Ухвала

від 31.01.2024 по справі 927/1124/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31 січня 2024 року м. Чернігів справа № 927/1124/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали клопотання ліквідатора Карлової І.В. по справі за заявою ліквідаційної комісії боржникаБОРЖНИК: Комунальне підприємство «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Чернігівська, 128про порушення справи про банкрутство

за участі представників учасників у справі про банкрутство:

від кредиторів: не з`явилися

від боржника: Карлова І.В. - ліквідатор

В судовому засіданні 18.01.2024 прийняв участь представник Ніжинської міської ради Чернігівської області Рашко А.М. (в порядку самопредставництва)

Ухвала виноситься після перерви, оголошеної в попередньому засіданні з 18.01.2024 по 31.01.2024, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 31.01.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Головою ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» (надалі - боржник) подана заява про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), яка ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.12.2016 була прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 20.12.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, обов`язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» Карлову І.В.

29.12.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 24.12.2023 № 22/12-1 ліквідатора Карлової І.В. (надалі - Клопотання), яким остання просить стягнути з Ніжинської міської ради:

58 185,00 грн заборгованості по оплаті послуг по виконанню повноважень голови ліквідаційної комісії боржника у період з 21 березня 2016 року по 20 грудня 2016 року;

866 310,00 грн заборгованості по виплаті основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута у період з червня 2018 року і по теперішній час.

Вимоги в частині стягнення 58 185,00 грн ліквідатор Карлова І.В. обумовлює невиконанням, на її думку, Ніжинською міською радою рішення восьмої сесії VII скликання від 18.02.2016 № 3-8/2016 «Про припинення юридичної особи за рішенням засновника шляхом ліквідації комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» в частині фінансового забезпечення ліквідації підприємства (п. 5); як наслідок - оплата роботи голови ліквідаційної комісії Карлової І.В. здійснена не була.

Щодо стягнення з Ніжинської міської ради 866 310,00 грн заборгованості по виплаті основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута Карлова І.В. зазначає, що, на її переконання, оскільки органом місцевого самоврядування були вчинені дії, що призвели до банкрутства підприємства і що було встановлено в судовому порядку, саме міська рада має повністю розрахуватись з ліквідатором.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.01.2024 постановлено:

Клопотання прийняти та приєднати до матеріалів справи;

призначити розгляд Клопотання в судовому засіданні на 18 січня 2024 року;

встановити процесуальний строк для подання Ніжинською міською радою заперечень на Клопотання - до 15.01.2024 включно.

Кредитори належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 18.01.2024 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.

16.01.2024, у встановлений судом процесуальний строк (здані для відправки до відділення поштового зв`язку 11.01.2024), до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 11.01.2024 № 01.1-15/58 на клопотання, яким Ніжинська міська рада просить відмовити в його задоволенні.

В обгрунтування своїх заперечень щодо стягнення 58 185,00 грн орган місцевого самоврядування зазначає, що, на його думку, з моменту призначення Карлової І.В. головою ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» вона набула повноважень з управління юридичною особою, а тому нарахування та виплата заробітної плати за період з 21 березня 2016 року по 20 грудня 2016 року мала здійснюватись за рахунок коштів підприємства (з фонду заробітної плати).

Щодо вимог в частині стягнення 866 310,00 грн Ніжинська міська рада вказує, що згідно законодавства України (ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент призначення ліквідатора (20.12.2016)) та ст. 30 нині діючого Кодексу України з процедур банкрутства) грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора здійснюється за рахунок коштів, авансованих кредитором або боржником, а у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Також орган місцевого самоврядування посилається на практику Верховного Суду стосовно того, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16).

Тобто, на переконання міської ради законодавством чітко визначений розмір грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та джерела її формування, строки виплати тощо.

Оскільки Ніжинська міська рада Чернігівської області не є ані кредитором, ані боржником у справі № 927/1124/16 відсутні підстави для стягнення з неї відповідних коштів.

Також 16.01.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 11.01.2024 № 01.1-15/59 про застосування наслідків пропуску строків позовної давності в частині стягнення 58 185,00 грн заборгованості по оплаті послуг по виконанню повноважень голови ліквідаційної комісії боржника у період з 21 березня 2016 року по 20 грудня 2016 року.

В судовому засіданні 18.01.2024 оголошено перерву до 31.01.2024; повідомлено кредиторів про призначення судового засідання, а також про те, що участь в цьому судовому засіданні їх повноважних представників не є обов`язковою.

Кредитори належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 31.01.2024 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.

Повноважний представник Ніжинської міської ради Чернігівської області в судовому засіданні 18.01.2024 під розписку був повідомлений про дату, час та місце проведення наступного судового засідання, однак після перерви 31.01.2024 до суду не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення ліквідатора Карлової І.В. та повноважного представника Ніжинської міської ради Чернігівської області, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення Клопотання по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

постановляючи вищезгадану ухвалу від 09.12.2016, з`ясовуючи наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, суд встановив, зокрема те, що «Комунальне сільськогосподарське підприємство «Флора» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 03.06.1999р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені відомості за № 1 063 120 0000 000438.

Рішенням 45 сесії Ніжинської міської ради Чернігівської області шостого скликання від 14.11.2013р. № 5-45/2013 «Про зміну найменування комунального сільськогосподарського підприємства «Флора» та затвердження Статуту», у зв`язку з розширенням сфери господарської діяльності підприємства та з метою приведення статутних документів у відповідність з діючим законодавством, згідно ст. ст. 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Ніжинської міською радою вирішено змінити назву комунального сільськогосподарського підприємства «Флора» на комунальне підприємство «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою», а також затвердити Статут останнього.

Згідно п. п. 1.2, 1.4, 1.5, 10.1 та 10.4 - 10.6 Статуту комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою», затвердженого рішенням 45 сесії Ніжинської міської ради Чернігівської області шостого скликання від 14.11.2013р. № 5-45/2013, власником підприємства є територіальна громада м. Ніжина в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Засновник - Ніжинська міська рада Чернігівської області (надалі - Засновник), якому підпорядковується комунальне підприємство.

Підприємство є суб`єктом господарювання комунальної форми власності.

Реорганізація і ліквідація підприємства проводиться за рішенням Засновника підприємства, а у випадках, передбачених законодавством України, за рішенням суду або Господарського суду.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється Засновником або уповноваженим ним органом, а в разі визнання підприємства банкрутом - створення і порядок роботи ліквідаційної комісії, а також умови ліквідації самого підприємства визначаються Законом України «Про банкрутство».

Орган, який створює ліквідаційну комісію, встановлює порядок і строки ліквідації підприємства, а також визначає термін подачі заяв кредиторів, який не може бути меншим двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України, припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації (ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України).

У відповідності з п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. …

За змістом ч. ч. 1, 3, 5 ст. 105 Цивільного кодексу України ...

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. …

Рішенням 8 сесії Ніжинської міської ради Чернігівської області сьомого скликання «Про припинення юридичної особи за рішенням засновника шляхом ліквідації комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» від 18.02.2016р. № 3-8/2016 вирішено, зокрема:

припинити діяльність комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» шляхом його ліквідації;

делегувати міському голові повноваження щодо створення ліквідаційної комісії (затвердження персонального складу) та здійснити ліквідаційну процедуру відносно комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» у відповідності до чинного законодавства; …

Розпорядженням міського голови м. Ніжина Чернігівської області від 21.03.2016р. № 65 «Про створення ліквідаційної комісії» була створена ліквідаційна комісія по ліквідації юридичної особи комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» у складі, зокрема арбітражного керуючого Карлової Ірини Вікторівни - голова ліквідаційної комісії.»

Крім того, рішенням VІІІ сесії Ніжинської міської ради Чернігівської області VІІ скликання «Про припинення юридичної особи за рішенням засновника шляхом ліквідації комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» від 18.02.2016 № 3-8/2016 вирішено Управлінню фінансів Ніжинської міської ради Чернігівської області передбачити кошторис для забезпечення ліквідації комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою».

Частиною 4 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, 21.03.2016 до Карлової І.В. перейшли повноваження щодо управління справами Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою», тобто з 21.03.2016 і до 20.12.2016 (дата прийняття Господарським судом Чернігівської області постанови про визнання боржника банкрутом) Карлова І.В. перебувала у трудових відносинах з підприємством; даний факт підтверджується наданою ліквідатором належним чином засвідченою копією витягу з трудової книжки серії НОМЕР_1 , який містить запис № 1 від 21.03.2016 наступного змісту «Прийнята на роботу в КП «НМПБ» головою ліквідаційної комісії на посаду директора «КП НМПБ»».

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 та ст. 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Водночас згідно зі ст. 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Аналогічні за змістом висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2021 у справі 910/21682/15 (910/15986/20).

Наведене вище свідчить про те, що заробітна плата за виконання Карловою І.В. поноважень голови ліквідаційної комісії у період з 21.03.2016 по 20.12.2016 мала виплачуватись їй роботодавцем - Комунальним підприємством «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» за рахунок коштів останнього відповідно до умов оплати праці, які діють на підприємстві (в даному випадку виходячи з посадового окладу керівника боржника згідно штатного розкладу в сумі 6 465,00 грн/місяць).

Як вбачається зі змісту Клопотання заробітна плата в сумі 58 185,00 грн за виконання відповідної роботи у період з 21.03.2016 по 20.12.2016 Карловій І.В. виплачена не була.

З огляду на вищенаведене, по своїй суті борг по заробітній платі в сумі 58 185,00 грн, що виник у період з 21.03.2016 по 20.12.2016, є кредиторською заборгованістю Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» перед Карловою І.В. , тобто остання має вимогу до банкрута щодо виплати заборгованості із заробітної плати і є конкурсним кредитором.

Згідно п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введений в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Аналогічні за змістом норми були закріплені і в ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент виникнення заборгованості та відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою»).

Таким чином, Карлова І.В. не була позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на відповідну суму з наступним їх задоволенням за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута у визначеній законом черговості.

За таких обставин, підстави для стягнення 58 185,00 грн заборгованості по оплаті послуг по виконанню повноважень голови ліквідаційної комісії боржника у період з 21 березня 2016 року по 20 грудня 2016 року з Ніжинської міської ради Чернігівської області відсутні.

Щодо вимоги Карлової І.В. стягнути з органу місцевого самоврядування 866 310,00 грн заборгованості по виплаті основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута у період з червня 2018 року і по теперішній час суд зазначає наступне:

за змістом ч. 1 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент призначення Карлової І.В. ліквідатором банкрута), ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом (п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Статтею 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до посадової особи підприємства-боржника. Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (частини перша, друга статті 10, частини перша, друга статті 30 КУзПБ).

Приписами статті 30 КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 5011-15/2551-2012, від 16 липня 2020 року у справі № 918/454/18).

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 КУзПБ). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Як убачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15 липня 2020 року у справі № Б14/040-07/15-08, від 03 березня 2020 року у справі № 916/3600/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14 серпня 2019 року у справі № 5/80-10, від 09 липня 2019 року у справі № 15/55/2011/5003, від 18 квітня 2019 року у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16 квітня 2019 року у справі № 914/2458/16, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/22696/15, від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15, від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21 березня 2018 року у справі № 3/67-Б).

Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 постановлено:

клопотання від 04.12.2023 № 02/12-2 ліквідатора Карлової І.В. задовольнити частково;

затвердити звіт від 04.12.2023 № 02/12-1 ліквідатора Карлової І.В. про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди;

стягнути на користь Карлової Ірини Вікторівни додаткову грошову винагороду:

з Головного управління ДПС у Чернігівській області в сумі 42 370 грн 21 коп.,

з Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» в сумі 357 грн 89 коп.,

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» в сумі 10 471 грн 26 коп.

Слід вказати, що згідно даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» не погоджуючись з ухвалою суду від 18.12.2023, податковий орган оскаржив її в апеляційному порядку в частині стягнення з нього додаткової грошової винагороди.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 апеляційну скаргу кредитора залишено без руху.

В той же час, ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2023 є такою, що набрала законної сили 18.12.2023. При цьому, оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство (ч. 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства).

Постановляючи ухвалу від 18.12.2023, суд встановив наступне:

«За змістом ст. 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 постановлено:

визнати вимоги наступних кредиторів з включенням їх до реєстру вимог кредиторів та затвердженням його в цілому:

Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області в сумі 1 410 422,17 грн (2 756,00 грн витрат на оплату судового збору - І черга задоволення, 152 027,74 грн - ІІ черга задоволення, 811 004,54 грн - ІІІ черга задоволення, 240 580,54 грн штрафних (фінансових) санкцій та 204 053,35 грн пені - VІ черга задоволення);

Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» в сумі 351 084,08 грн (2 756,00 грн витрат на оплату судового збору - І черга задоволення, 346 901,87 грн боргу - ІV черга задоволення, 1426,21 грн пені - VІ черга задоволення);

Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» в сумі 11 929,62 грн (2 756,00 грн витрат на оплату судового збору - І черга задоволення, 9173,62 грн боргу - ІV черга задоволення);

визначити дату проведення перших зборів кредиторів та комітету кредиторів - 20 березня 2017 року о 11.00 год. за місцезнаходженням боржника;

зобов`язати ліквідатора боржника Карлову І.В. протягом десяти днів після винесення даної ухвали письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;

зобов`язати конкурсних кредиторів провести збори кредиторів, обрати комітет кредиторів;

зобов`язати ліквідатора боржника Карлову І.В. подати до господарського суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів.

20.03.2017 зборами кредиторів прийнято рішення (протокол № 1 від 20.03.2017) про затвердження кількісного складу комітету кредиторів в кількості 3 (трьох) кредиторів (Ніжинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» та Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»).

Рішенням комітету кредиторів (протокол № 1 від 20.03.2017) головою комітету кредиторів обрано Ніжинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області; крім того, більшістю голосів затверджено оплату послуг ліквідатора КП «НМПБ» у відповідності до чинного законодавства п. 3, 5 ст. 115 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника (12 930,00 грн)).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2019 здійснено заміну Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, а ухвалою суду від 16.01.2020 - заміну Головного управління ДФС у Чернігівській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2021, яка набрала законної сили, скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія «Північна» на бездіяльність ліквідатора Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» Карлової І.В. залишено без задоволення.

Під час розгляду відповідної скарги Комунального підприємства «Керуюча компанія «Північна» судом було встановлено, що «… в ході ліквідаційної процедури ліквідатором Карловою І.В. 09.01.2018, шляхом проведення Першою українською міжрегіональною товарною біржею аукціону, було реалізовано майно, зокрема цілісний майновий комплекс у складі: контора з ганком (літ. А, а) загальною площею 81,9 кв.м., що складає частину будівель і споруд за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Театральна, 41; оранжерея (літ. Г) загальною площею 526,4 кв.м., що складає частину будівель і споруд за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Театральна, 41; переможцем аукціону стало Фермерське господарство «Липоворізьке» як таке, що запропонувало найвищу ціну - 709 374,00 грн., з яких 638 436,60 грн. платіжним дорученням від 29.01.2018 № 32 перераховані Комунальному підприємству «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» (решта - 70 937,40 грн. винагорода біржі як організатору аукціону за його проведення).

В подальшому отримані грошові кошти в сумі 638 436,60 грн. були розподілені ліквідатором Карловою І.В. наступним чином:

152 027,74 грн. - погашення кредиторських вимог Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області;

8 268,00 грн. - погашення вимог I черги задоволення вимог кредиторів;

12,00 грн. - банківська комісія за виконання платежів;

234 003,58 грн., з яких 234 000,00 грн. - оплата послуг по охороні майна банкрута та 3,58 грн. - банківська комісія за виконання платежу;

1 412,00 грн. - плата за розрахунково-касове обслуговування рахунку;

2 454,98 грн. - виплата вихідної допомоги та компенсації за недовикористану відпустку;

3 786,45 грн., з яких 1 793,45 грн. - витрати, пов`язані з придбанням канцелярських товарів та 1 993,00 грн. - витрати, пов`язані з обслуговуванням лазерного принтера;

8 351,69 грн. - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору;

7 410,14 грн. - оплата паливно-мастильних матеріалів;

1 078,85 грн. - оплата поштових послуг;

219 631,17 грн. - грошова винагорода Карлової І.В. за виконання нею повноважень ліквідатора у період з грудня 2016 по травень 2018 року.

Факт понесення ліквідатором Карловою І.В. вказаних вище витрат (окрім виплати грошової винагороди) підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами (том 14, а.с. 41-92).»

Отже, судом був встановлений факт отримання банкрутом внаслідок реалізації майна останнього коштів в сумі 638 436,60 грн та, зокрема, погашення вимог податкового органу в сумі 152 027,74 грн та погашення вимог I черги задоволення вимог кредиторів в сумі 8 268,00 грн (сплачений кредиторами судовий збір).

Відповідний розподіл отриманих в ліквідаційній процедурі коштів прийнятий до відома комітетом кредиторів за відсутності будь-яких зауважень та заперечень (протокол № 10 від 24.09.2021).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019, постановлено:

заяву ліквідатора Карлової І.В. про покладення субсидіарної відповідальності задовольнити частково;

стягнути з Ніжинської міської ради на користь Комунального підприємства «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою» 1 613 140 (один мільйон шістсот тринадцять тисяч сто сорок) грн 13 коп.

Грошові кошти в 1 613 140,13 грн надійшли на рахунок банкрута 20.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 169 від 20.12.2019 та заключною випискою за період з 19.12.2019 по 30.12.2019 (том 15, а.с. 101, 133) і були спрямовані на погашення вимог кредиторів, а саме:

1 257 556,44 грн - вимоги Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області,

346 286,07 грн - вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз»,

9 173,62 грн - вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі».

Факт погашення вимог вказаних вище кредиторів підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а також заключними виписками за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 та за період з 19.12.2019 по 30.12.2019 (том 15, а.с. 78-86, 99, 132-133).

З огляду на вищенаведене, розмір погашених вимог кредиторів становить:

1 412 340,18 грн - вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області,

349 042,07 грн - вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз»,

11 929,62 грн - вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі», загалом - 1 773 311,87 грн.

Слід вказати, що ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2019 та від 29.08.2019 постановлено визнати грошові вимоги з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у таких сумах та з зазначеною черговістю задоволення:

Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника»: 145 799,37 грн заборгованості - VI черга задоволення вимог кредиторів; 3 842,00 грн витрат на сплату судового збору - І черга задоволення вимог кредиторів,

Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства»: 393 967,00 грн заборгованості - VI черга задоволення вимог кредиторів; 3 842,00 грн витрат на сплату судового збору - І черга задоволення вимог кредиторів,

Комунального підприємства «Керуюча компанія «ПІВНІЧНА» Ніжинської міської ради Чернігівської області: 98 615,72 грн заборгованості - VI черга задоволення вимог кредиторів; 3 842,00 грн витрат на сплату судового збору - І черга задоволення вимог кредиторів.

Однак за відсутності будь-яких активів банкрута вимоги вищенаведених кредиторів залишились непогашеними.

Також ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2021 постановлено визнати грошові вимоги Фермерського господарства «Липоворізьке» в розмірі 781 911,40 грн та 4 540,00 грн судового збору; в подальшому, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2022 (справа № 927/1124/16 (927/316/22)), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, ухвалено стягнути солідарно з ліквідатора Карлової Ірини Вікторівни та Ніжинської міської ради на користь Фермерського господарства «Липоворізьке» 781 911 грн 40 коп. шкоди. …

Як вбачається зі звіту (за погодженням з комітетом кредиторів) Карловою І.В. було визначено основну грошову винагороду за виконання нею повноважень ліквідатора за період з грудня 2016 року по травень 2018 в сумі 219 631,17 грн (виплачена згідно видаткового касового ордеру від 25.05.2018 (том 15, а.с. 135)), а також за період з травня 2018 по вересень 2023 року в розмірі 840 450,00 грн (12 930,00 грн/місяць*65 місяців), яка так і залишилась невиплаченою.

Також ліквідатором Карловою І.В. була визначена додаткова грошова винагорода в розмірі 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів, що дорівнює 53 199,00 грн.»

Отже, під час розгляду відповідного звіту Карлової І.В. був встановлений факт відсутності заперечень комітету кредиторів щодо правомірності нарахування останньою основної грошової винагороди за виконання поноважень ліквідатора за період з грудня 2016 року по травень 2018 в сумі 219 631,17 грн (виплачена згідно видаткового касового ордеру від 25.05.2018), а також за період з травня 2018 по вересень 2023 року в розмірі 840 450,00 грн (12 930,00 грн/місяць*65 місяців), яка так і залишилась невиплаченою.

Зі змісту Клопотання вбачається, що на день звернення з ним до суду заборгованість по виплаті Карловій І.В. основної грошової винагороди становить 866 310,00 грн, що і є предметом Клопотання у відповідній частині.

Натомість, з огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди, у т.ч. за виконання повноважень ліквідатора в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Тобто діюче законодавство України (як і законодавство, чинне на момент призначення Карлової І.В. ліквідатором банкрута), не містить норми, які передбачають стягнення грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора з Ніжинської міської ради Чернігівської області, яка по даній справі не має статусу ані боржника, ані кредитора навіть за умови встановленого в судовому порядку факту створення останньою як засновником банкрута умов, за яких підприємство стало неспроможним та було визнано банкрутом.

За таких обставин підстави для задоволення Клопотання відсутні; як наслідок клопотання від 11.01.2024 № 01.1-15/59 Ніжинської міської ради Чернігівської області про застосування позовної давності судом не розглядається.

Керуючись ст. 2, 12, 30, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання від 24.12.2023 № 22/12-1 ліквідатора Карлової І.В. про стягнення з Ніжинської міської ради винагороди в розмірі 924 495,00 грн залишити без задоволення.

Копії цієї ухвали надіслати ліквідатору Карловій І.В. ( АДРЕСА_1 ((ІНФОРМАЦІЯ_1 )) та Ніжинській міській раді (16600, м. Ніжин Чернігівської області, пл. імені Івана Франка, 1 (post@nizhynrada.gov.ua)).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 05.02.2024.

Дата набрання ухвалою законної сили - 31.01.2024.

Суддя А.С.Сидоренко