Ухвала

від 05.02.2024 по справі 389/2606/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.02.2024 ЄУН 389/2606/23

Провадження №1-кп/389/124/23

У Х В А Л А

05 лютого 2024 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника цивільного позивача ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023120040000004 від 23.01.2023, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023120040000004 від 23.01.2023, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить продовжити раніше обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 , а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на два місяці, який полягає в забороні з 22.00 годиини до 06.00 години залишати житло за адресою по АДРЕСА_1 , з покладенням на неї строком на 2 місяці обов`язків: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_5 покладається наявність ризиків, передбачених передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема:

- ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як вона обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення та у разі визнання її винною у його вчиненні їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, враховуючи, що вчинене нею кримінальне правопорушення є корупційним до неї не може бути застосовано положення ст.75 КК України. Дані обставини вказують на те, що усвідомлюючи можливість реального відбуття покарання ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також враховуючи розмір спричинених збитків, службове становище ОСОБА_5 , існує ризик того, що остання може виїхати за межі України у разі не застосування до неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту;

- ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, так як її вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується показами допитаних в ході досудового розслідування свідків, зокрема працівників відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради, працівників навчальних закладів, які перебувають у підпорядкуванні відділу освіти, на яких ОСОБА_5 має безпосередній вплив як керівник відділу освіти, що вказує те, що з метою ухилення від відповідальності за скоєний злочин вона може незаконно вливати на даних осіб з метою зміни ними показів для уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин;

- ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі спрямоване на приховування слідів вчиненого злочину. Вказаний ризик підтверджується тим, що в провадженні СД ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на даний час перебуває кримінальне провадження №12023121140000157 від 19.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, за фактом використання ОСОБА_5 , з метою приховування обставин за яких було здійснено придбання генераторів за завищеними цінами та надання обґрунтування своїх дій, завідомо підробленого документу, який посвідчено власним підписом та печаткою відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради, а саме відповіді ДП «КСУ №411» ПАТ «Дніпроелектромонтаж», яку дане підприємство на адресу відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради не надсилало та відповідь виготовлена на бланку, який не відповідає офіційним бланкам підприємства. Вказані обставини вказують на те, що ОСОБА_5 у разі не застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою і надалі зможе вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі використовуючи своє службове становище, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Метою продовження раніше обраного стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити вищезазначені дії.

Обвинувачена та її захисник у судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просили змінити запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Свої заперечення мотивували тим, що доводи впливу нею на свідків є необгрунитованими, а є припущенням прокурора. Також, ОСОБА_5 вказала, що має на утриманні 2-х дітей - малолітну та неповнолітню.

Представник цивільного позивача просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши клопотання та додані до них матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й особисте зобов`язання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України перебуває в суді на стадії судового розгляду.

Сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, які вивчено судом, свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

З урахуванням наявності долучених до кримінального провадження вагомих доказів обґрунтованості обвинувачення, обставин вчинення злочинів, їх тяжкості, міри покарання, а також особи обвинуваченої, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Разом із цим, надаючи оцінку можливості обвинуваченою ОСОБА_5 переховуватися від слідства, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Конституційний Суд України 25.06.2019 ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами заінтересованих осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яким констатував, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Конституційний Суд України у даному рішенні зокрема вважає, що обґрунтування необхідності тримання під вартою особи самою лише кваліфікацією злочину, не забезпечує і не може забезпечити балансу між метою застосування такого виняткового запобіжного заходу у кримінальному провадженні та конституційним правом особи на свободу та особисту недоторканність. При цьому обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, а також бути пропорційними та обґрунтованими.

У клопотанні прокурора ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовано лише тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та суворістю покарання. Даних або інформації про намагання ОСОБА_7 переховуватись від слідства, матеріали клопотання не містять. Тобто наявність даного ризику є недоведеною.

Разом з цим, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, працює, заміжня, мати двох дітей 2006 та 2019 року народження, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким проживає разом з чоловіком да дітьми. Молодша дитина з огляду на її вік потребує якнай більше материнського піклування. Також ОСОБА_5 має виключно позитивну характеристику, користується авторитетом, займається суспільно-корисною працею. Разом з тим, надана ОСОБА_5 довідка квартального комітету міста Знам`янка про те, що обоє непрацездатних батьків підозрюваної перебувають на її утриманні - не підтверджує такого факту.

З урахуванням наведеного, на переконання суду достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої, за вказаного вище обґрунтування, є домашній арешт у певний період доби з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та продровження раніше застосованого до обвинуваченої ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заборонивши залишати житло у період з 22:00 години до 06:00 години з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Такий запобіжний захід співмірний з особою підозрюваної, забезпечить виконання нею процесуальних обов`язків та буде запобігати встановленим ризикам.

Підстав для застосування до обвинуваченої більш м`яких видів запобіжних заходів ніж домашній арешт, у тому числі особистого зобов`язання, з огляду на встановлені обставини, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 176-177, 181 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, заборонивши останній залишати житло в період часу з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто з 05.02.2024 року і до 05.04.2024 року включно, окрім часу оголошення на території Кіровоградської області повітряної тривоги для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).

Покласти на обвинувачену, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожної вимоги до прокурора та суду, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини завчасно повідомити про це;

2) не відлучатись з міста Знам`янка Кіровоградської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками, експертами, спеціалістами у межах кримінального провадженні №42023120040000004.

5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали направити до ВП №1 м. Знам`янка Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для виконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1 .