Постанова

від 05.02.2024 по справі 910/6107/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Справа№ 910/6107/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта -Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.08.2023

у справі №910/6107/23 (суддя І.І. Борисенко)

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта-Трейд"

про 110 981,51 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (Позивач), звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта-Трейд" (відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 106 248,51грн, 4 733,00 грн збитків за Договором підряду від 05.11.2021 №21- М34-КР.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення своїх обов`язків за Договором підряду від 05.11.2021 №21- М34-КР не забезпечив своєчасне оформлення податкових накладних з ПДВ та своєчасну їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до неможливості включення Замовником (Позивачем) податку на додану вартість до складу податкового кредиту, зайвій сплаті ПДВ до бюджету на загальну суму 106 248,51грн, а також сплаті збитків на суму 4 733,00грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта-Трейд" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 106 248 грн 51 коп. штрафу, 4 733 грн 00 коп. збитків та 2 684 грн 00 коп. витрат по сплаті судового бору.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору, а саме зобов`язання у п. 6.1.10 договору підряду, яким передбачено, що підрядник повинен забезпечити своєчасне оформлення податкових накладних з ПДВ та своєчасну їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим позивач позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і права на зменшення податкового зобов`язання на суму 106 248,51 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольта -Трейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №9106107/23 та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, та не відповідає фактичним обставнам справи. При цьому скаржник стверджував, що доводи позивача про те, шо відповідачем не були зареєстровані податкові накладні за лютий 2022 року №1 на суму 54 140,13 грн та за березень 2022 року №2 на суму 52 108,38 грн не відповідають дійсності, оскільки в останнього є квитанції від 04.02.2022 та від 16.03.2022 про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, якими було зареєстровано податкові накладні за лютий 2022 року №1 та за березень 2022 року №2. Скаржник зазначив, що порушення ним договірних зобов`язань відбулось через обставини непереборної сили, оскільки реєстрацію податкових накладних було зупинено.

Також, скаржником додано до апеляційної скарги копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН від 04.02.2022, від 16.03.2022, від 14.02.2022, копію податкової накладної від 14.02.2022 №2 та копію листа №79 від 21.07.2023 щодо виключення підприємства з переліку ризикових, які не приймаються апеляційним судом до розгляду, оскільки відповідачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції. При цьому судом враховано, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта -Трейд" зареєстровано за адресою: 01601, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 3, офіс 1/3. Всі процесуальні документи Господарського суду міста Києва якими відповідач повідомлявся про розгляд справи направлялась відповідачу на вказану адресу.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №01054 94333402, з якого вбачаться, що відповідач 02.05.2023 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.04.2023, отже був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

За таких обставин, оскільки матеріали справи містять докази відправлення ухвали про відкриття провадження у справі від 21.04.2023 на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка була отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 94333402, яке містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону щодо повідомлення сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 апеляційну скаргу у справі №910/6107/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., Мальченко А.О., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта -Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/6107/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

На адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній та просив апеляційну скаргу ТОВ "Ольта -Трейд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 05.11.2021 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольта-Трейд" (підрядник) було укладено договір підряду №21- М34-КР.

Відповідно до п. 1.1 договору підряду №21- М34-КР Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольта-Трейд" (підрядник/відповідач) зобов`язався виконати роботи за кодом ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація "Капітальний ремонт нежитлового будинку за адресою: вул. Мілютенка,34 літера А у Дніпровському районі м. Києва".

Матеріали справи свідчать що виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольта-Трейд" (підрядник/відповідач) роботи були прийняті КП "Київжитлоспецексплуатація" згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В від 04.02.2022 від 14.02.2022 та від 17.03.2022.

Відповідно до розділу 4 договору підряду замовник (позивач) перерахував підряднику (відповідачу):

- 04.02.2022 - 324 840,80грн.;

- 16.02.2022 - 309 135,30грн.;

- 17.03.2022 -312 650,27грн.

Пунктом 6.1.10 договору визначено, що підрядник повинен забезпечити своєчасне оформлення податкових накладних з ПДВ та своєчасну їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 2.6 договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2021.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" відповідач був зобов`язаний зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в термін до 15.07.2022 року на суму 106 248,51грн (від 04.02.2022 №1 на суму 54 140,13 грн та від 16.03.2022 №2 року на суму 52 108,38грн).

Проте, Підрядником (відповідачем) були виписані зазначені податкові накладні, але зареєстровано лише податкову накладну на суму 51 522,55грн (від 14.02.2022 №2).

Інші податкові накладні (за лютий 2022 №1 на суму 54 140,13 грн та за березень 2022 року №2 на суму 52 108,38грн) не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до неможливості включення Замовником податку на додану вартість до складу податкового кредиту, зайвій сплаті ПДВ до бюджету на загальну суму 106 248,51грн, а також сплаті штрафу на суму 4 733,00грн.

Пунктом 8.4 договору підряду визначено, що у випадку несвоєчасної реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них, заповнені їх з порушеннями, блокуванні податкових накладних контролюючими органами, що призведе до втрати податкового кредиту замовником, підрядник сплачує штраф у розмірі втраченого податкового кредиту. Штраф сплачується протягом 5 календарних днів з дати подання відповідної декларації з ПДВ замовником.

12.08.2022 року Позивачем (замовником) було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ до ГУ ДПС у м. Києві у Шевченківському районі м. Києва.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію від 10.03.2022 №062/15/1/03-812 щодо сплати штрафу у розмірі 106 248,51грн та збитків в сумі 4 733,00грн. Вказана претензія відповідачем була одержана 15.03.2022, проте залишена без задоволення.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу у розмірі 106 248,51грн, 4 733,00грн збитків за договором підряду від 05.11.2021 №21- М34-КР.

Відповідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відтак, з викладеного вище, слідує, що згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що відповідачем не було вчинено всіх необхідних дій для реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 106 248,51 грн, тому позивач був позбавлений права на віднесення суми ПДВ в розмірі 106 248,51 грн до податкового кредиту.

Відтак, бездіяльність відповідача та невжиття необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин призвели до зайвої сплати позивачем ПДВ до бюджету на загальну суму 106 248,51 грн.

Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За умовами ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Колегією суддів вище встановлено, що відповідач визначеного Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 106 248,51 грн не виконав.

З наведених вище норм вбачається, що таке порушення відповідача, призвело до неможливості включення позивачем податку на додану вартість до складу податкового кредиту, зайвій сплаті ПДВ до бюджету на загальну суму 106 248,51 грн, а також сплаті штрафу в розмірі 3% річних у розмірі 4 733,00 грн (3 170,00 грн за лютий 2022 року та 1 563,00 грн за березень 2022 року).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між допущеним відповідачем порушенням вимог Податкового кодексу України щодо своєчасного складення та реєстрації податкової накладної та відсутністю у позивача можливості включити суму ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Підсумовуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо наявності всіх елементів складу господарського правопорушення, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимоги позивача щодо відшкодування на його користь штрафу в розмірі 106 248,51 грн та збитків у розмірі 4 733,00 грн за рахунок відповідача.

Твердження скаржника про те, що порушення ним договірних зобов`язань відбулось через обставини непереборної сили, оскільки реєстрацію податкових накладних було зупинено, відхиляються колегією суддів, оскільки докази на підтвердження вказаних обставин не прийняті апеляційним судом до розгляду, у зв`язку з тим, що доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, відповідачем не надано, та можливе зупинення реєстрації податкових накладних не спростовує факту порушення відповідачем строку їх подання.

Твердження скаржника стосовно порушення місцевим судом норм процесуального права щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження без відповідного клопотання позивача, є безпідставними, оскільки дана справа, з огляду на ціну позову, відноситься до категорії малозначних, тому в силу положень ч.1 ст.247, ч.7 ст. 250 ГПК України справа №910/6107/23 підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, і відповідне клопотання позивача, в даному випадку, не вимагається.

Усі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта -Трейд".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольта -Трейд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/6107/23 залишити без змін.

Матеріали справи №910/6107/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05.02.2024 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир