Рішення

від 25.01.2024 по справі 922/3889/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2024м. ХарківСправа № 922/3889/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідент номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" (61045, м. Харків, вул. Яроша Отакара, 18, код ЄДРПОУ 43544836) про стягнення 290 270,89грн за участю учасників справи:

відповідача - Казьмірик Я.І.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 284 671,40грн, 3% річних в розмірі 3 186,78грн. та збитки від інфляції в розмірі 2 412,71грн. Судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надані послуги від 22.02.2023 щодо здійснення оплати за виконані позивачем роботи, з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 04.09.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Брезецького Сергія Олександровича залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

08.09.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, справу № 922/3889/23 визнано малозначною, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі ухвали суду від 03.11.2023 подальший розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, у справі почато підготовче провадження та призначено підготовче засідання. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - 5 календарних днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що позивач в порушення п.3.5 договору та п.4.2 Додатку до договору в зазначений строк не виконав взяті на себе зобов`язався, інформація, яка зазначена позивачем про об`єм та кількість годин не відповідає дійсності, а роботи не відповідають по вимогам щодо якості та строкам їх виконання.

Позивач у відповіді на відзив та у письмових поясненнях проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на те, що відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження неналежного виконання позивачем робіт: порушення строків виконання робіт, надання послуг неналежної якості, неможливість використання наданого коду. Як зазначає позивач, з цього приводу з боку відповідача викладено лише нічим не підтвердженні висловлювання. Об`єм виконаних робіт, кількість витрачених годин, які декларував позивач, а також поставлені завдання відповідача фіксувались у системі JIRA. Будь-які зауваження щодо якості та об`єму виконаних робіт, якщо б останні були наявні, були б відмічені в системі Jira, проте витяг з системи управління проектом JIRA Timesheet traking: Projects "DF" Users "serhii.brezetskyi@ideasoft.io" Range from "22/02/2023" to "03/06/2023" про об`єм виконаних робіт, кількість витрачених годин, які декларувала Фізична особа-підприємець Брезецький С.О., який виконував у проєкті завдання під логіном "serhii.brezetskyi@ideasoft.io", а також поставлені завдання ТОВ "Ідеясофт Солюшнс" не містять інформації про наявність зауважень стосовно якості роботи чи затрачених на виконання годин.

Що стосується розбіжностей інформації стосовно витрачених годин та вказаних в актах виконаних робіт та годин, позначених у витязі інформації з системи управління проектом JIRA проект "DF" користувач "serhii.brezetskyi@ideasoft.io", позивач зазначає про те, що причина полягає у тому, що виконання задач відмічалось раз на тиждень, а до кінця останнього звітного періоду, у який позивач працював над проектом "DF" доступ був закритий, тому відображені не усі задачі про виконання.

У запереченнях на відповідь позивача на відзив та додаткових поясненнях відповідач не погоджуючись з доводами позивача, зазначає про те, що твердження позивача про відсутність претензій та скарг щодо якості надання послуг не відповідають дійсності, оскільки 03.05.2023 позивачу було повідомлено про те, що компанія не задоволена його роботою, а також позивачу 24.07.2023 направлено письмове повідомлення в якому, окрім іншого зазначено про порушення умов щодо якості та строків надання послуг. Інформацію про статус завдань, а також витрачених позивачем годин останній вносив і декларував самостійно із власної оцінки, і таким чином відповідну інформацію, кількість годин, а також статус завдань, на думку відповідача, не слід розцінювати як таку, що є погоджена між сторонами, а саме між замовником та виконавцем. Зазначене вище підтверджується інформацію про дії користувача Sergii Brezetskiy в системі управління задачами Jira.

Як зазначає відповідач, позивач лише 12.04.2023 передав фрагменти коду в репозиторій, тобто з простроченням строків на виконання робіт, не дивлячись на те, що, як декларує позивач, він працював по 8 годин в день починаючи з 23.02.2023. В свою чергу, фрагменти переданого програмного коду позивачем не відповідають стандартам якості, які за загальними правилами визначаються до такого виду програмування. В результаті неякісного виконання робіт позивачем, замовнику довелося передоручити виконання відповідних завдань іншим розробникам, які були змушені створити новий відповідний код програмного забезпечення на проекті на відповідних завданнях, які доручалися позивачу.

В судовому засіданні 07.12.2023 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті на 28.12.2023.

28.12.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2024, про що постановлено протокольну ухвалу.

Проте судове засідання призначене на 18.01.2024 не відбулося, оскільки наказом голови суду № 02 від 09.01.2024 на цей період було встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим суд прийняв рішення про перенесення розгляду даної справи по суті з 18.01.2024 на 25.01.2024, про що 15.01.2024 було постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 25.01.2024 оголошено перерву до 25.01.2024 о 16:30 для надання можливості відповідачу ознайомитись з наданими позивачем додатковими поясненнями у справі.

Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач у призначене судове засідання 25.01.2024 не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи по суті, в задоволенні якого суд відмовив, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує повністю, просить суд в його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь позивача на відзив та додаткових поясненнях.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

22.02.2023 між Фізичною особою-підприємцем Брезецьким Сергієм Олександровичем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеясофт Солюшнс" (відповідач) укладено договір про надання послуг (далі договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов`язання щодо надання відповідачу послуг та виконання для нього робіт з комп`ютерного програмування, консультування з питань інформатизації та інших робіт і послуг у сфері ІТ (далі - роботи) в порядку, обсязі та на умовах, викладених в даному договорі та додатках до нього, які є його невід`ємною частиною.

За умовами п.2.3 договору позивач зобов`язався виконувати всі роботи самостійно, забезпечувати високу якість виконаних робіт та їх повну відповідність вимогам відповідача та умовам даного договору.

З метою підтвердження факту виконання робіт позивачем в цілому, або виконання конкретного етапу робіт на певну дату сторони, відповідно до п.3.4 договору, складають відповідний акт виконаних робіт, що є необхідною підставою для здійснення розрахунків з позивачем.

Якість робіт повинна відповідати вимогам відповідача, стандартам, технічним умовам іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, що застосовуються до певного виду програмних продуктів та робіт (п.3.5 договору).

У п.4.1 договору сторони погодили, що вартість робіт та порядок їх оплати визначаються у додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом одного року. При відсутності заяви однієї із сторін про намір припинити дію договору, яка має бути направлена іншій стороні не пізніше ніж за 30 днів до його закінчення, він вважається автоматично пролонгованим на наступний рік (п.6.1 договору).

Відповідно до п.6.2 договору даний договір може бути розірваним достроково за ініціативою будь-якої із сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не пізніше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати припинення договору.

Обсяг робіт, строки їх виконання, вартість та порядок оплати сторони погодили у додатку від 22.02.2023 до договору, а саме: позивач взяв на себе зобов`язання виконати наступні роботи та надати послуги:

- розробляти комп`ютерні програмні модулі та додатки у відповідності із вимогами відповідача;

- допрацьовувати комп`ютерні програмні модулі та додатки, виправляти недоліки та усувати дефекти;

- розробляти документацію до програмних продуктів;

- розробляти плани та оцінки розробки програмних продуктів, проводити аналізі проектування комп`ютерних програм;

- тестувати програмні продукти та їх компоненти, в тому числі шляхом створення відповідних комп`ютерних програм, документувати отримані результати.

У п.3 додатку до договору позивач в результаті виконання робіт надає відповідачу:

- вихідні та об`єктні коди розробленого програмного продукту, що мають бути завантажені до відповідної системи контролю версій, обраної відповідачем;

- документацію, передбачену вимогам відповідача.

У п.4.3 додатку до договору сторони погодили, що позивач зобов`язується повідомити відповідача про неможливість виконати певне завдання протягом одного дня з моменту отримання. У разі якщо позивач не повідомить відповідача про не можливість виконати завдання вважається, що позивач погодився виконати завдання в порядку, запропонованому відповідачем та має повідомити останньому орієнтовний час, необхідний позивачу для виконання завдання та узгодити його із відповідачем.

Під час виконання робіт позивач зобов`язався щоденно вести облік часу, який було витрачено ним на виконання робіт, а також надавати відповідачу інформацію щодо ходу виконання робіт (п.4.4 додатку до договору).

Вартість робіт позивача, за умовами п.5.1 додатку до договору, визначається виходячи із кількості годин, витрачених позивачем на їх виконання та включає вартість виключних майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності, створені позивачем при виконанні робіт. Вартість однієї години, витраченої позивачем на виконання робіт становить 1 164,60грн.

Оплата робіт здійснюється відповідачем в гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт за звітній період, якщо інший порядок не буде узгоджено сторонами. Фактична вартість робіт, що підлягає оплаті, визначається сторонами в акті виконаних робіт (п.5.2 додатку до договору).

На виконання умов договору, позивач засобами електронного зв`язку, а саме Telegram, отримав від відповідача лист, який містив інформацію стосовно надання позивачу доступу до корпоративної електронної пошти у системі відповідача, які в свою чергу використовувались позивачем для отримання доступу до системи JIRA та проекту DelFin (DF), в яких здійснювався контроль над розподілом завдань між виконавцями проекту, інформація щодо виконаних робіт та облік витраченого виконавцями часу.

За допомогою погодженого між сторонами нікмейку позивач ідентифікувався у JIRA, проте 12.04.2023 цей доступ позивачу було скасовано відповідачем та починаючи з 13.04.2023 позивач був позбавлений можливості отримання завдання, здійснювати відображення результатів виконання робіт у системі JIRA, та відповідним чином фіксувати результати роботи над проєктом та витрачений час.

03.05.2023 на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення про розірвання договору про надання послуг від 22.02.2023 та припинення його дії з 03.06.2023.

06.06.2023 позивач направив на адресу відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт, які відповідачем отримані не були.

29.06.2023 позивач направив на адресу відповідача лист з актами виконаних робіт за лютий, березень, квітень 2023 року щодо врегулювання наявної заборгованості за цими актами.

Відповідач листом від 24.07.2023 повідомив позивача про незгоду з розрахунками стосовно сум заборгованості та про відмову від підписання актів виконаних робіт.

За розрахунком позивача в період дії договору з 22.02.2023 по 03.06.2023 ним виконано відповідно до вимог відповідача обсяг робіт, згідно із актами прийняття-передачі виконаних робіт на загальну суму 330 746,40грн, з яких відповідачем частково сплачено 40 000,00грн. Залишок не сплаченої відповідачем суми, за розрахунком позивача становить 284 671,40грн, які відповідачем до теперішнього часу не сплачені. На суму основного боргу позивачем здійснено нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч.1 ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до змісту ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).

За приписами ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Оскільки предметом позову є стягнення коштів за договором підряду за виконані позивачем роботи, до предмету доказування входить встановлення обставин щодо виконання/невиконання позивачем робіт, за які останній просить стягнути кошти з відповідача.

Як вже було встановлено судом, відповідно до умов п.3.4 договору з метою підтвердження факту виконання робіт позивачем в цілому, або виконання конкретного етапу робіт на певну дату сторони складають відповідний акт виконаних робіт, що є необхідною підставою для здійснення розрахунків із позивачем.

В обґрунтування виникнення зобов`язань зі сплати послуг позивач зазначає акти прийняття-передачі виконаних робіт від 01.03.2023, 01.04.2023 та 01.05.2023, які є непідписаними з боку двох сторін та були направлені позивачем на адресу відповідача 06.06.2023, тобто вже після припинення договору.

З аналізу вказаних актів судом вбачається, що позивачем не зазначено роботи, які відповідали б переліку робіт, визначеному сторонами у п.1 додатку до договору, а саме щодо розроблених модулів, програмних продукцій, виправлення недоліків, тестування чи виготовлення документації до програмної продукції. Також вказані акти не містять інформації та не підтверджують, що позивачем було передано відповідачу вихідні та об`єктні коди розробленого програмного продукту, а також документацію.

Крім того, як вбачається з актів приймання-передачі робіт позивачем зазначено кількість витраченого часу, які не відображають об`єктивні дані, а саме час, потрачений саме на розроблення програмних кодів, документації до них, відповідно до завдань відповідача.

Позивачем не надано суду доказів погодження з відповідачем кількості годин, необхідних для виконання завдань, як це передбачено умовами п.4.3 додатку до договору.

Також суд звертає увагу на те, що у акті приймання-передачі виконаних робіт позивачем зазначено, що він 04.04.2023 перебував на лікарняному, проте цей день також включено ним до обсягу робіт чи послуг, які були надані позивачем відповідачу, та зафіксовано як витрачений робочий час - 8 годин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поведінка позивача не може бути суперечливою відповідно до доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) в основу якої покладений принцип добросовісності.

Також суд критично ставиться до доводів позивача щодо якості виконаних ним робіт, оскільки в матеріалах справи містяться докази повідомлення відповідачем позивача про невідповідність робіт вимогам щодо якості та строків їх виконання.

Так, відповідач 10.04.2023 та 11.04.2023 звертався до позивача з проханням передати розроблений ним код програмного забезпечення, що підтверджується фрагментом з листування з позивачем в мессенджері "Telegram".

Фрагменти коду в репозиторій було передано позивачем 12.04.2023, тобто з простроченням строків на виконання робіт.

При цьому, як зазначає відповідач, фрагменти переданого програмного коду позивачем не відповідають стандартам якості, які за загальними правилами визначаються до такого виду програмування, зокрема:

- програмний код містить помилки у функціонуванні, що підтверджується наступними фрагментами з коду:

- не дотримано стандарт стосовно покриття типізацією коду, що підтверджується використання по всьому проєкту типу "any", або зовсім він не представлений для змінних та немає жодних типів, в які повинна повертати функція;

- фрагменти коду містять ознаки міграції програмного коду з інших проектів (не проекту замовника), що підтверджується звітом щодо виявлених проблем на проекті, які підготовлені особами, відповідальними за проекти відповідача.

В результаті неякісного виконання позивачем робіт, відповідач передоручив виконання відповідних завдань іншим розробникам, які створили новий код програмного забезпечення на проекті на відповідних завданнях, які доручалися позивачу, що підтверджується відповідною інформацією з системи управлення завданнями Jira.

Так, завдання "Admin list", "Bot functionality", "Сonfigure supported pools", "Log In/Log out via wallet" були передані на виконання іншим розробниками відповідача, зокрема, Vlad Petrovych, Roman Amelchenko, Aleksandr Buialskii, та іншим.

Дані факти позивачем не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Надані відповідачем документи, є більш вірогідними та спростовують твердження позивача щодо належного та якісного виконання робіт у строки, обумовлені договором.

Позивачем не надано суду, а матеріали справи не містять доказів реально витраченого часу на виконання робіт, як і доказів виконання робіт, які є предметом укладеного між сторонами договору, у строк та належної якості.

Враховуючи викладене та в повному обсязі дослідивши обставини справи на предмет обґрунтованості стягнення коштів в розмірі 284 671,40грн, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 186,78грн та збитків від інфляції в розмірі 2 412,71грн є похідними від вимоги про стягнення 284 671,40грн, суд також не вбачає правових підстав для їх задоволення.

За таких обставин, суд дійшов про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "05" лютого 2024 р.

Суддя Т.А. Лавренюк