Герб України

Рішення від 05.02.2024 по справі 420/29893/23

Одеський окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 420/29893/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «СОНЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «СОНЕКС» до Одеської митниці, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000167/2 від 19.09.2023 року, прийняте Одеською митницею.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та необґрунтованим, оскільки витребування додаткових документів було здійснено безпідставно та обґрунтовано формально та подані позивачем документи містять всі необхідні відомості, які підтверджують числові значення складових вартості імпортованих товарів. Представник позивача вказує, що вартість упаковки не розраховується окремо, а включена у вартість товару. Щодо різниці суми платежів представник відповідача вказує, що у рахунку-інвойсі наявний товар у кількості 2 шт, який відсутній у проформі-інвойсі та що умови термінів та розмір оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Щодо страхування представник позивача зазначає, що за умовами поставки CPT страхування не є обов`язковим.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказано, що відповідач вважає адміністративний позов ПП «СОНЕКС» таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 23UA500020012036U4 18.09.2023 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представник відповідача вказує, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару UA500020/2023/000167/2 від 19.09.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA50020/2023/000571 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП «Сонекс».

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, а від відповідача - заперечення. З огляду на які, позивач підтримує позовні вимоги та полягає на необґрунтованості відзиву відповідача, а представник відповідача підтримуючи відзив, зазначив про завищений розмір суми на правничу допомогу.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та зазначає наступне.

Судом встановлено, що 22.10.2019 року між ПП «Сонекс» (Покупець) та іноземною юридичною особою компанією «Shanghai Yuyue International Trading Co., Ltd» (Продавець) було укладено контракт №22/1019-China, відповідно до предмету якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію, відповідно до виставленого інвойсу (рахунку-фактури), в узгодженій кількості, номенклатурі, асортименті.

На виконання умов зазначеного контракту фірма «Shanghai Yuyue International Trading Co., Ltd» поставила позивачу партію товару: бойлери та деталі загальною вартістю 41540,34 дол. США

З метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці надано митну декларацію №23UA500020012036U4 18.09.2023 року, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до митного оформлення було надано:

Пакувальний лист (Packing list) від 25.07.2023;

Рахунки-проформи (Proforma invoice) №СКВ-РІ-230060/1 від 08.05.2023, №СКВ-РІ-230060/2 від 05.07.2023 та №СКВ-РІ-230066 від 18.07.2023;

Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №СКВ-СІ-230060 від 25.07.2023;

Коносамент (Bill of lading) №BW23070259 від 27.07.2023;

Автотранспортні накладні (Road consignment note) №274 від 11.09.2023, №453 від 11.09.2023;

Декларація про походження товару (Declaration of origin) №СКВ-СФ-230060 від 25.07.2023;

Банківські платіжні документи, що стосуються товару №34 від 10.05.2023, №47 від 07.07.2023 та №48 від 19.07.2023;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) №22/1019-China від 22.10.2019 з додатковою угодою №2 від 04.01.2023;

Договір про надання послуг митного брокера №БКМ/03-2019 від 01.03.2019.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000571.

Також відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000167/2 від 19.09.2023, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1. Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, у п.4.6 Контракту, зазначено, що вартість упаковки і тари входить до вартості товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. Згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ, якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Пунктом 3.7. контракту від 22.10.2019 № 22/1019-China визначено, що оплата товару здійснюється на основі інвойсів (рахунків-фактур) на кожну партію товару чи надану послугу. Відповідно до наданого до митного оформлення рахунка-фактури від 25.07.2023 № CKB-CI230060 товар постачається на умовах 100% передоплати. До митного оформлення надано банківські платіжні документи від 10.05.2023 № 34, від 07.07.2023 № 47, від 19.07.2023 № 48, згідно яких загальна сума платежів не відповідає зазначеній у рахунку-фактурі;

3. До митного оформлення не надано документів щодо витрат на страхування товару.

При цьому, у рішенні № UA500020/2023/000167/2 від 19.09.2023 року вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товару №1 є більшим ніж заявлено декларантом на відповідає 2,5199 дол. США/кг нетто (МД №UA209020/2023/10987 від 27.06.2023, МД №UA205170/2023/26328 від 07.09.2023).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000167/2 від 19.09.2023 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до умов п. 4.6 Контракту, зазначено, що ціни, зазначені в дійсному контракті, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте, суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, відповідно до умов п. 4.6 Контракту, вартість упаковки і тари входить у вартість товару.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту обов`язок пакування покладається на постачальника та при поставці товару витрати з пакування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали.

Також, як вбачається з матеріалів справи, поставка товару здійснювалась на умовах Інкотермс CPT, відповідно до яких обов`язком продавця є пакування та маркування товару.

Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Щодо посилань відповідача на те, що до відповідно до наданого до митного оформлення рахунка-фактури від 25.07.2023 № CKB-CI-230060 товар постачається на умовах 100% передоплати та що митного оформлення надано банківські платіжні документи від 10.05.2023 № 34, від 07.07.2023 № 47, від 19.07.2023 № 48, згідно яких загальна сума платежів не відповідає зазначеній у рахунку-фактурі, суд зазначає, що погоджується з доводами позивача про те, що саме рахунок-фактура є визначальним для визначення митної вартості та обсягу поставленого товару, та вважає, що проформа-інвойс може містити неточні відомості у зв`язку з можливими подальшими змінами у ціні/кількості/видах товару, тощо.

Відтак, розбіжність між проформою-інвойсом та комерційним інвойсом не є підставою для коригування митної вартості товару.

Щодо неповної передплати позивачем вартості поставленого згідно інвойсу від 25.07.2023 № CKB-CI-230060 товару суд зазначає, що такий недолік не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки як обґрунтовано вказує позивач у позовній заяві, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем доказів страхування товару суд зазначає.

За приписами пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вже зазначено вище, поставка товару здійснювалась на умовах Інкотермс CPT Одеса.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Також, вказані умови поставки передбачають, що за умовами поставки CPT витрати на страхування та транспортування несе продавець.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №815/2443/18.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову приватного підприємства «СОНЕКС».

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2870,87 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

Також, представник позивача у позовній заяві зазначає про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 1809/23-15 від 18.09.2023; рахунком № 34 від 26.09.2023; платіжною інструкцією № 1129 від 26.09.2023.

При цьому, представник позивача повідомив суд, що Акт наданих послуг буде подано суду пізніше.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд робить висновок, про можливість розглянути питання щодо стягнення суми правничої допомоги за наявності надання суду доказу, на який посилається представник позивача, та надання його суду у визначений законодавством строк.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов приватного підприємства «СОНЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000167/2 від 19.09.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «СОНЕКС» суму сплаченого судового збору в розмірі 2870,87 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят гривень 87 копійок).

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - приватне підприємство «СОНЕКС» (Грецька пл., 1, оф.201-Б, м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44601800).

Відповідач - Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 05.02.2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.02.2024
Оприлюднено08.02.2024
Номер документу116804554
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —420/29893/23

Ухвала від 16.01.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

Ухвала від 16.01.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

Ухвала від 06.01.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

Ухвала від 06.01.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

Ухвала від 28.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Коваль М.П.

Ухвала від 14.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Коваль М.П.

Ухвала від 06.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Коваль М.П.

Рішення від 16.02.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

Рішення від 05.02.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

Ухвала від 24.11.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні