкодувати йому 18 300,00 грн. витрат на професійну правову допомогу, понесених під час розгляду даної заяви. Позивачем надано суду Договір про надання правової (правничої) допомоги від 08.01.2024р. №ГП03012024-ДТІ, ордер адвоката від 12.01.2024р., Акт приймання-передавання №1 наданої правової (правничої) допомоги по договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.01.2024р., виписку по рахунку у підтвердження оплати послуг адвоката (арк.справи 74-81).

Згідно умов договору, укладеного між ТОВ «Джерман Тулз Інспекшен» та адвокатом Легких К.В., адвокат бере на себе зоббов`язання надавати клієнту правову допомогу як особі, що брала участь у справі за заявою ТОВ «Сервіс Ойл» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, справа №917/895/22. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар у розмірі 18 300,00 у строк до 10.01.2024р. включно. Адвокат направляє клієнту не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалася правова (правнича) допомога , Акт приймання-передавання наданої правової (правничої) допомоги за минулий місяць. Клієнт зобов`язаний протягом 3 робочих днів підписати, скріпити печаткою та повернути Адвокат вказаний Акт. Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту закінчення судового розгляду заяви в суді 1 інстанції або до моменту відмови клієнта від правової допомоги адвоката.

Згідно Акту приймання-передавання наданої правової допомоги клієнту була протягом січня 2024р. надана правова допомога:

08.01.2024р. оцінювання (аналіз та оцінка) заяви ТОВ «Сервіс Ойл» та додатних до неї документів;

09.01.-12.01.2024р. отримання інформації (документів) та підготовка заперечень на заяву;

12.01.2024р. Підготовка та подання до суду (електронною поштою) заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції;

15.01.2024р. підготовка та подання до суду (ЄСІТС) заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції;

18.01.2024р. участь у судовому засіданні (відеоконференція).

Згідно ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд також виходить з того, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесених збитків, але і спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, та не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд вважає правомірними та обґрунтованими доводи відповідача, викладені ним у запереченнях від 30.01.2024р. стосовно того, що заявлена сума витрат у 18 300,00 грн. є неспівмірно високою, не відповідає складності справи та виконаному адвокатом об`єму робіт. Так, суд погоджується з відповідачем в тому, що подання заяв про участь у засіданні в режимі відеоконференції, ознайомлення з 4 платіжними інструкціями та 4 листами на 8 арк., отримання у бухгалтерії клієнта банківської виписки та її аналіз (1 арк.), підготовка та подання письмових заперечень та участь в 1 засіданні в режимі відеоконференції оцінено у 18 300,00 грн., що не співмірно із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, суд, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи часткове задоволення заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача про відшкодування судових витрат та присудити до стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст.234, 328 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 09.03.2023р. у справі №917/895/22 задовольнити частково.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Полтавської області від 09.03.2023р. у справі №917/895/22 в частині на суму 152 070,00 грн.

3. В іншій частині - відмовити в задоволенні заяви.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» ( 36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні. 9/17, код ЄДРПОУ 38516938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Тулз Інспекшен» ( 36020, м. Полтава, вул. Конституції, 11, код ЄДРПОУ 39795862) 4 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Ухвала набирає законної сили 31.01.2024р. та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повна ухвала складена 05.02.24р.

СуддяО.С.Мацко