Рішення від 02.02.2024 по справі 367/500/23

Справа № 367/500/23

Провадження №2/367/1265/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2024 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

представника позивача: Чайки І.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпені справу № 367/500/23 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту родинних відносин. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув його батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на: майнові права на об`єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіту на своє майно батько не залишив. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та у встановлений законом строк, після смерті спадкодавця, він звернувся до Бучанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу № 163/2022, але у зв`язку із тим, що йому не вдалося підтвердити родинні відносини між ним та його померлим батьком, оскільки існують розбіжності у написанні їх прізвища у документах, так прізвище батька у свідоцтві про його смерть, а також у правовстановлюючих документах зазначено « ОСОБА_1 », тоді як прізвище позивача у його паспорті « ОСОБА_1 » (розбіжності у написанні прізвища виникли внаслідок перекладу прізвища на російську мову), йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин. Тому, заявник просить суд встановити факт родинних відносин між ним та його померлим батьком ОСОБА_4 .

Відповідач, 09 березня 2023 року, надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не є сином померлого ОСОБА_4 та позивачем не надано жодного доказу на підтвердження цього. В обґрунтування відзиву вказує, що вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 . ОСОБА_4 був військовослужбовцем, учасником АТО ще з 2014 року. З початку повномасштабної війни в Україні в лютому 2022 року ОСОБА_4 вступив до лав Збройних сил України для захисту Батьківщини. 13 червня 2022 року вона отримала сповіщення сім`ї №1153, що її чоловік ОСОБА_4 загинув у бою ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Богородичне Краматорського району Донецької області, виконуючи військовий обов`язок. Копія сповіщення додається. У шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільних дітей не мали. Від попереднього шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у померлого був єдиний кровний син ОСОБА_8 , який помер у 2017 році. Батьки ОСОБА_4 також померли. Батько ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . 22 червня 2022 року вона отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_4 20 червня 2022 року ОСОБА_4 був похований на кладовищі у м. Буча Київської області. 30 серпня 2022 року для оформлення спадкових прав на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Копилової В.О. із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом було повідомлено, що спадкову справу щодо спадкування майна ОСОБА_4 уже заведено 16 липня 2022 року Бучанською державною нотаріальною конторою, номер справи №163/2022.

09 вересня 2022 року вона звернулася до Бучанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Як повідомила державний нотаріус Бучанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 , стверджуючи, що він його син. З Єдиного державного реєстру судових рішень вона дізналась, що ОСОБА_1 було подано до Ірпінського міського суду Київської області заяву про встановлення факту родинних відносин. У позовній заяві позивач наполягає, що ОСОБА_4 є його батьком. Ці твердження абсолютно не відповідають дійсності. Відповідачу відомо, що рідним батьком позивача є ОСОБА_10 , матір`ю ОСОБА_11 . Відповідно до свідоцтва про народження Позивача, копія якого є у матеріалах справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селищі Буча Київської області, республіка УРСР, про що Ірпінською міською радою Київської області було складено відповідний актовий запис про народження №133, складений 17.06.1987 року. Звертаємо увагу Суду, що свідоцтво про народження Позивача, яке долучено до позовної заяви видане 15 лютого 1989 року, тобто коли позивачу було уже 1 рік і 11 місяців. Окрім того, на момент народження позивача, ОСОБА_4 було 17 років. Відповідачу відомо, що у 1988 році ОСОБА_4 мав відносини з ОСОБА_11 , яка на той час мала сина від попереднього шлюбу. У 1988 році, коли ОСОБА_4 виповнилося 18 років, він пішов на строкову службу до армії, що підтверджується копією витягу з військового квитка ОСОБА_4 від 04.06.1988 р. і щоб отримувати певні виплати та дотації на період находження чоловіка у армії, мати позивача ОСОБА_11 записала батьком свого сина ОСОБА_1 від попереднього шлюбу ОСОБА_4 та отримала нове свідоцтво про народження, хоча ОСОБА_4 не був біологічним батьком позивача і не всиновлював його. Шлюб ОСОБА_4 з матір`ю позивача тривав дуже короткий період і був розірваний приблизно у 1988-1989 року. Позивач протягом всього життя не підтримував жодних відносин із ОСОБА_4 , не спілкувався, батьком ніколи його не визнавав і не вважав, не допомагав йому ні в чому, не цікавився його станом здоров`я, однак як тільки він помер, позивач одразу подав заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , а саме майнові права на об`єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповіді на відзив позивач вказує, що доводи відповідача ОСОБА_3 , викладеними у відзиві на позовну заяву про встановлення факту родинних відносин вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного. Так, у відзиві на позов відповідач ОСОБА_3 заявляє, що позивач не є сином ОСОБА_4 та жодних доказів цього факту не надано. Проте такі твердження відповідача є безпідставними, оскільки ним до позову додано належний та достатній доказ на підтвердження родинних відносин з померлим, а саме - Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 15.02.1989 року. Документом, що підтверджує - родинні відносини дитини з матір`ю чи батьком є свідоцтво про народження, яке підтверджує факт реєстрації народження дитини та її походження від певних осіб, тобто її батьків. Так, у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 (російською мовою) у графі батько значиться (російською мовою) ОСОБА_4 . Зазначене свідоцтво про народження є належним та достатнім доказом, що визначає його походження від батька, ОСОБА_4 з усіма правами та обов`язками, визначеними діючим законодавством. Щодо дати видачі свідоцтва та державної реєстрації мого народження слід зазначити наступне: він, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Шлюб між його батьками був зареєстрований 10.05.1988 року, тобто після його народження. Свідоцтво про його народження серії НОМЕР_2 від 15.02.1989 року, було видане повторно після внесення змін до актового запису про народження. З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану вбачається, що 15 серпня 1989 року були внесені зміни до відомостей актового запису. Підставою для внесення змін являється актовий запис про визнання батьківства №3 від 15 серпня 1989 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області. З даного Витягу вбачається, що державна реєстрація народження, яка спочатку була вчинена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері) була змінена на державну реєстрацію відповідно до ст. 126 СК України (тобто за спільною заявою батьків дитини). Отже з викладеного вище вбачається, що ОСОБА_4 визнав своє батьківство по відношенню до дитини, народженої не в шлюбі, та державна реєстрація мого народження проведена згідно ст. 126 СК України на підставі його заяви про визнання батьківства. Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позов про те, що мати, ОСОБА_11 , самостійно записала батьком ОСОБА_4 , не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заінтересована особа, завідувач Бучанської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву, в якій просила суд розглядати справу без представника Бучанської державної нотаріальної контори на підставі вже поданих заявником документів та наявних документів в матеріалах судової справи.

Дослідивши доводи заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Звертаючись до суду з вказаною заявою позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 12 липня 2022. Після його смерті відкрилася спадщина на майнові права на об`єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, як син померлого.

Позивач спадщину прийняв, подавши до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк (16 липня 2022 вхідний №311).

Листом від 16 липня 2022 року державним нотаріусом Фальковською Л.М. було повідомлено ОСОБА_1 , що з наданих ним документів не вбачається за можливе встановити родинні відносини між ним та ОСОБА_4 з огляду на суттєву розбіжність у написанні прізвищ спадкодавця та спадкоємця, а саме: « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 » та рекомендовано позивачу звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин.

Таким чином, для реалізації заявнику свого права на спадщину та оформлення правовстановлюючих документів на успадковане майно заявник не може в іншому порядку, аніж звернутися до суду, встановити родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тому виникла необхідність у судовому порядку встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що померлий ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 10 травня 1988 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( російською мовою) та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( російською мовою), уклали шлюб та після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_1 (російською мовою), дружині - ОСОБА_1 (російською мовою), ( а.с.132).

Із копії свідоцтва про народження (повторне) вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (російською мовою) є ОСОБА_4 (російською мовою) та ОСОБА_11 (російською мовою) ( а.с.9).

Як вбачається з запису акту про встановлення батьківства № 3 від 15 лютого 1989 року (далі - мовою документа) на підставі спільної заяви батьків від 15 лютого 1989 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уроженца г. Буча Киевской области, актовая запись о рождении № 133 от 17 июня 1987 года после установления отцовстава присвоєна фамилия ОСОБА_17 , матерью указана ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , отец- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно Експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз за № 056/577-п/2 від 14 липня 2022 року субнормативний український запис ОСОБА_1 виник при міжмовному перетворенні через посередництво відповідного російського запису (рос. ОСОБА_1 ) та графічно відтворює просторічну вимову цього прізвища що є регулярною девіацією в практиці документування в умовах українсько-російської міжмовної взаємодії. З урахуванням зазначеного українські записи прізвище ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_4 ) й ОСОБА_1 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ) та російські записи ОСОБА_1 (свідоцтво про укладення шлюбу, записи російською мовою ОСОБА_4 , ОСОБА_11 ; свідоцтво про народження, записи російською мовою ОСОБА_1 , отец ОСОБА_4 , мать ОСОБА_11 ; паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_1 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пояснили суду, що не знають про той факт, що у померлого ОСОБА_4 є син ОСОБА_1 (позивач по справі).

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи - відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача, що доводи про неможливість померлого з`явитись на подачу заяви та реєстрації через виконання військового обов`язку в Грузії, оскільки доказів цього до суду не надано.

Відповідно до ст.81 ч.1, ч.6 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі письмових доказів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення» справи про встановлення фактів розглядаються, якщо відповідно закону такі факти тягнуть юридичні наслідки, а саме від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян.

Встановлення факту родинних відносин заявнику необхідно для реалізації свого права на спадщину та оформлення правовстановлюючих документів на успадковане майно після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки державним нотаріусом Фальковською Л.М. у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину (у зв`язку із різним написанням прізвищ спадкодавця та спадкоємця) відмовлено.

За таких обставин, суд вважає, що факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення його особистих прав, чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Оскільки вимоги позивача задоволено в повному обсязі, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1073 гривні 60 копійок.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Бучанська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2024 року.

Суддя М.П. Одарюк