Рішення

від 06.02.2024 по справі 314/4549/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4549/23

Провадження № 2/314/218/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 року м.Вільнянськ

Справа № 314/4549/23;

провадження № 2/314/218/2024;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач Вільнянська державна нотаріальна контора;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільнянської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Крамаренка А.А.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вільнянської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 02.12.2022 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Фактом підтвердження родинного зв`язку між позивачкою та померлим є свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , яке видано 23 березня 2002 року Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Від шлюбу у сторін народилисі діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно, що складається із 23/100 частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі спільної часткової власності. Зазначене підтверджується Витягом №16442208, про реєстрацію права власності на нерухоме майно, від 29.10.2007, реєстраційний номер: 20806826, а також земельної ділянки, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2321581000:03:002:0036, площею 3,1191 га. Підтвердженням права спільної часткової власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16442208 від 29.10.2007, виданий Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Тиханською С.А., була заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі №70226201, номер у нотаріуса 7/2023, місце заведення - Запорізька область, Запорізький район, Приватний нотаріус Тиханська С.Я., дата заведення - 06.02.2023, місце зберігання - Приватний нотаріус Тиханська С.Я., АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 , адже інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини, що підтверджується листом Приватного нотаріуса Тиханська С.Я. від 03.08.2023р, №204/01-16, спадкова справа 7/2023. Маючи намір оформити спадок, який залишився після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а також здійснити реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належить заявниці на правах спільної сумісної власності, у частці 23/100 і її померлого чоловіка 23/100, з`ясувалося, що Вільнянською державною нотаріальною конторою, було накладено арешт на весь будинок по АДРЕСА_1 , та заборонено відчуження об`єкту нерухомого майна, згідно Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №2052086, зареєстровано 06.06.2005року, 16:22:37, за №2052086 реєстратором: Вільнянська державна нотаріальна контора, 70002, Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, б. 6; +3 80 (61) 434-11-62; vilzpdnk@urr.net. Власник: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , причина відсутності коду: архівний запис. Додаткові дані: Архівний номер 1997101ZAP107, Архівна дата: 29.05.2000, Дата виникнення: 09.03.1993, № реєстра: 57269-309, внутр. № C101353E26F1532C694B, комментарий р7. Позивач вважає, що накладення арешту Вільнянською державною нотаріальною конторою на весь будинок по АДРЕСА_1 , а не на частку ОСОБА_6 , в цьому будинку, грубо порушує права позивача, адже вона не може здійснити відповідні реєстраційні дії, та вільно розпоряджатися своїм майном. Таким чином, позивач вважає, що її права порушені, адже вона не може оформити спадкових прав на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав її чоловіку на праві спільної сумісної власності та здійснити відповідні реєстраційні дії, а також не може вільно розпоряджатися своєю часткою будинку, що належить їй на праві спільної сумісної власності.

Позивач та її представник у судовому засіданні на позовних вимогах наполягали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, вважає Вільнянську державну нотаріальну контору неналежним відповідачем у даній справі.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області. Витребувано спадкову справу після померлого ОСОБА_3

13.11.2023 із Вільнянської державної нотаріальної контори до суду надійшла спадкова справа № 7/2023, яка заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3

24.11.2023 із Вільнянської державної нотаріальної контори до суду надійшла відповідь на ухвалу суду від 19.10.2023 та надано копію повідомлення Державного ощадного банку; витяг з Реєстру для реєстрації заборони відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна, та арештів накладених судовими та слідчими органами за 1993 рік.

Ухвалою від 20.12.2023 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2022 року, виданого 02.12.2022 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 3176 ( а. с. 15).

Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , яке видано 23 березня 2002 року Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 14).

Встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 23/100 частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі спільної часткової власності, а також земельної ділянки, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2321581000:03:002:0036, площею 3,1191 га. ( а. с. 27, 43).

Позивач отримала свідоцтво про право власності на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , на земельну ділянкукадастровий номер 2321581000:03:002:0036, площею 3,1191 га (а.с. 112).

Під час оформлення права власності на частину спірного будинку, з`ясувалося, що Вільнянською державною нотаріальною конторою, було накладено арешт на весь будинок по АДРЕСА_1 , та заборонено відчуження об`єкту нерухомого майна, згідно Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №2052086, зареєстровано 06.06.2005року, 16:22:37, за №2052086 реєстратором: Вільнянська державна нотаріальна контора, 70002, Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, б. 6; +3 80 (61) 434-11-62; vilzpdnk@urr.net. Власник: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , причина відсутності коду: архівний запис. Додаткові дані: Архівний номер 1997101ZAP107, Архівна дата: 29.05.2000, Дата виникнення: 09.03.1993, № реєстра: 57269-309, внутр. № C101353E26F1532C694B, комментарий р7 (а.с. 51). Позивач вважає, що накладення арешту Вільнянською державною нотаріальною конторою на весь будинок по АДРЕСА_1 , а не на частку ОСОБА_6 , в цьому будинку, грубо порушує права позивача, адже вона не може здійснити відповідні реєстраційні дії, та вільно розпоряджатися своїм майном. Таким чином, позивач вважає, що її права порушені, адже вона не може оформити спадкових прав на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав її чоловіку на праві спільної сумісної власності та здійснити відповідні реєстраційні дії, а також не може вільно розпоряджатися своєю часткою будинку, що належить їй на праві спільної сумісної власності.

Звертаючись до суду з вказаною позовною заявою, позивач вважає, що наявність арешту на майно спадкодавця перешкоджає їй, як спадкоємцю першої черги за законом, оформити спадщину на майно в порядку ст. 1268 ЦК України після смерті свого чоловіка, тому просила суд зняти арешт, накладний Вільнянською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21 зазначено, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, позивач пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).

Отже, відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом 07 грудня 2022 року у справі № 359/3609/19, провадження № 61-18794св20 (ЄДРСРУ № 107878102).

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що вирішити питання про скасування арешту, без залучення до участі у справі в якості відповідачів усіх осіб, на користь яких накладено такий арешт, є неможливим.

В свою чергу, як з боку позивача так і її представника не надходило клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, або залучення співвідповідачів. Позивач та її представник наполягали на тому, що належний відповідач є Вільнянська державна нотаріальна контора.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 17.04.2018 (справа № 523/9076/16 - ц, провадження 14-61цс18 від 17.04.2018 року дійшла наступних висновків: «Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Оскільки процесуальний закон правом визначення відповідача наділяє виключно позивача, суд позбавлений можливості з власної ініціативи здійснити заміну неналежного відповідача на належного чи залучити належного відповідача до участі у справі в якості співвідповідача.

З огляду на те, що позивачем пред`явлено вимоги про зняття арешту на нерухоме майно до особи, яка не є стягувачем, або боржником, в задоволенні позову слід відмовити.

У даному випадку, відмова в позові не позбавляє позивача права повторно пред`явити вимогу про зняття арешту у разі пред`явлення цієї матеріально - правової вимоги до належних відповідачів, стягувача/боржника.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 74, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Вільнянської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.02.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вільнянська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884090, адреса: адреса: 70002, Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, 6.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

06.02.2024