Ухвала

від 02.02.2024 по справі 645/45/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/45/24

№ провадження 2/646/1495/2024

У Х В А Л А

про забезпечення позову

02.02.24 м. Харків

Суддя Червонозаводського районногосуду м.Харкова БлагаІ.С.,розглянувши заяву ОСОБА_1 вособі законногопредставника ОСОБА_2 прозабезпечення позовуу справіза позовомдо Приватногосільськогосподарського підприємства«Рідкодуб», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особи:Департамент службиу справахдітей Харківськоїміської ради,Приватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округуГончаренко ТарасАндрійович,Державний реєстраторЛитовченко ОльгаСергіївна Департаментуз питаньреєстрації Полтавськоїміської ради,Приватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округуЗахарченко ВікторіяЄвгенівна,Приватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округуНикифорова МаринаАркадіївна,Державний реєстраторюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівВиконавчого комітетуСкороходівської селищноїради Полтавськоїобласті БугайІгор Валерійович, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення №1 від 20 грудня 2022 року засновника приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб», скасування реєстраційних дій, визнання права власності на частку в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб» та витребування із незаконного володіння частки в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб»,

встановив:

В провадження Червонозаводського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особи: Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Тарас Андрійович, Державний реєстратор Литовченко Ольга Сергіївна Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Євгенівна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова Марина Аркадіївна, Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Бугай Ігор Валерійович, ОСОБА_5 , в якій позивачка просить суд:

- визнати недійсним Рішення №1 від 20 грудня 2022 року ЗАСНОВНИКА ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «РІДКОДУБ» (код ЄДРПОУ 40136139).

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні реєстраційні дїї/записи:

- № дії 1004551070004000343 від 26.12.2022 р. о 08:45:48 державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко Ольги Сергіївни

-№1004551070005000343 від 15.02.2023 р. о 12:49:53 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Захарченко Вікторії Євгеніївни

-№1004551070006000343 від 22.03.2023 р. о 17:50:38 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Никифорової Марини Аркадіївни

-№1004551070007000343 від 15.09.2023 о 09:18:42 державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Бугай Ігоря Валерійовича.

- визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на частку в статутному капіталі ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «РІДКОДУБ» (код ЄДРПОУ 40136139) в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), що становить 50,00% статутного капіталу, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Дворічанським РВ ГУМВС України в Харківській області 18.11.2009 р), померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2024 року відкрито провадження у справі.

Разом із пред`явленням позову позивачкою подано заяву про забезпечення вищевказаного позову:

- шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстратором, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати проводити реєстраційні дії відносно/щодо Приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб» (код ЄДРПОУ 40136139) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

- шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі в розмірі 100% вартістю 2000,00 грн. (дві тисячі гривень), яка належить ОСОБА_4 у Приватному сільськогосподарському підприємстві «Рідкодуб» (код ЄДРПОУ 40136139) та заборони її відчуження будь-яким способом.

В своїй заяві позивачка вказує на те, що відповідач має можливість і намір відчужити належну їй частку у статутному капіталі «Приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб», свідченням чого є витяги з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з яких вбачається, що ОСОБА_3 вже продавав частку у статутному капіталі на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а згодом, ОСОБА_4 вже значиться власником корпоративних прав у статутному капіталі Приватного Сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб» та єдиним засновником.

З урахуваннямобставин справита предметапозову,а такожнеодноразового відчуження майна, у позивачкидостатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливить ефективний захист її прав.

За твердженням позивачки накладення арешту ніяким чином не вплине на господарську діяльність підприємства, оскільки виконавчим органом підприємства є директор, який діє в межах статутної діяльності. При цьому, накладення арешту лише завадить продажу часток у статутному капіталі та зміні учасника підприємства, оскільки саме збереження підприємства з таким видом діяльності та з наявним майном є перевагою для позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідност. 149 ч.ч. 1,2 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно дост. 150 ч.1 п.п.1,2, ч.2, ч.3 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1); забороною вчиняти певні дії (п.2); встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї статті.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3ст. 152 ЦПК Українивиди забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що кінцевими бенефіціарним власником Приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб» є ОСОБА_4 , якому належить 100% у статутному капіталі підприємства.

З точки зору закону поняття забезпечення позову визначається як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання ухваленого на її користь судового рішення або ефективний захист її прав.

Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку інших учасників з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 вересня 2019 року в справі № 756/3322/19 / провадження № 61-16300ск19 /, яка, з точки зору ч.4ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Накладення арешту на належну відповідачу частку корпоративних прав за своїм змістом полягає виключно у обмеженні права особи розпорядитися цією часткою у статутному капіталі (провести її відчуження), проте не позбавляє відповідача права володіння і користування цією часткою, зокрема не перешкоджає використанню у господарській (підприємницькій) діяльності та виконанню зобов`язань з іншими особами чи контрагентами.

Верховний Суд прийшов до висновку, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Так, предметом спору сторін, крім іншого, є право на спадкування за законом та правомірність переоформлення права власності на частку у статутному капіталі підприємства, яка за життя була зареєстрована за померлим батьком позивачки.

З урахуваннямцього судвважає,що такийвид забезпеченняпозову якнакладення арештуна часткувідповідача встатному капіталіпідприємства єспівмірним івідповідає заявленимпозовним вимогам,є необхіднимі достатнімдля забезпеченнявиконання можливогосудового рішення,та неперешкоджає господарської діяльності підприємства та не порушує прав інших осіб його застосуванням.

Суд при цьому враховує, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки в статутному капіталі товариства не є тотожним позбавленню права власності, оскільки є лише допустимим процесуальним законом, а саме ст.ст.149-150 ЦПК України, обмеженням особі розпорядитися нею /провести її відчуження/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154,157 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Накласти арештначастку в статутному капіталі в розмірі 100% вартістю 2000,00 грн. (дві тисячі гривень), яка належить ОСОБА_4 у Приватному сільськогосподарському підприємстві «Рідкодуб» (код ЄДРПОУ 40136139).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Суддя І.С. Блага