Рішення

від 31.01.2024 по справі 583/3762/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/3762/23

2/583/62/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду №8 в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Охтирської міської ради Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:12:017:0012, площею 0,2098 га, без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період з 01.07.2020 по 28.06.2021 (6 місяців 2020 року та 28 днів 5 місяців 2021 року) в розмірі 207858,36 грн.

Вимоги вмотивовані тим, що відповідачка до 08.06.2021 була власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910200000:12:017:0012, площею 0,2098 га. Внаслідок невжиття відповідачкою заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за 6 місяців 2020 року та 28 днів 5 місяців 2021 року, що встановлено на засіданні комісії виконавчого комітету Охтирської міської ради з визначення та відшкодування збитків власникам землі 15.09.2022. Повідомлення з пропозицією добровільно відшкодувати збитки відповідачкою проігноровано, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

15.08.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи.

16.10.2023 від представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Котляревського С.О. надійшов відзив на позовну заяву з вимогою відмовити у задоволенні позовних вимог, пославшись на їх необґрунтованість. При цьому представник відповідачки зазначив, що у лютому 2022 року відповідачка звернулася до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_4 з метою встановлення фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:12:017:0012 та виготовлення акту встановлення меж земельної ділянки, який є однією з підстав укладення договору оренди земельної ділянки та є одним з додатків до договору. При виїзді на місце ФОП ОСОБА_4 було встановлено невідповідність каталогу координат, вказаному в ДЗК та технічній документації, фактичним межам даної земельної ділянки, в зв`язку з чим встановити межі даної земельної ділянки ні технічно, ні фізично не має можливості. Отже, фактично було встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 5910200000:12:017:0012 не відповідає площі 0,2098 га. 14.09.2023 Охтирська міська рада, розглянувши заяву ОСОБА_3 , ухвалила рішення №821-МР, яким надала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною площі та конфігурації земельної ділянки, що, на переконання представника, свідчить про згоду з розбіжностями у фактичних межах з тими, які визначені у каталогу координат. Вважає, що позивач незаконно нарахував суму безпідставно збережених коштів та звернувся з даним позовом, оскільки з боку власника земельної ділянки порушено есенційне право відповідачки на користування земельною ділянкою на законних підставах та можливість укласти договір оренди, так як неможливо укласти договір оренди, якщо межі земельної ділянки не співпадають з каталогом координат у Державному земельному кадастрі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, пославшись на необґрунтованість заперечень сторони відповідача.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її представник у судовому засіданні заперечував проти вимог за позовом, вважав відсутніми підстави для їх задоволення із наведених у відзиві міркувань, а також доповнив про невірність розрахунку розміру збитків, оскільки він проведений на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого у 2021 році, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши думку учасників справи, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що відповідачці на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2007, зареєстрованому в реєстрі за №2809, на праві приватної власності належала нежитлова будівля, частина будівлі «Ж» з підвалом, прибудову: «ж5», «ж6», «ж7», загальною площею 367,9 м2, майстерня-склад «А1», кіоск з навісами «К,к,к1» по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.07.2023 №340606250 (а.с. 6-8).

09.06.2021 (дата державної реєстрації 29.06.2021) вказані нежитлові приміщення були передані до статутного капіталу (складеного капіталу) ТОВ «Зелена туя», що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 09.06.2021, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.07.2021 №266660534 (а.с. 9-10).

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.02.2020 № НВ-5915074492020 та кадастрового плану земельної ділянки, земельна ділянка площею 0,2098 га, кадастровий номер 5910200000:12:017:0012, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для комерційного використання, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, знаходиться у комунальній власності Охтирської міської ради, дата державної реєстрації 31.08.2007 (а.с. 11-13) .

Відповідно до акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15.09.2022 №02-09/81, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 25.10.2022 №235, розмір збитків, завданих ОСОБА_3 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої по АДРЕСА_1 , площею 0,2098 га, кадастровий номер 5910200000:12:017:0012, за період 6 місяці 2020 року 28 днів 5 місяців 2021 року становить 207858,36 грн (а.с. 48-50).

15.11.2022 за вих. №01-14/2935 на адресу відповідачки надіслана копія акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15.09.2022 №02-09/81 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідача повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с. 51).

Відповідно до ст.13Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 ЗК України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Положеннями ст. 80 ЗК України визначено, що територіальні громади, реалізують право власності на землі комунальної власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно звимогами ст.206ЗК Українивикористання землів Україніє платним.Об`єктом платиза землює земельнаділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України власникам відшкодовуються збитки,заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеного вбачається, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

За приписамич.1,2ст.1212ЦК Україниособа,яка набуламайно абозберегла йогоу себеза рахунокіншої особи(потерпілого)без достатньоїправової підстави(безпідставнонабуте майно),зобов`язана повернутипотерпілому цемайно.Особа зобов`язанаповернути майноі тоді,коли підстава,на якійвоно булонабуте,згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, за приписами ст. 1212-1214 ЦК України для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Натомість, щодо посилання представника відповідачки щодо площі спірної земельної ділянки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 5910200000:12:017:0012, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належав ОСОБА_3 , та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована 31.08.2017 (визначено її площу у розмірі 0,2098 га і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

Отже, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру у суду не виникає.

При цьому твердження сторони відповідача про користування іншою площею земельної ділянки суд вважає неспроможними, оскільки, по-перше, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, по-друге, позивач не надав доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.08.2022, cправа № 922/2060/20.

Також слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 319 та статті 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Зміст наведених норм законодавства переконливо свідчить про те, що серед кола обов`язків власника земельної ділянки (в цьому випадку - Міськради) відсутній як його обов`язок спонукати власника будівлі чи споруди до формування земельної ділянки для їх експлуатації та обслуговування, так і обов`язок із самостійного (за власною ініціативою) формування земельної ділянки без подання землекористувачем відповідної заяви.

Крім того, неналежне виконання своїх обов`язків з боку Охтирської міської ради, на що посилається сторона відповідача, не є підставою для звільнення ОСОБА_3 від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ОСОБА_3 не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

Судом достовірно встановлено обставини правомірного володіння і використання відповідачкою належними їй на той час нежитловою будівлею, частиною будівлі «Ж» з підвалом, прибудовами: «ж5», «ж6», «ж7», загальною площею 367,9 м2, майстернею-складом «А1», кіоском з навісами «К,к,к1», розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , що само по собі свідчить про фактичне використання ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, позаяк відповідачка не надала жодних доказів на підтвердження формування за зазначеною адресою земельної ділянки меншою або більшою площею для експлуатації та обслуговування вказаних об`єктів нерухомого майна.

Адже за змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлової будівлі, яка належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачкою нежитловими будівлями презюмується її користування спірною земельною ділянкою.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 922/2417/19 від 02.06.2020.

Надаючи оцінку доводам представника відповідачки щодо відсутності у матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 01.07.2020 та 01.01.2021, слід зауважити наступне.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель.

Видача витягу - це адміністративна послуга, яку надає відповідне управління Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг згідно з вимогамиЗакону України «Про адміністративні послуги»,постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»тарозпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженогонаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Порядком затверджена форма заяви на витяг та сама форма витягу, у якій, зокрема, зазначено: «Витяг сформовано».

Згідно п.п. 14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 17.10.2012№ 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка; значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за актуальними даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Охтирської територіальної громади на дату звернення зацікавленої особи.

Тобто, витяг містить виключно актуальну інформацію щодо нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки на дату його формування, натомість сформувати такий витяг за минулі роки є неможливим. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 201/2956/19 та викладеного у постанові від 02.06.2021.

Беручи до уваги, що предметом спору у справі є стягнення з відповідачки безпідставно утриманих грошових коштів плати за користування земельною ділянкою комунальної власності починаючи з 2020року,а сам розрахунок проведено у 2023 році, отримати на час проведення розрахунку інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки саме у формі витягу з технічної документації є неможливим. А отже суд приймає до уваги наданий позивачем витяг з технічної документації.

Разом з тим судом встановлено, що позивачем при обрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки необґрунтовано застосовано ставку 10 % орендної плати замість 5% з огляду на те, що предметом спору у цій справі є стягнення не збитків чи орендної плати за користування земельною ділянкою, а суми, яка відповідає її еквіваленту, і яку відповідач має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою. Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Розмір суми коштів, заявлений до стягнення повинен дорівнювати розміру недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку зобов`язаний був сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на ній. При цьому, положення законодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Відповідно до розділу 4 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 № 1175-МР, обчислення розміру орендної плати за користування земельними ділянками здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнту індексації та індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено: у розмірі не більше 3% їх нормативно грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1% їх нормативно грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативно грошової оцінки, для земель громадської забудови для будівництва та обслуговування інших будівельгромадської забудови 5 %.

З матеріалівсправи вбачається,що колишнянерухомість відповідачкизнаходиться наземельній ділянціз цільовимпризначенням:землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: для комерційного використання.

Відповідно до ставок орендної плати за земельні ділянки адміністративно територіальної одиниці, на яку поширюється дія рішення органу місцевого самоврядування затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 року № 1175-МР, ставка орендної плати на землі громадської забудови для будівництва та обслуговування інших будівельгромадської забудови становить 5 %.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування безпідставно збережених відповідачкою грошових коштів за використання нею земельної ділянки без правовстановлюючих документів повинне здійснюватися виходячи з 5% ставки орендної плати від нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.08.2021 управління в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яку використовувала відповідачка ОСОБА_3 становить 2090195,76 грн, п`ять відсотків від якої складає 104509,79 грн (а.с. 45).

Таким чином, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти за використання нею земельної ділянки за період 6 місяців 2020 року в сумі 52254,90 грн, за 28 днів 5 місяців 2021 року в сумі 51674,29 грн., а всього за період з 01.07.2020 по 28.06.2021 - 103929,19 грн.

При цьому представник відповідачки, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, не ставив вимогу про його застосування.

Крім того, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (50,00 % від 2684,00 грн.) в розмірі 1342,00 грн.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13,89,141,247, 259,263, 264, 265,279, 280-282, 352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:12:017:0012 площею 0,2098 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за шість місяців 2020 року та за 28 днів п`ять місяців 2021 року у розмірі 103929 (сто три тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять гривень) 19 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області сплачений судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДРПОУ 36467402.

Відповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення буде виготовлено 5 лютого 2024 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г.Яценко