Постанова

від 05.02.2024 по справі 200/147/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року справа №200/147/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року (головуючий суддя І інстанції Волгіна Н.П.), складене у повному обсязі 17 лютого 2023 року, у справі № 200/147/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправними та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Полякова Івана Сергійовича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд.

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020) в сумі 7354,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову допомогу як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та від 27 лютого 2020 року №3-р/2020) в сумі 7354,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 200/147/22 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.

Зобов`язано Міністерство соціальної політики України профінансувати виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» від 7 березня 2022 року № 215.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Міністерства соціальної політики України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 року передбачено розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році учасникам бойових дій 1491 грн., грошові кошти в зазначеній сумі були виплачені позивачу.

При цьому зазначив, що орган, який має нараховувати та сплачувати спірну допомогу, є Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання згідно паспорту НОМЕР_2 від 21 жовтня 2009 року: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 10 жовтня 2017 року (а.с. 7-8).

У квітні 2021 року на підставі списків, наданих першому відповідачу Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, позивачу нарахована щорічна разова допомога до 5 травня в розмірі 1491,00 грн (а.с. 9).

В квітні 2021 року ці кошти були перераховані Головному управлінню Національної поліції області для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача (а.с. 9).

Зазначені кошти були зараховані на особистий рахунок позивача (а.с. 1-2, 9).

9 грудня 2021 року позивач через свого представника, адвоката Полякова І.С., звернувся до першого відповідача із заявою щодо перерахунку грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік (а.с. 10).

Листом від 13 грудня 2021 року (вих. № 56.3.2-41217-56.1) департамент повідомив адвокату Полякову І.С., що на підставі списків, наданих Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, в яких відповідно до постанови № 325 від 8 квітня 2021 року зазначено суму нарахування позивачу допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1 491,00 грн, останньому нарахована допомога до 5 травня у зазначеному розмірі. Кошти були перераховані департаментом на спеціальний рахунок Головного управління Національної поліції в Донецькій області для подальшого зарахування на особистий рахунок позивача (а.с. 9).

Спірним питання даної справи є правомірність відмови відповідача в перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком позивачу.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зобов`язав Міністерство соціальної політики України профінансувати виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7 354,00 грн в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» від 7 березня 2022 року № 215.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551-XII.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня2007 року частину 5статті 12 Закону України № 3551-XIIвикладено у такій редакції: «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пунктурозділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107-VI.

За змістом пункту 5 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положенняЗакону № 107-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другоїстатті 152 Конституції України.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2021 році учасникам бойових дій разової грошової допомоги діяластаття 12 Закону № 3551-XIIу редакціїЗакону № 367-XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідаєКонституції України, окреме положення пункту 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону № 3551-ХІІзастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом пункту 2 вказаного Рішення Конституційного Суду України положення пункту 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другоїстатті 152 Конституції України.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на виплату разової грошової допомоги у розмірахстатті 12 Закону № 3551-XIIу редакціїЗакону № 367-XIV.Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченаЗаконом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1491,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбаченостаттею 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діялиЗакон №3551-XIIі Постанова №325.

Виходячи із визначених у частині четвертійстатті 7 Кодексу адміністративного судочинства Українизагальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, аЗакон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини першоїстатті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 рокувстановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2021 року - 1769 грн.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769 грн. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 7354,00 грн.

Таким чином, виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн. не відповідаєнормам статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Отже, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності першого відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у 2021 році у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з першого відповідача недоплаченої частини грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме - у розмірі 7 354,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними (п. 3); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Разом із цим суд зазначає наступне.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, введено в Україні воєнний стан з 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022 та від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затверджених Законами України Про продовження дії воєнного стану в Україні від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX та від 16 листопада 2022 року № 2738-IX (відповідно), строк дії воєнного стану в Україні продовжено: з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану, крім іншого, заборонено використання хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, розташованих на тимчасово окупованій території України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 квітня 2022 року № 80), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2022 року, за № 466/37802, Маріупольську міську територіальну громаду включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27 квітня 2022 року (п. 7 ч. ІІ).

Розпорядженням голови Маріупольської міської ради від 1 квітня 2022 року № 200/37 у зв`язку веденням з 27 лютого 2022 року на території міста Маріуполь інтенсивних бойових дій з наступною блокадою та захопленням міста військами російської федерації, знищенням будівлі Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, втратою серверного обладнання, архівних та поточних справ отримувачів усіх видів державних допомог, втратою зв`язку із більшою частиною працівників департаменту та відсутністю доступу до програмних комплексів та баз Міністерства соціальної політики України, ДСЗН Маріупольської міської ради було переведено у режим вимушеного простою.

Отже, виконання повноважень із забезпечення виконання державних гарантій щодо соціального захисту населення міста Департаментом соцзахисту населення Маріупольської міської ради припинено, при цьому будівля департаменту знищена, серверне обладнання, архівні та поточні справи отримувачів усіх видів державних допомог втрачені, доступ департаменту до програмних комплексів та баз Мінсоцполітики відсутній.

Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 215 (далі Постанова № 215) нарахування та виплата грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) виплату грошових допомог, пільг та житлових субсидій здійснює акціонерне товариство Державний ощадний банк України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему MY TRANSFER та акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк;

2) фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики/Пенсійного фонду України даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій.

При цьому пунктом 4 Постанови № 215 зобов`язано Міністерство соціальної політики, АТ Ощадбанк, органи соціального захисту населення забезпечити інформування одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій про порядок отримання коштів у разі застосування положень цієї постанови.

Враховуючи наведене вище, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов`язання другого відповідача профінансувати виплату позивачу недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7 354,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 200/147/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць