Ухвала

від 05.02.2024 по справі 903/662/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 903/662/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "СолоАгроТрейд"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (у складі колегії суддів: Василишин А.Р. (головуючий), Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.)

та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 (суддя Слободян О.Г.)

за позовом Фермерського господарства "СолоАгроТрейд"

до: 1. Ківерцівської міської ради,

2. Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро"

про визнання протиправними дій щодо дискваліфікації учасника аукціону, визнання недійсним результатів земельних торгів та визнання недійсними договорів, зобов`язання укласти договір,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства "СолоАгроТрейд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (повний текст складено 20.12.2023) та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 у справі № 903/662/23.

У касаційній скарзі заявником викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (повний текст складено 20.12.2023), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 09.01.2024.

Верховний Суд встановив, що Фермерське господарство "СолоАгроТрейд" зареєструвало 03.11.2023 електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповіддю № 456291 від 29.01.2024.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 903/662/23 була надіслана Фермерському господарству "СолоАгроТрейд" в його електронний кабінет та доставлена 21.12.2023 о 01:59 год.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з інформацією з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Північно-західним апеляційним господарським судом 15.01.2024 о 18:14 год. було отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету заявника.

Тобто, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 15.01.2024.

Таким чином, оскільки касаційну скаргу заявником було подано 15.01.2024, тобто у межах двадцятиденного строку із дня вручення йому копії оскаржуваного судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів визнає клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

за пунктом 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

за пунктом 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

за пунктом 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, заявник в якості обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень господарських судів попередніх інстанцій зазначає пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, ним наведено підставу касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в якості підстави для подання касаційної скарги, скаржник лише посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, які регулюються постановою Кабінету міністрів України № 300 від 17.03.2022, проте ним не зазначено конкретної норми права, яку суди застосували (або повинні були застосувати) при розгляді справи та щодо якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім загального посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити безпосередньо зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Оскільки у касаційні скарзі скаржником не зазначено підстави (підстав) її подання відповідно до змісту вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то згідно з частиною другою статті 292 цього кодексу зазначена скарга підлягає залишенню без руху.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У 2023 році Фермерське господарство "СолоАгроТрейд" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою, в якій просило:

- визнати протиправними дії Відповідача-1 щодо дискваліфікації Позивача як учасника електронних аукціонів: № LRE001-UA-20230501-70725 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 13,1328га, кадастровий номер 0721884800:03:000:1224, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області та формування протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-20230501-70725; та № LRE001-UA-20230501-92493 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 13,1337га кадастровий номер 0721884800:03:000:1223, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області та формування протоколу про результати земельних торгів № LRE001-UA-20230501-92493 (2 вимоги немайнового характеру);

- визнати недійсним результати торгів: № LRE001-UA-20230501-92493 щодо продажу права оренди (річної орендної плати) земельної ділянки площею 13,1337га, кадастровий номер 0721884800:03:000:1223 сільськогосподарського призначення, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області; та № LRE001-UA-20230501-70725 щодо продажу права оренди (річної орендної плати) земельної ділянки площею 13,1338га, кадастровий номер 0721884800:03:000:1224 сільськогосподарського призначення, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області (2 вимоги немайнового характеру);

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки № 1/2023 від 16 червня 2023 року укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 (1 вимога немайнового характеру);

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки № 2/2023 від 16 червня 2023 року укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 (1 вимога немайнового характеру);

- зобов`язати Відповідача-1 укласти із Позивачем Договір оренди земельної ділянки, площею 13,1337га, кадастровий номер 0721884800:03:000:1223 сільськогосподарського призначення, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області (1 вимога немайнового характеру);

- зобов`язати Відповідача-1 укласти із Позивачем Договір оренди земельної ділянки, площею 13,1328га, кадастровий номер 0721884800:03:000:1224 сільськогосподарського призначення, яка намічена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області (1 вимога немайнового характеру).

Так, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Тобто, предметом позову у цій справі є 8 самостійних вимог немайнового характеру.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у цій справі, у задоволенні позову було відмовлено повністю.

У касаційній скарзі Фермерське господарство "СолоАгроТрейд" просить Суд скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Отже, заявник оскаржує судові рішення місцевого та апеляційного судів повністю (8 вимог немайнового характеру).

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлюється у розмірі 2 684,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 42 944,00 грн (2 684,00 грн * 8 * 200%).

Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником подано платіжну інструкцію (безготівковий переказ в національній валюті) № 2 від 11.01.2024 на суму 5 368,00 грн.

Виходячи із положень частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

У зв`язку з цим, Фермерському господарству "СолоАгроТрейд" необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують доплату судового збору у розмірі 37 576,00 грн, що складає різницю між сумою, яку необхідно було сплатити при поданні касаційної скарги (42 944,00 грн) та сумою судового збору, сплата якої підтверджується наданою платіжною інструкцією (5 368,00 грн), за наведеними нижче реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання:

- нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- документа про доплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 903/662/23, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Фермерському господарству "СолоАгроТрейд" строк на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу Фермерського господарства "СолоАгроТрейд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 у справі № 903/662/23 залишити без руху до 06.03.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко