Рішення

від 01.02.2024 по справі 915/1418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

01 лютого 2024 року Справа № 915/1418/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

представник позивача в судове засідання не з`явився,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник позивача, адвокат Перепилиця Олександр Сергійович

електронна адреса зазначена в системі Електронний суд: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сімейна лабораторія (вул. Наваринська, 2, корп. 1, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 44316125)

про: зобов`язання вчинити дії

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 30.08.2023 в якій просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сімейна лабораторія надати учаснику Товариства ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії всіх без виключення документів щодо діяльності товариства за період з дати створення та по дату ухвалення рішення в цій справі, а саме: - протокол зборів засновників Товариства (рішення одноосібного засновника); - статут Товариства та зміни до статуту; - протоколи загальних зборів учасників Товариства; - документи Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них; - положення про філії (представництва) Товариства у разі їх створення (відкриття); - протоколи засідань наглядової ради Товариства та колегіального виконавчого органу Товариства, накази і розпорядження виконавчого органу Товариства; - аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; - річну фінансову звітність Товариства; - документи звітності, що подаються відповідним державним органам; - документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; - інші документи, передбачені законодавством, статутом Товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу Товариства; - документи, що підтверджують права Товариства на майно;- документи бухгалтерського обліку; - відомості щодо відкритих поточних та інших рахунків в усіх без виключення банках та інші фінансові установах; - виписки про рух коштів по відкритих поточних та інших рахунках в усіх без виключення банках та інші фінансові установах; - відомості чи створювалися в складі та на базі заклади охорони здоров`я; -відомості про місцезнаходження Товариства, тобто фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу товариства, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023 позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Сімейна лабораторія надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів щодо діяльності товариства за період з дати створення та по 08.06.2023, а саме: - протокол зборів засновників Товариства (рішення одноосібного засновника); - статут Товариства та зміни до статуту; - протоколи загальних зборів учасників Товариства; - документи Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них; - положення про філії (представництва) Товариства у разі їх створення (відкриття); - протоколи засідань наглядової ради Товариства та колегіального виконавчого органу Товариства, накази і розпорядження виконавчого органу Товариства; - аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; - річну фінансову звітність Товариства; - документи звітності, що подаються відповідним державним органам; - документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; - інші документи, передбачені законодавством, статутом Товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу Товариства; - документи, що підтверджують права Товариства на майно; - документи бухгалтерського обліку. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімейна лабораторія на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. В решті позову відмовити.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою від 19.01.2024 (вх.№784/24 від 19.01.2024) в якій просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімейна лабораторія на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2024 розгляд заяви призначено на 01.02.2024 об 11:30.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№1330/24 від 01.02.2024) в якій просить суд розглянути справу без участі позивача та представника, вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримує та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відповідності до статті 123 Господарського кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті16 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Правило частини 1 статті 124 та частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасника справи у першій заяві по суті спору (позовна заява та відзив на позов) подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас згідно частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, попередній розрахунок розміру судових витрат, в тому числі, на професійну правничу допомогу, не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд звертає увагу на позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену в постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18, про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість лише щодо розподілу витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Звертаючись з позовом до суду позивачем зазначено про те, що він поніс у зв`язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Як вбачається із наданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Так, на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду Договір №1/23 від 19.11.2023 про співпрацю при наданні правничої допомоги, акт здачі-приймання наданих послуг від 22.11.2023, квитанцію №б/н від 29.08.2023.

Як вбачається з акту здачі-приймання наданих послуг від 22.11.2023, він складений між адвокатом Торган Лілією Миколаївною та Портянко Андрієм Вікторовичем, про те, що адвокатом були надані послуги визначені в акті згідно з Договором про надання правничої допомоги №25/23 від 25.08.2023 (а.с.94).

Більш того, в п.4.1 Договору №1/23 про співпрацю при наданні правничої допомоги, зазначено, що клієнт сплачує адвокату-1 винагороду (гонорар) у розмірі визначеному сторонами Договору № 25/23 від 25.08.2023, який позивачем в порушення норм ГПК України та приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до суду не надано, що не дає можливості як суду так і іншій стороні спору пересвідчитись у дійсності домовленості сторін (адвоката та Портянко А.В) щодо розміру адвокатського гонорару, який заявлений позивачем до стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин встановлення між адвокатом та клієнтом розміру адвокатського гонорару, то у задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні заяви від 19.01.2024 (вх.№784/24 від 19.01.2024) ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (витрат на професійно правничу допомогу) відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК.

Повний текст судового рішення складено 06.02.2024.

Суддя Н.О. Семенчук