Постанова

від 02.04.2024 по справі 917/611/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/611/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Сакало А.А. - довіреність від 06.03.2024

від відповідача за первісним позовом: Яцина О.М. - довіреність №4641/229 від 17.10.2023

від третіх осіб: не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Горішні Плавні Полтавської обл. (вх.498 П)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 (повний текст складено 05.02.2024) у справі №917/611/23 (суддя Ківшик О.В.)

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс", м.Новомосковськ Дніпропетровської обл.

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Горішні Плавні Полтавської обл.

про стягнення 1327336,14 грн

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Горішні Плавні Полтавської обл.

до відповідача Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс", м.Новомосковськ Дніпропетровської обл.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс", м.Кривий Ріг Дніпропетровської обл.

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Палладін 49", с.Шевченко Дніпровського район Дніпропетровської обл.

про стягнення 1000000,00 грн шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство "Теплокомунсервіс" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просило стягнути з відповідача за первісним позовом 1327336,14 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 20.12.2021 року між сторонами договору підряду №2358, з яких 1091009,28 грн основний борг, 31860,34 грн 3% річних, 204466,52 грн інфляційні втрати.

Крім того, Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суд Полтавської області з зустрічною позовною заявою до Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" в якій просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом 1000000,00 грн шкоди, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23:

-первісний позов задоволено повністю;

-стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" 1091009,28 грн основного боргу, 31860,34 грн 3% річних, 204466,52 грн інфляційних втрат та 19910,05 грн витрат по сплаті судового збору;

-відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (із врахуванням додаткових пояснень), в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23 скасувати частково - задовольнити зустрічний позов, яким стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" на користь Приватного акціонерного товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" 1000000,00 грн шкоди, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- судом першої інстанції не надано правову оцінку п.5.2 договору підряду №2358 від 20.12.2021, яким встановлено, що підрядник несе повну матеріальна відповідальність за схоронність товарів і вантажів, а також майна замовника при виконанні вантажно-розвантажувальних та інших складських робіт;

- шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, зокрема: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23; призначено справу до розгляду на "02" квітня 2024 р. о 12:00 годині.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 12.03.2024 від Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшли додаткові пояснення, якими апелянт уточнив вимоги апеляційної скарги та зазначив про необхідність скасувати рішення суду Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024р. по справі № 917/611/23 частково, задовольнити зустрічний позов та стягнути з Приватного Науково-виробничого підприємства «Теплокомунсервіс» на користь ПрАТ «Полтавський ГЗК» відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в сумі 1 000 000,00 грн. і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Від Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" 12.03.2024 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін з підстав, викладених в оскаржуваному документі. Крім того, зазначило, що попередній розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в Східному апеляційному господарському суді складає - 12500,00 грн, з них попередньо сплачених - 10000,00 грн., у зв`язку із чим просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Теплокомунсервіс» суму понесених судових витрат по справі.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 02.04.2024 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін. Підтримав заявлене у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив стягнути з апелянта 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 02.04.2024 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Треті особи в судове засідання 02.04.2024 не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, 16.11.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс" (Експедитор) було укладено Договір № 2444 на транспортно-експедиторські послуги (далі - Договір на транспортно-експедиторські послуги), відповідно до п. 1.2 якого Замовник доручає, а Експедитор зобов`язується забезпечувати транспортне обслуговування, а також організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України згідно заявок, наданих Замовником.

Крім того, 20.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" (Підрядник) було укладено Договір підряду №2358 (далі - Договір) у якому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на території Замовника виконати своїм персоналом (чоловічої статі) вантажно-розвантажувальні роботи та інші роботи в підрозділах Замовника, роботи з переміщення деталей та заготовок між відділеннями дільниці згідно технологічного маршруту виготовлення виробів (у разі необхідності) по заявках Замовника та в обсягах, погоджених із Замовником відповідно до Додатків №1, № 1а (п. 1.1 Договору), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити відповідно до умов даного Договору дані Роботи (п. 1. 2 Договору);

- розрахунки проводяться на підставі погодженої сторонами вартості послуг 1 людино/години (п. 2.2 Договору);

- термін оплати за виконані роботи становить 30 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт на підставі рахунку Підрядника (п. 2.4 Договору);

- здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами приймання виконаних робіт, заповненими належним чином (п. 3.2 Договору);

- підрядник несе, зокрема, повну матеріальну відповідальність за схоронність товарів і вантажів, а також майна Замовника при виконанні вантажно-розвантажувальних та інших складських робіт (п. 5.2 Договору);

- цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 10.04.2022 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 8.1 Договору).

Сторонами також підписано: Додаток № 1 до Договору; Додаток № 1а до Договору - Консолідована заявка на виконання вантажно-розвантажувальних та складських робіт; Додаток № 2 до Договору - Перелік пунктів щодо розмежування відповідальності між Замовником і Підрядником з питань охорони праці, промислової безпеки, цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, електробезпеки, безпеки дорожнього руху та навколишнього природного середовища при укладанні договорів з підрядними організаціями.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань за Договором, Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" (Підрядник) виконано вантажно-розвантажувальні та інші складські роботи, а Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) прийнято результати робіт про що сторонами складено акт надання послуг № 24 від 25.02.2022 року на суму 649 929,84 грн, акт надання послуг № 30 від 25.03.2022 року на суму 2 261, 76 грн, акт надання послуг № 31 від 25.03.2022 року на суму 299 656,56 грн, акт надання послуг № 37 від 08.04.2022 року на суму 139 161, 12 грн.

Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс на виконання умов Договору було виставлено відповідні рахунки на оплату виконаних робіт: № 24 від 25.02.2022 року на суму 649 929, 84 грн, №30 від 25.03.2022 року на суму 2 261,76 грн, №31 від 25.03.2022 року на суму 299 656, 56 грн, № 37 від 08.04.2022 року на суму 139 161,12 грн.

Оскільки Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" своєчасно не виконало умов Договору щодо оплати виконаних робіт, Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" 23.09.2022 року було направлено останньому претензію-вимогу № 17.

З огляду на відсутність реагування на зазначену вище претензію-вимогу та вважаючи свої права порушеними, Приватне науково-виробниче підприємство "Теплокомунсервіс" звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 327 336,14 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 20.12.2021 року між сторонами Договору підряду № 2358, з яких 1 091 009,28 грн основний борг, 31 860,34 грн 3% річних, 204 466,52 грн інфляційні втрати.

В подальшому, 19.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Палладін 49" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декс-Транс" (Замовник) було укладено Договір №19/01 на перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до п. 1.1 якого у строк і на умовах, визначених цим Договором, Перевізник зобов`язується доставити увірений йому Замовником вантаж по маршруту: м. Горішні Плавні, Полтавська обл., - м. Краматорськ, Донецька обл., автомобілем ДАФ НОМЕР_2, н/п НОМЕР_1 і видати його уповноваженій на прийом особі, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену цим Договором і додатками до нього плату.

Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у зустрічній позовній заяві стверджує, що 20.01.2022 року під час виконання працівниками Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" вантажно-розвантажувальних робіт на дільниці бази обладнання СВЛ Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відбулося пошкодження транспортного засобу державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом НОМЕР_3 (власник ТОВ «Палладін 49»), що був виставлений під завантаження конусом дробарки експедиторами.

Представниками ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" було складено Миттєвий звіт про інцидент в якому зафіксовано наступне :

- короткий опис інциденту : при виконанні робіт з перевантаження конуса дробарки ККД, вага 85 т, з думпкара на трал двома кранами Liebherr LTM 1200 та Liebherr LTM 1220 сталося зісковзування стропа, внаслідок чого відбулося падіння хвостової частини конуса дробарки на трал, пошкодивши його. При виконанні розвантажувальних робіт, працівників в зоні дії кранів не було. Потерпілих немає;

- причина інциденту: нерівномірне підняття вантажу кранами.

Представниками ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" також було складено Акт розслідування інциденту від 21.01.2022 в якому зафіксовано, зокрема, наступне :

- причини виникнення аварії: внаслідок неправильної оцінки ризиків виникнення аварійної ситуації, що в подальшому відобразилось у неправильній строповці, а також неузгодженості дій машиністів кранів під керівництвом майстра ОСОБА_5 при підйомі та переміщенні конусу (нерівномірне підняття у горизонтальній площині конуса дробарки);

- висновки комісії: всі механізми кранів, прилади безпеки, знімні вантажозахоплювальні пристосування знаходились у технічно справному стані. Інцидент відбувався з вини робітників ПНВП "Теплокомунсервіс", так як перед виконанням робіт двома автомобільними кранами виконали строповку та підняття конуса недостатньо оцінивши ризики виникнення аварійної ситуації.

Також позивач за зустрічним позовом на підтвердження вини відповідача за зустрічним позовом посилається на Акт від 20.01.2022, який підписаний представниками ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Декс-Транс", ТОВ "Палладін 49" та ПНВП "Теплокомунсервіс". В даному акті зафіксовано, що під час виконання робіт з навантаження автомобіля відбулося зісковзування стропа, внаслідок чого сталося падіння конусу дробарки на причіп державний номер НОМЕР_1 . Вантажні роботи виконувало ПНВП "Теплокомунсервіс", на підставі договору підряду з ПрАТ "Полтавський ГЗК", вантажопідіймальні крани належать ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Актом розслідування інциденту від 28.01.2022, складеного комісією Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" зроблено наступні висновки:

- вантажно-розвантажувальні роботи з переміщення вантажу велись відповідно до укладеного між сторонами договору підряду №2358 від 20.12.2021, з дотриманням усіх нормативних актів, що потребує виконання таких робіт та отримання усіх належних інструктажів та допуску працівників;

- стропування, розміщення кранів та вантажного транспортного засобу перевізника відбулось у відповідності до нормативних документів, що стосується виконання таких робіт;

- падіння вантажу з висоти відбулось внаслідок сходу стропи з одного боку вантажу в процесі переміщення від думпкару до причепу вантажного автотранспорту. Сход стропи відбувся внаслідок несинхронного з різною швидкістю розвороту стріл кранів, невиконання кранівниками команду керуючого роботами майстра ОСОБА_4 щодо зупинки роботи кранів для узгодженості дій та уникнення падіння вантажу;

- безпосередніми винуватцями падіння вантажу комісія вважає кранівників, які керували кранами та проігнорували команду керуючого виконанням робіт ОСОБА_4, внаслідок чого і відбувся даний інцидент.

Судовим експертом проведено експертизу за наслідками якої складено Висновок №2-22 від 26.01.2022, яким встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику напівпричепа NООТЕВООМ MCO-97-06V, державний номер НОМЕР_3 складає 1526581,98 грн. Також в даному висновку зазначено, що власником вищевказаного напівпричепу є ТОВ "Палладін 49" на підставі свідоцтва про реєстрацію СХТ №610692 від 13.01.2022.

Платіжним дорученням №14772 від 26.04.2022 ПрАТ "Полтавський ГЗК" сплатило 1000000,00 грн ТОВ "Палладін 49" - власнику транспортного засобу НОМЕР_2 з напівпричепом NООТЕВООМ НОМЕР_3.

ПрАТ "Полтавський ГЗК" неодноразово зверталось до ПНВП "Теплокомунсервіс" із претензіями від 26.05.2022, 28.09.2022 про відшкодування збитків у результаті пошкодження транспортного засобу на суму 1 000 000,00 грн. та із листом від 07.11.2022 про зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Приймаючи до уваги незадоволення вищевказаних звернень, ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до місцевого господарського суду із зустрічним позовом про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" 1000000,00 грн шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23: первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" 1091009,28 грн основного боргу, 31860,34 грн 3% річних, 204466,52 грн інфляційних втрат та 19910,05 грн витрат по сплаті судового збору; відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" оскаржує рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст.1188 Цивільного Кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди (збитків) необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою (збитками), вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Як вже зазначалось вище, 20.01.2022 року під час виконання працівниками Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" вантажно-розвантажувальних робіт з думпкару до причепу вантажного автомобіля на дільниці бази обладнання СВЛ Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", відбулося зісковзування стропа, внаслідок чого сталося падіння конусу дробарки на напівпричіп Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладін 49» NООТЕВООМ MCO-97-06V, державний номер НОМЕР_3 , у зв`язку із чим останній отримав механічні пошкодження. Розмір завданої шкоди власнику напівпричепа NООТЕВООМ MCO-97-06V, державний номер НОМЕР_3 складає 1526581,98 грн згідно висновку експерта №2-22 від 26.01.2022.

Наявні в матеріалах справи документи та пояснення сторін свідчать про те, що Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" допустило до виконання робіт бригаду Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" у наступному складі: майстер ОСОБА_1 , стропальник ОСОБА_2 , стропальник ОСОБА_3 .

В свою чергу, вантажопідіймальні крани Liebherr, кранівники та стропи, для проведення вищевказаних робіт, були виділені Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Зазначені вантажопідіймальні крани належать Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується Актом від 20.01.2022.

Стропальники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під керівництвом майстра ОСОБА_4 здійснили строповку вантажу з думпкару після чого кранівники Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" із використанням належних відповідачу за первісним позовом вантажопідіймальнів кранів Liebherr почали переміщувати вантаж (конус дробарки) з думпкару на напівпричіп NООТЕВООМ MCO-97-06V, державний номер НОМЕР_3 за командою майстра ОСОБА_4 .

Під час переміщення вантажу кранівниками Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з думпкару на напівпричіп, відбулося зісковзування стропа, внаслідок чого сталося падіння конусу дробарки на напівпричіп NООТЕВООМ MCO-97-06V, державний номер НОМЕР_3 .

Як вбачається із Акту розслідування інциденту від 21.01.2022, Миттєвого звіту про інцидент від 20.01.2022 та Акту розслідування інциденту від 28.01.2022, падіння конусу дробарки на напівпричіп державний номер НОМЕР_3 , відбулося внаслідок неузгоджених (несинхронних) дій кранівників, що призвело до нерівномірного підняття вантажу кранами.

Також в Акті розслідування інциденту від 28.01.2022 зазначено, що отримавши від майстра ОСОБА_4 команди, кранівники автокранів почали діяти несинхронно (з різною швидкістю), що призвело до розходження стріл кранів. Керівник робіт майстер ОСОБА_4 негайно надав команду кранівникам (голосом та рухами) зупинити рух кранів для відновлення синхронності розвороту кранів, але переміщення вантажу кранами було продовжено, що призвело до сходу стропи з одного боку вантажу, внаслідок чого вантаж впав однією стороною на причеп вантажного автомобіля чим завдав його ушкодження.

Наведене вище свідчить про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що падіння вантажу з думпкару на напівпричіп Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладін 49» державний номер НОМЕР_3 , відбулось саме внаслідок неправомірних дій Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" (його працівників) під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Також колегія суддів зазначає, що в діях Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" не вбачається наявності вини та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, як обов`язкових елементів складу господарського правопорушення із наявністю яких діюче законодавство пов`язує можливість для стягнення шкоди (збитків).

Навпаки, наявні в матеріалах справи документи свідчать про неузгодженість дій кранівників відповідача за первісним позовом, які здійснювали керування вантажопідіймальними кранами Liebherr, що належать Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".

В свою чергу, згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Приймаючи до уваги, що джерела підвищеної небезпеки (вантажопідіймальні крани Liebherr) належать відповідачу за первісним позовом, керування кранами здійснювалось працівниками Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", саме останнє є відповідальним за відшкодування шкоди (збитків), завданих напівпричіпу Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладін 49» державний номер НОМЕР_3 .

Усвідомлення Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" свого обов`язку із відшкодування шкоди (збитків) внаслідок падіння конусу дробарки на напівпричіп Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладін 49» підтверджується також фактом перерахування відповідачем за первісним позовом на користь третьої особи 1 000 000,00 грн. на підставі платіжного доручення №14772 від 26.04.2022.

Доводи апелянта, що судом першої інстанції не надано правову оцінку п.5.2 договору підряду №2358 від 20.12.2021, яким встановлено, що підрядник несе повну матеріальну відповідальність за схоронність товарів і вантажів, а також майна замовника при виконанні вантажно-розвантажувальних та інших складських робіт, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції оскільки в даному випадку пошкодження були завдані майну Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладін 49», а не Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".

Крім того, як вже зазначалось вище, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України наявності в діях Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" всіх елементів складу господарського правопорушення.

Наведене вище свідчить про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" про стягнення шкоди в розмірі 1 000 000,00 грн.

Доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23 в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Крім того, як вже зазначалось вище, Приватне науково-виробниче підприємство "Теплокомунсервіс" просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в Східному апеляційному господарському суді.

Під час розгляду вищевказаної заяви Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс", судова колегія апеляційного господарського виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи є заявлена сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається із відзиву на апеляційну скаргу, Приватне науково-виробниче підприємство "Теплокомунсервіс" надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які останнє очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 12 500,00 грн. (фактично сплачено 10 000,00 грн.).

В судовому засіданні 02.04.2024 представник Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між Адвокатським об`єднанням «Право та партнерство» (надалі - Адвокатське об`єднання) та Приватним науково-виробничим підприємством "Теплокомунсервіс" (надалі - Клієнт) було укладено договір №1/05/23 про надання правової (правничої допомоги) від 30.05.2023 за умовами п.1.1 якого Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту всі види правової (правничої) допомоги протягом усього строку дії цього Договору (в тому числі захист інтересів в судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів).

Згідно п.1.2. договору про надання правничої допомоги, правова допомога надається Адвокатським об`єднанням на підставі окремих письмових заявок клієнта на отримання правничої допомоги.

На підтвердження фактів надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги Клієнту відповідно до умов цього договору складаються акти надання правової допомоги (п.1.4. договору про надання правничої допомоги).

Згідно п.4.1. договору про надання правничої допомоги, вартість послуг (гонорар) за цим Договором визначається згідно з попередньо узгодженою Заявкою.

Оплата гонорару здійснюється Клієнтом в національній валюті України (гривні) у безготівковій формі на рахунок Адвокатського об`єднання протягом 3-х днів з моменту підписання Акту, зазначено в п.1.4. договору. (п.п.4.2, 4.3 договору про надання правничої допомоги).

Крім того, між Адвокатським об`єднанням «Право та партнерство» (надалі - партнер 1) та адвокатом Сакало Андрієм Анатолійовичем (надалі - партнер 2) було укладено партнерську угоду №1-3/06/23 від 07.06.2023 (надалі - партнерська угода) за умовами п.1.1. якої партнери домовились діяти спільно з метою надання кваліфікованої, оперативної, комплексної правової (правничої) допомоги фізичним та юридичним особам усіх форм власності.

Згідно п.2.1. партнерської угоди партнери домовились, що у разі необхідності діяти спільно, у кожному окремому випадку та в залежності від розподілу прав та обов`язків, один із партнерів набуває статусу Замовника правової допомоги, інший - Виконавця.

Вид та обсяг правової допомоги визначається окремо в кожному індивідуальному випадку Замовником правової допомоги та оформлюється Завданням, яке є Додатковою угодою до даного договору (п.2.2. партнерської угоди).

Згідно п.2.4. партнерської угоди за результатами виконання Завдання, Виконавець готує Акт здачі-прийому правової допомоги та передає його Замовнику. Вказаний Акт повинен містити вид правової допомоги, яка надавалась відповідно до Завдання, розрахунок затраченого часу та кінцеву вартість. У разі необхідності надання інших видів правової допомоги, які не передбачені Завданням, але були необхідні для досягнення цілі визначеної Завданням, Виконавець надає письмове погодження дозволу із Замовником на надання іншого виду правової допомоги, не передбаченого Завданням.

Розрахунок за надані послуги здійснюється в національній валюті України, в безготівковій формі на банківські рахунки Партнерів, що зазначені в цій угоді (п.2.5. партнерської угоди).

Згідно Заявки від 01.03.2024 на отримання правничої допомоги за Договором №1/05/23 від 30.05.2023, Приватне науково-виробниче підприємство "Теплокомунсервіс" замовило у Адвокатського об`єднання «Право та партнерство» надання послуг наступного змісту:

- провести юридичний аналіз матеріалів апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23, надати додаткові консультації, розробити та представити правову позицію захисту в апеляційній судовій інстанції (2500 грн./год);

- скласти та узгодити зміст відзиву на апеляційну скаргу, забезпечити своєчасне його направлення до суду, іншим учасникам справи (2500 грн./год);

- забезпечити участь адвоката в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги (із розрахунку одне засідання - 1 год. часу робіт) (2500 грн. / год.).

Згідно Акту приймання-передачі виконаних послуг від 07.03.2024 за Договором про надання правничої допомоги №1/05/23 від 30.05.2023, Адвокатським об`єднанням «Право та партнерство» надало Приватному науково-виробничому підприємству "Теплокомунсервіс" наступні послуги:

- проведено юридичний аналіз матеріалів апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23, надано додаткові консультації, розроблено та представлено правову позицію захисту в апеляційній судовій інстанції (2500 грн. (1 год);

- складено та узгоджено зміст відзиву на апеляційну скаргу, забезпечено своєчасне його направлення до суду, іншим учасникам справи (5000 грн. (1 год);

- забезпечено участь адвоката в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги (із розрахунку одне засідання - 1 год. часу робіт) (2500 грн.).

Загальна вартість наданих послуг складає 10 000,00 грн. У Клієнта претензій щодо якості наданих послуг немає.

Приватне науково-виробниче підприємство "Теплокомунсервіс" перерахувало на користь Адвокатського об`єднання «Право та партнерство» 10 000,00 грн. за надану правничу допомогу, що вбачається із платіжної інструкції №516 від 07.03.2024.

За наслідками дослідження наданих на підтвердження заявлених вимог доказів, судова колегія дійшла висновку, що заявлені витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг. Крім того, зазначені адвокатські витрати відповідають критерію реальності та розумності їх розміру.

Апелянт своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не скористався.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо задоволення заяви Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" та стягнення на його користь з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені в Східному апеляційному господарському суді.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/611/23 - залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, код ЄДРПОУ 00191282) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Теплокомунсервіс" (вул. Калнишевського, б.24 кв.28, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, код ЄДРПОУ 31968793) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 03.04.2024 року