Ухвала

від 01.02.2024 по справі 753/9958/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9958/23

провадження № 2/753/23/24

У Х В А Л А

"01" лютого 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

при секретарі Уляницькій М.В.,

за участю: представника позивача адвоката Навальнєвої Н.М.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Гнідунець А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Навальнєвої Наталії Миколаївни, про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, Сьома київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Володимир Володимирович, про визнання недійсним заповіту, договору дарування та застосування наслідків недійсності правочинів,

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Терещенко Людмила Вячеславівна звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, Сьома київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Володимир Володимирович, про визнання недійсним заповіту, договору дарування та застосування наслідків недійсності правочинів.

У позовній заяві просила:

визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 від 23 березня 2011 року, посвідчений 23.03.2011 державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 2-874;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серії та номер: ННХ №342976, видане 14.09.2019 державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори Гасс В.Ю.;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серії та номер: ННХ №342977, видане 14.09.2019 державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори Гасс В.Ю.;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серії та номер: ННХ №342978, видане 14.09.2019 державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори Гасс В.Ю.;

визнати недійсним договір дарування, укладений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 від 25 вересня 2018 року, посвідчений 25.09.2018 державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної конторі Гасс В.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1-1633;

визнати недійсним свідоцтво № 1580 від 16.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.В. на ім`я ОСОБА_3 на 5/6 часток земельної ділянки площею: 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221485601:01:012:0072;

визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_1 від 16.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.В. на ім`я ОСОБА_3 на 5/6 часток гаражного боксу № НОМЕР_2 в ГБК «Позняки-2», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Сортувальна, 22;

визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_3 від 16.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.В. на ім`я ОСОБА_3 на 5/9 часток квартири АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_3 від 16.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.В. на ім`я ОСОБА_3 на 5/6 часток квартири АДРЕСА_3 ;

визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_4 від 15.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.В. на ім`я ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_3 ;

визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_5 від 15.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.В. на ім`я ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_6 від 15.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.В. на ім`я ОСОБА_1 на 1/6 частину земельної ділянки площею: 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221485601:01:012:0072;

визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_7 від 15.10.2020 про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В. В. на ім`я ОСОБА_1 на 1/6 частину гаражного боксу № НОМЕР_2 в ГБК «Позняки-2», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22.

Ухвалою суду від 28 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

26 листопада 2023 року до суду від представника позивача - адвоката Навальнєвої Н.М. надійшла заява про зміну предмету позову. Вмотивована тим, що з метою ефективного захисту своїх прав позивач вважає за необхідне змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог, а саме додатково заявити вимогу про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Дану позовну вимогу позивач обґрунтовує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складалася з: гаражного боксу № НОМЕР_2 в ГБК «Позняки -2», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22; 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221485601:01:012:0072, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На час відкриття спадщини позивач постійно проживав зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_4 . Батько позивача (спадкодавець) був зареєстрований за вказаною адресою, що підтверджується відміткою у паспорті, натомість місце проживання позивача як на час відкриття спадщини так і на даний час зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .

На час відкриття спадщини позивачу не було відомо про те, що батько, ОСОБА_4 , за життя склав заповіт, відповідно до умов якого заповів все належне йому на момент смерті майно рідному брату позивача - ОСОБА_5 . Як зазначено в позовній заяві про існування вказаного заповіту позивачу стало відомо лише після смерті брата. Позивач не припускав, що батько здатен скласти заповіт, оскільки вважав, що через хворобу він не здатен розуміти значення своїх дій та керувати ними. Саме з цих підстав позивачем наразі оскаржується заповіт, складений ОСОБА_4 та договір дарування квартири, укладений за згодою ОСОБА_4 . Отже позивач вважає, що оскільки він на момент відкриття спадщини постійно проживав з батьком, то він прийняв спадщину, що відкрилася після смерті батька і у разі задоволення заявленого позову та визнання недійсним заповіту, що був складений ОСОБА_4 , до нього перейде право на спадкування за законом, як до спадкоємця першої черги.

Представник позивача заяву підтримала.

Представник відповідача заперечувала, просила відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову, посилалась на те, що позивач змінює обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, оскільки повідомляє про те, що начебто постійно проживав зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_4 та додає до своєї заяви акт мешканців будинку про те, що позивач, нібито, з травня 2014 року не мешкає за адресою свго місця реєстрації, а мешкає за вищезазначеною адресою. У позовній заяві у справі № 753/2103/21, яка є тотожною справі №753/9958/23 та розгляд якої у Дарницькому районному суді міста Києва тривав 2 роки і 5 місяців, позивач зазначав: «…До моменту смерті батька - ОСОБА_4 , який проживав не у м. Києві, оскільки з колишньою дружиною та дитиною, проживав та працював у м. Одесса, а до цього часу більше 3 років працював за кордоном у різних країнах, на будівництвах. Фактично, лише після розриву стосунків останні півтора роки проживав у Київській області.». Аналогічне твердження зазначене позивачем і в позовній заяві у справі № 753/9958/23. Крім того, ОСОБА_3 у своїй заяві від 24 липня 2023 року у справі №753/9958/23 зазначила, що опікунами ОСОБА_4 були вона та її померлий син, тобто ОСОБА_5 . Факт опікування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за покійним ОСОБА_4 вже було встановлено у справі №753/2103/21 та жодна зі сторін не заперечувала, що ОСОБА_3 та покійний ОСОБА_5 здійснювали опіку над ОСОБА_4 .

Суд, дослідивши матеріали заяви про зміну предмету позову, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Судом встановлено, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала справа № 753/2103/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, Сьома київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Володимир Володимирович про визнання правочинів недійсними.

Рішенням Дарницького районного суд м. Києва від 13 жовтня 2022 року позов задоволено.

Постановою Кївського апеляційного суду від 16 травня 2023 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, Сьома київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Володимир Володимирович про визнання правочинів недійсними відмовлено з тих підстав, що правовий статус спадкоємця ОСОБА_1 у цій справі позивачем визначено у якості третьої особи і його не було залучено до участі у розгляді справи в якості відповідача. Оскільки судом першої інстанції було розглянуто справу за неналежного суб`єктного складу, рішення було скасовано.

13 червня 2023 року Дарницького районного суду м. Києва від ОСОБА_2 надійшов позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, Сьома київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Володимир Володимирович, із аналогічними вимогами, що були заявлені у справі № 753/2103/21.

У первісній позовній заяві позивач зазначав, що до моменту смерті батька - ОСОБА_4 , який проживав не у м. Києві, оскільки з колишньою дружиною та дитиною, проживав та працював у м. Одеса, а до цього часу більше 3 років працював за кордоном у різних країнах, на будівництвах. Фактично, лише після розриву стосунків останні півтора роки проживав у Київській області.

У заяві про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 26 листопада 2023 року, позивач посилається на абсолютно протилежні обставини, просить крім вимог, зазаначених у первісній позовній заяві, встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, фактино позивач посилається на інші обставини, в первісній позовній заяві зазначає, що не жив у місті Києві, де проживав його батько ОСОБА_4 , у заяві про зміну предмету позову посилається, що він жив у місті Києві і просить встановити факт спільного проживання із спадкодавцем.

Разом з тим, мати позивача та дружина померлого ОСОБА_4 , у заяві від 24 лютого 2023 року зазначала, що вони із померлим сином ОСОБА_5 були опікунами ОСОБА_4 , щодо опорюваних документів заповіту та договору дарування, то вони складалися задля захисту батьківського майна від колишньої сім`ї ОСОБА_2 , а саме від його колишніх дружин, оскільки він деякий час він працював поза межами України, знаходився за кордоном (а.с. 92, т. 1).

Отже, дослідивши редакцію первісного позову та заяву сторони позивача від 26 листопада 2023 року суд вбачає, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимоги (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України).

В даному випадку предмет позову є нова вимога про встановлення факту проживання, а підставами позову є нові обставини, протилежні тим обставинам, що зазначені у первісному позові.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 22 липня 2021 року.

Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову, що надійшла на адресу суду 26 листопада 2023 року фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача адвоката Навальнєвої Н.М. про зміну предмету позову, яка надійшла на адресу суду 26 листопада 2023 року.

п о с т а н о в и в:

у прийнятті заяви позивача ОСОБА_2 , поданої його представником адвокатом Навальнєвою Наталією Миколаївною, про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, Сьома київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Володимир Володимирович, про визнання недійсним заповіту, договору дарування та застосування наслідків недійсності правочинів, відмовити та повернути її заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя О.С. Гусак