Рішення

від 24.01.2024 по справі 381/2718/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/214/24

381/2718/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 рокуФастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Цвик А.К.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, третя особа: ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв Яковлев Олександр Вікторович, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом доКиївської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв (далі відповідач), третя особа: ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв ОСОБА_4 , у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.07.2023 року (т. 1 а.с. 211-218) просила суд: 1) визнати незаконним та скасувати наказ від 18.05.2023 року №40-ОД з урахуванням змін, внесених наказом від 23.05.2023 року №42-ОД; 2) визнати незаконним та скасувати наказ від 31.05.2023 року №162-к з урахуванням змін, внесених наказом від 03.06.2023 року №162/1-к; 3) змінити формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 з посади викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу у зв`язку з закінченням дії строкового договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 01 червня 2023 року та з посади доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва у зв`язку з закінченням дії строкового договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 10 червня 2023 року; 4) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1452,90 грн.; 5) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 50000,00 грн.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.07.2023 року (т. 1 а.с. 211-218), обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 1998 року працює у сфері освіти.

18.03.2021 року її було прийнято на посаду начальника навчально-методичного відділу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв.

14.09.2022 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, а також викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу за сумісництвом.

Наказом від 31.05.2023 року ОСОБА_1 було звільнено з посади викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу та доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України.

Так, 10.05.2023 року відбулось засідання Комісії з етики та академічної доброчесності з розгляду звернення на скриньку довіри щодо некоректного спілкування зі студентом та блокування викладачем ОСОБА_5 доступу до освітньої інформації та щодо розгляду звернення мами ОСОБА_6 про неналежне оцінювання студентів та про застосування викладачем ОСОБА_5 фізичних покарань.

Так, у відповідному протоколі засідання комісії не зазначено, який студент звернувся на скриньку довіри, тобто комісією розглянуто анонімну заяву, що є неприпустимо. Таку скаргу теоретично міг подати здобувач освіти ОСОБА_7 , якому позивач робила зауваження з приводу його спілкування у телеграм каналі російською мовою. На засідання комісії не запрошено заявників, які подавали скарги на ОСОБА_1 , а звинувачення позивача відбувалися зі слів членів комісії, які посилались на слова мами ОСОБА_6 , яка не є учасником освітнього процесу. Крім того, позивач вважає комісію неповноважною, так як на засіданні були присутні лише три з дев`яти членів, які входили до її складу, а її рішення зводиться виключно до рекомендацій.

У подальшому, наказом від 18.05.2023 року №40-ОД з урахуванням змін, внесених наказом від 23.05.2023 року №42-ОД наказано провести службове розслідування з врахуванням виявлених фактів у ході проведення засідання комісії 10.05.2023 року щодо ОСОБА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування складено акт від 26.05.2023 року, який містить помилки, з повідомленнями студентів позивача ознайомлено не було, звернення до скриньки довіри є анонімними, вся робота комісії проводилась в усній формі шляхом проведення розмов, на підставі чого комісія дійшла помилкового висновку про вчинення ОСОБА_1 аморального проступку.

Наказ про звільнення позивача від 31.05.2023 року містить твердження про звільнення позивача з посади, на якій вона фактично не працювала. Наказ зволиться до непідтверджених висновків комісії про наявність в діях позивача аморального проступку. Крім того, 05.12.2022 року позивач не працювала, так як у м. Київ було оголошено повітряну тривогу.

На думку позивача, наявні підстави для скасування наказу про її звільнення, зміну формулювання причин звільнення, у зв`язку з тим, що на відповідні посади вона призначалась по 01 та 10 червня 2023 року, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який має обраховуватись у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 по день закінчення строкового договору.

Також позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача вона зазнала душевних страждань, втрати нормальних соціальних зв`язків, підірвано її авторитет та ділову репутацію. Позивачу завдано моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у сумі 50000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що позивача було звільнено з дотриманням вимог чинного законодавства, так як нею порушено моральні принципи та правила етичної поведінки по відношенню до здобувачів освіти, а вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими. Також вказала, що трудові відносини з позивачем є строковими та закінчились 01 та 10 червня відповідно. Тому, представник просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача фактично повторно наголосила на протиправність дій відповідача по відношенню до її звільнення та просила задовольнити позов.

У поясненнях по суті спору представник відповідача додатково вказала на необґрунтованість позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою суду від 11.07.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 27.09.2023 року до матеріалів справи долучено відзив та відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 06.10.2023 року до матеріалів справи долучено пояснення представника відповідача щодо суті спору, постановлено викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову від 29.07.2023 року.

Протокольною ухвалою суду від 06.11.2023 року долучено до матеріалів справи письмові пояснення представника позивача, а також постановлено викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Протокольною ухвалою суду від 13.11.2023 року до матеріалів справи долучено додаткові пояснення представника відповідача, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , остання 18.03.2021 року прийнята на посаду начальника навчально-методичного відділу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв (наказ №20-к від 17.03.2021 року) (т. 1 а.с. 26).

Згідно із записів у трудовій книжці та наказу №308-К від 13.09.2022 року 14.09.2022 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв (за сумісництвом) з навантаженням 0,25 ставки (за рахунок спеціального фонду бюджету з 14.09.2022 року по 10.06.2023 року.

Крім того, 14.09.2022 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на умовах внутрішнього сумісництва з 14.09.2022 року про 01.06.2023 року (т. 1 а.с. 18-19, 26).

Так, наказом від 24.02.2020 року №4-1 затверджено персональний склад Комісії з етики та академічної доброчесності, яка у своїй роботі керується п. 5 Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, затвердженого рішенням Вченої ради від 25 вересня 2019 року, протокол №6 (далі Положення) (т. 1 а.с. 46).

У відповідності до змісту п. 5 Положення, з метою виконання норм цього положення та на його підставі в Академії створюють комісію з питань етики та академічної доброчесності. Комісія має право одержувати й розглядати заяви щодо порушення та надавати пропозиції адміністрації КМАЕЦМ щодо накладення відповідних санкцій. Склад комісії затверджують наказом ректора за рішенням Вченої ради КМАЕЦМ. Термін повноваження комісії становить три роки. Будь-який працівник, учасник освітнього процесу може звернутись до комісії із заявою про порушення норм цього положення. Комісія зі свого складу обирає голову, заступника та секретаря. Організаційною роботою форми комісії є засідання. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за його проголосувало більше половини присутніх на засіданні комісії. Засідання комісії оформлюють протоколом, який підписують голова та секретар (п.п. 5.1.-5.3., 5.5.-5.7., 5.9., 5.10.).

Крім того, п. 5.12.-5.14. Положення визначено, що будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього положення чи можливість такого порушення, має звернутись до голови або секретаря комісії з письмовою заявою на ім`я голови (або скористатись «Скринькою довіри»). У заяві обов`язково зазначають особисті дані заявника (П.І.Б., контактна інформація: адреса, телефон, місце роботи, посада, навчальний курс, група, особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісія не розглядає. На засідання комісії запрошують заявника та особу, щодо якої розглядають питання про порушення Кодексу академічної доброчесності. За результатами проведених засідань комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього положення. Зазначені висновки мають рекомендаційний характер, їх подають ректорові для подальшого вживання відповідних заходів (т. 1 а.с. 36-37).

Тобто, за умовами вказаного положення, відсутні вимоги щодо кількісної необхідності присутності учасників комісії на засіданні, а лише міститься умова, що рішення вважається прийнятим, якщо за його проголосувало більше половини присутніх на засіданні комісії. Крім того, існує вимога щодо письмового звернення із відповідною заявою, у тому числі через так звану «Скриньку довіри».

10.05.2023 року відбулося засідання Комісії з етики та академічної доброчесності КМАЕЦМ, за результатами якого складено Протокол №3 від 10.05.2023 року (т. 1 а.с. 27-29). На зазначеному засіданні було розглянуто звернення, яке надійшло від студента КМАЕЦМ на скриньку довіри, щодо некоректного спілкування з студентом та «блокування» викладачем КМАЕЦМ ОСОБА_13 , доступу до отримання освітньої інформації та звернення мами студентки ОСОБА_6 групи ЦЖ-Б 122 до ректора КМАЕЦМ, про неналежне оцінювання студентів з дисципліни БЖД та про застосування до студентів викладачем КМАЕЦМ ОСОБА_13 фізичних покарань.

На засіданні комісії з`ясовано, що 07.05.2023 року о 20:18 год. до викладача ОСОБА_14 у телеграм каналі звернувся студент групи ЦЖ-Б 122 ОСОБА_7 російською мовою про свою проблему із завданням. Здобувачу було зроблено зауваження щодо необхідності спілкування держаною мовою, однак він категорично відмовився. Після цього ОСОБА_1 заблокувала студента і сказала, що не хочу з ним спілкуватись і це її особисте. Була проведена бесіда з студентом, який визнав свою вину та вибачився перед викладачем.

Також до ректора ОСОБА_15 надійшов телефонний дзвінок від мами здобувача освіти ЦЖ-Б 122 ОСОБА_6 за скаргою на оцінювання студентів з дисципліни БЖД доцентом ОСОБА_13 . Вказаний викладач в кінці навчального року задає дуже багато завдань в «Google Classroom» і що студенти не встигають їх виконувати та хвилюються за отримання поганих оцінок, які можуть вплинути на отримання стипендії. ОСОБА_16 повідомила, що після проведеної наради зателефонувала мамі студентки, яка повідомила, що від її дочки їй відомо, що за використання російської мови на заняттях ОСОБА_17 застосовує до студентів покарання у вигляді фізичних навантажень, а саме, змушує студентів віджиматись та присідати. Мама студентки також повідомила, що весь чоловічий склад їх родини служить в лавах ЗСУ та захищає Україну. Але при цьому, родина спілкується між собою російською мовою. ОСОБА_17 підтвердила факт того, що студент ОСОБА_18 , на її думку, погано поводився на парі, розмовляв російською мовою, за що і був покараний шляхом змушення його присідати на парі, що бачили інші студенти групи. Такі методи виховання вона не вважає неправильними, факт застосування такого покарання до студентів був ще до нового 2023 року, а у своєму особистому телеграм чи вайбер має право блокувати кого завгодно.

Як вбачається із вказаного протоколу, комісією рекомендовано викладачу ОСОБА_19 не використовувати у своїй практиці методи «блокування» студентів, попереджено, що застосування до здобувачів фізичних покарань методом змушення їх виконувати фізичні вправи є неприпустимими у педагогічній практиці і суперечить нормам чинного законодавства та етичним принципам культури працівників академії, рекомендовано керівництву Академії притягнути викладача ОСОБА_20 до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені зі студентом ОСОБА_21 .

Таким чином, рішенням засідання Комісії з етики та академічної доброчесності КМАЕЦМ, оформлене протоколом №3 від 10.05.2023 року носить рекомендаційний характер.

Наказом ректора Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв ОСОБА_22 від 18.05.2023 року №40-ОД «Про проведення службового розслідування», з врахуванням наказу від 23.05.2023 року №42-ОД "Про виправлення технічних помилок в наказі по основній діяльності від 18.05.2023 року №40-ОД «Про проведення службового розслідування», з метою перевірки, підтвердження або спростування обставин та фактів, викладених у протоколі засідання Комісії з етики та академічної доброчесності КМАЕЦМ від 10 травня 2023 року, щодо порушення ОСОБА_1 , начальником відділу з навчально-методичної роботи та забезпечення якості освіти, яка обіймає, як внутрішній сумісник, посаду викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу КМАЕЦМ, пунктів 1.4., 2.1., 5.1., 5.3. кодексу академічної доброчесності КМАЕЦМ, та з метою встановлення всіх обставин подій щодо можливого виконання викладачем ОСОБА_1 службових обов`язків, та перевищення своїх повноважень, заподіяння такими діями шкоди, наказано провести службове розслідування фактів виявлених у ході проведення засідання Комісії з етики та академічної доброчесності КМАЕЦМ 10 травня 2023 року, щодо викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу КМАЕЦМ ОСОБА_1 ; для проведення службового розслідування створено комісію та затверджено її склад; строк проведення розслідування з 18.05.2023 року та 26.05.2023 року, за результатами якого наказано скласти акт та подати ректору на розгляд (т. 1 а.с. 64-66).

Таким чином, оскаржувані наказ від 18.05.2023 року з врахуванням внесених до нього змін наказом від 23.05.2023 року є реагування керівництва Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на факти, виявлені Комісією з етики та академічної доброчесності у ході засіданні від 10.05.2023 року, що ґрунтується на п. 5.14. Положення, а тому, винесені з додержанням вимог закону.

При цьому, хоча вказані накази від 18.05.2023 року та 23.05.2023 року і стосуються ОСОБА_1 , але, на думку суду, її права безпосередньо не порушують, адже сам по собі факт проведення службового розслідування не має наслідком прийняття рішення не на користь позивача, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування цих наказів задоволенню не підлягають.

Актом службового розслідування від 26 травня 2023 року підтверджено факт аморальної поведінки викладача ОСОБА_1 відносно студентів. В цілях недопущення подібних випадків, профілактики правопорушень та покращення морально-психологічного клімату в колективі комісією рекомендовано адміністрації КМАЕЦМ звільнити з посади викладача циклової комісії та доцента кафедри ОСОБА_1 у зв`язку з вчинення аморального проступку (п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України). З актом ОСОБА_1 ознайомилась 29.05.2023 року (т. 1 а.с. 54-63).

Як вбачається із вказаного акту розслідування, на засіданнях комісії ОСОБА_1 підтвердила, що у своїй викладацькій діяльності вона застосовує методи виховання, які не вважає недоречними, адже вони відбуваються за домовленістю зі студентами. Щодо випадку зі студентом ОСОБА_23 вказала, що дійсно для вказаного студента 05.12.2022 року та 12.12.2022 року (що був присутній на заняттях у вказані дні, т. 1 а.с. 78), який, на її думку, є неадекватним, вона використовувала метод фізичних вправ у вигляді присідань, адже з ним була домовленість. Також присутні на засіданні зі слів студентів та їх заяв вказували на застосування викладачем ОСОБА_1 протягом проведених занять з кінця 2022 року по березень 2023 року до здобувачів освіти методи фізичних навантажень у вигляді присідань за використання російських слів.

31.05.2023року ОСОБА_1 звільнена зпосади викладачациклової комісіїгуманітарних тамистецьких дисциплінфахового коледжуКМАЕЦМ тадоцента кафедрихореографії факультетусценічного мистецтваКМАЕЦМ згідноп.3ст.41КЗпП України(наказ№162від 31.05.2023року,з урахуванням змін, внесених наказом від 03.06.2023 року №162/1-к) (т. 1 а.с. 67-69, 192).

Оскаржуваний наказ №162від 31.05.2023року з урахуваннямзмін,внесених наказомвід 03.06.2023року №162/1-к, було прийнято за результатами встановлених протоколом комісії з етики та доброчесності від 10.05.2023 року фактів застосування до здобувачів фізичних покарань методом змушення їх виконувати фізичні вправи, що є неприпустимим у педагогічній практиці та актом розслідування від 26.05.2023 року факту вчинення викладачем ОСОБА_1 аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи, а саме, примушування до фізичних вправ шляхом присідань.

Так, за умовами п. 1.4. Кодексу академічної доброчесності Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, який затверджено рішенням Вченої ради (протокол №2 від 24 лютого 2020 року) та введено в дію наказом ректора (№4 від 24 лютого 2020 року) (далі - Кодекс академічної доброчесності) (т. 1 а.с. 47-52), загальними принципами, якими мають керуватися члени академічної спільноти є принципи законності, чесності та порядності, взаємної довіри, компетентності та професіоналізму, відповідальності, партнерства та взаємодопомоги, взаємоповаги та прозорості.

Дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними, педагогічними, науковими працівниками передбачає, зокрема, об`єктивне оцінювання результатів навчання (п. 2.1. Кодексу академічної доброчесності).

Крім того, згідно п. 5.1. та п. 5.4. Кодексу академічної доброчесності, члени академічного колективу зобов`язані знати Кодекс академічної доброчесності КМАЕЦМ. Незнання або нерозуміння норм цього кодексу по собі не є виправдання неетичної поведінки. Порушення норм цього кодексу може передбачати накладення санкцій або до відрахування або звільнення з академії, за поданням Комісії з етики та академічної доброчесності.

Вказані положення Кодексу академічної доброчесності узгоджуються із приписами ст. 6 Закону України «Про освіту».

Крім того, ст. 6 Закону України «Про освіту» передбачає, що засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про освіту»).

Проте, станом на час розгляду справи не було надано внутрішнього документу КМАЕЦМ, який би забороняв використання російської мови у стінах вказаного навчального закладу.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 40 КЗпП України, крім підстав, передбаченихстаттею 40цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Як передбачено ч. 3 ст. 40 КЗпП України, розірвання договору у випадках, передбаченихпунктами 1-5 частини першої тачастиною другоюцієї статті, провадиться з додержанням вимогчастини третьої статті 40, а у випадках, передбаченихпунктами 2і3 частини першоїцієї статті, - також вимогстатті 43цього Кодексу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення запунктом 5цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).

На період звільнення позивача вона не перебувала на лікарняному.

Ст. 43 КЗпП України закріплено умову длярозірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Проте, позивач не є членом профспілкової організації, тому дана норма до позивача застосуванню не підлягає.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 757/4906/15-ц, статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України «Про освіту», а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.

Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську; гідність тощо.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов`язки.

За змістом статті 56 Закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов`язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати в дітей і молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойноюповедінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Із підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (пункт 3 стаття 41 КЗпП), можуть бути звільненні лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бутивизнано правильним, якщовоно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Термін «аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований законодавцем, а тому суду як правозастосовному органу надано можливість на свій розсуд надавати оцінку на підставі встановлених обставин справи щодо того, чи є ті чи інші діяння аморальним проступком. Зокрема, аморальним проступком можна вважати діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції конкретного працівника.

Підставою для звільнення за пунктом 3 частини першоїстатті 41 КЗпПє не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням цієї роботи. Оскільки законодавцем не визначено критеріїв визначення межі між проступками, сумісними і не сумісними з продовженням роботи, тому суд зобов`язаний з метою виконання завдання цивільного судочинства самостійно надати оцінку і встановити, чи є вчинений аморальний проступок, за який звільнено працівника, таким, що сумісний із продовженням роботи з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Як встановлено під час розгляду справи, позивача звільнено за вчинення аморального проступку, що полягає у примушуванні неповнолітніх студентів до фізичних вправ у вигляді присідань за використання російських слів на заняттях, як окремого студента ОСОБА_24 , так і інших студентів загалом.

Так,під часрозгляду справивстановлено,що жодним внутрішнім документом не заборонено використання російської мови у стінах КМАЕЦМ.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 зазначила ту обставину, що про факти вчинення ОСОБА_1 певних дій повідомлявся начебто ректор академії мамою студентки засобами телефонного зв`язку, проте, ця розмова ніяким чином не фіксувалась. Студенти на засіданні комісії присутні не були.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні не вказав на факти звернення студентів зі скаргами на ОСОБА_1 про застосування нею фізичного насильства. Стосовно випадку зі студентом ОСОБА_25 , то він свою скаргу відкликав та вибачився перед позивачем.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні вказала, що їй телефонувала мама студентки та повідомляла, що ОСОБА_1 змушує студентів присідати на парах за вживання ними російських слів. Також підтвердила факт надходження анонімного звернення на скриньку довіри. Також зазначила, що студенти висловили свою думку та підтвердили факт застосування фізичних покарань позивачем.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні вказувала, що зі слів позивача, такі методи виховання у вигляді присідань вона застосовувала і буде застосовувати. Про такі факти повідомляли і студенти, які особисто звертатись боялись. При цьому вказала, що як до викладача до позивача не було жодних зауважень.

У той же час, протягом перебування справи у провадженні суду не було долучено жодної заяви від студентів чи їх батьків, у тому числі і ті, які надійшли на так звану «скриньку довіри», про застосування викладачем ОСОБА_1 неприпустимих засобів виховання, зокрема, примушування до присідань за виконання російських слів. Усі твердження про вчинення позивачем вказаних дій зафіксовані лише у внутрішніх документах Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, складених за результатами розслідування такої події, проте, жодним чином не підтверджені.

При цьому, хоча свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_11 у судовому засіданні вказали, що до них звертались студенти та мама однієї зі студенток зі скаргами та заявами на відповідні дії викладача ОСОБА_1 , а також повідомили про надходження заяви на «скриньку довіри», але такі слова в обов`язковому порядку мають підтверджуватись відповідними заяви.

При цьому, як вбачається із змісту цих документів, розслідуванню фактів вчинення ОСОБА_1 певних дій передували, зокрема, телефонний дзвінок від мами здобувача освіти (зі слів ректора) або слова інших студентів, висловлені іншим працівникам вказаного закладу освіти, тобто не безпосередньо на засіданнях комісії чи у письмовому вигляді.

Сама ж позивач у судовому засіданні вказала, що присідати вона нікого не змушувала, а таке висловлювання мало місце у жартівливій формі.

Окремо заслуговує уваги випадок зі студентом ОСОБА_27 із викладачем ОСОБА_1 у її особистому телеграм каналі. Вказаний випадок підтверджено самою позивачем та надано нею ж копію скріншоту (т. 1 а.с. 53). Проте, під час розгляду справи встановлено, що студент визнав свою вину та вибачився перед викладачем.

Таким чином, так званий факт змушування ОСОБА_1 студентів до фізичних вправ у вигляді присідань за використання російських слів, що інкриміновано як аморальний проступок, не підтверджений жодними фактами, такими як письмовими заявами студентів, у тому числі тих, які надійшли на скриньку довіри. При цьому, відповідачем не доведено, що такі дії позивача, були вчинені у жартівливій формі, несумісні з продовженням роботи, що має виховну функцію.

При цьому, сторона відповідача у судовому засідання не змогла пояснити, яким загальноприйнятим нормам і правилам суперечить вчинок позивача, які він порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і яким чином суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Таким чином, наказ від 31.05.2023 року №162-к, з врахуванням наказу від 03.06.2023 року №162/1-к, про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу КМАЕЦМ та доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва КМАЕЦМ згідно п. 3 ст. 41 КЗпП України слід визнати незаконним та скасувати, що в свою чергу свідчить про задоволення позову у цій частині.

Проте, на час розгляду справи строк дії трудового договору закінчився, а тому суд не має правових підстав для поновлення позивача на роботі.

Так, однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2і3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (п. 2 ст. 36 КЗпП України).

У даному випадку, трудові відносини між сторонами фактично припинились, оскільки позивача було звільнено за інших підстав, відмінних від п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 7 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З урахуванням наведеного середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню за період із моменту звільнення до дня закінчення дії трудового договору включно.

Так, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р., вираховується середньоденна заробітна плата для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на посаді викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін, а саме за останні два місяці, що передують звільненню в сумі 6738,46 грн., а саме за березень 2023 року 3369,23 грн. та за квітень 2023 року 3369,23 грн. (т. 1 а.с. 99). Вказана сума підлягає діленню на 43 робочі дні та складає 156,71 грн.

Тому, середньоденна заробітна плата позивача на посаді викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін становить 156,71 грн. З вказаної посади позивача незаконно звільнили 31.05.2023 року, а строк закінчення трудового договору 01.06.2023 року.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 робочий день складає 156,71 грн.

Крім того, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р., вираховується середньоденна заробітна плата для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на посаді доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва, а саме за останні два місяці, що передують звільненню в сумі 7962,22 грн., а саме за березень 2023 року 3981,11 грн. та за квітень 2023 року 3981,11 грн. (т. 1 а.с. 100). Вказана сума підлягає діленню на 43 робочі дні та складає 185,17 грн.

Тому, середньоденна заробітна плата позивача на посаді доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва становить 185,17 грн. З вказаної посади позивача незаконно звільнили 31.05.2023 року, а строк закінчення трудового договору 10.06.2023 року.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 7 робочих днів складає 1291,19 грн.

При цьому, підлягає зміні дата звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва (за сумісництвом) з 31.05.2023 року на 10.06.2023 року та формулювання підстав звільнення з п. 3 ст. 41 КЗпП України на п. 2 ст. 36 КЗпП України; з посади викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на умовах внутрішнього сумісництва з 31.05.2023 року на 01.06.2023 року та формулювання підстав звільнення з п. 3 ст. 41 КЗпП України на п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вказує наступне.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (322-08) (набрала чинності 13 січня 2000р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав .

Так, обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що доведено позивачем у ході розгляду справи. На думку суду, порушення трудових прав позивача, необхідність для поновлення яких змушувала позивача звернутись до суду, призвело до моральних страждань ОСОБА_1 . Між тим, позивачем не в повній мірі обґрунтовано розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

На думку суду, доцільним, з урахуванням обсягу та глибини страждань позивача, необхідності поновлення своїх порушених прав, розмір моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача, має становить 10000,00 грн.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2147,20 грн.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 16, 23 ЦК України, ст.ст. 40, 42, 49-2, 235, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст12,76,77,78,79,265, 285,289 ЦПК України, Закону України «Про освіту», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, третя особа: ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв Яковлев Олександр Вікторович, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,- задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 31.05.2023 року №162-к, з врахуванням наказу від 03.06.2023 року №162/1-к, про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу КМАЕЦМ та доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва КМАЕЦМ згідно п. 3 ст. 41 КЗпП України.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади викладача циклової комісії гуманітарних та мистецьких дисциплін фахового коледжу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на умовах внутрішнього сумісництва з 31.05.2023 року на 01.06.2023 року та формулювання підстав звільнення з п. 3 ст. 41 КЗпП України на п. 2 ст. 36 КЗпП України та стягнути з Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на користь ОСОБА_1 за цей період середній заробіток у сумі 156,71 грн.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри хореографії факультету сценічного мистецтва Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв (за сумісництвом) з 31.05.2023 року на 10.06.2023 року та формулювання підстав звільнення з п. 3 ст. 41 КЗпП України на п. 2 ст. 36 КЗпП України та стягнути з Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на користь ОСОБА_1 за цей період середній заробіток у сумі 1296,19 грн.

Стягнути з Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10 000 грн..

У задоволенні іншої частини вимог позову, - відмовити.

Стягнути з Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв, код ЄДРПОУ 02214952, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 88;

Третя особа ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв Яковлев Олександр Вікторович, адреса місця роботи: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 88.

Суддя: Н.А. Осаулова

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2024 року.