Постанова

від 23.01.2024 по справі 907/935/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/935/21(907/957/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Огородніка К.М., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач - розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан О.І., особисто,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська Нафтогазова Компанія",

представник відповідача - не з`явився,

відповідач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ",

представник відповідача - не з`явився,

третя особа - Державне ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

представник третьої особи - Кордас Ж.А., в порядку самопредставництва, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І.

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 07.09.2023

у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуюча), Зварич О.В., Малех І.Б.,

у справі за позовом

розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія",

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики

в межах справи № 907/935/21

за заявою Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог і руху справи

1. Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 22.12.2021 у справі №907/935/21 відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (далі - ТОВ "ВАССТЕЛ", боржник), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

2. Ухвалою господарського суду від 06.10.2022 було затверджено реєстр вимог кредиторів з грошовими вимогами, які мали безспірний характер, повністю були визнані боржником (керівником боржника Лавкаєм В.С. та представником), а також розглянуті розпорядником майна Демчаном О.І., як зобов`язання, що виникли на підставі укладених боржником та кредиторами правочинів, зокрема таких кредиторів:

- ПАТ АБ "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн з яких: 16 462,00 грн. вимоги першої черги задоволення; 6 358 411,20 грн. забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово;

- ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 14 841 862,73 грн., з яких: 4 962,00 грн. - перша черга задоволення; 10 453 000,66 грн. - четверта черга задоволення; 4 383 900,07 грн. - шоста черга задоволення;

- ТОВ "БСП ОІЛ" у розмірі: - 4 962,00 грн. перша черга задоволення; 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; 321 411,25 грн. шоста черга задоволення;

- ДПАТ НАК "Украгролізинг" на суму 3 692 331,27 грн., з яких: 81 662,00 грн. вимоги першої черги задоволення; 3 199 269,70 грн. - вимоги четвертої черги задоволення; 411 399,57 грн. вимоги шостої черги задоволення;

- Компанії ARTONIA LIMITED («АРТОНІЯ ЛІМІТЕД»), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; 4 962,00 грн. - судовий збір - першої черги задоволення.

3. У грудні 2022 розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" (далі - ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", відповідач 1) і ТОВ "ВАССТЕЛ" (відповідач 2); з вимогою визнати недійсним договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладений між ТОВ "ВАССТЕЛ" і ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія".

3.1. Заява подана в межах справи № 907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ", на підставі статей 3, 16, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

4. Постановою господарського суду у цій справі від 08.03.2023 боржника-юридичну особу ТОВ "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ 39187782, визнано банкрутом, відкрито стосовно банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана О.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1732 від 11.11.2015).

4.1. За наслідками визнання боржника банкрутом припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинено повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута; зобов`язано керівника банкрута ТОВ "ВАССТЕЛ" В.С. Лавкая протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору арбітражному керуючому Демчану О.І.

4.2. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи 28.03.2023 керівника банкрута Лавкая В.С. звільнено, але колишній керівник не виконав свого обов`язку передати ліквідатору Демчану О.І. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі №907/935/21(907/957/22) позов задоволено повністю;

5.1. визнано недійсним договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладений між ТОВ "ВАССТЕЛ" і ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія";

5.2. судові витрати покладено на боржника та стягнуто з ТОВ "ВАССТЕЛ" на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича витрати зі сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн.

6. Суд першої інстанції зазначив, що у справі № 907/935/21 про банкрутство кредитор ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" і боржник ТОВ "ВАССТЕЛ" при розгляді господарським судом у попередньому засіданні питання про грошові вимоги до боржника, а також в подальшому при дослідженні фінансово-господарського стану боржника та причин неплатоспроможності не розкрили інформації про рух коштів боржника, про використання сум фінансової допомоги тощо.

6.1. На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" і ТОВ "Закарпатська Нафтогазова компанія" суд виснував, що ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" та ТОВ "ВАССТЕЛ" є пов`язаними між собою компаніями, які контролюються однією особою чи групою осіб.

6.2. Встановлено, що керівник боржника Лавкай В.С. здійснював дії з приховування банкрутства при настанні наприкінці 2019 на початку 2020 року ознак неплатоспроможності боржника ТОВ "ВАССТЕЛ".

6.3. Суд першої інстанції визнав, що обставини укладання договору поворотної фінансової позики та перерахування-повернення в той же час 5 700 000,00 грн. боржником ТОВ "ВАССТЕЛ" використано з метою штучного збільшення кредиторської заборгованості.

7. Судом встановлено, що протягом періоду 2019-2021, окрім чистого доходу, ТОВ "ВАССТЕЛ" отримувало також «Інший дохід» та «Інший операційний дохід», підстави виникнення яких не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна. Протягом 2019-2021 років фінансово-господарська діяльність ТОВ "ВАССТЕЛ" характеризується низьким рівнем прибутку та зростаючою збитковістю, а саме: 4,1 тис. грн. прибутку в 2019 році при чистому доході 12 845,3 тис. грн.; (-760,3) тис. грн. та (-1470,2) тис. грн. збитку на кінець 2020 та 2021 років відповідно. Стрімке зростання збитковості за 2020-2021 роки в порівняні із результатами попередніх періодів обумовлене збільшенням собівартості реалізованої продукції (наданих послуг), а також зростанням статей «Інші операційні витрати» та «Інші витрати». Дані зміни в структурі витрат та собівартості також не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна.

7.1. За період 2019-2020 роки інформація про кількість працівників та фонд оплати праці відсутня.

7.2. Величина власного капіталу потягом аналітичного періоду мала стійку тенденцію до зменшення. Дана тенденція обумовлена збитковістю діяльності компанії протягом періоду, що аналізується.

7.3. Довгострокові зобов`язання протягом періоду, що аналізувався в балансі ТОВ "ВАССТЕЛ" не обліковувались.

7.4. В результаті Постановою господарського суду від 08.03.2023 боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" визнано банкрутом.

8. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:

8.1. між ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ "ВАССТЕЛ" укладено Договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017.

8.2. Відповідно до п.2.2. Договору, сума позики становить 5 817 000,00 грн.

8.3. Відповідно до п.3.2. Договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.

8.4. Факт перерахування кредитором коштів підтверджено платіжним дорученням № 1138 від 01.11.2017, та наданою боржником випискою по рахунку в ПАТ "Комінвестбанк" № НОМЕР_1 , на який надійшли кошти за вказаним договором в сумі 5 817 000,00 грн.

8.5. Відповідно до п.4.1. Договору строк повного повернення позики становить 365 календарних днів з моменту надання суми позики.

8.6. кредитором ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ "ВАССТЕЛ" при розгляді господарським судом у попередньому засіданні питання про грошові вимоги до боржника, а також в подальшому при дослідженні фінансово-господарського стану боржника та причин неплатоспроможності не розкривалася інформація про рух коштів боржника, про використання сум фінансової допомоги тощо.

8.7. згідно виписки по вказаному рахунку в ПАТ "Комінвестбанк" № НОМЕР_1 за період з 01.11.2017 по 15.11.2017, грошові кошти від ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 5 817 000,00 грн. було зараховано на рахунок боржника 01.11.2017 о 10:02:47 год. Така сама сума грошових коштів цього ж дня 01.11.2017 о 10:30:08 (за 28 хвилин) у розмірі 5 817 000,00 грн. ТОВ "ВАССТЕЛ" перераховані на користь ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" (код 34197267) з призначенням платежу - повернення поворотної безвідсоткової позики згідно договору позики № DP07-15/01 від 17.07.2015.

8.8. з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" є ОСОБА_1 . Вказана особа також є керівником та учасником ТОВ "Закарпатська Нафтогазова компанія".

8.9. Окрім того, ОСОБА_1 також був засновником пов`язаного із ТОВ "ВАССТЕЛ" - ТОВ "БСП ОІЛ", корпоративні права на яке він в 2018 році передав ОСОБА_2 , яка також є засновником ТОВ "ВАССТЕЛ".

8.10. Отже, ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" та ТОВ "ВАССТЕЛ" є пов`язаними між собою компаніями, які контролюються однією особою чи групою осіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" задоволено.

9.1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі № 907/935/21 (907/957/22) скасовано та ухвалено нове рішення:

9.2. Відмовлено у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладеного ТОВ "ВАССТЕЛ" з ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія".

10. Постанова мотивована ти, що матеріали справи не містять доказів фіктивності договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 чи укладення такого з фраудаторною метою (з наміром зловживати правами, доведення до банкрутства ТОВ "ВАССТЕЛ", ухилення ТОВ "ВАССТЕЛ" від зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором ДПАТ "Украгролізинг").

10.1. Звернення ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у січні 2022 року у справі № 907/935/21 про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" із кредиторськими вимогами до боржника не можна розглядати, як незаконні дії, що вказують на недійсність договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 (яким обґрунтовані кредиторські вимоги).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан О.І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 907/935/21 (907/957/22), з вимогою скасувати оскаржене судове рішення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у цій справі залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/935/21 (907/957/22) було визначено колегію суддів Верховного Суду у наступному складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді: Огороднік К.М., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023.

13. 17.11.2023 суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Васьковським О. В. подано заяву про самовідвід у розгляді справи № 907/935/21 (907/957/22) у порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

14. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2023 заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Васьковського О.В. від 17.11.2023 про самовідвід у справі № 907/935/21 (907/957/22) задоволено.

15. У зв`язку з ухвалою про самовідвід судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/935/21 (907/957/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023.

16. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2023 клопотання розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.

16.1. Поновлено розпоряднику майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражному керуючому Демчану О.І. строк на касаційне оскарження.

16.2. Відкрито касаційне провадження у справі № 907/935/21 (907/957/22) за касаційною скаргою розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023.

16.3. Розгляд касаційної скарги призначено на 23.01.2024, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.

16.4. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09.01.2024.

16.6. Витребувано з Господарського суду Закарпатської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 907/935/21(907/957/22).

16.7. Справа № 907/935/21 (907/957/22) надійшла до Верховного Суду 22.12.2023 у кількості 2 томів із супровідним листом від 15.12.2023 № 01-16/251/23 від Господарського суду Закарпатської області

17. 01.01.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з вимогою закрити касаційне провадження за касаційною скаргою розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І.

18. 10.01.2024 від Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Суду надійшов Відзив на касаційну скаргу, в якому кредитор повністю підтримав вимоги касаційної скарги розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І.

19. 19.01.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 907/935/21 (907/957/22) в режимі відеоконференції.

20. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2024 клопотання Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.21. Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан О.І. в судовому засіданні 23.01.2024 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами, наведеними у ній, просив постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 скасувати, рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі № 907/935/21(907/957/22) залишити в силі.

22. Представник Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в засіданні суду 23.01.2024 (в режимі відеоконференції) повністю підтримала вимоги скаржника з підстав викладених у касаційній скарзі та відзиві. Просила Суд постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 скасувати, рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі № 907/935/21(907/957/22) залишити в силі.

23. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

24. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (23.01.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.01.2024.

25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX, з огляду на обставини, зазначені в п.п. 13.4., 14, 16 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 907/935/21 (907/957/22) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І.)

26. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про порушення норм процесуального права, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не враховано висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: статей 13, 215 ЦК України та частини 4 статті 74 ГПК України у подібних правовідносинах, що викладений у постановах від 03.06.2022 у справі №922/2115/19, від 19.07.2022 у справі № 904/6251/20 (904/316/21); без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування частини 5 статі 203 та частини 1 статті 215 ЦК України щодо ознак протиправних дій кредиторів, в тому числі спільних та спрямованих на завдання шкоди реальному кредитору та стосовно визнання недійсними договорів боржника, спрямованих на створення "дружньої" кредиторської заборгованості, що викладені у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20; без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 86 ГПК України, що викладений у постанові від 29.03.2018 у справі №923/333/16.

Доводи відповідача

(ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія")

27. Відповідач доводить, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 є законною та обґрунтованою, належним чином та у достатньому обсязі вмотивованою.

На переконання відповідача, доводи касаційної скарги є формальними та надуманими, а наведені скаржником судові рішення ВС та зроблені ВС у цих справах висновки не мали бути враховані судом апеляційної інстанції, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними правовідносинам у справі, що розглядається.

Доводи третьої особи

(Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг")

28. Кредитор доводить:

28.1. ТОВ "ВАССТЕЛ", ТОВ "БСП ОІЛ", ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" є єдиною групою компаній, які своїми умисними неправомірними діями сформували в даній справі "дружню" кредиторську заборгованість, яка має фраудаторну мету щодо погашення заборгованості перед єдиним реальним кредитором - Державним ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг";

28.2. Отримані ТОВ "ВАССТЕЛ" грошові кошти, як безпроцентна поворотна позика за оскаржуваним договором, пройшли лише транзитом через рахунок ТОВ "ВАССТЕЛ" в надкороткі строки, відтак вибули з власності ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та перейшли у власність ТОВ "Теміртранс -Захід", де керівником обох юридичних осіб є одна особа - Лучков О.О., що вказує на відсутність економічної мети ТОВ "ВАССТЕЛ" при укладенні оспореного договору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

29. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

30. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

31. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

32. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.

33. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б (910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

34. Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан О.І., реалізуючи своє право та в межах своїх повноважень, звернувся до господарського суду, в межах справи про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ", з позовною заявою про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія".

34.1. У позовній заяві розпорядник майна стверджує, що договір безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної "дружньої" кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.

34.2. Фраудаторність договору, на думку заявника, підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку ТОВ "ВАССТЕЛ" за період з 01.11.2017 по 15.11.2017, згідно якої грошові кошти від ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 5 817 000,00 грн. було зараховано на рахунок боржника 01.11.2017 о 10:02:47 год. В той же час, вже 01.11.2017 о 10:30:08 ТОВ "ВАССТЕЛ" було здійснено платіж у розмірі 5 817 000,00 грн. на користь пов`язаного із боржником ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" (код 34197267) у якості повернення поворотної безвідсоткової позики згідно договору позики № DP07-15/01 від 17.07.2015.

35. Тобто, вимоги заявника ґрунтуються на аргументах, які з-поміж іншого обґрунтовані з посиланням на приписи статей 13, 16, 203, 215, 234 ЦК України щодо наявності в оспорюваних правочинів ознак фраудаторного правочину.

36. КУзПБ (Закон про банкрутство до 21.10.2019) є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

37. У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).

38. Категорія фраудаторності у процедурі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами. Тому можливість оспорення правочину боржника у межах справи про банкрутство є одним із юридичних інструментів гарантування збільшення ліквідаційної маси боржника та як результат захисту інтересів кредиторів шляхом максимально можливого задоволення їх вимог.

39. Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

40. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

41. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

41.1. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

41.2. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: - особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; - наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); - враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

42. Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

43. Слід наголосити, що свобода договору, передбачена статтями 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

Отже, закріплений Цивільним кодексом України принцип свободи договору має співвідноситися із принципами справедливості, добросовісності та розумності.

43.1. У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

43.2. Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов`язань та на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

43.3. Порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності має бути пов`язаним із негативними наслідками (відмова у захисті права, визнання правочину недійсним, визнання недійсними окремих умов договору тощо).

44. Застосування принципу правової презумпції сумнівності правочинів та майнових дій боржника при дослідженні угод боржника, що мають сумнівний характер з точки зору відповідності їх чесним звичаям у підприємницькій діяльності, є обов`язковим (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17).

45. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

46. Відносно критеріїв (ознак), за якими правочин може бути кваліфікований, як фраудаторний, колегія суддів зазначає наступне.

46.1. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

46.2. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

46.3. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

46.4. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

47. Колегія суддів наголошує, що до фраудаторного правочину як зловживання правом, намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним визначальним критерієм зловживання правом.

48. В цій частині, колегія суддів, також, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

48.1. Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступні висновки щодо виявлення ознак фраудаторного правочину у справі (постанова від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20, провадження № 12-60гс21):

- порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину (пункт 10.5);

- фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору (пункт 10.26);

- У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах (пункт 10.27);

- правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом (пункт 10.34);

- метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора, зокрема у процедурі банкрутства (пункт 10.36);

- договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним. Він може бути як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155);

- учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів (пункт 10.39);

- укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог «дружнього» кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів. Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі ;

- КУзПБ є спеціальним нормативним актом, у якому поєднуються норми матеріального та процесуального права, що регулюють неплатоспроможність, а за відсутності відповідного регулювання за цим Кодексом застосовуються загальні приписи ГПК України, ЦК України, Господарського кодексу України та інших нормативних актів (частина шоста статті 12 ГПК України).

49. Статтею 234 ЦК України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

49.1. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, особа вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України.

49.2. Слід зазначити, що у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

49.3. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

49.4. Для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявності сукупності наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

49.5. Практичне правозастосування виходить з того, що "фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним".

Такі висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18 та від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

50. Колегія суддів також звертає увагу, що слід розмежовувати кваліфікацію фіктивних та фраудаторних правочинів з огляду на таке.

51. Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається юридичною конструкцією фіктивного правочину. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, і тому норма статті 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. У свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (частина третя статті 234 ЦК України).

52. Враховуючи, що позовна заява розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. розглядається у межах справи про банкрутство № 907/935/21, що відкрита за заявою кредитора ДПАТ НАК "Украгролізинг" до боржника: ТОВ "ВАССТЕЛ", саме тому обставини щодо визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "З.Н.К.", судом першої інстанції розглядалися у контексті вже встановлених у судових рішеннях фактів (дій, подій, угод та управлінських рішень учасників цих господарських відносин). Суд вказав на те, що поєднання таких фактів розкриває дійсну мету та цілеспрямованість дій пов`язаних осіб (власника майна, бенефіціарів, посадових осіб суб`єктів підприємництва, інших осіб, у тому числі керівника боржника).

52.1. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи 28.03.2023 керівника банкрута Лавкая В.С. звільнено, але колишній керівник не виконав свого обов`язку передати ліквідатору Демчану О.І. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

52.2. В ухвалі суду від 17.11.2022 констатовано висновок розпорядника майна про наявність ознак ухилення боржника від обов`язку звернення до суду про порушення справи про банкрутство з початку 2020, що підтверджено рішеннями суду, що набрали законної сили: рішенням від 24.02.2021 Господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/21 за позовом ДПАТ НАК "Украгролізинг" до ТОВ "ВАССТЕЛ" про стягнення заборгованості за порушення умов договору фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-164 ств-фл/335 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 13.01.2020 року встановлено невиконання боржником умов Договору фінансового лізингу щодо погашення лізингових платежів за період з 13.01.2020 по 13.05.2020 - основної суми заборгованості 361 522,24 грн.; рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2021 у справі № 907/488/21 про стягнення 304 237,05 грн. за порушення умов фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-151 ств-фл/313 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 24.01.2020.

52.3. В ухвалі від 02.02.2023 господарський суд на підставі додатково наданих пояснень та доказів розпорядником майна Демчаном О.І. від 24.01.2023 (том 13 а.с. 17-26), встановив, що на кінець 2021 року сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги була рівною 6 821 480,02 грн., із якої заборгованість ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" становила 2 454 531,27 грн., що сформована протягом 2019-2021 років, а також дебіторська заборгованість ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" становила 3 005 312,64 грн., яка з 2019 року не змінювалася. Разом дебіторська заборгованість цих двох підприємств становить разом 5 459 843,91 тис. грн. - 80% від усієї дебіторської заборгованості боржника ТОВ "ВАССТЕЛ".

Протягом періоду 2019-2021 взаємних розрахунків між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" не відбувалося. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, проваджень щодо стягнення заборгованості з ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" не відкрито. Інформація про дату виникнення заборгованості ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" відсутня.

За поясненнями керівника боржника ОСОБА_3 ним не вживалися заходи щодо повернення дебіторської заборгованості з вказаних боржників, зокрема з ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" та ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ", оскільки з ними його пов`язували довгострокові господарські зв`язки і цю заборгованість він вважав активом підприємства, але, як виявилося, зазначені контрагенти припинили господарську діяльність та з ним не розрахувалися.

52.4. Ухвалою господарського суду від 06.10.2022 було затверджено реєстр вимог кредиторів з грошовими вимогами до боржника:

- ПАТ АБ "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн. з яких: 16 462,00 грн. вимоги першої черги задоволення; 6 358 411,20 грн., забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово.

Вимоги ПАТ АБ "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн. виникли до ТОВ "ВАССТЕЛ" як до майнового поручителя для забезпечення зобов`язань третіх осіб перед банком за невиконані ними кредитними зобов`язаннями. Зокрема з укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ПАТ АБ "Південний" договору застави транспортного засобу № 508 від 07.05.2020, посвідченого нотаріально 24.01.2022.

Станом на дату взяття ТОВ "ВАССТЕЛ" на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів у боржника вже була наявна кредиторська заборгованість, строк якої настав, перед ДПАТ «НАК «Украгролізинг» за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., підтверджена рішеннями у справах № 907/488/20 від 24.02.2021 та №907/489/20 від 24.02.2021 року.

Недійсність цього договору застави є предметом розгляду у справі №907/955/22 у межах справи № 907/935/22.

- ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 14 841 862,73 грн., з яких: - 4 962,00 грн. - перша черга задоволення; - 10 453 000,66 грн. - четверта черга задоволення; 4 383 900,07 грн. - шоста черга задоволення.

Вимоги ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 14 841 862,73 грн. з яких 6 950 302,15 грн. виникли на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, за яким, як стверджується заявником, здійснено часткові розрахунки у розмірі 17 000,00 грн. за платіжним дорученням № 2777 від 09.11.2018 та у розмірі 100 000,00 грн. за платіжним дорученням № 2857 від 05.12.2018. Недійсність цього договору безпроцентної поворотної позики є предметом розгляду у цій справі №907/957/22 у межах справи № 907/935/22.

Інша частина грошових вимог ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» в сумі 7 886 597,58 грн. виникли на підставі Договору поставки № DP 05-16/03 від 03.05.2016 та додаткових угод до цього договору про поставку нафтопродуктів, заборгованість за яким за період з 15.09.2018 по 10.12.2021 згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за основним зобов`язанням становить 4 753 000,66 грн. При цьому боржник ТОВ «ВАССТЕЛ» з жовтня 2018 року не здійснював оплати за посталений (переданий у власність) товар.

Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/958/22 у межах справи № 907/935/22.

- ТОВ "БСП ОІЛ" у розмірі: - 4 962,00 грн. перша черга задоволення; - 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення.

Вимоги ТОВ "БСП ОІЛ" у розмірі 1 875 265,45 грн., з яких 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення, виникли на підставі Договору поставки № 28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ" на підставі якого кредитор 30.09.2019 згідно видаткової накладної № 1296 від 30.09.2019 на загальну суму 1 472 527,98 грн. передав будівельні матеріали боржнику, оплата за який не здійснена. Кредитором нараховано 228 339,41 грн. інфляційних витрат та 93 071,84 грн. - три проценти річних.

Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/956/22 у межах справи № 907/935/22.

- ДПАТ НАК "Украгролізинг" на суму 3 692 331,27 грн., з яких: 81 662,00 грн. вимоги першої черги задоволення; - 3 199 269,70 грн. - вимоги четвертої черги задоволення; 411 399,57 грн. вимоги шостої черги задоволення.

- Компанії ARTONIA LIMITED («АРТОНІЯ ЛІМІТЕД»), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; 4 962,00 грн. - судовий збір - першої черги задоволення.

Вимоги виникли на підставі Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020, укладеного між боржником ТОВ "ВАССТЕЛ" та Компанією "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003.

Відповідно до Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020 ТОВ "ВАССТЕЛ" узяло на себе заставні зобов`язання по забезпеченню своїми активами виконання грошових вимог Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" до позичальників за договором позики від 27.10.2017 - ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", передавши у заставу транспортні засоби, згідно опису. Компанія «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» як Заставодержатель отримала вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок переданих в заставу за цим договором транспортних засобів переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Станом на дату взяття ТОВ "ВАССТЕЛ" на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів загальною заставною вартістю 1 949 089,66 грн. у боржника вже була наявна заборгованість перед ДПАТ "НАК "Украгролізинг" за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., що підтверджується рішеннями господарського суду Закарпатської області у справі № 907/488/20 від 24.02.2021 та у справі № 907/489/20 від 24.02.2021 відповідно. Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана заборгованість виникла у ТОВ "ВАССТЕЛ" внаслідок несплати лізингових платежів за договорами, строк сплати яких настав 13.01.2020, 13.02.2020, 24.01.2020 та 24.05.2020.

Цей договір застави транспортних засобів від 08.07.2020 оспорений розпорядником майна щодо його дійсності/недійсності, що розглядається в окремому провадженні № 907/954/22 у межах справи № 907/935/22.

52.5. За результатами судового засідання 08.03.2023 постановлено ухвалу про відмову у затвердженні плану санації ТОВ "ВАССТЕЛ". Суд зазначав про порушення представниками ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "БСП ОІЛ", Компанії "Артонія Лімітед" та керівником боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" принципів і правил господарського процесу, вчинення дій, що не сприяють розгляду справи, а затягують вирішення питань відповідної процедури, не дозволяють вирішити питання про дійсні цивільні права учасників цієї справи, при встановленому судом фактичному стані об`єктивного банкрутства, надмірним перевищенням пасивів боржника над його активами ними не приймається рішення про подальші процедури.

Так, відповідно до доданого до цієї справи Плану санації, який подано до господарського суду у справу 907/935/21 кредиторами з правом вирішального голосу ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "БСП ОІЛ" та з правом дорадчого голосу Компанії "Артонія Лімітед", у розділі "Погашення вимог кредиторів" встановлено такі умови: погашення вимог першої черги сплатою грошових коштів протягом 4 місяців з моменту затвердження плану санації; прощення частини боргу 95% четвертої черги та 100% шостої черги кредиторів: ДПАТ "НАК "Украгролізинг"; ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ "БСП ОІЛ".

Стосовно вимог забезпечених кредиторів план санації передбачає звернення стягнення на предмети застави поза процедурою санації або передачу безпосередньо боржником ТОВ "ВАССТЕЛ" транспортних засобів кредиторам ПАТ Комерційному банку "Південний" та Компанії "Артонія Лімітед".

52.6. З налізу відкритих даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що у період з 2015 ТОВ "ВАССТЕЛ", ТОВ "БСП-ОІЛ", ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ "Теміртранс-Захід" перебувають під контролем єдиної групи осіб, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Суд погодився з твердженням позивача та третьої особи, що з великою вірогідністю це свідчить про цілеспрямованість дій пов`язаних осіб та юридичних осіб шляхом укладення «дружніх» договорів, з метою створення неправдивої заборгованості боржника, що дала би їм можливість отримати контроль над зборами та комітетом кредиторів, що використовується на шкоду окремого кредитора - ДПАТ "НАК "Украгролізинг".

52.7. Між ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ "ВАССТЕЛ" укладено Договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017.

Згідно виписки по рахунку ТОВ "ВАССТЕЛ" в ПАТ "Комінвестбанк" № НОМЕР_1 за період з 01.11.2017 по 15.11.2017, грошові кошти від ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 5 817 000,00 грн. було зараховано на рахунок боржника 01.11.2017 о 10:02:47 год.

Цього ж дня 01.11.2017 о 10:30:08 (за 28 хвилин) грошові кошти у розмірі 5 817 000,00 грн. ТОВ "ВАССТЕЛ" перераховані на користь ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" (код 34197267) з призначенням платежу - повернення поворотної безвідсоткової позики згідно договору позики №DP07-15/01 від 17.07.2015.

52.8. Керівником ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" та керівником і учасником ТОВ "Закарпатська Нафтогазова компанія" є ОСОБА_1 . Вказана особа також була засновником пов`язаного із ТОВ "ВАССТЕЛ" - ТОВ "БСП ОІЛ", корпоративні права на яке в 2018 році передані ОСОБА_2 , яка також є засновником ТОВ "ВАССТЕЛ".

52.9. Відтак, за висновком суду першої інстанції ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" та ТОВ "ВАССТЕЛ" є пов`язаними між собою компаніями, які контролюються однією особою чи групою осіб, що підтверджено матеріалами справи.

53. Таким чином, встановлені господарським судом обставини свідчать про відсутність будь-якої економічної доцільності у вказаній операції, оскільки за результатами вчинення оспорюваного договору ТОВ "ВАССТЕЛ" жодним чином не використало отримані грошові кошти у своїй господарській діяльності, не набуло жодних додаткових благ та не отримало прибутку.

54. Суд першої інстанції виснував, що метою перерахування 01.11.2017 грошових коштів від ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" транзитом через банківський рахунок ТОВ "ВАССТЕЛ" на рахунок ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" у розмірі 5 817 000,00 грн. було штучне створення кредиторської заборгованості та укладання для цього «про людське око» (для створення юридичних підстав, видимості) Договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10, який датований сторонами 11.10.2017.

55. Судом першої інстанції також враховано, що керівником боржника ОСОБА_3 в період процедури розпорядження майном, а також в процесі розгляду цієї справи після визнання боржника банкрутом 08.03.2023 не передав розпоряднику майна-ліквідатору документацію бухгалтерського обліку та звітності, а також господарських договорів боржника.

Судом, також, встановлено, що керівник боржника ОСОБА_3 здійснював дії з приховування банкрутства при настанні наприкінці 2019 на початку 2020 ознак неплатоспроможності боржника ТОВ "ВАССТЕЛ".

56. За висновками місцевого господарського суду, з якими, враховуючи встановлені та викладені вище обставини, погоджується суд касаційної інстанції, отримання та невідкладне виведення боржником отриманих грошових коштів на користь пов`язаної особи дає підстави для висновку, що сторони оспорюваного договору при його укладенні не мали на меті досягнення реальних правових наслідків договору позики - набуття у власність грошових коштів для їх використання у господарській діяльності підприємства. Укладення та виконання договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 було спрямоване на перерозподіл грошових коштів між пов`язаними юридичними особами в межах єдиної групи компаній, та, як наслідок, формування кредиторської заборгованості ТОВ "ВАССТЕЛ" перед ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія".

Органічна поєднаність мети і засобів, що застосовані пов`язаними особами з ТОВ "ВАССТЕЛ", вказують на те, що частина цих засобів ними реалізована у цій справі про банкрутство: укладено угоди «про око», декілька річне невиконання зобов`язання і штучне нарахування за нібито безпідставне прострочення платежу грошових коштів для збільшення суми боргу; досягнуто мети визнання цих вимог судом у справі про банкрутство як конкурсних вимог кредиторів; отримання права вирішального голосу у зборах кредиторів та у комітеті кредиторів; використання вирішального права голосу з метою завдати шкоди цивільним правам реального кредитора ДПАТ "НАК "Украгролізинг"; виведення активів (грошових коштів та автотранспорту) ТОВ "ВАССТЕЛ", за рахунок яких могли би бути задоволені вимоги реального кредитора.

57. Відтак, здійснений судом аналіз дій та подій, що передували зверненню розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. з позовною заявою про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, вказує, за висновком місцевого господарського суду на наявність ознак фраудаторності оспореного правочину.

58. Дійшовши висновку про наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, на думку колегії суддів, не спростував висновків суду першої інстанції, та в порушення статті 277 ГПК України не довів невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

58.1. Відповідно до статті 269 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

58.2. Крім того, згідно з частиною 1 статті 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

58.3. Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки доводам позивача, викладеним у відзиві на апеляційну, не навів ні зміст аргументів позивач, ні відповідного обґрунтування на їх відхилення.

59. Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Крім того, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руіс Матеос проти Іспанії", якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду.

60. Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

61. Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідає.

62. Крім того, колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення.

62.1. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.

62.2. У зазначеному аспекті доцільно також послатись і на висновок Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та "Месроп Мовсесян проти Вірменії"), згідно з яким право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

63. На підставі наведеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

65. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

66. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи частково обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 907/935/21 (907/957/22) скасувати.

3. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 у справі № 907/935/21 (907/957/22) залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді К.М. Огороднік

С.В. Жуков