Постанова

від 06.02.2024 по справі 480/7821/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м.Суми

Справа №480/7821/21

Номер провадження 22-ц/816/179/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.

у присутності:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сумської міської ради - Заїки Ігоря Володимировича ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2023 року у складі судді Северинової А.С., ухвалене в м. Суми, повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2023 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з вказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що 20червня 2017 року ним на адресу відповідача було направлено заяву з додатками, у якій він просив Сумську міську раду продати йому земельну ділянку площею 0,1612 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064). Вказана заява з додатками була отримана Сумською міською радою 26 червня 2017 року. Відповідач тривалий час не розглядав його заяву, тому він звернувся до суду. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі №591/3989/17, яка набрала законної сили, зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути його заяву від 20 червня 2017 року про продаж йому цієї земельної ділянки.

На виконання постанови суду Сумська міська рада рішенням від 14 липня 2021 року № 1308-МР відмовила йому в продажу вищевказаної земельної ділянки, не зазначивши при цьому жодних обґрунтованих причин для відмови в продажу. Вважає таке рішення протиправним (незаконним), оскільки воно прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 128 ЗК України, тому підлягає скасуванню.

Також зазначає, що Сумська міська рада повинна була у місячний строк розглянути його заяву від 20 червня 2017 року з додатками і прийняти по цій заяві рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки відсутні встановлені ч. 5 ст. 128 ЗК України підстави для відмови в продажу йому земельної ділянки, проте до цього часу такого законного рішення відповідачем не прийнято.

Зазначає, що відповідач вже більше чотирьох років не приймає рішення про проведення експертної грошової оцінки вищезгаданої земельної ділянки, ураховуючи той факт, що питання щодо продажу позивачу вищевказаної земельної ділянки вже було предметом судового розгляду. За таких обставин вважає, що найбільш ефективним способом захисту його порушеного права є зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 14 липня 2021року №1308-МР «Про відмову в продажу земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1612 га»;

- зобов`язати Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1612 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради від 14 липня 2021року № 1308-МР «Про відмову в продажу земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1612 га».

Зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1612 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022року апеляційну скаргу Сумської міської ради задоволено частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року по справі № 480/7821/21 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрито.

Роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року справу №480/7821/21 передано за встановленою юрисдикцією до Зарічного районного суду м. Суми.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Сумської міської ради від 14 липня 2021року №1308-МР «Про відмову в продажу земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1612 га».

Зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1612 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064).

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Сумська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати, провадження у справі закрити, а у разі відмови судом апеляційної інстанції у закритті провадження у справі рішення скасувати, у позові відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд ухвалив рішення з порушенням предметної юрисдикції цивільних судів, визначених ст. 19 ЦПК України. Відповідачем разом з відзивом від 28 квітня 2023 року було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір стосується господарських правовідносин, які виникли з приводу викупу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Ухвалою Зарічного районного суду від 04 вересня 2023 року було відмовлено у закритті провадження, а тому заперечення на вказану ухвалу подається в межах апеляційного оскарження рішення суду від 04 вересня 2023 року.

Наголошує на тому, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює підприємницьку діяльність з 2004 року.

Зазначає, що між сторонами існують господарські відносини щодо користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1612 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064 за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець, використовує земельну ділянку для підприємницької діяльності, то в даних правовідносинах, на думку скаржника, він діє саме як суб`єкт господарювання, при цьому не зазначення в рішенні Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР його організаційно-правової форми діяльності (фізична особа-підприємець) не має окремого правового значення.

Звертає увагу суду на те, що між Сумською міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 є спір щодо цієї ж земельної ділянки, який розглядається за правилами господарського судочинства.

Вважає, що предметом спору у цій справі є скасування рішення Сумської міської ради, яким відмовлено позивачу у продажу земельної ділянки комунальної власності, яка ним використовується у підприємницькій (господарській) діяльності, позивач здійснює господарську діяльність та зареєстрований як фізична особа підприємець, тому вважає, що даний спір належить розглядати в суді господарської юрисдикції, оскільки правовідносини між сторонами виникли з господарського договору з фізичною особою підприємцем.

На думку скаржника, суд застосував спосіб захисту цивільного права судом, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб всупереч ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України.

Відповідач вважає, що суд не взяв до уваги право Сумської міської територіальної громади вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном земельною ділянкою, чим фактично вилучає її у Сумської міської територіальної громади. Сумську міську раду, як власника земельної ділянки комунальної власності зобов`язують визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку бажає викупити позивач, але не бажає продавати відповідач.

Наголошує на тому, що визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР не створить для Сумської міської ради жодного обов`язку щодо продажу позивачу земельної ділянки навіть після прийняття відповідачем рішення про проведення її експертної грошової оцінки.

Не погоджується з висновком суду про порушення відповідачем норм ст. 128 ЗК України та що орган місцевого самоврядування не має права відмовити у прийнятті рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та у подальшому продажу земельної ділянки комунальної власності позивачу.

Звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції вказуючи площу, адресу та кадастровий номер земельної ділянки, яку Сумська міська рада фактично повинна відчужити на користь позивача, не обґрунтовує таку площу земельної ділянки, хоча на момент ухвалення місцевим судом рішення йому повідомлялося, що рішенням Господарського суду Сумської області встановлено, що він має право на користування лише земельною ділянкою площею 764,7 кв. м.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що земельна ділянка має обмеження у використанні та має охоронні зони навколо (уздовж) об`єктів транспорту та енергетичної системи.

Вважає, що відсутні законі підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Сумської міської ради ухвалити рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки це, на думку відповідача, втручання в дискреційні повноваження відповідача на розпорядження майном Сумської міської територіальної громади.

Зазначає, що обов`язку відчуження земельних ділянок комунальної власності, на яких розміщуються об`єкти нерухомого майна, що належать іншим суб`єктам господарювання, чинне законодавство не містить.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Наголошує на тому, що питання проведення експертної оцінки земельної ділянки вже було предметом судового розгляду. Зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не містить жодної обґрунтованої причини для відмови позивачу в продажу йому земельної ділянки, а тому воно є протиправним (незаконним). В апеляційній скарзі відповідач також не зазначає жодної визначеної законом підстави для відмови в продажі земельної ділянки. Посилання відповідача на ч. 4 ст. 83 ЗК України є безпідставним та необґрунтованим, оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність. Встановлені на спірній земельній ділянці земельні сервітути не можуть бути підставою для відмови в продажу йому вказаної земельної ділянки. Вважає помилковим твердження відповідача, що повноваження щодо продажу земельної ділянки є дискреційними. Клопотання відповідача про закриття провадження у справі є безпідставним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності від 24 січня 2013 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 764,7кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13, 14, Т. 1).

02 вересня 2013 року між Сумською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 було укладеного договір оренди земельної ділянки на підставі рішення Сумської міської ради від 31 липня 2013 року №2594-МР «Про надання в оренду земельних ділянок» загальною площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-11, Т. 1).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04 травня 2017 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 19 грудня 2012 року №1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16 жовтня 2002 року №139-МР» в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, розташованої в АДРЕСА_1 під розміщеним автосалоном та станцією технічного обслуговування до території транспортної розв`язки (у червоних лініях).

Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 06 березня 2013 року № 2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, розташованої в АДРЕСА_1 під розміщеним автосалоном та станцією технічного обслуговування до території транспортної розв`язки (у червоних лініях) (а.с. 17-22, Т. 1).

20червня 2017року позивачемцінним листомз описомвкладення на адресу відповідача було направлено заяву з додатками, у якій просив Сумську міську раду продати йому земельну ділянку площею 0,1612 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064) (а.с. 7; 23-24, Т. 1).

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі № 591/3989/17, яка набрала законної сили, зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 червня 2017 року про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,1612 га, розташованої в АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064 та прийняти рішення по цій заяві (а.с. 26-27, Т. 1).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16травня 2018 року у справі №591/3989/17 визнано протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо невиконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі № 591/3989/17, якою зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 червня 2017 року про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,1612 га, розташованої в АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064 та прийняти рішення по цій заяві (а.с. 28-29, Т. 1).

На виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі №591/3989/17 та з урахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16травня 2018 року у справі № 591/3989/17 Сумська міська рада рішенням від 14 липня 2021 року №1308-МР відмовила ОСОБА_1 в продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, категорія та цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 30, Т. 1).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки в рішенні Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР взагалі не зазначено жодної обґрунтованої причини для відмови в продажу спірної земельної ділянки, тому вказане рішення підлягає скасуванню як незаконне. Також суд врахував, що відповідач, не зважаючи на неодноразове оскарження його рішень та бездіяльності в судовому порядку, усіляко ухиляється від прийняття рішення про проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Отже позивач правомірно заявляє про те, що відповідач протиправно зволікає з прийняттям рішення про проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки, тому суд погоджується з позицією позивача відносно того, що в даному конкретному випадку найбільш ефективним способом захисту його порушеного права є зобов`язання Сумської міської ради на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

З огляду на положення частини першої статті 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Правовий статус, зокрема, міських рад визначеностаттею 10 Закону України від «Про місцеве самоврядування в Україні», за змістом якої міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, відповідно до пункту 34 частини першоїстатті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить до виключної компетенції, зокрема, міських рад і вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Як визначено ч. 1статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В силу частини першої статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 128 ЗК України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженням слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а та 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16.

Згідно із статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов`язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та з приводу заперечень відповідача на ухвалу суду першої інстанції від 04 вересня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання Сумської міської ради про закриття провадження у справі, слід зазначити наступне.

З вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду, за наслідками розгляду якого було ухвалено рішення від 14 грудня 2021 року про задоволення позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року було скасовано. Прийнято нове рішення, яким провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрито. Роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд вказав, що цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права позивача як можливого власника земельної ділянки.

Сумська міська рада у разі незгоди з вказаною постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року стосовно юрисдикційної підсудності вказаного спору мала право оскаржити вказану постанову до суду касаційної інстанції, проте таким правом не скористалася, тому підстав для скасування рішення та закриття провадження у справі не вбачається.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що оскаржуване рішення Сумської міської ради є виявом волі власника землі щодо небажання її продажу позивачу, а зобов`язання відповідача прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є втручанням в дискреційні повноваження відповідача на розпорядження майном Сумської міської територіальної громади.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

У справі, що переглядається, повноваження щодо продажу земельної ділянки або відмови у такому продажу, регламентованостаттею 128 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у задоволенні клопотання про продаж земельної ділянки визначені законом за вичерпним і остаточним переліком. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти рішення про продаж земельної ділянки. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - прийняти рішення про продаж земельної ділянки або про відмову продажу земельної ділянки. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

В оскаржуваному рішенні Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР взагалі не зазначено жодної підстави, передбаченої ч. 5 ст. 128 ЗК України, для відмови у продажу позивачу земельної ділянки. А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане рішення як незаконне підлягає скасуванню.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1612 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064) з огляду на те, що відповідач, не зважаючи на неодноразове оскарження його рішень та бездіяльності в судовому порядку, усіляко ухиляється від прийняття рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування або зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 6 лютого 2024 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова