Ухвала

від 05.02.2024 по справі 260/10424/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/10424/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Міськсвітло" Ужгородської міської ради про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Міськсвітло" Ужгородської міської ради, яким просить: винести судове рішення, яким звернути стягнення податкового боргу КП «Міськсвітло» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 03344591, адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Руська, буд. 38) у розмірі 406105,26 грн в т.ч. за платежами: 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 328039,21 грн; 11020202 «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності(об`єднаної територіальної громади, району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об`єднань)» у розмірі 2237,04 грн; 21010302 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності об`єднаної територіальної громади, району у місті, міста районного значення, села, селища та їх об`єднань )» у розмірі 4080,04 грн; 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 8232,06 грн; 19010300 ««Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини» у розмірі 1645,44 грн; місцеві податки, нараховані до 01.01.2011 у розмірі 152,90 грн; 71010000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦИХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами» у розмірі 61718,57 грн на кошти Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721, адреса: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3) та кошти Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 33868924, адреса: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою.

03 січня 2024 року до суду надійшла заява Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про залишення позову без розгляду. В обгрунтування якої вказує, що неприйняття відповідачами рішень та не вжиття заходів щодо погашення заборгованості КП «Міськсвітло» стали підставою для реалізації імперативного права контролюючого органу щодо звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості КП «Міськсвітло» по податковим платежам з Ужгородської міської ради та департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, то відповідний обов`язок виник у позивача 18.07.2016, а саме після отримання листа Департаменту міського господарства від 14.07.2016 №1369-1367, 1358-1363/24.01-12. Однак, із відповідним позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося тільки 28.11.2023, тобто після спливу 1095 денного строку.

11 січня 2024 року від Головного управління ДПС у Закарпатській області до суду подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої заперечує позицію відповідача та вважає таку помилковою.

Розглянувши подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки давності по стягненні податкового боргу та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб`єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку статті 95 та 96 ПК України.

Так, згідно пункту 95.1. статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (Пункт 95.3. статті 95 ПК України).

У разі коли вжиті податковим органом заходи щодо стягнення податкового боргу не мали позитивного результату, необхідним є застосування механізму стягнення податкового боргу у порядку статті 96 ПК України, у даному випадку згідно пункту 96.1 статті 96 ПК України. Так, нормами указаного пункту статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття одного з передбачених рішень у даному пункті.

Тобто, процедура стягнення податкового боргу у порядку статті 96 ПК України є взаємопов`язаною із статтею 95 ПК України, є її прямим продовженням та не можлива до ініціювання без попередньо вжитих заходів від контролюючого органу згідно положень такої.

З матеріалів справи судом встановлено, що податковим органом здійснювались заходи щодо стягнення податкового боргу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 по справі №2а-0770/740/11 вирішено стягнути з КП "Міськсвітло" Ужгородської міської ради податковий борг у розмірі 187983,70 грн. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 по справі №807/4139/14 вирішено стягнути з КП "Міськсвітло" Ужгородської міської ради податковий борг у розмірі 107340,25 грн.

У зв`язку з вищевикладеним суд відхиляє доводи представника відповідача щодо початку відліку 1095 денного строку з листа- відповіді від 14.07.2016 №1369 - 1367, 1358-1363/24.01-12 на подання позивача про звернення стягнення податкового боргу з такого у порядку статті 96 ПК України, який отримано позивачем 18.07.2016 та зауважує, що у постанові Верховного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/8231/15, суд касаційної інстанції аналізуючи норми статей 101 та 102 ПК України дійшов висновків, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним. У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК.

Судом встановлено, що у даній справі, позивачем заявлено до стягнення заборгованість, яка була попереднього ініційована до стягнення згідно судових рішень наведених у позовній заяві, у зв`язку з чим, така з урахуванням указаного висновку Верховного суду та норм ПК України не підпадає під визначення «безнадійного» податкового боргу.

Враховуючи зазначене, суд вважає не обгрунтованою заяву відповідача про застосування строків позовної давності та залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 122, 166, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст.95-96, 101-102 Податкового кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі № 260/10424/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяЮ.Ю.Дору