Рішення

від 02.02.2024 по справі 739/3017/23

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/3017/23

Провадження № 2-а/739/3/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі: судді Іващенка А.І., секретаря Шкурат О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки Новгород-Сіверського району визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення №163 від 15 грудня 2023 року, згідно якої відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. за ч.2 ст.210-1 КУпАП та вищезазначену постанову скасувати а провадження в справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Свою позицію мотивує тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Вважає таку незаконною, оскільки норми абз. 5, 34 «Порядку організації та ведення військового обліку» він не порушував, відповідно і відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП нести не міг, вважає її протиправною. Як керівник підприємства ТОВ «Переможець» ним на вимогу Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Новгород-Сіверського району оповіщено працівників підприємства про їх виклик до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Новгород-Сіверського району на 13 жовтня 2023. Зазначене підтверджується листом № 1448 від 10.10.2023р., згідно з яким про необхідність прибуття під підпис повідомлено всім військовозобов`язаним працівникам підприємства. За неприбуття мають нести відповідальність самі працівники, якщо вони належним чином повідомлені про їх виклик до Територіального центру. Оскільки відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, тому просить постанову відповідача №163 від 15.12.2023 скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити. Від відповідача начальника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 поступиввідзив на позов,в якому він не погоджується із наведеними позивачем обставинами, та просить суд відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку для звернення до суду та відмовити в задоволенні позову. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від від01.01.2024 рокуприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Відповідно до ч.4ст.229 КАС Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження начальника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2023 р. директора ТОВ «Переможець» зобов`язано з метою уточнення облікових даних здійснити оповіщення військовозобов`язаних, які працюють в ТОВ «Переможець» про їх виклик до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , за списком, та забезпечити їх прибуття. Згідно листа директора ТОВ «Переможець» від 10.10.2023 р. за №1448 начальнику Новгород-Сіверського РТЦК та СП надано список військовослужбовців працівників ТОВ «Переможець» з особистими підписами про ознайомлення про їх виклик до Новгород-Сіверського РТЦК та СПна 13.10.2023 року о 09-00 год. 24 листопада 2023 року головним спеціалістом командування Новгород-Сіверського РТЦК та СП Гусарь Я.М. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.210-1КУпАП, згідно якого вбачається, що 24.11.2023 р. об 11 год. 00 хв., за адресою АДРЕСА_1 , посадовою особою - директором ТОВ «Переможець» ОСОБА_1 було не виконано Розпорядження начальника Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №7659 від 09.10.2023 р., щодо забезпечення прибуття військовозобов`язаних, що є працівниками ТОВ «Переможець», з метою уточнення облікових даних в строк до 13.10.2023 р. Станом на 24.11.2023 р. інформації про причини не виконання вищевказаного Розпорядження до Новгород-Сіверського РТЦК та СП не було надано, чим Директором ТОВ «Переможець», як посадовою особою порушено вищевказаний пункт Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 р. за №1487, а саме - «з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, пі дпригмства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і забезпечення їх своєчасного прибуття. Копія протоколу ОСОБА_1 отримана 07.12.2023 р. та в графі пояснення, письмові пояснення особи відносно якої складається протокол, є нечитаємі взагалі та повідомлено що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 07 грудня 2023 року в кабінеті №7 Новгород-Сіверського РТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.12.2023 року №163позивачапритягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. зач.2 ст. 210-1 КУпАП, за те, що 24.11.2023 р. об 11 год. 00 хв., за адресою АДРЕСА_1 , посадовою особою - директором ТОВ «Переможець» ОСОБА_1 було не виконано Розпорядження начальника

Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №7659 від 09.10.2023 р., щодо забезпечення прибуття військовозобов`язаних, що є працівниками ТОВ «Переможець», з метою уточнення облікових даних в строк до 13.10.2023 р. Станом на 24.11.2023 р. інформації про причини не виконання вищевказаного Розпорядження до Новгород-Сіверського РТЦК та СП не було надано, чим Директором ТОВ «Переможець», як посадовою особою порушено вищевказаний пункт Порядку організації та

ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 р. за №1487, а саме - «з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, пі дпригмства, установи та

організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування

та соціальної підтримки і забезпечення їх своєчасного прибуття. Як з протоколу так і з постанови про накладення адміністративного стягнення не вказано, які норми Закону порушив ОСОБА_1 . Доказів отримання копії вказаної постанови ОСОБА_1 того ж дня, чи направлення її засобами поштового зв`язку матеріали справи не містять. Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне. Приписами ч.2 ст.19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до ч.1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. За правилами ч.5 ст.160КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують. Відповідно до вимогст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 7 КУпАП, встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідност.252КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимогст.254КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтями33, 280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Нормами ст.ст.72,73КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Так,Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено. Згідно з Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації. Положеннями Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. За приписами ст.1 вищезазначеного Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до ч.ч.2, 5, 6ст.4Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа. В п.1 ч.10 ст.1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» зазначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів. Згідно з ч.1ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» від21жовтня 1993року №3543-ХІІ громадянизобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч.3 ст.22 Закону). Отже, вказаними положеннями нормативно-правових актів передбачений обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів у разі отримання ними виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, явитися за таким викликом у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях). Статтею 1Закону України«Про оборонуУкраїни» від06грудня 1991року №1932-ХІІ визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до ч.1ст.210-1КУпАП громадяни підлягають адміністративній відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідальність за ч.2 ст.210-1КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період. Згідно ст.235 КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). За приписами ч.1 ст.268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст.277КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 2 ст.277КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення передбачені ст.210-1 КУпАП.

Аналіз наведених вище правових норм, дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.2ст.210-1 КУпАП особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченимист.268 КУпАП. При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст.210-1 КУпАПвстановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. З аналізу досліджених в ході судового розгляду доказів суд приходить висновку, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вищевказаних вимог закону дотримано не було. Так, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду беззаперечно не доведено, що позивач був завчасно повідомлений за три доби до дати розгляду справи відносно нього. Про постанову позивачу ОСОБА_1 стало відомо після фактичного отримання 23.12.2023 р. Також вбачається, що і протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.210-1 КУпАПбув складений у відсутність ОСОБА_1 . На спростування даних доводів відповідачем доказів не надано. Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для встановлення «обґрунтованості висунутого обвинувачення» у справі мають міститися достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою докази по усім епізодам обвинувачення, які в сукупності доводять винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно з принципом доведеності вини «поза розумним сумнівом». Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не надано до суду доказів, які спростовують наведені позивачем факти порушення порядку прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд констатує, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем не були забезпечені процесуальні гарантії прав позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи.

Розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2ст.210-1КУпАП у його відсутності не тільки грубо суперечить вимогам чинного законодавства, але й позбавило особу можливості реалізувати свої права, передбаченіст.268 КУпАП, в тому числі право на захист. Оскільки судом встановлено процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що мало наслідком ухвалення постанови від 15.12.2023 №163, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову, а справу надіслати до Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на новий розгляд. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією. Частиною 1ст.139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з частиною 3 вказаної статті, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 268,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9,72-78,241-246,286,293КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково. Скасувати постанову №163 від 15.12.2023року про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 2 ст. 210-1КУпАП, винесену Новгород-Сіверським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відносно ОСОБА_1 , а справунадіслати до Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на новий розгляд. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І. Іващенко