Рішення

від 02.02.2024 по справі 922/4878/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4878/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Паувер-Он» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 57 А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Бест-Абразив" (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 2-В) про стягнення 123066,44 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паувер-Он» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Бест-Абразив", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки № 08/02/22 від 08.02.2022 в розмірі 92597,40 грн., 3 % річних в розмірі 4794,77 грн. та інфляційні витрати в розмірі 25674,27 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 08/02/22 від 08.02.2022, в частині здійснення покупцем повної та своєчасної оплати вартості отриманого у власність від позивача товар у встановлені договором строки.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, ці витрати складаються з витрат з оплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд даної справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа від 15.12.2023, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 04.12.2023 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Разом з тим, відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.12.2023, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Торгівельно-виробнича компанія "Бест-Абразив" (код ЄДРПОУ 40846129) повернулась 13.12.2023 на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення поштового зв`язку: адресат відсутній за вказаною адресою.

Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи було направлено на офіційну електронну пошту відповідача ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 04.12.2023, повідомлену позивачем у позовній заяві та зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Окрім цього, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначена телефонограма прийнята керівником відповідача Кріцин О.О.

Таким чином, обставини справи свідчать, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд установив наступне.

Матеріалами справи установлено, що 08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паувер-Он" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВК "Бест-Абразив" (покупець) було укладено договір поставки №08/02/22-1 (далі - Договір) (а.с. 9-11), відповідно до умов пункту 2.1. якого, постачальник зобов`язується передати у власності покупця продукцію (товар), найменування, кількість, комплектність, ціна та асортимент якого визначені у рахунках-фактурах, а покупець зобов`язується прийняти такий товар, та оплатити його повну вартість згідно умов Договору.

Відповідно до умов пунктів 4.3.-4.5. Договору, розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахунку 100% передоплати вартості кожної партії товару з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

За домовленістю сторін постачальник має право постачати товар без одержання передоплати від покупця. У цьому випадку покупець зобов`язується оплатити поставлений товар в строк до 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Документом, що підтверджує факт зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника є відповідна виписка з його банківського рахунку.

Відповідно до п. 5.3. Договору, документом, що засвідчує факт та обсяг передачі товару покупцю є відповідний товаророзпорядчий документ, що підписується представниками обох сторін.

Так, позивачем (постачальником), на виконання умов Договору 11.02.2022 було поставлено відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 92597,40 грн. з ПДВ, про що свідчить подана позивачем разом з позовом належним чином засвідчена копія видаткової накладної № 17 від 11.02.2023 (а.с. 12).

Відповідно до п. 7.1. Договору, Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань, прийнятих відповідно до умов Договору, згідно діючого законодавства.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідач товар у власність від позивача тримав, проте його вартість у встановлені Договором строки не сплатив внаслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 92597,40 грн., яка залишилась відповідачем несплаченою.

У зв`язку з наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивач 02.10.2023 надіслав на адресу відповідача претензію від 02.10.2023, в якій викладено вимогу до відповідача про сплату заборгованості (а.с. 13-16).

Проте відповідач зворотної відповіді не надав та заборгованість позивачу не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки №08/02/22-1 від 08.02.2022, у зв`язку із чим набули взаємних прав і обов`язків.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується копіями видаткових та товарно-транспортних накладних, долучених до матеріалів справи (11-28).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідач обставини про дійсність поставки та проти наявності заборгованості зі свого боку не спростував, отже не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, в результаті утворилась заборгованість на загальну суму 92597,40 грн.

Згідно з умовами пунктів 4.3.-4.5. Договору, розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахунку 100% передоплати вартості кожної партії товару з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

За домовленістю сторін постачальник має право постачати товар без одержання передоплати від покупця. У цьому випадку покупець зобов`язується оплатити поставлений товар в строк до 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Документом, що підтверджує факт зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника є відповідна виписка з його банківського рахунку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт наявності заборгованості у розмірі 92597,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем зі свого боку не спростований, у зв`язку чим суд вважає позовні вимоги в частині заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 92597,40 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 4794,77 грн. та інфляційні втрати у розмірі 25674,27 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Оскільки відповідач порушив грошове зобов`язання, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для застосування у даній справі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, судом установлено, що позивач просить правомірно стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 4794,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25674,27 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Бест-Абразив" (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 2-В, код ЄДРПОУ 40846129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паувер-Он" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 57 А, код ЄДРПОУ 39337211) - 92597,40 грн. заборгованість за договором поставки № 08/02/22 від 08.02.2022; 4794,77 грн. 3 % річних; 25674,27 грн. інфляційних втрат та 2684,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "02" лютого 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв