Постанова

від 17.01.2024 по справі 756/59/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 756/59/20

провадження № 61-3517св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик», товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр», публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богдан Олена Олександрівна, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року у складі судді Жука М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року у складі колегії суддів Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик» (далі - ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик»), товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (далі - ТОВ «НВП «Магістр»), публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» (далі - ПАТ «Національний депозитарій України»), про визнання недійсними правочинів та зобов`язання вчинення певних дій.

На обґрунтування позову посилалася на те, що з 25 серпня 1973 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Оболонського районного суду міста Києві від 25 квітня 2019 року був розірваний. За час перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя ОСОБА_2 придбав акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», а саме акції прості бездокументарні іменні кількістю 129 800 шт., що становило 80 % статутного капіталу цього акціонерного товариства.

У 2019 році вона звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, у якому, зокрема, просила суд розподілити між ними акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», однак відповідач без її згоди, під час розгляду справи про поділ майна відчужив ОСОБА_5 акції цього товариства у кількості 64 900 шт., а ОСОБА_4 - у кількості 14 750 шт.

Оскільки ОСОБА_2 розпорядився акціями ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» без її згоди, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , набуваючи ці акції, не могли не знати про те, що відповідач набув їх за час перебування у шлюбі з нею, оскільки перебували з ним у довірливих відносинах, ОСОБА_1 просила суд:

визнати недійсним правочин з відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 64 900 простих бездокументарних акцій, що становить 44 % статутного капіталу ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» загальною вартістю 64 900,00 грн;

визнати недійсним правочин з відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 14 750 простих бездокументарних акцій, що становить 10 % статутного капіталу ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» загальною вартістю 14 750,00 грн;

зобов`язати ТОВ «НВП «Магістр» як депозитарну установу здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 64 900 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що обліковуються на рахунку НОМЕР_1 з метою зарахування на рахунок у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» 64 900 простих іменних акцій цього акціонерного товариства;

зобов`язати ТОВ «НВП «Магістр» як депозитарну установу здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 14 750 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що обліковуються на рахунку

НОМЕР_2 з метою зарахування на рахунок у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» 14 750 простих іменних акцій цього акціонерного товариства.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 15 травня 2019 року між ОСОБА_2 як продавцем, ТОВ «НВП «Магістр» як повіреним, та ОСОБА_3 як покупцем, щодо відчуження 64 900 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик».

Зобов`язано ТОВ «НВП «Магістр» як депозитарну установу здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 64 900 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що обліковуються на рахунку НОМЕР_1 з метою зарахування на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «АФ «Аналітик» 64 900 простих іменних акцій цього акціонерного товариства.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 15 травня 2019 року між ОСОБА_2 як продавцем, ТОВ «НВП «Магістр» як повіреним, та ОСОБА_4 як покупцем, щодо відчуження 14 750 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик».

Зобов`язано ТОВ «НВП «Магістр» як депозитарну установу здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 14 750 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що обліковуються на рахунку

НОМЕР_1 з метою зарахування на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» 14 750 простих іменних акцій цього акціонерного товариства.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_2 набув право власності на прості іменні акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , проте розпорядився ними на власний розсуд після розірвання шлюбу шляхом продажу за договорами купівлі-продажу цінних паперів без письмової згоди позивача, то наявні підстави для задоволення позову та визнання оспорюваних правочинів недійсними із застосуванням, у межах позовних вимог, наслідків їх недійсності шляхом зобов`язання депозитарної установи здійснити списання акцій з рахунків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 із зарахуванням їх на рахунок ОСОБА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богдан О. О. задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року в частині зобов`язання ТОВ «НВП «Магістр» щодо вчинення певних дій скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач набув право власності на прості іменні акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , тому така власність є спільною сумісною власністю подружжя та, відповідно, розпорядження відповідачем акціями на власний розсуд після розірвання шлюбу шляхом продажу за договорами купівлі-продажу цінних паперів без письмової згоди позивача суперечить вимогам частин першої, другої статті 369 ЦК України та частині третій статті 65 СК України, тому оспорювані правочини є недійсними.

Проте апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог у частині зобов`язання

ТОВ «НВП «Магістр» як депозитарну установу здійснити списання з рахунку в цінних паперах, оскільки позивач не є стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу цінних паперів, а тому стаття 216 ЦК України (реституція) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богдан О. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що предметом оспорюваних договорів є прості іменні акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», тому цей спір стосується корпоративних прав ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» та має розглядатися у порядку господарської юрисдикції. Суди не надали оцінки ефективності обраного позивачем способу захисту права шляхом заявлення нею вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів, які укладені між учасниками товариства з метою реалізації ними своїх корпоративних прав, не встановили, які права позивача порушені оспорюваними договорами та не зазначили чи призведе повернення акцій ОСОБА_2 до відновлення прав позивача.

Суди не врахували, що спір про визнання недійсним укладеного одним із подружжя без згоди іншого договору щодо розпорядження часткою у статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Висновки судів про те, що прості іменні акції, що були відчужені ОСОБА_2 , придбані за спільні кошти подружжя, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Суди не врахували, що ОСОБА_1 з 2016 року проживає за кордоном та не заперечує окреме проживання з відповідачем та ведення окремого господарства та бюджету з 2000 року. Суди не взяли до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 щодо періоду спільного проживання сторін.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, від 03 червня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, та у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 756/10797/15-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 161/19023/17, від 09 лютого 2022 року у справі № 761/6844/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

У квітні 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Віданова О. В., просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог - без змін.

На обґрунтування відзиву позивач посилається на те, що спір у цій справі не є корпоративним та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Спір виник між колишнім подружжям щодо об`єкта права спільної сумісної власності. Відповідно до статті 177 ЦК України цінні папери можуть бути об`єктом права спільної сумісної власності та предметом поділу між подружжям.

Провадження у суді касаційної інстанції

10 березня 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богдан О. О., надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 22 березня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богдан О. О., на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року зупинено дію рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року у нескасованій частині та постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 06 грудня 2023 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 25 серпня 1973 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу

серії НОМЕР_3 .

Рішенням виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів від 26 листопада 1990 року № 864 зареєстроване мале підприємство «Економіко-правова фірма «Аналітик».

Відповідно до засновницького договору від 19 жовтня 1990 року, укладеного між Київським юридичним клубом в особі головуючого Головача В. В. та Акціонерним економічним банком розвитку «Економбанк» (засновники) створено МП «Економіко-правову фірму «Аналітик».

Згідно зі статутом Аудиторської фірми у формі ТОВ «Аналітик», затвердженого зборами учасників, протокол від 01 жовтня 1993 року № 1, частка у статутному фонді фізичних осіб становить: ОСОБА_2 50 000 карбованців (50 %), ОСОБА_7 250 000 карбованців (25 %), ОСОБА_8 150 000 карбованців (15 %), ОСОБА_9 100 000 карбованців (10 %).

З матеріалів реєстраційної справи ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що зберігається у Печерській районній в м. Києві державній адміністрації вбачається, що 31 липня 1996 року ОСОБА_2 звернувся до АФ «Аналітик» із заявою про передання його частки у статутному фонді ОСОБА_7 , у зв`язку із призначенням на посаду заступника Міністра юстиції України.

Протоколом загальних зборів ТОВ АФ «Аналітик» від 31 липня 1996 року частку ОСОБА_2 у статутному фонді фірми передано у розпорядження ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу учасників аудиторської фірми у формі ТОВ «Аналітик» від 16 березня 2001 року вирішено реорганізувати товариство у закрите акціонерне товариство та прийнято нового учасника ОСОБА_2 , у зв`язку з чим перерозподілити частки у статутному фонді, частка ОСОБА_2 - 75 255 простих іменних акцій, або 51 % статутного фонду.

09 жовтня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу акцій, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т. В., відповідно до умов якого ОСОБА_2 придбав прості іменні акції емітента Аудиторської фірми у формі закритого акціонерного товариства «Аналітик» номінальною вартістю 1 грн за 1 шт., у кількості 54 575 шт., що складає 37 % статутного фонду товариства, загальною вартістю 54 575, 00 грн.

За інформацією про випуски цінних паперів емітента, які перебувають в обігу АФ «Аналітик» ОСОБА_2 належить 129 800 простих іменних акцій цього товариства номінальною вартістю 129 800,00 грн, що становить 88 % акцій статутного капіталу.

Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів акціонерів Аудиторської фірми у формі закритого акціонерного товариства «Аналітик» від 22 січня 2013 року змінено найменування товариства на Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик».

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

15 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів за яким ОСОБА_2 продав

ОСОБА_6 64 900 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик».

Розпорядженням ТОВ «НВП «Магістр» від 15 травня 2019 року списано з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок в цінних паперах

ОСОБА_6 64 900 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 15 травня 2019 року.

Крім того, 15 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 14 750 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик».

Розпорядженням ТОВ «НВП «Магістр» від 15 травня 2019 року списано з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок в цінних паперах ОСОБА_4 14 750 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів

від 15 травня 2019 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів (акцій простих іменних ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик») з підстав укладення їх без згоди другого з подружжя та застосування наслідків недійсності цього договору.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до частини першої статті 2 СК України цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Частиною першою статті 9 СК України визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Згідно з частинами першими статті 14 та 15 СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Зазначені норми права визначають правочин у сімейних правовідносинах як домовленість, зокрема, між подружжям, батьками та дітьми про врегулювання належних їм сімейних прав та обов`язків, які тісно пов`язані з їх особами та не можуть бути передані та/або перекладені на інших осіб.

Справа у спорі про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, та у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 515/1060/19 (провадження

№ 61-7297св21), від 29 вересня 2021 року у справі № 361/6229/19 (провадження № 61-3506св21), від 29 червня 2022 року у справі № 757/69759/17-ц (провадження № 61-18621св21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) вказала, що справи у спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, які стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року у справі № 686/26335/21 (провадження № 61-7163св22) зазначено, що «оспорюваним позивачкою договором купівлі-продажу частки (прав на частку) у статутному фонді товариства не регулюються сімейні права та обов`язки подружжя, тобто він не є правочином у сімейних правовідносинах.

Посилання ОСОБА_1 на положення статей 60, 61 СК України не свідчить про укладення вказаного договору у сімейних правовідносинах. Право власності не належить до сімейних прав, а суб`єктами права власності можуть бути фізичні особи, у тому числі, які не перебувають у сімейних відносинах, юридичні особи, держави, територіальні громади.

З огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки цей спір має ознаки корпоративного».

Враховуючи викладене, оскільки спір у цій справі виник щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій в юридичній особі, яким не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, тобто він не є правочином у сімейних правовідносинах, такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 761/6844/19 (провадження № 61-4591св20), на яку посилається заявник у касаційній скарзі.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначеного не врахували та не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу у порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.

Тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною четвертою статті 414 ЦПК України передбачено, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Зважаючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права щодо правил юрисдикції, що є підставою для скасування ухвалених судових рішень незалежно від доводів касаційної скарги та закриття провадження у справі, суд касаційної інстанції не перевіряє доводи касаційної скарги щодо правильності вирішення спору по суті.

Ураховуючи наведене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України та частиною першою статті 414 цього Кодексу, з роз`ясненням позивачу права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богдан Олена Олександрівна, задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик», товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр», публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України», про визнання недійсними правочинів та зобов`язання вчинення певних дій закрити.

Повідомити ОСОБА_1 про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Попередити ОСОБА_1 про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

А. С. Олійник

В. В. Сердюк