Рішення

від 17.01.2024 по справі 910/16389/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/16389/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є.А. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща - Водиця" (вул.Соборна, буд. 63, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., 08131, кд ЄДРПОУ 00849296)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд-ДС Плюс" (вул. Михайлівська, буд.18В, прим. 105, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37245014)

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт - Буд"

про зобов`язання виконати умови договору

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща - Водиця" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд-ДС Плюс" (далі - відповідач) про зобов`язати виконати умови договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як забудовник, зобов`язаний укласти договори на створення, формування та зберігання документації з Північним регіональним центром страхового фонду. Відповідач не надав доказів позивачу закладання до страхового фонду документації щодо всіх об`єктів будівництва, укладення договорів на створення, формування та зберігання документації з Північним регіональним центром страхового фонду документації на об`єкти будівництва, внесення до "Зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва", вартості послуг щодо закладання до страхового фонду документації щодо всіх об`єктів будівництва в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами зобов`язати виконати умови договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.23 позов було прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження по справі у судовому засіданні 14.12.23.

22.11.23 до канцелярії Господарського суду відповідачем подано відзив на позовну заяву мотивований тим, що Інвестиційним договором не передбачено передачу виключних функцій замовника будівництва, а саме: Затвердження проектної документації, підписання і подання в установленому законодавством порядку замовником будівництва відповідної заяви на отримання вихідних даних, містобудівних умов та обмежень, не передбачено отримання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки такі документи видаються виключно на замовника будівництва і це виключні функції замовника, а передбачено лише організація та фінансування в повному обсязі отримання вихідних даних для проектування об`єкта в тому числі містобудівних умов та обмежень, що означає, що ТОВ «»Конкорд-ДС Плюс» організовує в інтересах ДП «НДВА «Пуща-Водиця» підготовку усіх документів необхідних для отримання вихідних даних, але не заміняє ДП «НДВА «Пуща-Водиця» в якості замовника та не діє від свого імені. Крім того, хоч позивач і є замовником будівництва, але останнє не підпадає під дію Закону України «Про страховий фонд документації України», а тому у сторін не виникало зобов`язання укладати договори із страховим фондом документації. Також відповідач просить залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт-Буд" у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

13.12.23 до канцелярії Господарського суду надійшло клопотання про розгляд підготовчого засідання без участі представника позивача.

За результатом підготовчого засідання 20.12.23 суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача про залучення третьої особи, надане у відзиві на позов, та відкласти розгляд справи до 11.01.24.

27.12.23 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення від третьої особи, у яких просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 12.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 17.01.2024.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі також - ДП «НДВА «Пуща-Водиця», Позивач, Сторона-1), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ДС Плюс» (далі - ТОВ «Конкорд-ДС Плюс», Відповідач, Сторона-2) укладено Інвестиційний договір від 28.10.2014 (нова редакція договору № 2811-1-ід/11 від 28.11.2011) (далі за текстом - Договір).

Пунктом 1.1.10 Договору, визначено, шо «Проект», «Проектна документація», «Проектно-кошторисна документація» - оформлені та затверджені відповідно до Законодавства текстові та графічні матеріали (документація) для будівництва об`єкта, якими визначаються містобудівні, об`ємно - планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси для будівництва об`єкт, що складаються з креслень, інженерних і кошторисних, розрахунків, робочої документації тощо, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники об`єкта, що відповідають вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору Сторона-1, як землекористувач земельної ділянки, залучає Сторону-2 до будівництва об`єкта на земельній ділянці загальною площею 101,11 га, розташованій на перетині проспекту Правди та вул. Маршала Гречка в Подільському районі м. Києва та доручає Стороні-2 проектування та спорудження об`єкта, при цьому Сторона-2 зобов`язується на свій ризик, за рахунок власних та/або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити проектування та спорудження об`єкта відповідно до проектної документації.

Згідно з п. 2.2. Договору, конкретні якісні, кількісні та інші характеристики об`єкта (загальна площа, цільове призначення, архітектурні та технічні характеристики, склад інженерних мереж тощо) визначаються проектною документацією, що погоджується обома сторонами відповідно до даного Договору та уповноваженими органами відповідно до Законодавства. Розроблена проектна документація для будівництва об`єкта погоджується двома Сторонами.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що завершений будівництвом об`єкт повинен відповідати проектній документації.

Відповідно до п. 3.1. Договору, сторони визначили, що для повного, своєчасного та структурованого виконання сторонами своїх зобов`язань по даному Договору сторони визначили черговість реалізації Договору в наступні етапи:

I. Етап (отримання дозвільних документів) - ініціювання Стороною-1 у встановленому Законодавством порядку зміни існуючого цільового призначення Земельної-ділянки на цільове призначення, що дозволяє здійснити будівництво об`єкта; відповідно до Законодавства відшкодування Стороною-1 втрат сільськогосподарського виробництва з наступною їх компенсацією Стороною-2; оформлення Стороною-1 у встановленому Законодавством порядку дозвільної документації для проектування об`єкта: а також оформлення Стороною-1 у встановленому Законодавством порядку дозвільної документації на звільнення Земельної ділянки від Існуючих об`єктів.

Даний етап вважається завершеним після отримання Стороною-2 від Сторони-1 вказаних документів.

II. Етап (проектування об`єкта) - 6 (шість) місяців з моменту завершення 1-го етапу - проведення передпроектних робіт, розробка та погодження проекту, в тому числі:

- передпроектні проробки;

- формування завдання на проектування об`єкта, отримання вихідних даних для проектування об`єкта;

- розробка проекту (на підставі вихідних даних, завдання на проектування та відповідно до встановлених Законодавством норм та обмежень), його погодження, експертиза та затвердження в порядку, що передбачений Законодавством (проектом може бути передбачена черговість спорудження та прийняття в експлуатацію складових частин об`єкта).

Пунктом 4.1. Договору, Сторона -1 встановленому Законодавством порядку здійснює функції землекористувача земельної ділянки, виконує в межах своєї компетенції відповідні дії для зміни цільового призначення земельної ділянки на таке що дозволяє будівництво об`єкта, та виступає замовником будівництва об`єкта щодо надання дозвільних документів на проектування та спорудження об`єкта, згідно з договором бере участі у відрахуваннях (передані) та платежах, передбачених законодавством щодо об`єкта; доручає стороні - та надає їй виключне право здійснити (забезпечити) будівництво об`єкта на земельній ділянці, в тому числі забезпечити фінансування будівництва об`єкта.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Сторона-1 передає (делегує) Стороні-2 для виконання на всіх етапах реалізації Договору частину функцій замовника будівництва об`єкту, які визначені Законодавством (в тому числі «Положенням про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд», затвердженим Постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 р. №16) за виключенням тих функцій, виконання яких прямо покладено цим Договором на Сторону-1. У тому числі, але не виключно, Сторона-2 в повному обсязі забезпечує здійснення усіх дій, необхідних для будівництва об`єкта та його фінансування, шляхом надання або залучення майна, персоналу, професійних знань та вмінь, ділових зв`язків та репутації, розробки проектної документації, забезпечення при спорудженні об`єкта виконання функцій генерального підрядника (самостійно, отримавши відповідну ліцензію, або залученням третьої особи з ліцензією) шляхом укладення відповідних угод із проектантами, генеральним підрядником (підрядниками), постачання спорудження об`єкта матеріалами та обладнанням, засобами, інструментами та будівельною технікою, транспортом, машинами і механізмами та пальним, авторського та технічного наглядів; згідно з Договором бере участь у відрахуваннях (переданні) та платежах, передбачених Законодавством щодо Об`єкта.

Відповідно до п. 4.7. Договору, склад та зміст проектної документації визначається відповідно до законодавства. Якщо в ході проектування буде передбачена черговість розробки проектної документації щодо розділів та/або складових частин об`єкта, сторони погоджують такі частини проектної документації по мірі їх виготовлення.

Обсяг фінансування будівництва об`єкта визначається згідно з даним Договором та на підставі розробленої та погодженої проектно-кошторисної документації на спорудження об`єкта, іншої документації, відповідно до якої визначаються витрати, необхідні для будівництва об`єкта (п. 5.1.2. Договору).

Відповідно до п.6.1.17 Договору, Сторона -1 зобов`язана негайно повідомляти Сторону-2 про всі проблеми (складності), що виникають при виконані цього Договору, якщо ці проблеми можуть вплинути на належне виконання умов цього Договору.

Пунктом 6.2.2. Договору сторони встановили, що Сторона-1 має право сприяти та знайомитися з процесом проектування та спорудження об`єкта, в тому числі на етапі проектування до завершення розробки проекту, заявляти свої зауваження та пропозиції до проекту, що не можуть виходити на встановлені Законодавством та Договором межі.

Відповідно до п. 6.3 Договору, Сторона-2 зобов`язана:

6.3.1. Розробити проект завдання на проектування об`єкта та надати його на затвердження Стороні-1;

6.3.2. Укласти відповідні договори та забезпечувати фінансування процесу збору вихідних даних на проектування об`єкта;

6.3.3. Забезпечити розробку проектної документації, в тому числі визначите виконавців, укладати з ними відповідні договори, та забезпечити прийняття результатів та здійснення розрахунків по них;

6.3.4. Сприяти в отриманні погоджень та дозволів від відповідних державних органів та організацій та позитивних експертних висновків стосовно Проекту, що є необхідними для спорудження об`єкта згідно з Законодавством;

6.3.5. Забезпечити спорудження об`єкта, в тому числі визначити виконавців та постачальників, контролювати наявність у них необхідних дозволів, ліцензій; укладати з ними відповідні договори, та забезпечити прийняття результатів та здійснення розрахунків по них.

Згідно із п. 6.4. Договору, Сторона-2 має право:

6.4.2. самостійно обирати організації, що виконуватимуть роботи (надаватимуть послуги) з проектування та спорудження об`єкта, постачання матеріалів та обладнання для спорудження об`єкта і укладати з ними договори і визначати за цими договорами порядок, обсяги та строки фінансування робіт/послуг/постачання і порядок, обсяги та строки їх виконання, проводити розрахунки з контрагентами та приймати результати виконання цих договорів.

6.4.3. Вимагати від Сторони-1 документи та відомості, що є необхідними для належного, повного та своєчасного виконання даного Договору.

6.4.4. На власний розсуд залучати третіх осіб до виконання даного Договору, в тому числі на проектування та спорудження об`єкта, а також в якості співінвесторів, передаючи їм частину своїх прав та зобов`язань за Договором;

Пунктом 7.2. Договору, Сторони визначили, що Сторона-2 несе повну відповідальність у межах своїх функціональних обов`язків за виконання робіт з проектування та спорудження об`єкта.

При цьому, 26.01.2018 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Буд» (далі - ТОВ «Ріелт-Буд», Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору/Сторона 2 за Договором) укладено Договір № 01Б-26/01-18СІД від 26.01.2018 (далі - Договір), предметом якого є зобов`язання та права Сторін по Проектуванню та Будівництву Об`єкта на Земельній ділянці з метою отримання кожною з Сторін своєї частини в збудованому Об`єкті та/або іншої вигоди (майна та/або коштів, та/або майнових прав, та/або результатів виконаних робіт чи наданих послуг) в порядку та на умовах, визначених в Договорі.

Визначення термінів у Договорі:

«Земельна ділянка» - частина земної поверхні (територія) орієнтовною загальною площею 6,83 га, розташована на перетині проспекту Правди та вулиці Маршала Гречка в Подільському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:91:066:0097, що належить ДП «НДВА «Пуща - Водиця» на праві постійного користування згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 28530449 від 23.10.2014, номер запису про інше речове право 7444339, дата державної реєстрації 04.08.2014, з межами, визначеним в Додатку №1 до даного Договору.

Сторона 1 має право на залучення третіх осіб та співінвесторів для будівництва об`єкта відповідно до пункту 4.4. та підпункту 6.4.4 інвестиційного договору №2811-1- ід/11 від 28 листопада 2011 року (Нова редакція від 28 жовтня 2014 року), укладеного ДП «НДВА «Пуща-Водиця».

Згідно із п. 3.2. Договору, Сторона 1 делегує (передає) Стороні 2 на час проектування об`єкта та будівництва об`єкта на всіх етапах реалізації Договору частину функцій замовника будівництва об`єкта, які визначені законодавством (в тому числі "Положенням про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд", затвердженим Постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 р. №16), а саме, Сторона 2 в повному обсязі здійснює функцій замовника будівництва об`єкта, крім тих, що цим Договором покладені на Сторону 1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як забудовник, зобов`язаний укласти договори на створення, формування та зберігання документації з Північним регіональним центром страхового фонду. Вказане підтверджується ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києві від 06.02.2023 у справі №758/1191/23 про тимчасовий доступ до речей. Відповідач не надав доказів позивачу закладання до страхового фонду документації щодо всіх об`єктів будівництва, укладення договорів на створення, формування та зберігання документації з Північним регіональним центром страхового фонду документації на об`єкти будівництва, внесення до "Зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва", вартості послуг щодо закладання до страхового фонду документації щодо всіх об`єктів будівництва в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами зобов`язати виконати умови договору.

Відповідач та третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача в свою чергу, заперечуючи проти позову, вказують, що Інвестиційним договором не передбачено передачу виключних функцій замовника будівництва, а саме: Затвердження проектної документації, підписання і подання в установленому законодавством порядку замовником будівництва відповідної заяви на отримання вихідних даних, містобудівних умов та обмежень, не передбачено отримання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки такі документи видаються виключно на замовника будівництва і це виключні функції замовника, а передбачено лише організація та фінансування в повному обсязі отримання вихідних даних для проектування об`єкта в тому числі містобудівних умов та обмежень, що означає, що ТОВ «»Конкорд-ДС Плюс» організовує в інтересах ДП «НДВА «Пуща-Водиця» підготовку усіх документів необхідних для отримання вихідних даних, але не заміняє ДП «НДВА «Пуща-Водиця» в якості замовника та не діє від свого імені. Крім того, хоч позивач і є замовником будівництва, але останнє не підпадає під дію Закону України «Про страховий фонд документації України», а тому у сторін не виникало зобов`язання укладати договори із страховим фондом документації.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Інвестиції визначаються як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект (ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

Згідно з ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

На основі аналізу положень Закону України «Про інвестиційну діяльність», а також окремих положень Господарського кодексу України можна виокремити такі ознаки, характерні для інвестиційного договору:

-мета діяльності, а саме отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; обов`язок однієї сторони (інвестора) здійснити інвестиції;

-об`єктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, у тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, а також майнові права;

- довгостроковість відносин, пов`язаних з інвестиційною діяльністю (ч. 1 ст. 326 Господарського кодексу України).

Загальні положення про договір підряду містить глава 61 Цивільного кодексу України, а особливості підряду на капітальне будівництво додатково регулюються главою 33 Господарського кодексу України.

Так, положеннями ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 5 ст. 318 Господарського кодексу України регламентовано, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 321 Господарського кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За умовами ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 320 Господарського кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ч. 1 ст. 876 Цивільного кодексу України власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних, робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

За приписами ч. 2 ст. 877 Цивільного кодексу України договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Як визначено ч. 1 ст. 879 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 318 Господарського кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Елементи інвестиційного договору: зобов`язання однієї сторони (інвестора) здійснити інвестиції.

Елементи договору підряду: зобов`язання однієї сторони (підрядника) на свій ризик виконати певну роботу на замовлення іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, Інвестиційний договір Інвестиційний договір від 28.10.2014 (нова редакція договору № 2811-1-ід/11 від 28.11.2011) містить елементи зобов`язальних правовідносин з приводу інвестування (інвестиційний договір), підряду (договір підряду), та інших елементів зобов`язальних правовідносин, виникнення та існування яких не входить в суперечність з актами цивільного та господарського законодавства.

З вищевикладеного вбачається, що сторонами було досягнуто усіх істотних умов Договору. На земельній ділянці, що розташована на перетині проспекту Правди та вулиці Маршала Гречка в Подільському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:91:066:0097, площею 80 ,2877 га, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ113173490196 від 15.12.2017 здійснюється будівництво об`єкту «Комплексна забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового районі на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м.Києва.

Обсяг повноважень і функцій замовника будівництва регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Законом України «Про архітектурну діяльність».

Так, згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до положень ст. 23 і ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», замовники будівництва мають право передавати функції замовника будівництва, зокрема залучати осіб, які мають кваліфікаційний сертифікат, для здійснення функцій замовника та інжинірингу; доручати виконання будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, суб`єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону.

Судом встановлено, із наведених положень Інвестиційного договору відповідач не діє від власного імені щодо виконання функцій замовника будівництва, які згідно законодавства не можуть бути передані.

Таким чином, позивач, як особа, що отримала земельну ділянку в постійне користування, користуючись можливістю вибору форм організації будівництва, його фінансування уклав з ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» Інвестиційний договір, за яким передав Відповідачу окремі функції замовника будівництва.

Зокрема, замовником будівництва було і залишається позивач, а фінансує і здійснює функції замовника будівництва в частині організації виконання будівельних робіт та підготовки документації ТОВ «Конкорд-ДС Плюс». Законодавством не заборонена передача таких функцій замовника будівництва з питань Фінансування та здійснення робіт з будівництва, підготовки необхідної документації.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 921/1204/15-г/6, зазначено, законодавством не встановлено виключного переліку форм організації такого будівництва, його фінансування тощо. Зазначені питання можуть бути вирішені особою, що отримала земельну ділянку в оренду в тому числі шляхом укладення різних за своєю юридичною природою видів договорів з різними суб`єктам и, які не тягнуть за собою передачу прав на земельну ділянку (договір доручення, договір про спільну діяльність, інвестиційний договір тощо).

Подібна позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 921/7/18.

Отже, Інвестиційним договором передбачено, що ДП «НДВА «Пуща-Водиця» передало ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» лише ті функції і повноваження замовника будівництва, які стосуються безпосередньо підготовки необхідної документації та які відповідно до чинного законодавства України можуть передаватись замовником будівництва. При цьому позивач залишається замовником будівництва, тоді як відповідач має виконувати функції замовника від імені та в інтересах позивача, саме як повірений на підставі довіреності, що не заперечується позивачем.

Частина п`ята статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадкам передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 року № 668 визначено терміни:

Замовник - сторона договору підряду, яка за власним рішенням або дорученням інвестора розміщує замовлення на виконання робіт (будівництво об`єкта), приймає закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплачує їх;

Проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об`єкта будівництва.

Згідно ст. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 року № 668 за договором підряду підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об`єкт будівництва), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Таким чином, суд приходить до висновку, відповідач не здійснює погодження, затвердження будь-яких містобудівних, об`ємно-планувальних, архітектурних конструктивних, технічних та технологічних рішень, висновків, експертиз, зведених кошторисів об`єкта будівництва, дозвільної документації, проектної робочої документації тощо.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Те, що ДП «НДВА «Пуща-Водиця» є замовником будівництва, підтверджується матеріалами справи, та безпосередньо отриманого від Державного архітектурно будівельної інспекції України Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ113173490196 від 15.12.2017 року здійснюється будівництво об`єкту «Комплексна забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва».

В свою чергу, проектна документація розроблена і затверджена відповідно до ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.05.2011 року № 560 та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45.

При будівництві-бувельних об`єктів відповідач отримує від замовника (забудовника) будівництва об`єктів копію затвердженої проектної документації до виконання робіт (оригінальний примірник затвердженої проектної документації залишається у замовника проектної документації), а після завершення будівництва об`єкту разом з виконавчою документацією повертає.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (зі змінами та доповненнями), згідно якого документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:

1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;

2) у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Згідно п. 16. Порядку № 461 від 13.04.2011 р. замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У відповідності з п. 24. Порядку № 461 від 13.04.2011 р. для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»). Сертифікат щодо об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках за формою, визначеною в додатку 10 до цього Порядку, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів. Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ (п. 27 Порядку № 461 від 13.04.2011 р.).

Тобто, якщо б дійсно законодавство зобов`язувало укладати відповідні договори щодо закладення проектної документації до страхового фонду документації, то саме позивач, як замовник будівництва об`єкту на земельні ділянці кадастровий номер: 800000000:91:066:0097, було б тим суб`єктом, який повинен був закласти до страхового фонду документації щодо всіх об`єктів будівництва, що будуються та укладати з відповідним страховим фондом документації договори (контракти) на створення, формування та зберігання документації на всі об`єкти будівництва, що будуються.

Правові, економічні та організаційні засади створення, формування, ведення і використання страхового фонду документації України, а також функціонування державної системи страхового фонду документації, визначені Законом України «Про страховий фонд документації України».

Приписами ст. 1 Закону України «Про страховий фонд документації України» визначено, що документ страхового фонду (документації) - документ, який знаходиться на державному обліку у страховому фонді документації України і необхідний для поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих), аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідування надзвичайних ситуацій та в особливий період, а також для збереження культурної спадщини, на випадок утрати або псування оригіналу документа;

Відповідно до ст. 2 Закону до страхового фонду документації України обов`язково включається документація необхідної для потреб оборони України, поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих), аварійно-рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт під час ліквідування надзвичайних ситуацій та в особливий період, а також у сфері збереження інформації про культурні цінності.

Згідно із ст. 11 Закону формування страхового фонду документації України провадиться на плановій основі шляхом розроблення та реалізації галузевих і обласних (регіональних) програм створення страхового фонду документації.

Основою для планування робіт з формування страхового фонду документації на озброєння та військову техніку, вироби та об`єкти є відповідно: мобілізаційні плани, державне оборонне замовлення: номенклатура виробів: переліки об`єктів і споруд систем життєзабезпечення, транспортних зв`язків, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави: реєстри техногенно та екологічно небезпечних об`єктів, що розробляються відповідними центральними органами виконавчої влади.

Крім того відповідно до пунктом 5.2.1 Національного стандарту України «Страховий фонд документації на об`єкти будівництва» ДСТУ 33.201:2004 (який діяв на момент затвердження проектної документації та отримання дозволу на будівництво) визначено, що місцевий орган виконавчої влади на підставі положень нормативно правових документів України щодо створення Страхового фонду документації визначає та затверджує рішенням сесії органу місцевого самоврядування перелік підприємств області (регіону), на об`єкти будівництва яких створюються страховий Фонд документації: направляє до підприємств області (регіону) відповідні розпорядчі документи щодо створення страхового Фонду документації об`єктів будівництва та витяги з затвердженого переліку.

В свою чергу, відповідно до ДСТУ 33.201:2017 «Страховий фонд документації. Об`єкти будівництва. Порядок створення та формування», затвердженого наказом «Про прийняття національних нормативних документів та скасування національних нормативних документів» №437 від 20.12.2017 (цей стандарт розроблений на заміну ДСТУ 33.201:2004), а саме:

п. 5.5. ДСТУ 33.201:2017, Формування страхового фонду документації на об`єкт будівництва проводять на плановій основі за допомогою розроблення й реалізування галузевих та обласних (регіональних) програм створення страхового фонду документації або за укладеними договорами.

п. 5.9. ДСТУ 33.201:2017, Основою для планування робіт із формування страхового фонду документації на об`єкт будівництва є: - переліки будов, споруд, які визначають постачальники документів (документації) (далі - постачальник); - переліки об`єктів і споруд систем життєзабезпечення й транспортних зв`язків, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, розроблені центральним и органам и виконавчої влади,- - Державний реєстр об`єктів підвищеної небезпеки; - Державний реєстр потенційно небезпечних об`єктів (далі - ПНО); - Державний реєстр національного культурного надбання; - Державний реєстр нерухомих пам`яток України.

п. 6.1.5 ДСТУ 33.201:2017, Постачання документації для формування страхового фонду документації України на об`єкт будівництва виконують постачальники відповідно до затверджених галузевих та обласних (регіональних) програм, інші постачальники або утримувачі оригіналів документів за укладеним и договорами.

п. 6.2.1 ДСТУ 33.201:2017, Суб`єкти страхового фонду документації у меж ах своїх повноважень, на підставі положень Закону України «Про страховий фонд документації України», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 319 «Про затвердження Положення про порядок формування, ведення та використання галузевого страхового фонду документації» та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 320 «Про затвердження Положення про порядок формування, ведення та використання обласного (регіонального) страхового фонду документації», для створення страхового фонду документації на об`єкт будівництва здійснюють такі заходи: а) зі створення галузевого страхового фонду документації: 1) видають розпорядчі документи організаційного характеру щодо створення галузевого страхового фонду документації на об`єкт будівництва,- 2) визначають та затверджують перелік підприємств галузі, документація на об`єкт будівництва яких підлягає закладанню до страхового фонду документації; 3) направляють до підприємств галузі відповідні розпорядчі документи щодо створення страхового фонду документації на ОБ,- б) зі створення обласного (регіонального) страхового фонду документації: 1) видають розпорядчі документи організаційного характеру щодо створення обласного (регіонального) страхового фонду документації на ОБ; 2) визначають та затверджують перелік підприємств області (регіону), документація на об`єкт будівництва яких підлягає закладанню до страхового фонду документації; 3) направляють до підприємств області (регіону) відповідні розпорядчі документи щодо створення страхового фонду документації на ОБ.

п. 6.2.2 ДСТУ 33.201:2017, Підприємство, яке внесено до переліку підприємств галузі чи області (регіону), в термін, установлений Суб`єктом страхового фонду документації, визначає Перелік об`єктів будівництва підприємства (установи, організації), документація на які підлягає закладанню до страхового фонду документації (далі - Перелік об`єктів будівництва підприємства), та визначає постачальника (в разі, якщо підприємство галузі чи області (регіону) не є постачальником) й укладає з ним договір на виконання робіт з визначення на кожний з об`єктів будівництва підприємства: - виду, складу та обсягу проектної документації на будівництво; - термінів виконання робіт та умов їх фінансування.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страховий фонд документації України» установи і організації, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, надають за плату постачальникам документів, іншим юридичним та фізичним особам відповідно до законодавства платні послуги у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації. Оплата за послуги провадиться на основі контрактів (договорів) чи інших форм угод, передбачених законодавством України.

Крім того, статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Закладення технічної та проектної робочої документації до страхового фонду документації відповідно до зазначеної статті не передбачається.

З огляду на вищевикладене, обов`язковому закладанню до страхового Фонду документації підлягає проектна документація на об`єкт будівництва:

- що стосується потреб оборони України, поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, а також у сфері збереження інформації про культурні цінності; об`єкти підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, що розроблені центральними органами виконавчої влади;

- об`єкти, що внесенні до галузевих та обласних (регіональних) програм.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, об`єкти, що будуються та/або вже побудовані де Замовником будівництва на земельні ділянці кадастровий номер: 8000000000:91:066:0097 виступає або виступало позивач не підпадають під визначення об`єктів, зазначених у статті 2 Закону України «Про страховий фонд документації України» технічна та проектна робоча документація по яких передається до страхового фонду документації. Також, слід зазначити об`єкти ДП «НДВА «Пуща-Водиця», не мають важливого для сталого функціонування економіки Київської області, не є об`єктами систем життєзабезпечення населення і транспортних зв`язків, об`єктами культурної спадщини та потенційно небезпечними об`єктами, а тому відсутні підстави для укладання договору з установою страхового фонду документації.

При тому, в матеріалах справи відсутні докази, що ні позивачу ні відповідачу від органів місцевого самоврядування не надходило розпорядчих документів щодо включення будь яких об`єктів будівництва, на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:91:066;0097, в перелік підприємств області (регіону), на об`єкти будівництва яких створюється страховий фонд документації.

При цьому, відповідач вказує, що технічна та проектна робоча документація, відповідно до вимог встановлених ДСТУ БА.2.4-20:2008 та Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» вноситься лише до Національного архівного фонду за ініціативою або згодою власника.

Пунктом 6.3 ДСТУ 33.201:2017, передбачено, Порядок створення страхового фонду документації на об`єкти будівництва, які не внесено до галузевої (обласної/регіональної) програми створення страхового фонду документації, якщо замовником будівництва (власником) об`єкта є юридична чи фізична особа:

п. 6.3.1 ДСТУ 33.201:2017, Спеціальні установи страхового фонду документації надають платні послуги у сфері створення та формування страхового фонду документації постачальникам, іншим юридичним та фізичним особам лише за письмовим зверненням. Оплату за послуги проводять на основі контрактів (договорів) чи інших форм угод, передбачених законодавством України, які укладають сторони.

п. 6.3.2 ДСТУ 33.201:2017, Створення страхового фонду документації на об`єкт будівництва підприємств галузі чи області (регіону), які не внесено до галузевої чи обласної (регіональної) програми створення страхового фонду документації на об`єкт будівництва, проводять так: а) до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта юридичні та фізичні особи визначають склад та обсяг проектної документації на будівництво, яку необхідно закладати до страхового фонду документації; б) замовник будівництва (власник) об`єкта (юридична або фізична особа) укладає зі спеціальною установою страхового фонду документації окремий контракт або Типовий договір про надання послуг із підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду документації. Юридична особа у сфері будівництва може мати будь-яку організаційно-правову форму.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ні у позивача ні у відповідача не виникає законодавчого зобов`язання щодо укладання Договору (контракту) із страховим фондом документації. При тому, за загальним правилом під час укладання господарських договорів діє принцип диспозитивності який передбачає перш за все свободу волевиявлення сторін щодо укладення договорів.

Крім того, частиною 1 статті 14 Закону України «Про страховий фонд документації України» визначено, що контроль за додержанням законодавства України у сфері сформування та ведення страхового фонду документації України суб`єктами державної системи страхового фонду документації здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації.

Пунктом. 5.11 ДСТУ 33.201:2017, передбачено, координацію та контроль створення й формування страхового фонду документації України, а також контроль додержання законодавства України у сфері формування страхового фонду документації здійснює Укрдержархів.

Відповідно до п. 1 Положення КМ України від 21.10.2015, № 870 «Про затвердження Положення про Державну архівну службу України» Державна архівна служба України (Укрдержархів) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Згідно наказу Міністерства юстицію України №2541/5 від 29.11.2013 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2013 р. за № 2047/24579) «Про затвердження Положення про проведення інспекційних перевірок у сфері страхового фонду документації України» - це Положення визначає організаційні засади та порядок проведення Укрдержархівом (далі - орган контролю) інспекційних перевірок додержання вимог законодавства у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації (далі - сфера страхового фонду документації) суб`єктами державної системи страхового фонду документації.

Відповідно до ч.1 п. 2 Положення Контроль у сфері страхового фонду документації здійснюється шляхом проведення планових та позапланових інспекційних перевірок.

З огляду на вищевказане, доказів ініціювання проведення інспекційних перевірок суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, оскільки об`єкти, що будуються та/або вже побудовані де Замовником виступає або виступало ДП «НДВА «Пуща-Водиця» не підпадають під дію Закону України «Про страховий фонд документації України» у останнього не виникало зобов`язання укладати Договори із страховим фондом документації та внесення до «Зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкту будівництва» вартості послуг щодо закладання до страхового фонду документації щодо всіх об`єктів будівництва, а отже, позовні вимоги є необгрунтовані.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в позові, позивачем не надано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.01.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА