Ухвала

від 18.01.2024 по справі 229/131/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/131/24

Провадження № 2/229/722/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Медінцева Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до відповідач 1- АТ КБ "Приват Банк", відповідач 2 - Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача Деменкова Євгенія Сергіївна яка діє в інтересах ОСОБА_2 до відповідач 1- АТ КБ "Приват Банк", відповідач 2 - Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна,

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на підставі рішення Артемівського мькрайонного суду в Донецькій області від 04.03.2014 № 0503/10321/2012 провадження № 2/219/10/2014, був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "Приват банк" заборгованості, тобто ОСОБА_2 є стороною у виконавчого провадження, а саме боржником.

Згідно зі ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами ст.59Закону України"Провиконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням,виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», в питанні щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права, а саме, на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного), а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом ст.59Закону України"Провиконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

У цій справі арешт на майно було накладено державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, у якому позивач ОСОБА_3 є боржником, тобто стороною виконавчого провадження. Позивачу лише обмежено його право розпорядження всім майном на стадії виконавчого провадження, а тому належним способом захисту даного права є саме звернення до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не з позовною заявою.

Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.

З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення такого питання, а саме, шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.30 ЦПК України, яка встановлює правила виключної підсудності, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Як вбачається зі змісту позову державним виконавцем накладено на все належне позивачу майно. Разом з тим, звертаючись до суду з даною позовною заявою, ОСОБА_3 ,не надав документів на підтвердження його права власності чи іншого речового права, з якого він просить зняти арешт, оскільки не зазначив конкретне нерухоме майно або рухоме майно у позові, не надав документів на підтвердження місцезнаходження нерухомого майна або нерухомого майна для перевірки дотримання позивачем правил підсудності.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту з грошових коштів, на переконання суду, підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 186, 448 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до відповідач 1- АТ КБ "Приват Банк", відповідач 2 - Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна, відмовити.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному Розділом VII ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.М. Медінцева