Рішення

від 06.02.2024 по справі 911/3511/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3511/23

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС - СЕРВІС», Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлик Зернопродукт», Київська обл., Кагарлицький р-н., м. Кагарлик

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС - СЕРВІС» б/н від 20.11.2023 року (вх. №1633 від 21.11.2023) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлик Зернопродукт» (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 218477,45 грн., з яких, 127653,33 грн. основного боргу, 14119,00 грн. 3% річних, 67252,59 грн. інфляційних втрат та 9452,53 грн. пені.

Ухвалою суду від 27.11.2023 року позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 29.11.2023 року (вх. №4986/23 від 29.11.2023) про усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши подану заяву судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 27.11.2023 року.

Оскільки, ціна позову у справі №911/3511/23 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2023 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, визнав справу малозначною та призначив до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3511/23 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-СЕРВІС» (за договором постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлик Зернопродукт» (за договором покупець) 07.11.2019 року укладено Договір поставки соєвих бобів №15/КЗП (далі Договір), згідно п. 1.1 якого, предметом Договору є поставка соєвих бобів, насіння сої, призначене для кормових потреб, що має високий вміст рослинних білків (далі товар).

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Договору, умови поставки товару «DAP DELIVERED AT PLACE» за адресою: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Став`янка, 95. Строк поставки товару 2 календарні дні з моменту замовлення покупця, якщо інше не визначено у самому замовленні покупця. Кількість товару зазначається в рахунках-фактурах, яка визначається на підставі замовлення покупця, що направляється постачальнику засобами телефонного та/або електронного зв`язку. Вартість товару визначається у рахунку-фактурі, що видається постачальником на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 2.7 Договору, розрахунки за товар здійснюються у такому порядку: згідно п. 2.7.1 Договору 80 % від вартості Товару сплачується протягом 7 (сім) робочих днів з моменту підписання Сторонами видаткової накладної та отримання від постачальника документів, вказаних в п. 2.6 цього Договору; згідно п. 2.7.2 Договору 20 % від вартості Товару сплачується протягом 3 (три) робочих днів після того, як постачальник в строки, передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в підпункті 2.7.1 Договору.

У п. 5.1 Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року без подальшої пролонгації.

Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору ним передано, а відповідачем прийнято товар, а саме, соєві боби у кількості 34,36 тон на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн., що підтверджується підписаною представниками обох сторін та скріпленою їх печатками видатковою накладною №2 від 04.04.2020, копію якої долучено до матеріалів справи. Однак, відповідачем в порушення своїх зобов`язань за Договором, оплату поставленого товару здійснено частково на суму 260614,40 грн., у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 127653,60 грн.

Отримання товару, відсутність претензій щодо якості такого товару та наявність заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар у сумі 127653,60 грн. підтверджено відповідачем у претензії стосовно відсутності реєстрації податкової накладної №95 від 13.10.2020 року.

Позивачем на адресу відповідача надсилався лист-прохання №0303/1 від 03.03.2021 року з вимогою погасити наявну заборгованість у сумі 127653,60 грн. Однак, зазначений лист залишено відповідачем без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, обумовлений умовами Договору, що підтверджується підписаною представниками обох сторін та скріпленою їх печатками видатковою накладною №2 від 04.04.2020. Однак, відповідачем в порушення умов Договору, у повному обсязі не оплачено отриманий від позивача товар, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 127653,33 грн., що відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію за Договором у сумі 127653,33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача, висловлених у претензії стосовно відсутності реєстрації податкової накладної №95 від 13.10.2020 суд зазначає наступне.

Як зазначено позивачем, йому не вдалося зареєструвати податкову накладну внаслідок протиправних дій податкових органів. У зв`язку із чим, 25.08.2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 14.04.2020 року №1526036/30643725 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2020 року №2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн.; зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.04.2020 року №2 датою подання її на реєстрацію, а саме, 06.04.2020 року; визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.04.2020 року №9383 про відповідність ТОВ «АНТАРЕС-СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку; визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.07.2020 року №15478 про відповідність ТОВ «АНТАРЕС-СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «АНТАРЕССЕРВІС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року у справі №160/14735/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 13.07.2021 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 14.04.2020 №1526036/30643725 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-СЕРВІС» від 04.04.2020 №2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн.; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-СЕРВІС» від 04.04.2020 року №2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн. датою подання її на реєстрацію; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 06.04.2020 №9383 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.07.2020 №15478 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-СЕРВІС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.11.2022 року відкрито виконавче провадження ВП№70310841 про примусове виконання виконавчого листа Дніпровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 №160/14735/20. Однак, як зазначено позивачем, судове рішення в частині реєстрації Державною податковою службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ «АНТАРЕС-СЕРВІС» від 04.04.2020 року №2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн., датою подання її на реєстрацію не виконано.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас, відповідно до абзаців 23, 25, 26 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність реєстрації позивачем податкової накладної у реєстрі жодним чином не нівелює обов`язок відповідача зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений договором. Обставини, на які посилається відповідач у претензії не можуть вважатись відкладальною умовою та не звільняють відповідача від обов`язку оплатити поставлений товар у визначений Договором строк.

З огляду на погоджений сторонами у п. 2.7 Договору порядок розрахунків, граничним днем для оплати за поставлений згідно видаткової накладної №2 від 04.04.2020 товар є 14.04.2020. Однак, докази оплати відповідачем за поставлений товар у сумі 127653,00 грн. матеріали справи не містять.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої продукції, позивач просить стягнути з відповідача 9452,53 грн. пені, 67252,59 грн. інфляційних втрат та 14119,00 грн. 3% річних, згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 67252,59 грн. та 3% річних у сумі 14119,00 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, позовні в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно п. 4.1 Договору, за порушення строків оплати передбачено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості неоплаченого товару.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 9452,53 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС - СЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлик Зернопродукт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлик Зернопродукт» (09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Став`янка, буд. 95, код ЄДРПОУ 42418396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС - СЕРВІС» (500426, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 26, код ЄДРПОУ 30643725) 127653 (сто двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 33 коп. основного боргу, 14119 (чотирнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 67252 (шістдесят сім тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 59 коп. інфляційних втрат, 9452 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 53 коп. пені, 3277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць