Ухвала

від 02.02.2024 по справі 397/240/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02 лютого 2024 року м. Кропивницький

справа № 397/240/22

провадження № 22-ц/4809/474/24

Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу Комунальногопідприємства «Лісове»Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградськоїобласті від20грудня 2022року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2022 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасуванонаказ в.о. директора Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області №12 від 20 квітня 2022 року про звільнення з займаної посади по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок комунального підприємства ОСОБА_1 з 29квітня 2022 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області з 02 травня 2022 року; стягнуто з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за березень-квітень 2022 року в розмірі 6590,00 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 22135,07 грн, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів; в частині позовних вимог до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області відмовлено;здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням у частині вирішення вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, відповідач у відповідній частині оскаржив його в апеляційному порядку.

Подана Комунальним підприємством «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Виходячи з наведеної процесуальної вимоги та фактичних обставин справи, апеляційна скарга на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградськоїобласті від20грудня 2022року мала бути подана у строк до 19 січня 2023 року включно.

Оскільки апеляційна скарга надіслана на адресу суду 27 грудня 2023 року, скаржником пропущено встановлений законом строк на подання апеляційної скарги.

Комунальним підприємством «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Обґрунтовуючи причини пропуску процесуального строку зазначає, що на підприємстві відсутня посада юриста. Керівник відповідача, не маючи юридичної освіти та не знаючи особливостей трудового законодавства, не могла самостійно скласти апеляційну скаргу. Представник відповідача також не мала можливості скласти апеляційну скаргу, оскільки хворіла у період оскарження судового рішення. У зв`язку з аварійними відключеннями світла та постійними повітряними тривогами, відповідач був позбавлений можливості звернутися за правовою допомогою до іншого адвоката.

Здійснюючи оцінку поважності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, апеляційний суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 2ст. 358 цього Кодексу.

Судом з`ясовано, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Олександрівського районного суду Кіровоградськоїобласті від20грудня 2022року оприлюднено 30 грудня 2022 року. Скаржником копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано 18 січня 2023 року (а.с.145).

Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі. Вирішуючи питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи, суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вчинялись скаржником, і чи пов`язані вони з підготовкою скарги та оцінювати їх в сукупності.

Відповідно доположень ч.ч.1-3ст.58ЦПК Українисторона,третя особа,а такожособа,якій закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншоїособи,може братиучасть усудовому процесіособисто (самопредставництво)та (або)через представника. Особистаучасть усправі особине позбавляєїї правамати вцій справіпредставника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених уст. 61цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України).

Частина 1 ст. 64 ЦПК України передбачає, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач брав участь у розгляді даної справи судом першої інстанції через представника - адвоката Сібілєву Л.Г., яка була присутня, зокрема, і під час проголошення судом вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення.

Апеляційним судом зважено на те, що, що представник скаржника у суді першої інстанції є адвокатом, а тому її навички та наявність певних професійних якостей презюмуються.

Відповідно до Правил адвокатської етики, дотримання яких адвокатом є обов`язковим в силу вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги у даній справі, адвокат мала інформувати відповідача в особі його керівника щодо особливостей правового регулювання спірних правовідносин, існуючих правових позиції, актуальної судової практики та можливості досягнення бажаного для клієнта правового результату. Також представник повинна була інформувати відповідача про стан справи та результат судового розгляду, роз`яснити процесуальні права та обов`язки сторони цивільного процесу, зокрема, право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та обов`язок дотримання процесуальних строків, повідомити про наслідки пропуску таких строків.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що наявність у адвоката, як фахівця у галузі права, достатньої для представлення інтересів відповідача кваліфікації презюмується, не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи скаржника про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги через необізнаність керівника підприємства з особливостями трудового законодавства.

Скаржником також вказується на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги представником відповідача адвокатом Сібілєвою Л.Г. у зв`язку з хворобою останньої.

Як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії виписного епікризу, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Олександрівська лікарня» у період з 02 січня 2023 року по 06 січня 2023 року. У подальшому їй рекомендовано: перев`язка, зняття швів через 12 днів, імобілізація 3 тижні, хода на милицях без навантаження на праву ногу протягом 1 місяця.

Разом з тим, беручи до уваги встановлені у справі обставини, немає підстав для висновку, що скаржник надав до суду апеляційної інстанції докази відсутності об`єктивної можливості у адвоката, діючи сумлінно та проявляючи добросовісне ставлення до наявного у відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення, подати апеляційну скаргу у строк, передбачений ч. 2 ст. 354 ЦПК України до 17 лютого 2023 року, зокрема, скориставшись засобами поштового або електронного зв`язку.

Відсутні підстави стверджувати й про те, що апеляційна скарга подана представником скаржника без суттєвих затримок та зайвих зволікань.

Держава не відповідальна за професійний юридичний захист особи у цивільній справі, незалежно від того, на яких умовах надається правова допомога - на умовах безкоштовної чи оплатної правової допомоги адвоката, крім особливих обставин(рішення ЄСПЛ від 30 березня 1999 року у справі «Tuzinski проти Польщі», заява № 40140/98).

В обов`язки держави також не входить забезпечення необхідного балансу між ефективним доступом до суду з одного боку, та незалежністю професії юриста з іншого (рішення ЄСПЛ від 22 березня 2007 року у справі «Старощик проти Польщі», заява № 59519/00).

Отже, суди у цивільних справах не оцінюють професійність і якість правової допомоги, яка перешкодила особі, якій вона надається, отримати ефективний доступ до суду. У будь-якому випадку, недоліки в роботі представника є суб`єктивним фактором, який не підтверджує наявності об`єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на право відповідача звернутися заправовою допомогоюдо іншогофахівця абож надатиповноваження зпредставництва інтересівпідприємства будь-якій повнолітній дієздатній особі, обізнаній з особливостями трудового законодавства, апеляційним судом не приймаються до уваги доводи щодо неможливості складення апеляційної скарги безпосередньо керівником скаржника.

У контексті поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційний суд вважає безпідставним твердження скаржника про неможливість звернення до іншого адвоката у селищі Олександрівка для надання правової допомоги у даній справі у зв`язку з постійними повітряними тривогами та аварійними відключеннями світла у період строку оскарження.

Так, судита учасникисудових процесівна територіїУкраїни,яка неналежить дозони проведенняактивних бойовихдій чиокупованих територій,діють воднакових умовахвоєнного стану.Суди Кіровоградськоїобласті,у томучислі Кропивницький апеляційний суд, не припиняли роботу у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно забезпечували та забезпечують можливість реалізації усіма суб`єктами звернення права на судовий захист.

З інформації у мережі «Інтернет», яка є у загальному доступі, вбачається, що у період встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі оголошення повітряних тривог на території Кропивницького району Кіровоградської області не носило постійного та безперервного характеру.

Відповідно до Інструкції про складання і застосування графіків погодинного відключення електроенергії, затвердженої наказом Міністерстваенергетики тавугільної промисловостіУкраїни від 15 жовтня 2015 року N 654 (зі змінами та доповненнями), максимальна тривалість перерви в електропостачанні споживачів під час графіків погодинного відключення електроенергії (далі - ГПВ)не має перевищувати 4 годин, а в умовах мінусових температур зовнішнього повітря (нижче -10° C), коли перерва в електропостачанні може призвести до розладу систем централізованого теплопостачання,допускається перерва в електропостачанні до 2 годин. На період дії воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення чи скасування максимальна тривалість перерви в електропостачанні споживачів під час застосування ГПВне може перевищувати 6 годин протягом доби з можливим відхиленням в сторону збільшення на не більше, ніж одну годину незалежно від температури зовнішнього повітря. Відключення електроенергії за ГПВ здійснюється почергово та послідовно.

З викладеного вбачається, що ГПВ у період їх застосування також не носили постійного та безперервного характеру та, на відміну від повітряних тривог, були запланованими, а отже, передбачуваними для споживачів.

Доказів, які б спростовували зазначену інформацію матеріали апеляційного оскарження не містять.

Натомість, надані скаржником роздруківки інформації про введення ГПВ та інформації щодо оголошених повітряних тривог по області не є належним свідченням того, що впродовж встановленого законом строку відповідач мав такі транспортні обмеження або перепони у роботі поштового чи електронного зв`язку тощо, які б об`єктивно унеможливили своєчасне подання ним апеляційної скарги.

Сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь навсіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволікання у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересівтавживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу(рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).

Апеляційним судом враховано, що пасивна поведінка сторони щодо реалізації процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

У співставленні з датами ухвалення оскаржуваного судового рішення, його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, отримання скаржником копії рішення суду та подання апеляційної скарги, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не дають підстав вважати їх поважними.

Отже, підстави для поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження наразі відсутні.

Відповідно доч.3ст.357ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихст. 354цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Подана відповідачем апеляційна скарга підлягає залишення без руху також за наступного.

18 жовтня 2023 року введено в діюЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

З урахуванням внесених змін до процесуального закону, ч. 6ст. 14 ЦПК Українивизначено, зокрема, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Пунктом 2ч.2ст.356ЦПК Українипередбачено,що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Апеляційна скарга подана до апеляційного суду у паперовій формі та, всупереч викладеному вище, інформації про наявність електронного кабінету у скаржника, який є комунальним підприємством, не містить.

За вимогами п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданихписьмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Скаржником надано два примірники апеляційної скарги, проте, без копій доданих до скарги документів.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

Відповідно до пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у сумі, що складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За вимогамич.4ст.6Закону, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У пп.9 п.1 ч. 2ст. 4 Закону передбачено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Виходячи з наведених вимог Закону, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2022 року, та розмір оспорюваної скаржником суми, за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 1488,60грн (992,40 грн х 150% = 1488,60 грн).

Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі скаржником не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихст. 356цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно доч. 6ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положенняст. 185цього Кодексу.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунальногопідприємства «Лісове»Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградськоїобласті від20грудня 2022року, - залишити без руху.

Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:

- обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також відповідні докази на підтвердження своїх доводів.

У разі невиконання у встановлений строк вимог щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або ж коли вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:

- апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог ЦПК України, а також копії або примірники виправленої апеляційної скарги для всіх учасників справи, а також копії доданих до апеляційної скарги документів у необхідній кількості примірників;

- докази сплати судового збору у розмірі 1488,60грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.

У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Л.М. Дьомич