Постанова

від 05.02.2024 по справі 440/9159/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 р. Справа № 440/9159/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 20.10.23 у справі № 440/9159/23

за позовом Комунального підприємства "Білики-Агро" Білицької селищної ради

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Білики-Агро» Білицької селищної ради (далі за текстом також - позивач, КП «Білики-Агро») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.05.2023 № 8761226/44330092 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 10.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 10.03.2023 датою подання її на реєстрацію КП «Білики-Агро», тобто 21.03.2023.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 05.05.2023 за № 8761226/44330092.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 10.03.2023 днем подання її на реєстрацію Комунальним підприємством «Білики-Агро» Білицької селищної ради (код ЄДРПОУ 44330092).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Комунального підприємства «Білики-Агро» Білицької селищної ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області зазначило, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням нормПодаткового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за № 1246, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165, та надано невірну правову оцінку обставинам справи та наявним у справі доказам. Указує, що позивачем за податковою накладною, стосовно якої виникли спірні правовідносини, не надано документів, необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку № 520, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковою накладною, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняте відповідно до чинного законодавства.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Полтавській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі такожКАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що КП «Білики-Агро» створене рішенням Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області № 3 від 15.07.2021 з основним видом економічної діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Цим же рішенням затверджено статут підприємства (а.с. 19-25).

З виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що юридичну особу позивача зареєстровано 10.08.2022, включено до реєстру, про що вчинено запис № 1005661070001001041.

Зареєстрованими видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.47 Розведення свійської птиці; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 02.20 Лісозаготівлі; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 10.32 Виробництво фруктових і овочевих соків; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (а.с. 17). Позивач має статус платника ПДВ.

Як повідомляє у позові директор КП «Білики-Агро» ОСОБА_1 , для ведення господарської діяльності Виконавчим комітетом Білицької селищної ради прийнято рішення про передачу в постійне користування земельних ділянок, підтвердженням чого є довідка Виконавчого комітету Білицької селищної ради № 5 від 12.01.2023 (а.с. 18). За договором дарування № 14/0422/19 від 14.04.2022 (а.с. 26) ТОВ «Агрофірма «Добробут» (код ЄДРПОУ 32682703) передала у власність позивача трактор колісний Беларус-892, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 14.04.2022 (а.с. 27). Крім того, за договором оренди рухомого майна № 13/0622/18 від 13.06.2022 (а.с. 28-30) ТОВ «Агрофірма «Добробут» передала у строкове платне користування автомобіль САЗ-3507 та трактор колісний ХТЗ-17221, що підтверджується актом приймання-передачі від 13.06.2022 (а.с. 31). За власні кошти позивач придбав сівалку Kinze 2000, що підтверджується договором купівлі-продажу № 04/0422/04 від 04.04.2022 (а.с. 32), додатком № 1 до договору (а.с. 33), актом приймання-передачі майна від 04.04.2022 (а.с. 34), видатковою накладною № 13 від 16.05.5022 (а.с. 35), платіжним дорученням № 50 від 04.04.2022 (а.с. 36). Крім цього, було придбано зерно кукурудзи для проведення посівної компанії у СБК "Радянський" (код ЄДРПОУ 02137755), що підтверджується договором купівлі-продажу № 33/036 від 10.03.2022 (а.с. 37), накладною № РНК-000068 від 14.03.2022 (а.с. 38), рахунком № Счт-000062 від 10.03.2022 (а.с. 39) та платіжним дорученням № 26 від 10.03.2022 (а.с. 40). Тому, маючи техніку та насіння, позивач провів посівну компанію.

Як зазначає позивач, у 2022 році провести збір урожаю він не мав змоги через погодні умови та відсутність відповідної зернозбиральної техніки. Після настання сприятливих погодних умов у січні 2023 року позивачем укладений договір надання послуг № 1/2023 з ФГ «Петрович+Агро» (код ЄДРПОУ 39891756) від 17.01.2023 (а.с. 41), за умовами якого ФГ «Петрович+Агро» (виконавець) за завданням замовника (КП «Білики-Агро») виконує роботи зі збирання урожаю кукурудзи на 39 га.

Підтвердженням виконання договору надання послуг є первинні документи, а саме: акт № 1 здачі-приймання робіт від 17.01.2023 (а.с. 42), рахунок на оплату № 4 від 17.01.2023 (а.с. 43); платіжна інструкція № 333 від 30.01.2023 (а.с. 44).

Для перевезення зібраного урожаю позивач уклав договір № 0101/2023 від 01.01.2023 (а.с. 45, 46) про транспортно-експедиторське обслуговування при перевезенні вантажів автомобільним транспортом з ТОВ «Калана Транс» (код ЄДРПОУ 41501481). За цим договором ТОВ «Калана Транс» взяло на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом вантаж з місця відправлення до пункту призначення, вказаного замовником (позивачем). Підтвердженням здійснення даної угоди є первинні документи: акт надання послуг № 12 від 26.01.2023 (а.с. 47); рахунок на оплату № 12 від 26.01.2023 (а.с. 48), платіжна інструкція № 341 від 08.02.2023 (а.с. 49), товарно-транспортні накладні: № 3 від 14.01.2023 (а.с. 63), № 4 від 14.01.2023 (а.с. 64), № 5 від 14.01.2023 (а.с. 65), № 9 від 16.01.2023 (а.с. 66), № 10 від 16.01.2023 (а.с. 67), № 11 від 26.01.2023 (а.с. 68), № 12 від 26.01.2023 (а.с. 69), № 13 від 26.01.2023 (а.с. 70).

Пунктом призначення зберігання зерна кукурудзи позивачем був визначений АТ «ДПЗКУ» в особі філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький ЮХП» (код ЄДРПОУ 37506117), для чого був укладений договір складського зберігання зерна № 74-3Б/2022 від 13.01.2023 (а.с. 50).

У січні 2023 року ТОВ «Калана транс» перевезло до філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП» 107,16 т зерна кукурудзи урожаю 2022 року, а транспортом позивача було перевезено 9,74 т, всього - 116,9 т.

Підтвердженням цього є первинні документи: вказані товарно-транспортні накладні, реєстри філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП» № 464 від 14.01.2023 (а.с. 75), № 474 від 16.01.2023 (а.с. 76), № 486 від 26.01.2023 (а.с. 77), № 493 від 31.01.2023 (а.с. 78), акт здачі-приймання робіт № 58 від 31.01.2023, рахунок № 59 від 31.01.2023 (а.с. 73), платіжна інструкція № 281 від 07.03.2023 (а.с. 74).

У лютому 2023 року продовжилися роботи зі збирання урожаю кукурудзи 2022 року. Для цього був укладений договір № 1/2023 від 06.02.2023 (а.с. 79) з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підтвердження факту надання послуг надано акт приймання - передачі послуг від 15.02.2023 (а.с. 80), рахунок-фактура № 1 від 06.02.2023 (а.с. 81), платіжна інструкція № 278 від 28.02.2023 (а.с. 82).

Перевізником і надалі виступало ТОВ «Калана Транс», а також для перевезень залучався власний транспорт позивача. Пунктом зберігання була філія АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП», що підтверджується первинними документами: реєстрами філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП» № 506 від 14.02.2023, № 605 від 13.02.2023, № 505 від 10.02.2023, № 499 від 09.02.2023, № 498 від 08.02.2023, № 496 від 07.02.2023 (а.с. 93-98), товарно-транспортними накладними № 17 від 07.02.2023, № 18 від 07.02.2023, № 19 від 08.02.2023, № 20 від 09.02.2023, № 21 від 21.02.2023, № 22 від 09.02.2023, № 23 від 10.02.2023, № 24 від 10.02.2023, № 25 від 13.02.2023, № 26 від 14.02.2023 (а.с. 83-92), актом надання послуг ТОВ «Калана Транс» № 34 від 16.02.2023 (а.с. 102), рахунком на оплату ТОВ «Калана Транс» № 34 від 16.02.2023 (а.с. 103), актами здачі-приймання робіт філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП» № 106 від 28.02.2023 та № 116 від 10.03.2023, рахунками філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП» № 104 від 28.02.2023 та № 118 від 10.03.2023 (а.с. 99-100), платіжною інструкцією № 290 від 16.03.2023 (а.с. 101).

У лютому 2023 року на склад філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП» було поставлено 196,48 т зерна кукурудзи.

Для продажу зерна кукурудзи позивачем з ТОВ «Грейн Хас» (код ЄДРПОУ 44588550) укладений договір поставки № 28-0201 від 28.02.2023 (а.с. 104-107). За цим договором позивач передав у власність замовника 101,48 т зерна кукурудзи самовивозом Замовником зі складів філії АТ «ДПЗКУ» «Кобеляцький КХП». На підтвердження поставки позивачем надано: видаткову накладну № 7 від 10.03.2023 (а.с. 109), рахунок-фактуру № 7 від 10.03.2023 (а.с. 108), платіжна інструкція № 1 від 13.03.2023 (а.с. 110).

За правилом «першої події» (поставка кукурудзи) КП «Білики-Агро» складена та подана для реєстрації ЄРПН податкова накладна № 7 від 10.03.2023 (а.с. 7).

Позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено:«Документ збережено. Реєстрація зупинена». Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 10.03.2023 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1005, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних(а.с. 8).

Позивач подав повідомлення від 24.04.2023 за № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 157 зі звороту), та підтверджуючі документи, що не заперечується представником відповідачів у відзиві на позов: договори з контрагентами про надання послуг по збиранню урожаю, перевезення вантажів, товарно-транспортні накладні на перевезення зерна кукурудзи за фактом збирання зерна, акти наданих послуг по збиранню, договір складського зберігання зерна, акти здачі-приймання робіт по зберіганню зерна, договір поставки з ТОВ «Грейн Хас», видаткову накладну, платіжні інструкції на оплату як послуг зі зберігання, так і на поставку.

Проте за результатами розгляду пояснень Комісія направила повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК від 27.04.2023 за № 8706501/44330092 стосовно податкової накладної № 7 від 10.03.2023 (а.с. 131, 132).

Як убачається з витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 27.04.2023 за № 84, у реєстрації спірної податкової накладної позивача відмовлено з таких причин: за результатами опрацювання копій первинних документів, поданих КП «Білики-Агро» до податкової накладної № 7 від 10.03.2023, платником податку не надано статистичну звітність с/г виробника за формою 4-сг та 29-сг для підтвердження засіяного, зібраного врожаю та пояснення (а.с. 130).

Позивач не направив додаткових документів до Комісії ГУДПС, оскільки, як пояснює тво. директора Шевела С., бухгалтер недавно працює і не знала, що паралельно необхідно моніторити електронний кабінет на предмет отримання листа щодо додаткових пояснень чи копій документів.

Тому 05.05.2023 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 8761226/44330092 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 10.03.2023 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с. 159).

За змістом витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 05.05.2023 за № 90, у реєстрації спірної податкової накладної позивача відмовлено, оскільки КП «Білики-Агро» до податкової накладної № 7 від 10.03.2023 не надано статистичну звітність с/г виробника за формою 4-сг та 29-сг для підтвердження засіяного, зібраного врожаю та пояснення (а.с. 129).

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач подав скаргу разом з первинними документами, проте за наслідками розгляду скарги Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.05.2023 прийняла рішення № 42934/44330092/2 (а.с. 14) про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Підставою для відмови у задоволенні скарги КП «Білики-Агро» слугували обставини ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюване у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не ґрунтується на вимогах законодавства, що свідчить про неправомірність такого рішення.

Зважаючи на відсутність підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну, складену КП «Білики-Агро», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу єПодатковий кодекс України від 02.12.2010 рокуза№ 2755-VI(далі -ПК України).

Відповідно до підпунктів16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом «а» пункту185.1 статті 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів213.1.9і 213.1.14 пункту213.1 статті 213цьогоКодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту201.7 статті 201 ПК Україниподаткова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту14.1.60 ст. 14 ПК Україниєдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту201.10 статті 201 ПК Українивизначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно зУКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже платник податкупостачальник, з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29 грудня 2010 року(далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимогЗаконів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Українипередбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Водночас зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і зПостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року за № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно із пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженийНаказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за № 520(далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог"Про електронний цифровий підпис",«Про електронні довірчі послугита Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Колегія суддів зазначає, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Як убачається з матеріалів справи, у квитанції про зупинення реєстрації ПН не вказано конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Такі висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 380/4146/22.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Колегія суддів зауважує, що будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Отже рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначені висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати податковому органу, позивач направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

У своїх поясненнях позивач, зокрема, зазначав, що основним видом діяльності КП «Білики-Агро» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. В 2022 році була посіяна кукурудза, збір якої розпочали в січні 2023 року. Для збору урожаю кукурудзи 2022 року укладений договір з Фермерським господарством «Петрович-Агро» № 1601/2023 від 16.01.2023, для перевезення урожаю укладено договір з ТОВ «Калана Транс» № 0101/2023 від 01.01.2023, а також перевезення здійснювалося власним транспортним засобом САЗ-3507, державний номер НОМЕР_2 . Зібраний урожай кукурудзи зберігався в Кобеляцькому комбінат хлібопродуктів на підставі укладеного договору АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» № 74-36/2022 від 13.01.2023. Для продажу зерна укладений договір з ТОВ «Грейн Хас» № 28-0201 від 28.02.2023. Всі роботи та послуги виконані відповідно до укладених договорів та підтверджуються відповідними документами, які додаються: договори, акти, накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, оборотні відомості (а.с. 162).

Тобто у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими документами, які ним долучено на власний розсуд з метою підтвердження відповідних господарських операцій.

У повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК від 27.04.2023 за № 8706501/44330092 стосовно податкової накладної № 7 від 10.03.2023, контролюючий орган вказав на необхідність надання податків статистичної звітності с/г виробника за формою 4-сг та 29-сг для підтвердження засіяного, зібраного врожаю та пояснень.

За матеріалами справи такі документи позивачем не було подано вчасно, проте ненадання позивачем контролюючому органу зазначених документів не може бути підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної, оскільки наявність чи відсутність таких документів не впливає на факт виникнення у позивача податкового зобов`язання з ПДВ після поставки товару ТОВ «Грейн Хас», на підтвердження чого до контролюючого органу надано копію видаткової накладної № 7 від 10.03.2023.

При цьому статистична звітність с/г виробника за формою 4-сг та 29-сг надана КП «Білики-Агро» Білицької селищної ради під час звернення зі скаргою до ДПС України на рішення від 05.05.2023 за № 8761226/44330092.

В свою чергу, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, надані платником, складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття Комісією ДПС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Так, оскаржуваним рішенням від 05.05.2023 за № 8761226/44330092 відмовлено в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7 від 10.03.2023 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку та в графі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи) не зазначено жодного документу.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПодаткового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо «товарності (реальності)» операції поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Постанови КМУ № 1165 від 11 грудня 2019 позивачем подано пояснення і усі документи на підтвердження здійснення господарської операції, що була підставою для складання та реєстрації спірної податкової накладної. Зазначені документи не дають підстав для сумніву щодо дійсного укладання договору за для здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом. Факт поставки товару зумовлював обов`язок позивача в силу вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сформувати та направити для реєстрації податкову накладну, тобто за правилом першої події, що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна № 7 від 10 березня 2023 року відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що контролюючий орган не заперечує.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість здійсненої операції та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена (як зазначено у квитанції) через відсутність об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операції з постачання товарів та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Проте, зупинивши реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної КП «Білики-Агро» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на те, що товарно-транспортні накладні складені з порушеннями, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 05.05.2023 за № 8761226/44330092.

У пункті 68 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 05 травня 2023 року № 8761226/44330092, а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №7 від 10 березня 2023 року, складену КП «Білики-Агро», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другоїстатті 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертоїстатті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням словаможе. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Як зазначається урішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012Конституція Українигарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третійстатті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Колегія суддів наголошує, що відповідно достатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниметою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 10 березня 2023 року, складену КП «Білики-Агро», днем подання її на реєстрацію.

Твердження ГУ ДПС у Полтавській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставним та таким, що спростовується наведеним.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першоїстатті 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зістаттею 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положеннястатті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі № 440/9159/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк