Ухвала

від 05.02.2024 по справі 904/3521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05.02.2024м. ДніпроСправа № 904/3521/23

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850

до Приватного підприємства "Мегасервіс", 50015, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. 28, приміщення 2, код ЄДРПОУ 31385362

про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії

Суддя Панна С.П.

Секретар судового засідання Скородумова Л.В.

Представники сторін:

від позивача: Цуканова Наталія Володимирівна

від відповідача: Ямковий Владислав Іванович, свідоцтво №0969 від 15.12.2008, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.07.2023р.) до Приватного підприємства "Мегасервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період 01.11.2021 по 31.01.2023 в розмірі 34 067,16грн., пені - 1 053,93грн., 3 % річних - 866,24грн., компенсації за інфляційні втрати - 4 874,63грн. та плату за абонентське обслуговування в розмірі 115,48грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 1522/жб/2 від 01.11.2021 в частині оплати вартості спожитої теплової енергії.

Ухвалою суду від 06.07.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

08.08.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов (з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн. Відповідач зазначає, що в нього відсутня заборгованість перед позивачем та є переплата, розмірі якої з урахуванням погашення боргу за абонентське обслуговування в загальній сумі 107,14грн. становить суму 74,12грн. Також відповідач не погоджується з нарахуванням пені, 3 % річних, інфляційних втрат, оскільки власником спірного приміщення є фізична особа Кошкіна Світлана Рудольфівна на яку поширюється положення постанови КМУ "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206, із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 390 від 21.04.2023.

21.08.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтверджує про сплату відповідачем основного боргу та плати за абонентське обслуговування в повному обсязі. В частині нарахування пені в розмірі 1 053,93грн., інфляційних втрат в розмірі 4 874,63грн. та 3 % річних в розмірі 866,24грн. позивач підтримує в повному обсязі, оскільки такі нарахування були здійснені внаслідок порушення строку внесення відповідачем плати за отриману теплову енергію за період з 01.11.2021р. по 31.03.2023р. Позивач просить суд відмовити відповідачу в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

01.09.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

21.12.2023р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. В своїх поясненнях позивач зазначає, що здійснивши коригування, станом на дату звернення з заявою про зменшення позовних вимог, сума боргу складала 22 341,02грн. Станом на 19.07.2023 відповідач сплатив суму боргу в загальному розмірі 25 000,00 грн., тобто, сума боргу за послугу з постачання теплової енергії складала 22 174,68грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 107,96 грн., що разом 22 282,68грн. Після здійснення коригування на суму боргу, що склалася станом на 20.07.2023, ПП «МЕГАСЕРВІС» нараховано пеню у розмірі 658,13грн. за період з 03.01.2022р. по 19.07.2023р., компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 3 026,81 грн. за період з січня 2022р. по липень 2023р. та 3% річних у розмірі 540,94 грн. за період з 03.01.2022р. по 01.05.2023р., які просить позивач стягнути з відповідача.

30.01.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначає, що 25.01.2024 відповідачем було сплачено на користь позивача пеню в сумі 658,13грн., компенсацію інфляційних втрат в сумі 3 026,81грн., 3% річних в сумі 540,94 грн. Також відповідач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадку закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору відповідач все одно наполягає на стягненні понесених витрат в розмірі 10 000,00грн. пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідач зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази розміру та обґрунтування судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, будуть подані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ухвалою суду від 30.01.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2024р.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

01.02.2024р. до суду від відповідача електронною поштою надійшли докази для долучення до справи, а саме, лист щодо уточнення призначення платежу та лист від 30.01.2024р. про призначення платежів.

01.02.2024р. до суду від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення листа про уточнення призначення платежу щодо сплати річних, інфляційних втрат та пені, а також детальний опис робіт (наданих послуг).

Ухвалою суду від 01.02.2024р. підготовче засідання відкладено на 05.02.2024р.

В судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

02.02.2024р. до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій просить суд закрити провадження по даній справі у зв`язку з відсутністю предмету позову, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 684,00грн. та відмовити в задоволенні вимог про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені в заявах позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Позивачем в своїй відповіді на відзив на позовну заяву підтверджено факт сплати відповідачем основного боргу та плати за абонентське обслуговування в повному обсязі станом на 09.08.2023р. за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 1522/жб/2 від 01.11.2021р. В підтвердження зазначеного вище позивачем було надано платіжні доручення. (а.с.168-179, том 1, а.с. 11-14, том 2 )

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 25.01.2024р. було сплачено пеню в сумі 658,13грн., компенсацію інфляційних втрат в сумі 3 026,81грн., 3% річних в сумі 540,94 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. В підтвердження сплати вказаних вище сум відповідач додав платіжні інструкції №№ 7831 на суму 3 026,81грн., № 7830 на суму 540,94грн. та № 7829 на суму 658,13грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Як вбачається з долучених до заяв позивача та відповідача доказів, останній сплатив заборгованість в повному обсязі.

Дослідивши документи, надані позивачем, судом встановлено, що предмет спору за позовними вимогами у даній справі на теперішній час відсутній.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи щодо підтвердження належними доказами факту добровільного виконання відповідачем вимог позивача, а також відсутність відомостей щодо наявності будь-яких інших неврегульованих питань, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо судових витрат, понесених сторонами по справі № 904/3521/23, суд зазначає наступне.

Позивач в своїй заяві про закриття провадження у справі просить суд стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 684,00грн., посилаючись на ч.3 ст.130 ГПК України.

Згідно ч.3 ст.130 ГПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00грн..

В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, з огляду на подання позивачем до суду клопотання про повернення судового збору, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 684,00грн. (платіжна інструкція № 853 від 04 травня 2023р.), оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що є причиною для повернення судового збору позивачу.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч.1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження надання адвокатом Ямковим В.І. адвокатських послуг в розмірі при розгляді справи № 904/3521/23, відповідачем надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1209381 ввід 10.07.2023р., договір № 10/07-23 про надання юридичних послуг від 10.07.2023р., детальний опис робіт (надання послуг).

Відповідач просить суд стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Відповідно до ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Так, в судовому засіданні 14.11.2023 у справі № 904/3521/23 судом були виявлені невідповідності призначень платежів у платіжних дорученнях, за якими відповідачем здійснювалась оплата спожитої теплової енергії, із виставленими за договором № 1522/Жб/2 від 01.11.2021 рахунками. Зокрема, частина таких оплат була здійснена за іншим укладеним між сторонами договором - Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 1522/Жб/1 від 01.11.2021, заборгованість за яким є предметом розгляду у справі № 904/3757/23.

В судовому засіданні від 14.11.2023 у справі № 904/3521/23 судом було зобов`язано сторін скоригувати взаєморозрахунки за договором № 1522/Жб/2 від 01.11.2021.

З врахуванням викладеного вище вбачається, що спір виник з вини відповідача, оскільки відповідач не вірно зазначав в своїх платіжних дорученнях в графі "призначення платежу" рахунки-фактури та номер договору, що стало підставою збою у вірному рознесенні сплат за надані позивачем послуги.

Отже, оскільки спір виник з вини відповідача, заява відповідача в частині стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, п.2 ч.1 ст.231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження у справі № 904/3521/23 за відсутністю предмету спору.

Повернути Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль", 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 684,00грн., сплачений платіжною інструкцією № 853 від 04 травня 2023р.

В задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн. - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.02.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.П. Панна