УХВАЛА
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 526/2604/21
провадження № 61-1116ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу приватного нотаріуса Миргородського (Гадяцького) районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної Світали Миколаївни на постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіна Світлана Миколаївна, ОСОБА_6 , про визнання договору дарування недійсним та позовом ОСОБА_2 до Гадяцької державної нотаріальної контори, виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної Світлани Миколаївни, треті особи: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», ОСОБА_6 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину нерухомого майна, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіна С. М. про визнання договору дарування недійсним (справа № 526/539/18).
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2021 року залучено до участі у вказаній цивільній справі ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 .
Залучено до участі у вказаній цивільній справі ОСОБА_4 як правонаступника ОСОБА_3 .
Залучено до участі вказаній цивільній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 .
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Гадяцької державної нотаріальної контори, виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної С. М., треті особи: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» (далі - ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»), ОСОБА_6 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину нерухомого майна, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на нерухоме майно (справа № 526/2604/21).
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року у складі судді Тищенко Л. І. цивільну справу № 526/539/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіна С. М., ОСОБА_6 , про визнання договору дарування недійсним передано судді Гадяцького районного суду Полтавської області Киричку С. А. для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з цивільною справою № 526/2604/21 за позовом ОСОБА_2 до Гадяцької державної нотаріальної контори, виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної С. М., треті особи: ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», ОСОБА_6 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину нерухомого майна, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 вересня 2022 року цивільну справу № 526/539/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіна С. М., ОСОБА_6 , про визнання договору дарування недійсним та цивільну справу № 526/2604/21 за позовом ОСОБА_2 до Гадяцької державної нотаріальної контори, виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної С. М., треті особи: ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», ОСОБА_6 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину нерухомого майна, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на нерухоме майно об`єднано в одне провадження для спільного розгляду, присвоївши єдиний унікальний № 526/2604/21.
Рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2023 року у задоволенні об`єднаних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 10 березня 1981 року за ОСОБА_3 на спадкове майно за адресою: АДРЕСА_1 , спадкодавця - ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 26 листопада 1980 року.
Скасовано рішення про Державну реєстрацію речового права власності від 05 квітня 2017 року, номер запису права власності 19887671 за ОСОБА_3 на 1 частку об`єкту нерухомого майна № 1220117153204 у АДРЕСА_1 та скасовано рішення від 10 квітня 2017 року, індексний номер № 34694121 про державну реєстрацію речових прав власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно у АДРЕСА_1 , прийнятого суб`єктом реєстраційної діяльності - реєстратором виконавчого комітету Гадяцької міської ради Бахмацькою А. В.
Визнано недійсним договір дарування нерухомого майна в частині, належної ОСОБА_1 1/2 частки житлового будинку у АДРЕСА_1 , укладеного 11 квітня 2017 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Буланкіною С. М., та скасовано державну реєстрацію переходу речового права власності на нерухоме майно в цій частині.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на 1/4 частку житлового будинку реєстраційний АДРЕСА_2 , загальною площею 72,2 кв. м, сарай Б, вбиральня Д, сарай Г.г, літня кухня з погребом В.в., гараж Е, огорожа 1.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного нотаріуса Миргородського (Гадяцького) районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної С. М. на постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 19 січня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
До касаційної скарги приватний нотаріус Миргородського (Гадяцького) районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіна С. М. доказів на підтвердження дати отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції не додає і не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що оскаржувана постанова Полтавського апеляційного суду прийнята 13 грудня 2023 року (повний текст судового рішення складено 19 грудня 2023 року), тому останнім днем на касаційне оскарження судового рішення є 18 січня 2024 року.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.
Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм їх, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Положеннями частини шостої статті 272 ЦПК України перебачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, заявнику необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту разом із супровідним листом (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Також касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте заявником не зазначено відповідних відомостей щодо себе.
За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Також касаційний суд вважає за необхідне зауважити, що в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, зміни вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону, тобто з 20 лютого 2024 року.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 22 січня 2024 року № 66, касаційна скарга надійшла до суду без документу щодо сплати судового збору, зазначеного у додатку до неї. Тобто у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270 грн.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судове рішення, якє оскаржує заявник, свідчить про існування двох вимог немайнового характеру (щодо про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсним договору дарування)та однієї вимоги майнового характеру (щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ).
При поданні позову за вимоги немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 816 грн (2 270 грн * 0,4) * 2 = 1 816 грн).
Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення неможливо встановити ціну позову (вартість 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ), заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.
Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і сплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимог майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу приватного нотаріуса Миргородського (Гадяцького) районного нотаріального округу Полтавської області Буланкіної Світали Миколаївни на постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 07.02.2024 |
Номер документу | 116799060 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні