Ухвала

від 07.02.2024 по справі 288/2924/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №288/2924/23 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія 68 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

07 лютого 2024 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,

розглянувши заяви суддів Борисюка Р.М., Павицької Т.М. та Трояновської Г.С. про самовідвід у справі №288/2924/23 за заявою ОСОБА_1 прозабезпечення позовуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Служба усправах дітейвиконавчого органуДобровеличківської селищноїради провизначення місцяпроживання дітейза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 січня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2024 року на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Борисюка Р.М., суддів: Павицької Т.М. та Трояновської Г.С. надійшла дана цивільна справа.

При підготовці справи до розгляду, колегією суддів встановлено наступне.

28 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом: заборони зміни місця постійного проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 до визначення судом з ким із батьків будуть проживати діти; заборони тимчасового виїзду малолітніх дітей за межі України без письмової нотаріально засвідченої згоди батька ОСОБА_1 до визначення судом з ким із батьків будуть проживати діти.

Заяву мотивував тим, що він звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, Відповідачка мати дітей повідомила йому, що має намір забрати дітей за кордон, проте діти категорично не бажають виїжджати, вони зареєстровані з позивачем та проживають разом з ним, відвідують заклади освіти. Враховуючи те, що на час воєнного стану спрощено процедуру перетину кордону малолітніми дітьми з одним з батьків без дозволу другого, існують ризики того, що відповідачка виїде з малолітніми дітьми за межі України без дозволу позивача, що призведе до утруднення виконання рішення суду (т. 1 а.с.24-28).

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено (т. 1 а.с.35-37).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка була розглянута Житомирським апеляційним судом у складі суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М. та Трояновської Г.С. і постановою від 20.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2023 року без змін. (т. 1 а.с.210-212).

04 січня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про забезпечення позову (т. 2 а.с.87-93), в якій просив його забезпечити тим самим шляхом та з тих самих мотивів, що були викладені у заяві від 28.10.2023.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 січня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено (т. 2 а.с.105-108).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами ст. 39 ЦПК України за наявності підстав зазначених у ст. 36 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Приймаючи доуваги,що суддіБорисюк Р.М.,Павицька Т.М.та ТрояновськаГ.С.вже висловлювалисвою думкущодо спірнихправовідносин сторіну постановіЖитомирського апеляційногосуду від20грудня 2023року усправі,тому вважає, що дана обставина може сприйматись сторонами як така, що може викликати сумнів в неупередженості суддів та ухваленні об`єктивного рішення у справі.

Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Конвенції судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, заявлений самовідвід є безумовно необхідним, оскільки наявність вищезазначених обставин беззаперечно та поза всяким сумнівом надає можливість учасникам судового розгляду припускати можливість необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, та можливість порушення вимогст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка є частиною національного законодавства України та гарантує кожній людині право на справедливий, незалежний і безсторонній суд.

Тому, з метою дотримання прав учасників судового процесу у справі на справедливий суд, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, заяви суддів Борисюка Р.М., Павицької Т.М. та Трояновської Г.С. про самовідвід підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 37, 39, 40, 260, 261, 374 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяви суддів Борисюка Р.М.,Павицької Т.М.та ТрояновськоїГ.С. про самовідвід - задовольнити.

Цивільну справу №288/2924/23 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді