Рішення

від 29.01.2024 по справі 212/4675/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4675/23

2/212/120/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., представника Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради - Бондуровської М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Братської селищної ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року адвокат Козиревич О.С., що діє в інтересах позивача звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванням позовних вимог зазначено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач з 2011 року проживає окремо у місті Кривий Ріг, не приїздила до сина жодного разу, покладені на неї батьківські обов`язкі не виконує, не бере матеріальної, грошової, педагогічної або іншої участі у вихованні дитини. На теперішній час дитина перебуває на повному утриманні позивача, який для всебічного розвитку, виховання та оздоровлення дитини прикладає зусилля та можливості, на відміну від відповідача, яка не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості у його долі, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини. Вказані факти можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками. Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 23 червня 2023 року № 23 є доцільним позбавити батьківських прав відповідача у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини позивач вважає, що необхідно вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою суду від 12 липня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2023 року залучено до участі у вказаній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради Бондуровська М.В. щодо позбавлення батьківських прав відповідача у відношенні сина покладалась на розсуд суду, вказуючи на неможливість надати обгрунтований висновок через відсутність зв,язку з відповідачем та неможливість з,ясувати її думку та умови проживання.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник надала письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Братської селищної ради Миколаївської області у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представник третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане 01 серпня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міськогоо управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 883. Батьком вказаний ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 (а.с.15).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 11 квітня 2008 року, про що було зроблено відповідний актовий запис № 193 від 11 квітня 2008 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.14).

За рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.5 зворотній бік).

Згідно характеристики випускника 9-А класу Братського ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_4 , останній навчався у Братському ліцеї № 2 з 2017 року з 5-го класу та зарекомендував себе як старанний, дисциплінований та працелюбний учень, який має навчальні досягнення високого та достатнього рівнів. В 2022 році вступив до Київського військового ліцею ім. І. Богуна. За всі роки навчання мати жодного разу не цікавилася навчанням сина. Вихованням займалась бабуся, яка є безумовним авторитетом для ОСОБА_4. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 постійно підтримували зв`язок з класним керівником та адміністрацією закладу. Бабуся постійно відвідувала батьківські збори та шкільні заходи, підтримувала, мотивувала онука (а.с.8).

За судовим наказом Братського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2020 року з ОСОБА_2 стягнуто щомісячно на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 17 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

Згідно довідки про неотримання аліментів Вих. № 18.13-34/7609 від 06 квітня 2023 року Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 не отримує аліменти з ОСОБА_2 за період з 17 грудня 2019 року по 31 січня 2023 року за судовим наказом № 2-н/471/1/20, виданого 14 січня 2020 року Братським районним судом Миколаївської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі частини на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно довідки Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області № 402 від 25 квітня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с.11).

Рішенням Виконавчого комітету Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 23 червня 2023 року № 3 затверджено висновок органу опіки та піклування "Про доцільність позбавлення батьківських прав", зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає. з 2011 року ОСОБА_2 не проживає разом із сином ОСОБА_4 , яким опікувались батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_7 . За весь період проживання дитини разом з батьком, жодного разу не приїздила до сина, не виконувала обов`язків покладених законом на батьків щодо виховання та навчання дитини, не брала участі у матеріальному забезпеченні сина, не виявляла батьківської уваги та турботи по відношенню до ОСОБА_4 , не проявляла заінтересованості в його подальшій долі, не цікавилася успіхами та інтересами дитини, станом його здоров`я, не піклувалася про фізичний і духовний розвиток дитини. Згідно характеристики виданої дирекцією Братського ліцею № 2 Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_4 навчався у Братському ліцеї з 2017 року та за всі роки навчання мати ОСОБА_2 жодного разу не цікавилася навчанням сина. Батько та бабуся постійно підтримували зв`язок з класним керівником та адміністрацією закладу. З 12 серпня 2022 року ОСОБА_4 зарахований на навчання у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Згідно службової характеристики наданої на ліцеїста встановлено, що останній у колективі користується авторитетом, займає позицію лідера, вміє відстоювати власну думку та батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню ОСОБА_4 і є авторитетом для нього. ОСОБА_2 , притягувалася до адміністративної відповідальності: 14 червня 2016 року за ч.1 ст.178 КУпАП та 07 квітня 2021 року зафіксовано звернення на спецлінію "102" щодо конфлікту з донькою. Виходячи з вищезазначеного, орган опіки та піклування Братської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-7).

Рішенням Виконавчого комітету Покровської районної ради в місті ради від 17 січня 2024 року № 21 затверджено висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається, що 26 червня 2023 року рішенням Братського районного суду Миколаївської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Мати ОСОБА_2 разом з сином не проживає з 2011 року, ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться успіхами дитини, не бере педагогічної, матеріальної участі у вихованні дитини. ОСОБА_2 зі слів сусідів за адресою: АДРЕСА_2 не мешкає, місце її перебування невідомо, зв`язку з нею сусіди не мають. Згідно з інформацією управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної в місті ради ОСОБА_2 на обліку не перебуває, ніяких допомог не отримує, а також не перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян № 16 (сервісного центру) Пенсійного фонду України. Спеціалістами центру був здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було встановлено, що ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не проживає, у зв`язку з чим проведення відповідної роботи з родиною не є можливим. Спеціалістами служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради був здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , до оселі потрапити не вдалося. Зі слів сусідів будинку АДРЕСА_3 встановлено, що за вищезазначеною адресою ОСОБА_2 не проживає приблизно 10 років, її місцезнаходження невідоме. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не була опитана щодо з`ясування її думки про позбавлення батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не складено акт обстеження умов проживання, відсутній відповідач та недостатня кількість документів, які б підтверджували винну поведінку матері, у органу опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради відсутня можливість підготовки об`єктивного висновку щодо позбавлення батьківських прав. Враховуючи вищезазначене, орган опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради не має достатніх законних підстав і доказів для визначення доцільності або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.84).

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, (далі - Конвенція) держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них, а також повно і всебічно досліджувати обставини справи, оскільки, позбавлення батьківських прав - це крайній захід впливу на недобросовісних батьків.

Відповідно до пункту 15 вищезазначеної Постанови, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК України).

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 7 грудня 2006 року у справі "Хант проти України").

Як Суд зазначив у рішенні у справі "Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії" (NeulingerandShuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, "відновити" сім`ю.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків (абз.2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3).

Ухвалюючи рішення, суд враховує, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні і зазначені вище фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, які є обов`язковими для виконання сторонами спору, виходячи з виключного переліку правових підстав для позбавлення батьківських прав, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав є передчасними, недоведеними, а отже не підлягають задоволенню.

Наданий позивачем висновок Виконавчого комітету Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 23 червня 2023 року № 3 "Про доцільність позбавлення батьківських прав", суд оцінює критично, оскільки він не містить жодних посилань на документи та/або джерела інформації, з яких органом опіки та піклування були отримані відомості щодо матері дитини, її поведінки, участі у вихованні дитини. При цьому, характеристика з місця навчання дитини, а також довідка про неотримання аліментів не є єдиними і достатніми доказами свідомого та умисного ухилення матері від виконання своїх обов`язків.

Таким чином, суду не надано належних, допустимих і безсумнівних доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання сина, свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками. Також, позивачем не підтверджені належними та допустимими доказами факт систематичного, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд, проаналізувавши обставини та матеріали справи, встановивши під час судового розгляду відсутність вагомих та достатніх доказів умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, з урахуванням того, що таке позбавлення є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, як передчасного. Однак, суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Відповідно ст.141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 166, 180, 182, 183, 243, 244 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Братської селищної ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради про позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та покласти на органи опіки та піклування Виконавчого комітету Братської селищної ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Братської селищної ради Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375296, юридична адреса: Миколаївська обл., смт Братське, вул. Миру, буд. 131.

Третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті Ради, код ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, буд. 2.

Повний текст рішення складено та підписано 07 лютого 2024 року, відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України.

Суддя М.Д. Власенко