Ухвала

від 05.02.2024 по справі 461/570/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/570/24

Провадження № 1-кп/461/273/24

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

05.02.2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

їх представника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020140050000790 від 15.02.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023),

встановив:

15 січня 2024 року до Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020140050000790 від 15.02.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні в процесі обговорення питання підсудності даного обвинувального акту встановлено наступне.

ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023), тобто найбільш тяжким у даному випадку є злочин передбачений ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно обвинувального акту, фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023), які прокурор вважає встановленими наведено наступним чином.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи відповідно до наказу № 1 від 03.01.1995 директором ТзОВ «ДЮК ЛТД» (ЄДРПОУ 19176569) основний вид діяльності якого будівництво будівель, діючи умисно, в особистих корисливих мотивах, маючи на меті протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи у м. Львові (точний час та місце не встановлено) під приводом будівництва котеджного містечка на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610137500:07:004:0010 по вул. Малоголосківській у м. Львові достовірно знаючи, що відповідно до Договору оренди землі від 16.03.2009 укладеного між: ЛМР в особі директора департаменту містобудування ОСОБА_9 та ТзОВ «ДЮК ЛТД» в особі ОСОБА_4 , відповідно до якого вказану земельну ділянку передано в оренду ТзОВ «ДЮК ЛТД» для будівництва і обслуговування житлового будинку, в період часу з 16.11.2011 по 22.01.2015 протиправно заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на загальну суму: 1125119, 64 (один мільйон сто двадцять п`ять тисяч сто дев`ятнадцять гривень шістдесят чотири копійки) гривень, якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв матеріальної шкоди, яка, відповідно до примітки до ст. 185 КК України становить особливо великий розмір, зокрема в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, ОСОБА_4 як керівник ТзОВ «ДЮК ЛТД», діючи умисно, в особистих корисливих мотивах, маючи на меті протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклав 16.11.2011 з ОСОБА_7 в офісі громадської організації «ЛКО Український Січовий Союз» за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31, протокол погодження намірів по співпраці № 11, відповідно до умов якого: 1. ТзОВ «ДЮК ЛТД» та ОСОБА_7 погодують намір створення окремої господарської структури в вигляді товариства з обмеженою відповідальності (надалі - ТзОВ), з метою будівництва котеджного містечка з кількістю засновників яка відповідає кількості котеджів згідно проектних пропозицій за мінусом 2. Будівництво здійснюється за кошти Статутного фонду новоствореного ТзОВ; 2. ТзОВ «ДЮК ЛТД» належить в новоствореному ТзОВ 51 % корпоративних прав; 3. ТзОВ «ДЮК ЛТД» надає новоствореному ТзОВ право будувати на належній ТзОВ «ДЮК ЛТД» земельній ділянці по вул. Малоголосківській в м. Львові котеджне містечко; 6. Кошти на наповнення Статутного фонду вносяться на р/р новоствореного ТзОВ готівковими та безготівковими вкладами, будівельними матеріалами (але не більше 25% від загального розміру внеску в Статутний фонд) по середньозваженій ціні на них в даному регіоні, іншими роботами та послугами з погодженням їх вартості з ТзОВ «ДЮК ЛТД»; 7. При виході з ТзОВ учасники одержують свою частку в вигляді збудованих м2 житла в разі закінчення будівництва, або (в разі здійснення такого виході до здачі об`єкту будівництва в експлуатацію або до моменту створення ТзОВ) коштами - після реалізації належної їм частки новому учаснику, підписавшему даний Протокол в розмірі, не перевищуючими суми внесків вибувающего учасника; 13. Директором новоствореного ТзОВ є ОСОБА_4 з корпоративним правом голоса від ТзОВ «ДЮК ЛТД»; 14. Беззмінною ген підрядною та експлуатаціонною організацією є ТзОВ «ДЮК ЛТД».

Так, на виконання умов даного протоколу ОСОБА_6 від імені ОСОБА_7 в період часу з 16.11.2011 по 02.07.2013 було передано ОСОБА_4 у м. Львові (біля Львівської міської ради за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1; в кафе «копальня кави» за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 10; в офісі громадської організації «ЛКО Український Січовий Союз» за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31; в офісі ТзОВ «Юрсервіс» за адресою: м. Львів, вул. І. Франка, 9; за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти на загальну суму: 888 605 (вісімсот вісімдесят вісім тисяч шістсот п`ять) гривень, про отримання яких останнім було видано Квитанції до прибуткового касового ордеру: № 80 від 16.11.2011 на суму - 40000 грн.; № 81 від 16.11.2011 на суму - 40500 грн.; № 36 від 20.05.2012 на суму - 55080 грн.; № 42 від 01.08.2012 на суму - 48600 грн.; № 43 від 02.08.2012 на суму - 48600 грн.; № 45 від 02.09.2012 на суму - 85860 грн.; № 2 від 18.03.2013 на суму - 70965 грн.; № 6 від 26.06.2013 на суму - 173000 грн.; № 7 від 2.07.2013 на суму - 326000 грн., якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, в особистих корисливих мотивах, маючи на меті протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 перебуваючи 22.01.2015 біля будинку № 2/2 по вул. Патона у м. Львові під приводом необхідності додаткових грошових коштів для переносу інженерних мереж та прокладання труб на вищевказаному будівництві котеджного містечка на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610137500:07:004:0010 по вул. Малоголосківській у м. Львові достовірно знаючи, що відповідно до Договору оренди землі від 16.03.2009 укладеного між: ЛМР в особі директора департаменту містобудування ОСОБА_9 та ТзОВ «ДЮК ЛТД» в особі ОСОБА_4 , відповідно до якого вказану земельну ділянку передано в оренду ТзОВ «ДЮК ЛТД» для будівництва і обслуговування житлового будинку, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США (згідно офіційного курсу валют становить 236514, 63 (двісті тридцять шість тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень шістдесят три копійки) гривень).

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).

Отже, з обвинувального акту вбачається, що остання передача обвинуваченому майна потерпілих - грошових коштів на загальну суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США (згідно офіційного курсу валют становить 236514, 63 (двісті тридцять шість тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень шістдесят три копійки) гривень відбулася 22.01.2015 біля будинку № 2/2 по вул. Патона у м. Львові.

З цього приводу прокурор пояснив, що при скеруванні обвинувального акту до суду він виходив з місця виникнення злочинного умислу, кількості епізодів передачі коштів та місця таких передач, тобто саме за цими критеріями визначав належний для розгляду обвинувального акту суд.

Водночас, прокурор також вказав, що у цій ситуації доцільно скерувати обвинувальний акт до апеляційного суду задля визначення належного суду.

Проти наведеної пропозиції прокурора учасники процесу, кожен окремо, заперечень не висловили.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.

В процесі дослідження та розгляду питання підсудності обвинувального акту встановлено, що відповідно до загальних правил підсудності, з врахуванням обставин, які враховуються при вирішенні цього питання, зокрема місця вчинення злочину, мають місце обґрунтовані підстави вважати, що даний обвинувальний акт підсудний Залізничному районному суду міста Львова.

З обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

У свою чергу, з обвинувального акту також встановлено, що остання передача майна потерпілих - грошових коштів на загальну суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США (згідно офіційного курсу валют становить 236514, 63 (двісті тридцять шість тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень шістдесят три копійки) гривень відбулася 22.01.2015 біля будинку № 2/2 по вул. Патона у м. Львові, яка відноситься до юрисдикції Залізничного районному суду міста Львова.

Таким чином, наведене вказує на те, що відповідно до формулювання обвинувачення наведеного у обвинувальному акті, кримінальне правопорушення інкриміноване ОСОБА_4 скоєно (завершено) на території Залізничного району міста Львова, тобто на території яка належить до відповідної юрисдикції Залізничного районного суду міста Львова.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вказав, що підсудність справи визначалась ним виходячи з встановленого місця виникнення умислу та кількості епізодів заволодіння коштами на території Галицького району міста Львова.

Водночас, з такими доводами суд не погоджується, виходячи наведених нижче міркувань.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, має здійснюватися судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

Значення меж судового розгляду кримінального судочинства допомагають провести гласний, відкритий змагального характеру судовий розгляд стосовно обвинуваченого, який має право на захист.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Як наведено вище, відповідно до обвинувального акту, інкриміноване ОСОБА_4 більш тяжке кримінальне правопорушення скоєно (завершено) на території Залізничного району міста Львова, тобто на території, яка належить до відповідної юрисдикції Залізничного районного суду міста Львова.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Положення КПК не містять норм на підставі яких підсудність обвинувального акту визначається за місцем виникнення злочинного умислу на вчинення кримінального правопорушення у обвинуваченого. До того ж, обвинувальний акт не містить даних про місце та час виникнення такого умислу у ОСОБА_4 .

Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбанням права на майно.

З обвинувального акту вбачається, що умисел обвинуваченого був спрямований на заволодіння конкретним майном потерпілих у чітко визначеній сумі та не розмежовувся на окремі епізоди (злочини). Той факт, що згідно обвинувального акту частина грошових коштів передавалися на території Галицького району міста Львова не свідчить про підсудність обвинувального акту саме Галицькому суду міста Львова, адже інкримінований обвинуваченому злочин вважається закінченим з моменту заволодіння усім майном потерпілого, а не окремої його частини.

Неможливо не відзначити, що злочин передбачений ч. 4 ст.190 КК України, має кваліфікуючу ознаку - вчинене у великих розмірах. І саме за цією ознакою кваліфіковано дії ОСОБА_4 .

Відповідно до примітки 4 ст. 185 ККУ, у статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Отже, за змістом обвинувального акту, для належної кваліфікації дій обвинуваченого ключовою ознакою було визначення розміру шкоди спричиненої потерпілим, оскільки заволодіння лише частиною майна може не підпадати під відповідну кваліфікацію або може кваліфікуватись як замах на злочин.

Положення чинного КПК України також не містять норм за якими підсудність справи визначалась за кількістю епізодів одного продовжуваного злочину, охопленого єдиною кваліфікацією, в залежності від місця та кількості таких епізодів, які охоплені єдиним умислом.

Тобто, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт не належить до юрисдикції Галицького районного суду міста Львова.

Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Положенням ч. 1 ст. 34 КПК визначено, що кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

У свою чергу, згідно положень ч.ч.1,2 ст. 347 КПК України, після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.

Отже, судовий розгляд даного обвинувального акту ще не розпочався, що зокрема відповідає наведеним вище критеріям ст. 34 КПК України щодо застосування порядку передачі кримінального провадження до іншого суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на «законного суддю», тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Водночас, згідно положень ст.ст.409,412 КПК України, порушення правила підсудності є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що є підставою для скасування вироку.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях вказує, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи наведені положення кримінального процесуального законодавства, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також наведені вище встановлені обставини, суд виходить з того, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції, у законному складі суду станом на момент вчинення певних процесуальних дій(процедур).

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для скерування обвинувального акту до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про його передачу на розгляд іншого належного суду з дотриманням правил підсудності, в порядку встановленому ч. 2 ст. 34 КПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 34 КПК України,

постановив:

обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020140050000790 від 15.02.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023) - направити до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про передачу обвинувального акту на розгляд іншого належного суду з дотриманням правил підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1