Рішення

від 16.01.2024 по справі 917/611/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 Справа № 917/611/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс", вул. Калнишевського, 24/28, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., 51200

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39802

про стягнення 1 327 336,14 грн

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39802

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс", проспект Поштовий, 52, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000

Товариства з обмеженою відповідальністю "Палладін 49", вул. Криворізьке шосе, 11, с. Шевченко, Дніпровський район, Дніпропетровська обл., 52053

до відповідача Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс", вул. Калнишевського, 24/28, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., 51200

про стягнення 1 000 000,00 грн шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання,

встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 1 327 336,14 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 20.12.2021 року між сторонами договору підряду № 2358, з яких 1 091 009,28 грн основний борг, 31 860,34 грн 3% річних, 204 466,52 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що підрядник допустив порушення умов договору, не плативши вартість виконаних робіт (наданих послуг).

Правовими підставами зустрічного позову визначено, зокрема, ст. 525, 526, 530, 629, 625 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Як докази обґрунтованості позовних вимог за первісним позовом позивач надав наступні докази : копія Договору Підряду № 2358 від 20.12.2021 з додатками; копії рахунків на оплату № 24 від 25.02.2022, № 30 від 25.03.2022, № 31 від 25.03.2022, № 37 від 08.04.2022; копії Актів надання послуг № 24 від 25.02.2022, № 30 від 25.03.2022, № 31 від 25.03.2022, № 37 від 08.04.2022; копія Акту звіряння взаєморозрахунків; копія Претензії-вимоги № 17 від 22.09.2022 з доказами направлення ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (том справи 1, а.с. 4-64).

Відповідач за первісним позовом надав суду відзив вх. № 6084 від 15.05.2023 (том справи 1, а.с. 86-89), відповідно до якого заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 1 091 009,28 грн визнає, проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечує, оскільки це не передбачено умовами укладеного між сторонами договору підряду.

Інших заяв по суті первісного позову не надходило.

1.1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" 1 000 000,00 грн шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки за мотивами зустрічної позовної заяви (том справи 1, а.с. 92-155).

Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що під час виконання працівниками підрядника (відповідача за зустрічним позовом) вантажно-розвантажувальних робіт відбулося пошкодження транспортного засобу експедитора, чим заподіяно шкоду в розмірі 1 526 581,98 грн, частина з якої (1 000 000,00 грн) сплачена Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" власнику транспортного засобу; відповідальність за заподіяну шкоду має нести підрядник.

Правовими підставами зустрічного позову визначено ст. 526 та ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Як докази обґрунтованості зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом надав наступні докази : копія Договору на транспортно-експедиторські послуги № 2444 від 16.11.2021; копія Договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 19/01 від 19.01.2022; копія Миттєвого звіту про інцидент; копія Акту від 20.01.2022; копія Акту від 21.01.2022; копія Висновку експерта № 2-22 від 26.02.2022; копія листа від 09.02.2022; копія претензії від 04.02.2022; копія платіжного доручення № 14772 від 26.04.2022; копія претензій від 26.05.2022 та від 28.09.2022 з потовими квитанціями; копія Листа про зарахування зустрічних однорідних вимог (том справи 1, а.с. 98-156).

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує за мотивами відзиву на зустрічний позов (том справи 1, а.с. 167-184) та просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, стверджуючи про те, що його вина у заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки відсутня, а тому відповідальність відповідно до ст. 1187 Цивільного Кодексу України має нести Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" як особа, який належить джерело підвищено небезпеки.

Як докази обґрунтованості заперечень проти зустрічного позову відповідач за зустрічним позовом надав наступні докази: акт розслідування інциденту від 28.01.2022; фототаблиця до акту розслідування інциденту (том справи 1, а.с. 172-184).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Палладін 49" письмових пояснень по суті спору не надали.

Інші заяви по суті зустрічного позову до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

18.04.2023 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 327 336,14 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 20.12.2021 року між сторонами договору підряду № 2358, з яких 1 091 009,28 грн основний борг, 31 860,34 грн 3% річних, 204 466,52 грн інфляційні втрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 року справу № 917/611/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 19.04.2023 Позовну заяву Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" вх. № 652/23 від 18.04.2023 залишив без руху, надав строк для усунення недоліків, який становить три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та встановив спосіб їх усунення.

Суд ухвалою від 25.042023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання суду оформленого згідно з вимогами ч. 3 ст.165 ГПК України відзиву на позов з додатками, передбаченими ч. 6, 7 ст.165 ГПК України - 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановив відповідачу строк для подання передбаченої приписами ч. 4 ст. 250 ГПК України заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Дану ухвалу отримано відповідачем 03.05.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вказаної ухвали суду.

Відповідач надав суду (здано до поштового відділення 09.05.2023 відповідно до відмітки на конверті) :

1. відзив на позовну заяву вх. № 6084 від 15.05.2023, за мотивами якого частково визнає заявлену до стягнення суму в частині 1 091 009,28 грн основного боргу та заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат;

2. клопотання вх. № 6085 від 15.05.2023 про залучення відповідно до ст. 50 ГПК України до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Палладін 49", оскільки рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки останніх;

3. заперечення вх. № 6086 від 15.05.2023 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якому вказує про подання ним зустрічного позову;

4. зустрічну позовну заяву вх. № 841/23 від 15.05.2023 про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" 1 000 000,00 грн шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2023 вказану зустрічну позовну заяву у справі № 917/611/23 передано на розгляд судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 22.05.2023 прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднав в одне провадження з первісним позовом, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначив судове засідання для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 22.06.2023 року на 10:00; встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору; залучив в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Палладін 49", встановив третім особам строк для надання письмових пояснень по суті спору та роз`яснив учасникам справи право подати суду відповідь на пояснення третіх осіб у строк 10 днів з дати їх отримання.

У судовому засіданні 22.06.2023 року суд оголосив протокольну ухвалу про перерву до 13.07.2023 року до 13:30 з повідомленням третіх осіб ухвалою в порядку ст. 216 ГПК України.

Позивач за зустрічним позовом надав суду за вх № 8336 від 05.07.2023 письмові пояснення (том справи 2, а.с. 1-7), в додатки до яких надано клопотання про залучення доказів : відеозапису (том справи 1, а.с. 9-38).

Крім того, позивачем за зустрічним позовом надано суду за вх № 8685 від 13.07.2023 клопотання про допит свідків (том справи 2, а.с. 39-43).

У судовому засіданні 13.07.2023 року оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заявлених клопотань, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про перерву в підготовчому засіданні до 17.08.2023 року до 13:00.

При вирішенні заявлених позивачем за зустрічним позовом клопотань суд виходив з наступного.

За приписами ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до суду відзив на первісний позов та зустрічну позовну заяву 15.05.2023, клопотання про залучення доказів подано до суду 05.07.2023 без зазначення об`єктивних причин несвоєчасного подання таки доказів та без клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів, останні до розгляду судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

У матеріалах справи відсутні заяви свідків, що виключає підстави для задоволення клопотання позивача за зустрічним позовом про допит свідків.

Крім того, відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Як зазначає у письмових поясненнях Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", останні надані в реагування на відзив на зустрічний позов.

Таким чином, за суттю письмові пояснення за вх. № 8336 від 05.07.2023 є відповіддю на відзив.

Згідно з приписами ч. 1 та ч. 4 ст. 166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

Суд п. 6 резолютивної частини ували від 22.05.2023 року у даній справі встановив позивачеві за зустрічним позовом строк 5 днів після отримання відзиву на зустрічний позов для подання відповіді на відзив, оформлений згідно з вимогами ст. 166 ГПК України.

Відзив на зустрічну позовну заяву із додатками було направлено Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" засобами поштового зв`язку 14.06.2023 року (том справи 1, а.с. 182) та відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (Наказ Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за № 173/24950) мав бути отриманий 19.06.2023 року.

Проте, письмові пояснення, які фактично є відповіддю на відзив, надіслано суду за допомогою поштового зв`язку 03.07.2023 року, тобто з порушенням встановленого судом строку без наведення поважних причин щодо цього та без клопотання про поновлення такого, тому останні до розгляду судом не приймаються.

Заперечення на відповідь на відзив, надані Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" за допомогою системи «Електронний суд» за вх. № 9851 від 10.08.2023 року до розгляду судом не приймаються, оскільки за наведеним вище обґрунтуванням суд не прийняв до розгляду відповідь на відзив.

У зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 17.08.2023 не відбулося.

Суд ухвалою від 08.09.2023 призначив дату підготовчого засідання на 17.10.2023 на 10:30.

Позивачем за зустрічним позовом надано суду за вх. № 11201 від 11.09.2023 клопотання про залучення доказів, відповідно до якого останній просить суд приєднати до справи оригінали нотаріально засвідчених в порядку ст. 88 ГПК України заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дане клопотання подано до суду в двох оригінальних екземплярах (том справи 2, а.с. 65-71).

Відповідно до ст. 88 ГПК України заява свідка показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Оскільки вказані заяви свідків подані з порушенням встановленого строку та без доказів направлення таки іншим учасникам справи, що суперечить ч. 8 та ч. 9 ст.80 ГПК України, останні до уваги судом не беруться (до розгляду судом не приймаються).

Крім того, як вбачається з поданих заяв свідків, останні не містять інформації щодо підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, а тому не можуть бути оцінені судом як допустимі докази.

Під час судового засідання 17.10.2023 року представник ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" повідомив суд, що до екземпляру вищевказаного клопотання, який був направлений на адресу суду, помилково не було долучено заяву № б/н від 07.09.2023 про поновлення процесуального строку для подачі доказів у справі.

Факт отримання клопотання від ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про залучення доказів та про поновлення процесуального строку для подачі доказів у справі засобами поштового зв`язку підтвердив представник ПНВП "Теплокомунсервіс".

Заява № б/н від 07.09.2023 (вх. № 13173) про поновлення процесуального строку для подачі доказів у справі (вх. № 13173) була надана суду під час судового засідання та повернута ухвалою суду від 17.10.2023 року без розгляду, оскільки в порушення приписів ч. 2 ст. 170 ГПК України заява № б/н від 07.09.2023 (вх. № 13173) про поновлення процесуального строку для подачі доказів у справі не підписана представником заявника.

Суд протокольною ухвалою від 17.10.2023 з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України та закінчення встановленого строку підготовчого провадження закрив підготовче провадження у справі № 917/611/23 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07.11.2023 року на 11:30.

Судове засідання, призначене на 07.11.2023 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.

Суд ухвалою від 18.12 2023 року призначив дату розгляду справи по суті на 16.01.2024 року на 11:30.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 16.01.2024 року сторони підтримали правові позиції, викладені у заявах по суті спор: представник позивача за первісним позовом на позовних вимогах наполягав, проти зустрічного позову заперечував; представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав, в іншій частині позовних вимог проти первісного позову заперечував, на зустрічних позовних вимогах наполягав.

Треті особи представництво в жодне судове засідання не забезпечили, письмових пояснень щодо предмету спору суду не надали, були належним чином за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань та покладені на них судом обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи

В судовому засіданні 16.01.2024 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде підписано повний текст судового рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

З огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, предметом доказування у даній справі є питання встановлення наявності чи відсутності факту прострочення виконання відповідачем за первісним позовом прийнятих на себе зобов`язань з оплати виконаних робіт та, відповідно, підстав для застосування приписів ст. 625 Цивільного Кодексу України, а також наявності чи відсутності повного складу правопорушення для притягнення відповідача за зустрічним позовом до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, і, як наслідок цього - наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог за первісним та/або за зустрічним позовом.

16.11.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс" (Експедитор) було укладено Договір № 2444 на транспортно-експедиторські послуги (далі Договір на транспортно-експедиторські послуги, том справи 1, а.с. 98-103), відповідно до п. 1.2 якого Замовник доручає, а Експедитор зобов`язується забезпечувати транспортне обслуговування, а також організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України згідно заявок, наданих Замовником.

В свою чергу, 19.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Палладін 49" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс" (Замовник) було укладено Договір № 19/01 на перевезення вантажу (далі Договір на перевезення вантажу, том справи 1, а.с. 104-105), відповідно до п. 1.12 якого у строк і на умовах, визначених цим Договором, Перевізник зобов`язується доставити увірений йому Замовником вантаж по маршруту : м. Горішні Плавні, Полтавська обл., - м. Краматорськ, Донецька обл., автомобілем ДАФ НОМЕР_1 , п/п НОМЕР_2 і видати його уповноваженій на прийом особі, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену цим Договором і додатками до нього плату.

20.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 2358 (далі - Договір, том справи 1, а.с. 7-25), у якому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на території Замовника виконати своїм персоналом (чоловічої статі) вантажно-розвантажувальні роботи та інші роботи в підрозділах Замовника, роботи з переміщення деталей та заготовок між відділеннями дільниці згідно технологічного маршруту виготовлення виробів (у разі необхідності) по заявках Замовника та в обсягах, погоджених із Замовником відповідно до Додатків №1, № 1а (п. 1.1 Договору), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити відповідно до умов даного Договору дані Роботи (п. 1. 2 Договору);

- розрахунки проводяться на підставі погодженої сторонами вартості послуг 1 людино/години (п. 2.2 Договору);

- термін оплати за виконані роботи становить 30 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт на підставі рахунку Підрядника (п. 2.4 Договору);

- здача приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами приймання виконаних робіт, заповненими належним чином (п. 3.2 Договору);

- підрядник несе, зокрема, повну матеріальну відповідальність за схоронність товарів і вантажів, а також майна Замовника при виконанні вантажно-розвантажувальних та інших складських робіт (п. 5.2 Договору);

- цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 10.04.2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 8.1 Договору).

Сторонами також підписано :

-Додаток № 1 до Договору (том справи 1, а.с. 25);

-Додаток № 1а до Договору Консолідована заявка на виконання вантажно-розвантажувальних та складських робіт (том справи 1, а.с. 12);

-Додаток № 2 до Договору перелік пунктів щодо розмежування відповідальності між Замовником і Підрядником з питань охорони паці, промислової безпеки, цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, електробезпеки, безпеки дорожнього руху та навколишнього природного середовища при укладанні договорів з підрядними організаціями (том справи 1, а.с. 13-24), у підп. 1.1.11 якого визначено, що організацію та проведення розслідування аварій та інциденті з працівниками підрядної організації, що відбулися при виконанні робіт на території та об`єктах Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відповідно до вимог "Порядку розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві".

На виконання прийнятих на себе зобов`язань за Договором Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" (Підрядник) виконано вантажно-розвантажувальні та інші складські роботи, а Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) прийнято результати робіт на загальну суму 1 091 000, 28 грн, про що сторонами складено акт надання послуг № 24 від 25.02.2022 року на суму 649 929, 84 грн, акт надання послуг № 30 від 25.03.2022 року на суму 2 261, 76 грн, акт надання послуг № 31 від 25.03.2022 року на суму 299 656, 56 грн, акт надання послуг № 37 від 08.04.2022 року на суму 139 161, 12 грн (том справи 1, а.с. 30-33).

Зазначені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" (Підрядник) на виконання умов Договору було виставлено відповідні рахунки на оплату виконаних робіт : № 24 від 25.02.2022 року на суму 649 929, 84 грн, № 30 від 25.03.2022 року на суму 2 261, 76 грн, № 31 від 25.03.2022 року на суму 299 656, 56 грн, № 37 від 08.04.2022 року на суму 139 161, 12 грн (том справи 1, а.с. 26-29).

Оскільки Відповідач за первісним позовом своєчасно не виконав умов Договору щодо оплати отриманих результатів робіт, Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" (Підрядник) 23.09.2022 року було направлено останньому претензію-вимогу № 17 з додатками (том справи 1, а.с. 37-53), направлення якої Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" підтверджується матеріалами справи (том справи 1, а.с. 35).

З огляду на відсутність реагування на зазначену вище претензію-вимогу та вважаючи свої права порушеними, Приватне науково-виробниче підприємство "Теплокомунсервіс" звернулося до суду з даним позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з вимогою про стягнення 1 327 336,14 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 20.12.2021 року між сторонами Договору підряду № 2358, з яких 1 091 009,28 грн основний борг, 31 860,34 грн 3% річних, 204 466,52 грн інфляційні втрати (первісний позов у даній справі).

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у зустрічній позовній заяві стверджує, що 20.01.2022 року під час виконання працівниками Підрядника Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" вантажно-розвантажувальних робіт на дільниці бази обладнання СВЛ Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відбулося пошкодження транспортного засобу державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом АЕ687ХF, що був виставлений під завантаження конусом дробарки експедиторами : Товариством з обмеженою відповідальністю "Палладін 49" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс".

Представниками ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" було складено Миттєвий звіт про інцидент (том справи 1, а.с. 106-107) в якому зафіксовано наступне :

- короткий опис інциденту : при виконанні робіт з перевантаження конуса дробарки ККД, вага 85 т, з думпкара на трал двома кранами Liebherr LTM 1200 та Liebherr LTM 1220 сталося зісковзування стовпа. Внаслідок чого відбулося падіння хвостової частини конуса дробарки на трал, пошкодивши його. При виконанні розвантажувальних робіт, працівників в зоні дії кранів не було. Потерпілих немає;

- причина інциденту : невірне підняття вантажу кранами.

Представниками ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" було складено Акт розслідування інциденту (том справи 1, а.с. 108-110) в якому зафіксовано, зокрема, наступне :

- причини виникнення аварії : в наслідок неправильної оцінки ризиків виникнення аварійної ситуації, що в подальшому відобразилось у неправильній строповці, а також непогодженості дій машиністів кранів під керівництвом майстра ОСОБА_3 при підйомі та переміщенні конуса (нерівномірне підняття у горизонтальній площині конуса дробарки);

- висновки комісії : всі механізми кранів, прилади безпеки, знімні вантажозахоплювальні пристосування знаходились у технічно справному стані. Інцидент відбувався з вини робітників ПНВП "Теплокомунсервіс", так як перед виконанням робіт двома автомобільними кранами виконали строповку та підняття конуса недостатньо оцінивши ризики виникнення аварійної ситуації.

Також позивач за зустрічним позовом на підтвердження вини відповідача за зустрічним позовом посилається на Акт від 20.01.2022 (том справи 1, а.с. 11), який підписаний представниками ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Декс-Транс", ТОВ "Палладін 49" та ПНВП "Теплокомунсервіс". В даному акті зафіксовано, що під час виконання робіт з навантаження автомобіля відбулося зісковзування стропа, внаслідок чого сталося падіння конусу дробарки на причіп державний номер АЕ6871XF. Вантажні роботи виконувало ПНВП "Теплокомунсервіс", на підставі договору підряду з ПрАТ "Полтавський ГЗК", вантажопідіймальні крани належать ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Судовим експертом проведено експертизу та визначено розмір збитків, який відповідно до Висновку № 2-22 від 26.01.2022 року становить 1 526 581,98 грн (том справи 1, а.с. 113-136).

Платіжним дорученням № 14772 від 26.04.22 ПрАТ "Полтавський ГЗК" сплатив 1 000 000,00 грн ТОВ "Палладій 49" власнику транспортного засобу НОМЕР_1 з напівпричепом ООТЕВООМ НОМЕР_3 по претензії №1504/22.

26.05.22 та 28.09.22 ПрАТ "Полтавський ГЗК" направив на адресу ПНВП "Теплокомунсервіс" (Підрядник) претензії про відшкодування збитків у результаті пошкодження транспортного засобу при завантаженні на суму 1 000 000,00 грн.

22.09.22 на адресу ПрАТ "Полтавський ГЗК" ПНВП "Теплокомунсервіс" направили зустрічну претензію про сплату боргу за основним зобов`язанням на суму 1 896 135,84 грн та штрафних санкцій на суму 637 632,92грн.

07.11.22 ПрАТ "Полтавський ГЗК" направив на адресу ПНВП "Теплокомунсервіс" (Підрядник) в порядку ч.3 ст.203 ГК України пропозицію про зарахування зустрічної однорідної вимоги.

З огляду на відсутність реагування з боку ПНВП "Теплокомунсервіс" на пропозицію про зарахування зустрічної однорідної вимоги та вважаючи свої права порушеними, ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" на користь ПНВП а "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" 1 000 000,00 грн шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки (зустрічний позов у даній справі).

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки суду за наслідками вирішення спору.

Щодо первісного позову.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (п. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем за первісним позовом визнається належне виконання позивачем за первісним позовом підрядних робіт за умовами Договору.

В порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів ст. 854, ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач результати отриманих підрядних робіт оплатив частково, заборгованість останнього на момент прийняття даного рішення складає 1 091 009, 28 грн. Дана обставина відповідачем також визнається.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 1 091 009, 28 грн є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 31 860,34 грн 3% річних за період з 12.04.2022 року по 14.04.2023 року (з урахуванням виникнення прострочення оплати за кожним актом) та 204 466,52 грн інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по березень 2023 року включно (з урахуванням виникнення прострочення оплати за кожним актом) суд не виявив завищення їх розміру з боку позивача за первісним позовом, а тому дійшов висновку, що вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню (перерахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт").

Заперечення Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат з огляду на те, що це не передбачено умовами укладеного між сторонами договору підряду суд не оцінює як правомірне, оскільки останні не є договірною мірою відповідальності.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 та враховуються судом як релевантні до спірних правовідносин.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо вимог за зустрічним позовом суд виходив з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданні замовника.

Системний аналіз вищезазначених норм права щодо деліктної відповідальності у сукупності з нормами права щодо шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у особи, яка її завдавала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

Одним з правових наслідків порушення зобов`язання п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначає відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 4 ст. 614 ЦК України).

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача за зустрічним позовом щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, позивач стверджує, що 20.01.2022 року під час виконання працівниками підрядника (відповідача за зустрічним позовом) вантажно-розвантажувальних робіт відбулося пошкодження транспортного засобу експедитора, чим заподіяно шкоду в розмірі 1 526 581,98 грн, частина з якої (1 000 000,00 грн) сплачена Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" власнику транспортного засобу; відповідальність за заподіяну шкоду має нести підрядник.

З матеріалів справи вбачається, що Представниками ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" було складено Миттєвий звіт про інцидент (том справи 1, а.с. 106-107) тв Акт розслідування інциденту (том справи 1, а.с. 108-110).

Судом не оцінюються вищезазначений акт та Миттєвий звіт як достовірні відповідно до ст. 78 ГПК України докази, оскільки останні підписані в односторонньому порядку працівниками ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".

Також позивач за зустрічним позовом на підтвердження вини відповідача за зустрічним позовом посилається на Акт від 20.01.2022 (том справи 1, а.с. 11), який підписаний представниками ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Декс-Транс", ТОВ "Палладін 49" та ПНВП "Теплокомунсервіс". В даному акті зафіксовано, що під час виконання робіт з навантаження автомобіля відбулося зісковзування стропа, внаслідок чого сталося падіння конусу дробарки на причіп державний номер АЕ6871XF. Вантажні роботи виконувало ПНВП "Теплокомунсервіс", на підставі договору підряду з ПрАТ "Полтавський ГЗК", вантажопідіймальні крани належать ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Судом не оцінюється даний акт як належний доказ на підтвердження наявності вини ПНВП "Теплокомунсервіс", оскільки з останнього не можливо достеменно встановити з чиєї саме вини сталось зісковзування стропа, в той час як за загальним правилом доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у розділі 1 Додатку № 2 до Договору підряду № 2358 від 20.12.2021 (том справи 1, а.с. 13-24) сторони узгодили загальні вимоги до підрядної організації щодо безпечної організації та проведення робіт. Зокрема, у п. 1.1.11 даного додатку визначено, що організацію та проведення розслідування аварій та інцидентів з працівниками підрядної організації, що відбулися при виконанні робіт на території та об`єктах ПрАТ "Полтавський ГЗК" відповідно до вимог "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві".

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 16.01.2024 року усно повідомив суду, що цей порядок є внутрішнім локальним актом (дана обставина зафіксована у звукозаписі судового засідання), проте суду даний порядок не надано.

При цьому, "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, не розповсюджує свою дію на аварії на виробництві.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправної поведінки ПНВП "Теплокомунсервіс" при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт 20.01.2022 та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Також, Позивачем за зустрічним позовом, не доведено вини відповідача у пошкодженні транспортного засобу експедитора.

Посилання позивача за зустрічним позовом на п. 5.2 Договору як підставу для стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми збитків судом як правомірне не оцінюється, оскільки не регулює спірні правовідносини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доведеність належними, достатніми, допустимими, достовірними та вірогідними доказами позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом через їх недоведеність.

Стосовно розподілу судових витрат.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39802 код ЄДРПОУ 00191282) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" (вул. Калнишевського, 24/28, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., 51200, код ЄДРПОУ 319687930 - 1 091 009,28 грн основного боргу, 31 860,34 грн 3% річних, 204 466,52 грн інфляційних втрат та 19 910,05 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволенні зустрічного позову.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення підписано 05.02.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик