Постанова

від 06.02.2024 по справі 240/24662/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24662/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

06 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика "Зерно Життя" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Макаронна фабрика "Зерно Життя" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №8712429/40542663 від 31.05.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.03.2023 до податкової накладної №2 від 09.06.2022; №8712430/40542663 від 27.04.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №2 від 15.03.2023 до податкової накладної №3 від 10.06.2022; №8712436/40542663 від 27.04.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №5 від 21.03.2023 до податкової накладної №4 від 30.09.2022; № 8912684/40542663 від 31.05.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 21.03.2023 до податкової накладної №1 від 05.10.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складений товариством з обмеженою відповідальність "Макаронна фабрика "Зерно життя" розрахунок коригування №1 від 15.03.2023 до податкової накладної №2 від 09.06.2022; розрахунок коригування №2 від 15.03.2023 до податкової накладної №3 від 10.06.2022; розрахунок коригування №5 від 21.03.2023 до податкової накладної №4 від 30.09.2022; розрахунок коригування №6 від 21.03.2023 до податкової накладної №1 від 05.10.2022 датою їх первинного подання платником податків на реєстрацію.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи для усунення сумнівів контролюючого органу в реальності здійснення тих чи інших господарських операцій, за наслідками яких виписано розрахунок коригування.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8712429/40542663 від 27.04.2023, №8712430/40542663 від 27.04.2023, №8712436/40542663 від 27.04.2023, №8912684/40542663 від 31.05.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх фактичного подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781) 5368,00 грн та з Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) 5368,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика "Зерно Життя" (вул.Бердичівська,23, с.Озерянка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12463, ЄДРПОУ: 40542663) понесені судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Так, апелянт наполягає на тому, що приймаючи оскаржуване рішення судом першої інстанції не досліджено належним чином наявні матеріали справи та не враховано, що сукупна сума авансових платежів перевищує повернену позивачем суму. Також, на переконання апелянта, аналізуючи зміст квитанції про зупинення податкової накладної можна прийти до висновку, що податковим органом виконано всі вимоги законодавства на етапі зупинення податкових накладних, оскільки зміст квитанцій про зупинення вищезазначених податкових накладних містить чіткі підстави зупинення.

Крім того, апелянт зауважує, що суд не може перебрати на себе функцію контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на реєстрацію даних податкових накладних, що на думку органу ДПС є неправомірною вимогою та не може бути задоволеною, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, прийняти замість нього рішення, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії суду становлять втручання у дискреційні повноваження ДПС України.

19 січня 2023 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Макаронна фабрика "Зерно Життя" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами економічної діяльності якого є КВЕД 10.73 виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (основний).

01.09.2016 між позивачем та ТОВ "Торговий дім Зерновита" укладено договір купівлі продажу №1, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов`язується передати у власність, а покупець належним чином прийняти та оплатити товар: макаронні вироби, одиниця виміру - шт. (упаковка), за ціною та кількістю, що зазначається у видаткових накладних (а.с.11).

Відповідно до п.2.1. договору, строк поставки становить 10 (десять) днів з моменту оплати. Продавець має право на дострокову поставку.

Згідно п.2.4.2. договору, порядок оплати - попередня оплата.

Відповідно до п.5.5. договір набирає чинності з 01.09.2016 і діє до 31.08.2019.

01.09.2019 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Зерновита" було украдено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №1 від 01.09.2016, якою продовжили строк дії договору до 31.08.2022 (а.с.12).

Згодом, 01.09.2022 між ТОВ "Макаронна фабрика "Зерно Життя" та ТОВ "Торговий дім Зерновита" укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу №1 від 01.09.2016, якою сторони змінено п.5.5. та вказано, що договір діє до 31.08.2025, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (а.с. 12 зворот).

На виконання умов договору №1 від 01.09.2016, ТОВ "Торговий дім Зерновита" було здійснено попередню оплату за товар, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ "Макаронна фабрика "Зерно Життя":

- в сумі 850000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №500 та №501 від 09.06.2022 (а.с.13-14);

- в сумі 811000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №502 від 10.06.2022 (а.с.24);

- в сумі 48000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №783 та №785 від 30.09.2022 (а.с.34-35);

- в сумі 26000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №799 від 05.10.2022 (а.с. 45);

- в сумі 26000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №799 від 05.10.2022 (а.с.45).

На підставі вказаного, позивачем було сформовано податкові накладні №2 від 09.06.2022, №3 від 10.06.2022, №4 від 30.09.2022, №1 від 05.10.2022 які було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримана передоплата була частково повернена на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Зерновита":

- в сумі 675000,00 грн згідно платіжного доручення №687 від 15.03.2023 (а.с.16);

- в сумі 230000,00 грн згідно платіжного доручення №694 від 21.03.2023 (а.с. 37).

На підставі вказаного позивачем було сформовано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1 від 15.03.2023 до податкової накладної №2 від 09.06.2022, №2 від 15.03.2023 до податкової накладної №3 від 10.06.2022, №5 від 21.03.2023 до податкової накладної №4 від 30.09.2022, №6 від 21.03.2023 до податкової накладної №1 від 05.10.2022, які було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані розрахунки коригування доставлено до ДПС України, документ прийнято, однак реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанціями. Підставою зупинення реєстрації визначено:

відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У кожній квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено на адресу Головного управління ДПС у Житомирській області, пояснення до розблокування розрахунків коригування №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

27 квітня 2023 року та 31 травня 2023 року Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. У розділі додаткова інформація у кожному рішенні зазначено: надано копії документів, які складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансової звітності" від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами) та наказу Мінфіну України "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 №88, а саме: в платіжних дорученнях в призначенні платежу не зазначено обов`язкові реквізити договору, а саме номер договору та підстава повернення коштів. Крім того, ТОВ "Макаронна фабрика "Зерно Життя" внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись з таким рішеннями товариством з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика "Зерно Життя" було подано скарги на всі вказані рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до яких також було надано пояснення та документи.

05 червня 2023 року та 15 червня 2023 року за результатами розгляду скарг винесено рішення про залишення скарг без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації розрахунку коригування без змін.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації розрахунку коригування, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246).

Згідно із п.п."а", "б" п.185.1. ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 192.1. статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на час формування та надіслання податкової накладної на реєстрацію).

Згідно із п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст. 192 та п.201.10. ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.201.3. і 201.9. ст.201 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується, факту реєстрації/зупинення реєстрації/ відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) визначених у вказаному пункті цього Порядку.

У силу пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 4 яких до цих Критеріїв віднесено cкладення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

Відповідно до п.п.10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Так у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахунки коригування №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 доставлено до ДПС України, документ прийнято, однак реєстрацію зупинено.

Підставою зупинення реєстрації розрахунку коригування визначено: відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.

Аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Так, судом першої інстанції вірно зауважено, що квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас уточнений перелік документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 відповідачем у квитанціях не наведено.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано в чому саме полягають недоліки/порушення та яку інформацію необхідно підтвердити.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що відповідач зупинив реєстрацію вказаних податкових накладних/розрахунків коригування за відсутності обґрунтованих підстав для вчинення таких дій.

Не зважаючи на наведене, позивачем з метою підтвердження реальності операцій по податкових накладних/розрахунках коригування №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 разом з поясненнями надано контролюючому органу копії наступних документів:

- щодо розрахунку коригування №1 від 15.03.2023: договір купівлі-продажу №1 від 01.09.2016, додаткову угоду №1 від 01.09.2019 та додаткову угоду №2 від 01.09.2022 до договору купівлі продажу №1 від 01.09.2016, платіжне доручення №500 від 09.06.2022, №501 від 09.06.2022, №687 від 15.03.2023, податкову накладну №2 від 09.06.2022, штатний розпис станом на 01.01.2023;

- щодо розрахунку коригування №2 від 15.03.2023: договір купівлі-продажу №1 від 01.09.2016, додаткову угоду №1 від 01.09.2019 та додаткову угоду №2 від 01.09.2022 до договору купівлі продажу №1 від 01.09.2016, платіжне доручення №502 від 10.06.2022, №687 від 15.03.2023, податкову накладну №3 від 10.06.2022, штатний розпис станом на 01.01.2023;

- щодо розрахунку коригування №5 від 21.03.2023: договір купівлі-продажу №1 від 01.09.2016, додаткову угоду №1 від 01.09.2019 та додаткову угоду №2 від 01.09.2022 до договору купівлі продажу №1 від 01.09.2016, платіжне доручення №785 від 30.09.2022, №783 від 30.09.2022, №694 від 21.03.2023, податкову накладну №4 від 30.09.2022, штатний розпис станом на 01.01.2023;

- щодо розрахунку коригування №6 від 21.03.2023: договір купівлі-продажу №1 від 01.09.2016, додаткову угоду №1 від 01.09.2019 та додаткову угоду №2 від 01.09.2022 до договору купівлі продажу №1 від 01.09.2016, платіжне доручення №799 від 05.10.2022, №694 від 21.03.2023, податкову накладну №1 від 05.10.2022, штатний розпис станом на 01.01.2023.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 із змінами, внесеними наказом від 12 січня 2023 року №19, який набрав чинності 08 березня 2023 року, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261) (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як убачається зі змісту спірних рішень №8712429/40542663 від 27.04.2023, № 8712430/40542663 від 27.04.2023, №8712436/40542663 від 27.04.2023, №8912684/40542663 від 31.05.2023, яким відмовлено у реєстрації розрахунків коригувань, підставою для їх прийняття зазначено, що платником податку надано копії документів, складених з порушенням законодавства. У розділі додаткова інформація у кожному рішенні зазначено: надано копії документів, які складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансової звітності" від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами) та наказу Мінфіну України "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 №88, а саме: в платіжних дорученнях в призначенні платежу не зазначено обов`язкові реквізити договору, а саме номер договору та підстава повернення коштів. Крім того, ТОВ "Макаронна фабрика "Зерно Життя" внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Так, листом від 21.03.2023 №14 позивач повідомив ТОВ "Торговий Дім Зерновита", що оплати від ТОВ "МФ Зерно Життя" згідно платіжних доручень №687 від 15.03.2023 в сумі 675000,00 грн, №689 від 16.03.2023 в сумі 275000,00 грн, №694 від 21.03.2023 в сумі 230000,00 грн вважати вірними з призначенням: "повернення передоплати за макаронні вироби по договору купівлі-продажу №1 від 01.09.2016" (а.с.55).

В свою чергу, листом від 28.03.2023 №45 ТОВ "Торговий Дім Зерновита" повідомлено позивача, що оскільки між організаціями ТОВ "ТД Зерновита" та ТОВ "МФ Зерно Життя" діє лише один договір - купівлі продажу №1 від 01.09.2016 по платіжним дорученням, зокрема №500 від 09.06.2022 в сумі 6100000,00 грн, №501 від 09.06.2022 в сумі 240000,00 грн, №502 від 10.06.2022 в сумі 811000,00 грн, №783 від 30.09.2022 в сумі 8000,00 грн, №799 від 05.10.2022 в сумі 26000,00 грн вважати вірними призначення платежу: передоплата за макаронні вироби по договору №1 від 01.09.2016" (а.с.56).

Слід зауважити, що 08 серпня 2023 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення №6802 про невідповідність ТОВ "Макаронна фабрика "Зерно Життя" критеріям ризиковості платника податків (а.с.58).

Крім того, у ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланим позивачем розрахункам коригування положенням пункту 8 критеріїв ризиковості здійснення операцій.

За результатами дослідження документів, слід прийти до висновку, що такі підтверджують інформацію, наведену у розрахунках коригувань, і спростовують висновки контролюючого органу, зазначені в оспорюваних рішеннях.

Відповідачами не наведено доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Колегія суддів також вважає за необхідне вказати на те, що обов`язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, недостатньо.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанціях про зупинення реєстрації розрахунків коригування конкретні документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних/розрахунків коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він, на переконання відповідачів, повинен був надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані відмови містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 травня 2023 року у справі №500/889/21.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність рішень №8712429/40542663 від 27.04.2023, №8712430/40542663 від 27.04.2023, №8712436/40542663 від 27.04.2023, №8912684/40542663 від 31.05.2023 про відмову у реєстрації розрахунків коригування №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак наявні підстави для визнання протиправними та скасування вказаних рішень Головного управління ДПС у Житомирській області, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 15.03.2023, №2 від 15.03.2023, №5 від 21.03.2023, №6 від 21.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх фактичного подання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі №200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а.

Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування датою їх подання на реєстрацію.

Твердження ГУ ДПС України у Житомирській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію розрахунків коригування позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставним та таким, що спростовується наведеним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.