Постанова

від 06.02.2024 по справі 320/13271/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 320/13271/20

касаційне провадження № К/990/26467/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року (головуючий суддя - Журавель В.О.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Аліменко В.О.; судді: Бєлова Л.В., Лічевецький І.О.)

у справі № 320/13271/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Еліус Промо»

до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Еліус Промо» (далі - ТОВ «ФГ «Еліус Промо», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач 1, контролюючий орган, податковий орган), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ГУ ДПС у Київській області від 05 червня 2020 року № 18130 про внесення ТОВ «ФГ «Еліус Промо» до переліку ризикових платників податку;

зобов`язати комісію ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «ФГ «Еліус Промо» з переліку ризикових платників податку;

визнати протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Київській області від 13 серпня 2020 року № 1834721/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834734/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834733/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834732/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834729/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834730/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834731/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834736/42220405; від 20 листопада 2020 року № 2155947/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834735/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834728/42220405; від 20 листопада 2020 року № 2155949/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834723/42220405; від 21 листопада 2020 року № 2155948/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834726/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834727/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834722/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834725/42220405; від 13 серпня 2020 року № 1834724/42220405.

зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені ТОВ «ФГ «Еліус Промо», від 08 травня 2020 року №18; від 09 травня 2020 року № 8; від 10 травня 2020 року № 9; від 11 травня 2020 року № 10; від 12 травня 2020 року № 11; від 13 травня 2020 року № 12; від 14 травня 2020 року № 13; від 16 травня 2020 року № 15; від 17 травня 2020 року № 17; від 07 червня 2020 року № 1; від 09 червня 2020 року № 2; від 10 червня 2020 року № 3; від 11 червня 2020 року № 4; від 12 червня 2020 року № 5; від 13 червня 2020 року № 6; від 15 червня 2020 року № 7; від 16 червня 2020 року № 8; від 16 травня 2020 року № 14; від 17 травня 2020 року № 16 датою їх фактичного подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач 1 посилається на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує, що в порушення пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), платником не було надано копій витребуваних податковим органом документів. Також зазначає, що внесення контролюючим органом платника до переліку ризикових платників податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень із збирання та формування податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Крім того, вказує, що судовими інстанціями не враховані правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30 березня 2020 року у справі № 824/434/15-а, від 05 вересня 2018 року у справі № 826/20258/13-а, від 08 серпня 2018 року у справі № 816/5/15-а, від 09 грудня 2020 року у справі № 520/12050/18.

Ухвалою від 21 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до видів діяльності позивача відноситься: вирощування земельних культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області 14 травня 2020 року прийнято рішення № 16723, яким позивача визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (встановлено наявність ризикових операцій).

28 травня 2020 року позивач направив до відповідача 1 адміністративну скаргу на рішення від 14 травня 2020 року № 16723, надавши відповідні пояснення та документи.

05 червня 2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 18130, яким позивача залишено таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У вказаному рішення зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань та функцій.

Судовий розгляд встановив, що між ТОВ «ФГ «Еліус Промо» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (покупець) було укладено ряд договорів поставки: 05 травня 2020 року № ЧРК20-35552; від 14 травня 2020 року № ЧРК20-35880; від 02 червня 2020 року № ЧРК20-36269; від 16 червня 2020 року № ЧРК20-36633. За умовами вказаних договорів постачальник зобов`язався поставити покупцю товар українського походження, а саме кукурудзу 3 класу.

За результатами фінансово-господарської діяльності на виконання умов указаного договору позивачем складені та направлені на реєстрацію податкові накладні: від 08 травня 2020 року № 18; від 09 травня 2020 року № 8; від 10 травня 2020 року № 9; від 11 травня 2020 року № 10; від 12 травня 2020 року № 11; від 13 травня 2020 року № 12; від 14 травня 2020 року № 13; від 16 травня 2020 року № 15; від 17 травня 2020 року № 17; від 07 червня 2020 року № 1; від 09 червня 2020 року № 2; від 10 червня 2020 року № 3; від 11 червня 2020 року № 4; від 12 червня 2020 року № 5; від 13 червня 2020 року № 6; від 15 червня 2020 року № 7; від 16 червня 2020 року № 8.

Крім того, судами встановлено, що між ТОВ «ФГ «Еліус Промо» (постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (покупець) укладено договір поставки зернових культур від 16 квітня 2020 року № 25-20-06.

За результатами фінансово-господарської діяльності на виконання умов указаного договору позивачем складені та направлені на реєстрацію податкові накладні: від 16 травня 2020 року № 14; від 17 травня 2020 року № 16.

Реєстрація вказаних податкових накладних в ЄРПН була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України з посиланням на те, що платник відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, для розгляду питання та прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

ТОВ «ФГ «Еліус Промо» направило до контролюючого органу пояснення на підтвердження реального характеру господарських операцій, до яких були долучені документи, що підтверджують відповідні фінансово-господарські операції.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області, у реєстрації податкових накладних ТОВ «ФГ «Еліус Промо» було відмовлено з посиланням на те, що платником не надано копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган не вказав конкретний перелік документів, який платник має надати для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а зазначив загальний їх перелік. Позивач на виконання пропозиції податкового органу надавав пояснення та первинні документи, які, на думку платника, підтверджують проведення господарських операцій. Як наслідок, відмовляючи в реєстрації податкових накладних, контролюючий орган указав наненадання позивачем повного обсягу документів, однак перелік ненаданих документів не зазначив.

З огляду на викладене, суди дійшли висновку про необґрунтованість рішень відповідача, оскільки останні не містять чіткої підстави їх прийняття.

З приводу протиправності рішення комісії податкового органу про включення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суди вказали, що податковим органом не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За правилами пункту 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 26 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Судовим розглядом встановлено, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Платника визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання вимог податкового органу позивач направив пояснення на підтвердження реального характеру господарських операцій.

Рішеннями комісії ГУ ДПС в Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, у реєстрації податкових накладних ТОВ «ФГ «Еліус Промо» було відмовлено з посиланням на те, що платником не надано копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН № 18130 про відповідність ТОВ «ФГ «Еліус Промо» критеріям ризиковості платника податку прийняте 05 червня 2020 року.

В даному випадку формування контролюючим органом висновку про відповідність ТОВ «ФГ «Еліус Промо» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку призвело до безпосередніх негативних наслідків для позивача у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

При цьому, у рішенні про відповідність/невідповідність ТОВ «ФГ «Еліус Промо» Критеріям ризиковості платника податку в обов`язковому для заповнення полі «податкова інформація» зазначено, що «встановлено наявність ризикових операцій».

Разом з тим, суди встановили, що відповідачем 1 у рядку «податкова інформація» всупереч вимогам Порядку № 1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того, при наданні юридичної оцінки рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанціях про зупинення їх реєстрації не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З урахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування щодо надання документів правовій визначеності виключала для податкового органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податку обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимоги податкового органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не відповідають критерію обґрунтованості.

Щодо доводів відповідача 1 про необхідність при розгляді справ цієї категорії оцінювати реальність здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами, то Суд зазначає, що це питання не є предметом даного судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством.

Вказане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/3835/20.

З огляду на зазначене, Суд визнає, що відповідач 1 в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірність своїх рішень про включення товариства до переліку ризикових платників податку, про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Відповідачем 1 наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву, апеляційній скарзі та були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

Колегія суддів не приймає посилання контролюючого органу на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 824/434/15-а, від 05 вересня 2018 року у справі № 826/20258/13-а, від 08 серпня 2018 року у справі № 816/5/15-а, від 09 грудня 2020 року у справі № 520/12050/18, оскільки за результатами касаційного перегляду справ, на які посилається відповідач, встановлені інші обставини.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. А. Васильєва

І. Я. Олендер