Ухвала

від 31.01.2024 по справі 466/9348/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 466/9348/23

провадження № 61-1086ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до Львівської міської ради, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» про визнання недійсним та скасування рішення Брюховицької селищної ради, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме:

- накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 4610166300:05:004:0002, загальною площею 3,46 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити підприємству ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» та будь-яким фізичним особам, юридичним особам, фізичним особам-підприємцям від імені ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» користуватися земельною ділянкою, кадастровий номер: 4610166300:05:004:0002, загальною площею 3,46 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву про забезпечення позову мотивував тим, що ним готується позов до Львівської міської ради, ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» про визнання недійсним та скасування рішення Брюховицької селищної ради від 20 жовтня 2020 року № 2088 «Про надання в користування земельної ділянки ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, площею 3,4600 га, з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002 у ДРРП, номер відомостей про речове право 38799260.

03 липня 2008 року рішенням Брюховицької селищної ради № 520 «Про затвердження технічної документації земельної ділянки будівлі СШ № 41 на вул. Широка, 2 в смт Брюховичі» затверджено технічну документацію для видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, площею 3,4600 га, на вул. Широка, 2, Брюховицькій раді для обслуговування будівель та споруд загальноосвітньої школи №41. На підставі цього рішення було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №177018 від 06.10.2008 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 15 жовтня 2020 року № 2046 «Про зміну виду використання земельної ділянки на АДРЕСА_1 » змінено вид використання земельної ділянки на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:05:004:0002, площею 3,46 га, -для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (КВЦПЗ 03.02) на вид використання: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ 03.15).

Рішенням Брюховицької селищної ради від 20 жовтня 2020 року № 2088 «Про надання в користування земельної ділянки ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця»: припинено право постійного користування на земельну ділянку, площею 3,46 га, кадастровий номер 4610166300:05:004:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і належить Брюховицькій селищній раді згідно державного акта на право постійного користування №03:08:438:00002 кн. 03-7 від 06 жовтня 2008 року, та надано цю земельну ділянку у постійне користування ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Рішення Брюховицької селищної ради від 20 жовтня 2020 року № 2088 є незаконним й таким, що грубо порушує публічний інтерес, оскільки при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути ураховані законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, заявник вказує на порушення його прав, як власника житлового будинку, розташованого на суміжній земельній ділянці, оскільки на переданій у постійне користування ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» земельній ділянці планується здійснення будівельних робіт із побудови комплексу приватних апартаментів, внаслідок чого буде проведено суцільну вирубку дерев, яка станом на цей час вже розпочата, та знесено школу, готовність якої становить 46%.

Відсутність таких заходів призведе до ілюзорності майбутнього рішення суду та унеможливить ефективний захист його прав, оскільки буде вирубана вся деревина та демонтована школа, яка почала будуватись за бюджетні кошти (кошти громадян).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку статті 149 ЦПК України задоволено. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер: 4610166300:05:004:0002, загальною площею 3,46 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» та будь-яким фізичним особам, юридичним особам, фізичним особам - підприємцям від імені ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» користуватися земельною ділянкою, кадастровий номер: 4610166300:05:004:0002, загальною площею 3,46 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду, також приймає до уваги право заявника та реальний захист прав позивача, оскільки незабезпечення позову може призвести до неодноразової зміни власника, обтяження, чи зміни/припинення майна, про яке вказує позивач або взагалі зробить неможливим виконання рішення. У заяві та доданих документах наявний зв`язок між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, у тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу ПГО«Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» задоволено.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2023 року скасовано і прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на предмет позову та його підстави в контексті обґрунтування заявником порушення своїх прав, зазначені заходи забезпечення у виді арешту земельної ділянки та заборони підприємству користуватись земельною ділянкою згідно з її цільовим призначенням не відповідають вимогам, встановленим частиною третьою статті 150 ЦПК України, щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, і не дають підстав для висновку про забезпечення внаслідок застосування таких заходів ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів заявника (позивача), за захистом яких він звернувся або має намір звернутись. Заявник не заявляє своїх прав на спірну земельну ділянку і на об`єкти, які на ній знаходяться, а лише вказує на порушення його прав, як суміжного власника нерухомого майна, здійсненням на земельній ділянці запроектованого будівництва, при цьому дозвільних документів на будівництво реабілітаційного центру на земельній ділянці він не оспорює в цій справі.

Крім того, предмет позову становлять вимоги про визнання недійсним та скасування рішення ради про надання земельної ділянки в користування, рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню, тому відсутні й підстави для висновку, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду про задоволення позову.

16 січня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, щоухвала суду першої інстанції є законною, оскільки при її постановленні були враховані як вимоги ЦПК України, так і роз`яснення Великої Палати Верховного Суду щодо вжиття судом заходів забезпечення позову, зокрема судом, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, було встановлено співмірність негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 почали проводиться підготовчі будівельні роботи направлені на демонтаж збудованої за міські кошти школи, що може ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду та захист порушених прав та інтересів заявника.

ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» не понесе матеріальних негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову, оскільки оспорюваним рішення Брюховицької селищної ради земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 передано ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» не в оплатне, а в постійне безоплатне користування.

Невжиття заходів забезпечення позову в межах цих правовідносин призведене до невідворотних наслідків - повна вирубка деревини за адресою: АДРЕСА_1 : цілковитий демонтаж школи, яка збудована за кошти місцевого бюджету (готовність школи ставить 46%).

Судовий розгляд займає тривалий час. У разі, якщо в межах цих правовідносин не буде вжито заходів забезпечення позову, то майбутнє судове рішення буде носити ілюзорний характер, а ефективність судової форми захисту не буде досягнуто.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Апеляційний суд встановив, що предметом позову є оспорення рішення Брюховицької селищної ради №2088 від 20 жовтня 2020 року, яким спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 4610166300:05:004:0002 та цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, передана ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» в постійне користування.

Заявник не заявляє своїх прав на спірну земельну ділянку і на об`єкти, які на ній знаходяться, а лише вказує на порушення його прав, як суміжного власника нерухомого майна, здійсненням на земельній ділянці запроектованого будівництва.

Встановивши відсутність підстав для забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки, заборони відповідачу та будь-яким особам користуватись земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду та відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині четвертій статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 466/9348/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

М. М. Русинчук