Постанова

від 30.01.2024 по справі 640/32341/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

справа №640/32341/20

адміністративне провадження № К/990/33791/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Драга Р.В.,

за участю

представника позивача Бачинської А.Ю.,

представників відповідача: Малої Л.В., Федоренко А.О.,

розглянув як суд касаційної інстанції у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №640/32341/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оборонні технології» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 (головуючий суддя Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 (головуючий суддя Собків Я.М., судді: Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.)

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оборонні технології» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі №640/32341/20 за касаційною скаргою податкового органу.

Ухвалою суду від 03.01.2024 суддею-доповідачем розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 04.01.2024.

Ухвалою від 04.01.2024 касаційний розгляд справи №640/32341/20 призначено у судовому засіданні на 30.01.2024.

У судовому засіданні за участі представників сторін судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оборонні технології» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №000021704.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання вимог відповідача було надано всі запитувані первинні документи, що підтверджується інформацією зазначеною в пункті 2.5 акту від 14.08.2020, водночас, як у позивача був відсутній обов`язок надати, а у відповідача право витребувати, первинні документи зазначені у запиті від 07.08.2020 № 1, оскільки вони не належать до предмету документальної виїзної позапланової перевірки, призначеної та проведеної на підставі наказу від 14.07.2020 №4699 з огляду на те, що відносяться до зовсім інших періодів, ніж періоди, що підлягали перевірці та контрагенти ТОВ "АРМА-ТРЕЙД" та "ТОП БУД ДИЗАЙН" відсутні в переліку контрагентів, зазначених в додатку № 3 до декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року. Також позивач зазначив, що дійсно мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ "АРМА-ТРЕЙД" та "ТОП БУД ДИЗАЙН" за яким було отримано товар та послуги, використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що станом на дату закінчення перевірки за результатами якої складено Акт, не надано платником відповідні розрахункові документи та регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують факт розрахунків із контрагентом ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН». Також відповідач зазначив про те, що оскільки, позивач до перевірки не надав контролюючому органу первинні документи, інші документи, пов`язанні з його господарською діяльністю в перевіряємий період, зазначений факт було відображено в акті перевірки та вважається, що первинні документи у позивача відсутні, що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій. Відповідач зазначив про те, що перевіркою зроблено висновки, що позивач не проявив розумної обережності з контрагентами-постачальниками: ТОВ "АРМА-ТРЕЙД", ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" та оформив документальне придбання товару, дійсне джерело якого невідоме та послуг, здійснення яких неможливе, оскільки оформлення господарських операцій з цими контрагентами ймовірно здійснювалося з метою введення в обіг (легалізацію) товарів невідомого походження, зокрема, одержаних в результаті не облікованого виробництва або від домогосподарств з метою мінімізації податкових зобов`язань.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування, оскільки відповідачем в акті, який став підставою для винесення спірного рішення контролюючого органу, висновки в частині встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства сформовано в порушенням вимог Податкового кодексу України та поза межами наданих йому повноважень в рамках проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган оскаржив їх у касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Крім того, податковий орган посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Як вважає відповідач, судами при вирішенні справи не надано правової оцінки тим обставинам, що на дату закінчення перевірки позивачем не пред`явлено документи, що підтверджують факт господарської діяльності з контрагентами. Відповідач посилається на податкову інформацію щодо контрагентів та їх контрагентів, зокрема: кількість працівників, виробничі потужності, джерело походження товару; зібрана інформація, на думку податкового органу, свідчить про неможливість виконання операцій.

Відповідач не погоджується з висновком судів, що встановлення факту допущення платником податків порушення вимог податкового законодавства при формуванні частини від`ємного значення, яка не може мати впливу на визначення суми бюджетного відшкодування в такому випадку буде виходити за межі наданих контролюючому органу в межах проведення перевірки повноважень, оскільки позиція судів не відповідає висновку Верховного Суду.

Позивач проти доводів касаційної скарги заперечив, вказав, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою, посилаючись на висновки судів попередніх інстанцій, які вважає правильними і законними.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 №4699 на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" декларації з податку на додану вартість із сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року, призначено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" з 21.07.2020 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів.

Наказом від 31.07.2020 №4930 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" з 04.08.2020 по дату завершення перевірки.

У період з 21.07.2020 по 10.08.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.06.2020 № 9140913513).

Під час проведення перевірки на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" складено запит від 07.08.2020 № 1 "Про надання документів" в якому, з урахуванням вимог підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пунктів 85.2, 85,8 статті 85 Податкового кодексу України, викладено прохання надати первинні документи та регістри бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарських відносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "АРМА-ТРЕЙД" за вересень та грудень 2018 року та з ТЗОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" за грудень 2018 року, в яких відобразити інформацію з наданням відповідного документального підтвердження відповідно до наведеного в запиті переліку питань.

Також в зазначеному запиті викладено прохання надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо причин, виникнення та формування від`ємного значення з ПДВ, яке відображено в декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року, а саме надати інформацію щодо наявності дебіторської та кредиторської заборгованості по розрахунках із контрагентами та надати інформацію щодо відповідальних осіб за ведення фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання у періоді, що перевіряється, та на момент надання інформації: накази про призначення та звільнення, а також ідентифікаційні номери та паспортні дані посадових осіб суб`єкта господарювання.

Запит від 07.08.2020 № 1 "Про надання документів" вручено уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" 10.08.2021.

10.08.2020 головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДПС у м. Києві складено акт № 713/26-15-05-04-04 про ненадання документів ТОВ "Оборонні технології" (код 39602928) у зв`язку із проведенням документальної позапланової первинної перевірки в якому зазначено наступне:

"ТОВ "ОБОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" вручено запит від 07.08.2020 № 1 щодо надання первинних документи та регістрів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарських відносин із контрагентами-постачальниками ТОВ "АРМА-ТРЕЙД" (код 40194494) за вересень та грудень 2018 року та з ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" (код 41518170) за грудень 2018 року, з питань, перерахованих в даному запиті. Проте станом на останній день перевірки 10.08.2020 ТОВ "ОБОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ" не надано до перевірки інформації, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарських відносин із контрагентами - постачальниками ТОВ "АРМА-ТРЕЙД" (код 40194494) за вересень та грудень 2018 року та з ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" (код 41518170) за грудень 2018 року".

Листом від 13.08.2020 № 379/1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" повідомило про те, що витребувані у запиті від 07.08.2020 № 1 первинні документи відносяться до зовсім інших періодів, ніж підлягають перевірці та контрагенти ТОВ "АРМА-ТРЕИД" та ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" відсутні в переліку контрагентів, зазначених в додатку № 3 до декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року, а отже не належать до предмету перевірки, воно змушено відмовити у наданні відповідних документів.

За результатами перевірки складено акт від 14.08.2020 № 764/26-15-05-04-01/39602928 в розділі "4.Висновок" якого зазначено наступне:

"Документальною позаплановою перевіркою ТОВ "ОБОРОНИ ТЕХНОЛОГІЇ" (податковий номер 39602928):

не встановлено порушення вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI зі змінами та доповненнями в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року у розмірі 1' 327' 092 гривень.

встановлено порушення п. 44.1 ст. 44. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1 ст. 200

Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 4' 193' 566грн., в тому числі: за травень 2020 року в сумі 4' 193' 566 гривень".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Оборонні технології" подано заперечення на акт від 14.08.2020 № 764/26-15-05-04-01/39602928 за результатами розгляду яких листом від 03.09.2020 № 125876/10/26-15-07-04-04 "Про розгляд заперечень" повідомлено про те, що висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

08.09.2020 на підставі акту від 14.08.2020 № 764/26-15-05-04-01/39602928 винесено податкове повідомлення - рішення № 000021704, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2020 року у розмірі 4' 193' 566,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 18.11.2020 №32815/6/99-00-06-02-61-06, податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 85.1 та 85.2 статті 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно з пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, на платника податку покладено обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Водночас, право контролюючого органу на отримання у платників податків належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи шляхом подання платнику податків письмового запиту, - повинно бути реалізоване не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Судами попередніх інстанцій установлено, що запит про надання первинних документи та регістрів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарських відносин із контрагентами-постачальниками ТОВ "АРМА-ТРЕЙД" (код 40194494) за вересень та грудень 2018 року та з ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" (код 41518170) за грудень 2018 року відповідачем вручено представнику позивача 10.08.2021, тобто в останній день проведення перевірки.

З оскаржуваних судових рішень слідує, що під час судового засідання у суді першої інстанції були допитані головні державні ревізори - інспектори, які безпосередньо проводили перевірку. Останні не змогли надати суду пояснень чому запит було вручено в останній день проведення перевірки. На дане питання у суді апеляційної інстанції під час судового засідання представник відповідача теж відповіді не надав.

Таким чином, відповідач у порушення вимог пункту 85.4 статті 85 вручив запит позивачу в останній день проведення перевірки. Поряд з цим, одночасно контролюючим органом складено акт № 713/26-15-05-04-04 про ненадання документів ТОВ "Оборонні технології".

Як слідує з встановлених судами обставин, відповідачем складено запит від 07.08.2020 № 1 з порушенням вимог пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та вручено його 10.08.2020 в день закінчення проведення перевірки, чим фактично позбавлено позивача можливості надати під час перевірки документи на його виконання.

З огляду на зазначене, суди дійшли правильного висновку про те, що факт ненадання позивачем документів на відповідний запит не може бути підставою для встановлення факту відсутності у позивача первинних документів та порушення вимог податкового законодавства.

На підставі указаного, касаційний суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що висновки, викладені в акті перевірки, сформовані відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства та базуються на даних які не можуть належним чином засвідчувати факт допущення позивачем порушення вимог Податкового кодексу України.

Розглянувши доводи касаційної скарги, зокрема, щодо протиправного невиконання платником імперативної норми податкового законодавства, якою закріплено обов`язок платника надати контролюючому органу документи, а також надання судами правової оцінки тому факту, що на дату закінчення перевірки платником не пред`явлено витребуваних документів, - Суд констатує, що зазначені відповідачем обґрунтування касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.

У справі, що розглядається, акт від 14.08.2020 № 764/26-15-05-04-01/39602928 складено за результатами документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.06.2020 №9140913513).

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено з огляду на встановлення відповідачем в акті порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 4' 193' 566грн., в тому числі: за травень 2020 року в сумі 4' 193' 566грн.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином бюджетному відшкодуванню за заявою платника податків підлягає від`ємне значенні суми, яка складає різницю між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Враховуючи наведене при визначенні законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, контролюючим органом має бути перевірено правомірність формування відповідного від`ємного значення в розрізі наявності відповідної різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду у розмірі, який заявлений до бюджетного відшкодування.

На підставі матеріалів справи судами з`ясовано, що згідно з додатком №3 "Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3)" до податкової декларації з податку на додану вартість позивача з травень 2020 року від 19.06.2020 № 9140913513 позивачем заявлено до бюджетного відшкодування 1' 327' 092грн.

Згідно з додатком № 2 до вказаної декларації "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)" сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 15' 195' 662,00грн.

З огляду на зазначене, в рамках контрольного заходу підлягала перевірці безпосередньо заявлена в Додатку № 3 до декларації з податку на додану вартість позивача за травень 2020 від 19.06.2020 № 9140913513 сума бюджетного відшкодування у розмірі 1' 327' 092грн., а також визначена в додатку № 2 до зазначеної декларації сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що складає 15' 195' 662,00грн.

За наслідками перевірки податковим органом може бути встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, водночас відповідного порушення встановлено не було. Відповідач у акті перевірки зафіксував, що порушення вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року у розмірі 1' 327' 092 грн. не встановлено.

Поряд з цим, встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 4'193' 566грн. в тому числі: за травень 2020 року в сумі 4' 193' 566грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що порушення у зв`язку з встановленням якого визначено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 4' 193' 566грн. виходить за межі встановлення законності декларування заявленого позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість позивача з травень 2020 року від 19.06.2020 №9140913513 бюджетного відшкодування у розмірі 1' 327' 092грн.

Як вказано судами, перевірка правомірності формування відповідного від`ємного значення в розрізі наявності відповідної різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду у розмірі, який заявлений до бюджетного відшкодування в раках перевірки законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету від`ємного значення з податку на додану вартість відповідно до положень підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України може бути здійснено виключно в межах встановлення законності відповідного декларування. Встановлення факту допущення платником податків порушення вимог податкового законодавства при формуванні частини від`ємного значення, яка не може мати впливу на визначення суми бюджетного відшкодування в такому випадку буде виходити за межі наданих контролюючому органу в межах проведення перевірки повноважень.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 24.01.2023 у справі №640/6754/21 зазначив, що для висновку про правомірність декларування платником податків від`ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов`язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від`ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю «від`ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПК України та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від`ємного значення ПДВ.

Таким чином, обґрунтування касаційної скарги щодо неврахування судами висновку Верховного Суду частково знайшли своє підтвердження за результатами розгляду справи у порядку касаційного перегляду судових рішень.

Поряд з цим, виходячи з указаних скаржником доводів касаційної скарги, Судом перевірено, що у цій справі судами попередніх інстанцій з`ясовані обставини, які свідчать про недотримання контролюючим органом вимог пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, і не встановлено підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на те, що встановлені обставини та застосування норм права не призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом викладення висновків щодо застосування підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статтями 340, 349, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №640/32341/20 змінити з мотивів, викладеній у цій постанові. У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №640/32341/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду